Постанова № 31792430, 03.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2013 року 10:11 № 826/6651/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алькор» (надалі - Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС (надалі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 січня 2013 року № 0000012250 та № 0000022250.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 травня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ТОВ «Оптторгзапчасть» на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак - заниження податку на прибуток, вказує на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Оптторгзапчасть» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагента, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, товари позивачем фактично у ТОВ «Оптторгзапчасть» не придбавалися, а витрати на придбання товарів, які позивач відніс до складу валових, є надуманими, у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

На підставі направлення від 03.12.2012р. за №2657/22-50П та наказу від 03.12.2012р. №1827, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оптторгзапчасть» (код ЄДРПОУ 35607330) за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено Акт від 14.12.2012р. №400/22-50/21608504.

Згідно з висновками Акту перевірки податковим органом встановлено порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України від 28.12.94р. №334/94 - ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97р. №283/97 - ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 93 977грн., у тому числі: за 9 місяців 2009 року в сумі 48 864грн., за 2009 рік в сумі 62 221грн., в 1 кварталі 2010 в сумі 2 288грн., за 1 півріччя 2010 в сумі 2 288грн., за 9 місяців 2010 року в сумі 35 923грн., та за 2010 рік в сумі 31 756грн.

Також, відповідачем встановлено порушення пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями) в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 106 641грн., в тому числі за серпень 2009 на суму 1 351грн., за вересень 2009 на суму 37 740грн., за березень 2010 на суму 12 517грн., за липень 2010 на суму 55 033грн., а також на загальну суму 16 176грн., в тому числі за серпень 2010 на суму 7010грн., вересень 2010 на суму 5833грн., та жовтень 2010 на суму 3333грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Оптторгзапчасть», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.

На підставі Акту 02.01.2013р. відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000022250, яким донараховано ПДВ в розмірі 51 374,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 12 843,5грн. та № 0000012250, яким донараховано податок на прибуток в розмірі 93 977,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 23 494,25 грн.

Щодо господарських операцій між ТОВ «Алькор» та ТОВ «Оптторгзапчасть», суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між вищевказаними підприємствами 17 серпня 2009 року укладено договір постачання товару №17/08-09, у відповідності до предмету якого постачальник товару (ТОВ «Опторгзапчасть») зобов'язується поставити Покупцю (ТОВ «Алькор») матеріали, обладнання, товари народного вжитку та господарювання, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар.

Асортимент, ціна, кількість та умови поставки Товару зазначаються на кожну партію окремо у рахунку - фактурі та/або видаткових документах постачальника.

На підтвердження виконання цього договору позивач посилається на наявні в матеріалах справи видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, які, на думку позивача, підтверджують купівлю товарів, поставлених від ТОВ «Опторгзапчасть».

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ «Алькор» з ТОВ «Опторгзапчасть», яке має ознаки фіктивного підприємства.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ «Оптторгзапчасть» є ОСОБА_1.

Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська винесено вирок іменем України № 04117/1-298/2011 від 12.08.2011р., що вступив в законну силу 01.12.2011р., згідно з яким громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, було визнано винними у вчинені злочинів, передбачених ст.28 ч. 3, ст.205 ч.2, ст. 366 КК України, які діючи у складі однієї злочинної групи здійснили фіктивне підприємництво, з метою прикриття незаконної діяльності, в тому числі ТОВ «Оптторгзапчасть».

Також, в тексті вироку зазначено, що використано висновки судово-економічної експертизи № 2117-11 від 25.06.2011р., згідно яких встановлено заподіяння шкоди державі в результаті діяльності фіктивних підприємств, зокрема ТОВ «Оптторгзапчасть» на суму 483 863,59 грн.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товарів між ТОВ «Алькор» та контрагентом ТОВ «Оптторгзапчасть» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарським договором.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги сумнівність господарської діяльності ТОВ «Оптторгзапчасть» в рамках правового поля, враховуючи вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська № 04117/1-298/2011 від 12.08.2011р., зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податку на прибуток, суд приходить до висновку, що відомості про фактичне виконання укладених договорів є недостовірні, а документи, які підтверджують такі відомості є наслідками укладення фіктивних угод.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованим визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за порушення податкового законодавства, вчиненого у 2009 році, що пояснюється наступним.

Згідно з п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 114.1 ст. 114 згаданого Кодексу граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку фінансових санкцій з податку на прибуток, за порушення податкового законодавства, вчиненого у 2009 році, податковим органом визначено податкове зобов'язання в розмірі 62 221,00 грн. та додатково застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 15 555,25 грн., що, на думку суду, не відповідає законодавству.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000012250 в частині вказаних сум підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", нормами Податкового кодексу України, ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС від 02 січня 2013 року № 0000012250 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі основного платежу на суму 62 221,00 грн. та в розмірі штрафних (фінансових) санкцій на суму 15 555,25 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 10 червня 2013 року