Рішення № 31791695, 29.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7824/13 29.05.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"ДоСтрахового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"Провідшкодування шкоди в порядку регресу 13 420,63 грн.Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Голоднюк О.Г. дов. № 3 від 02.01.2013р. до 31.12.2013р.

Від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 420,63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 року порушено провадження по справі № 910/7824/13, розгляд справи призначено на 29.05.2013 року.

27.05.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

29.05.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

29.05.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

29.05.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 29.05.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

20.04.2012 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 245001/4002/0000366. У відповідності з договором було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номерний знак АА 8681 МВ.

10.11.2012 року на а/д Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участю автомобіля марки «Фольксваген», реєстраційний номерний знак АА 8681 МВ, під керуванням Федороав І.О. та автомобіля марки «Ваз», реєстраційний номерний знак АК 1511 ВО під керуванням Головіна С.В.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Фольксваген», реєстраційний номерний знак АА 8681 МВ був пошкоджений.

ДТП сталося внаслідок порушення водієм Головіна С.В., який своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України , що підтверджується постановою Сімферопольського районного суду АРК по справі № 118/7653/12 від 22.11.2012 р.

Автомобіль «Ваз», реєстраційний номерний знак АК 1511 ВО, застрахований відповідачем Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія», що підтверджується полісом № АВ/9741633.

Відповідно до Звіту № SL № 18925 від 04.10.2012 року матеріальний збиток заподіяний власнику автомобіля «Фольксваген», реєстраційний номерний знак АА 8681 МВ внаслідок його пошкодження при ДТП складає 32014,42 грн.

На виконання умов договору страхування Позивач, відповідно до страхового акту № 00103642 від 06.12.2012 року, на підставі заяви Страхувальника виплатив страхове відшкодування у розмірі 13420,63грн. за вирахуванням франшизи у розмірі 18593,79грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 043049 від 11.12.2012 року.

Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою вих. № 02701 від 15.01.2013 року з проханням здійснити виплату страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу) в сумі 13420,63 грн.

Проте, відповідач відповіді на зазначену заяву не надав, страхового відшкодування в порядку регресу не виплатив.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у заявку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» перейшло право зворотної вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток.

10.11.2012 року на а/д Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП) за участю автомобіля марки «Фольксваген», реєстраційний номерний знак АА 8681 МВ, під керуванням Федороав І.О. та автомобіля марки «Ваз», реєстраційний номерний знак АК 1511 ВО під керуванням Головіна С.В.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Фольксваген», реєстраційний номерний знак АА 8681 МВ був пошкоджений.

Частинами першою та другої статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних,радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівськихпорід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія Головіна С.В. встановлена у судовому порядку, що підтверджується постановою Сімферопольського районного суду АРК по справі № 118/7653/12 від 22.11.2012 р.

Цивільно-правова відповідальність за експлуатацію транспортного «Ваз», реєстраційний номерний знак АК 1511 ВО була застрахована Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія», що підтверджується полісом № АВ/9741633.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що до позивача перейшло право вимоги в межах суми 13420,63 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним полісом № АВ/9741633 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1000,00грн.

Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що п.2 полісу АВ/9741633 передбачена франшиза в розмірі - 1000,00грн. Отже, розмір страхового відшкодування повинен вираховуватись з врахуванням франшизи.

Відповідно до ст.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за договором № 245001/4002/0000366 підлягає зменшенню на суму франшизи і складає 12420,63 грн. (13420,63-1000,00).

Згідно з п.37.1 ст.37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 цього Закону документів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

З моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню спричиненого збитку в межах фактичних затрат.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, виходячи з вище зазначеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково, в сумі 12420,63 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Страхового товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантія" (03067, м. Київ, бул. І.Лепсе, буд.4; код ЄДРПОУ 21130899) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА " (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд.14-В, код ЄДРПОУ 20033533) суму 12420,63 грн. (дванадцять тисяч чотириста двадцять гривень шістдесят три копійки) боргу, 1592,30 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дві гривні тридцять копійок) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 03.06.2013 року.

Суддя О.Є. Блажівська