Рішення № 31791633, 12.06.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2013 року Справа № 913/1513/13

Провадження №9/913/1513/13

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "СБМ", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПТК-НТ", м. Луганськ

про стягнення 101 386 грн. 80 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Ткачев В.О., дов. б/н від 01.06.13,

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ТОВ "ТК "СБМ", звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 101386,80 грн. за договором поставки № 0917 від 17.09.12.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір поставки № 0917 від 17.09.12, згідно з яким він постачав останньому товар, а відповідач зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його на умовах договору.

Позивач поставив відповідачу товарний бетон на суму 101386,80 грн., однак на час звернення до суду з цим позовом товар не оплачений, борг складає 101386,80 грн.

Відповідач, ТОВ "УПТК-НТ", участь представника у судовому засіданні не забезпечив, однак у відзиві на позовну заяву частково погодився з вимогами позивача, за виключенням суми в розмірі 44784,0 грн., оскільки вважає, що позивачем не надано належних доказів отримання відповідачем товару за накладною № РН-000001959 від 13.12.12 на цю суму.

Оскільки матеріали справи містять необхідні матеріали для вирішення цього спору, а позиція відповідача викладена у наданому ним відзиві, суд вважає, що у відповідності до ст. 75 ГПК України, справа має бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача боргу в розмірі 101386,80 грн. за поставлений товар.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 0917 від 17.09.12 (а.с. 14 - 16), згідно з яким він (постачальник) постачав останньому товар, а відповідач (покупець) зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його на умовах договору.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що датою відвантаження товару вважається дата його фактичного отримання покупцем, при цьому останній має підписати відповідні видаткові документи.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач поставив відповідачу товарний бетон на суму 101386,80 грн., що підтверджується відповідними накладними за період з 05.12.12 по 13.12.12 та довіреністю відповідача на отримання ТМЦ (а.с. 17 - 21).

За умовою п. 4.2 договору відповідач мав оплатити товар шляхом 100% передплати, а у разі дострокового постачання товару відповідач мав здійснити повну його оплату протягом 14 календарних днів з моменту прийому кожної партії товару.

На час звернення до суду з цим позовом товар не оплачений, борг складає 101386,80 грн.

Суд не погоджується з доводами відповідача про недоведеність позову в частині стягнення боргу в сумі 44784,0 грн. з наступних підстав.

Матеріали справи містять спірну накладну № РН-000001959 від 13.12.12 (а.с. 20), яка містить найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість поставленого товару, крім того, підпис особи відповідача, яка отримала цей товар за відповідною довіреністю (а.с.21).

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам ст. 9 цього Закону і п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

При цьому строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого товару за вказаними накладними має визначатися за правилами, що містяться у ч. 1 ст. 692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Така правова позиція викладена й у постанові ВГСУ від 21.04.11 № 9/252-10.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність заявленого боргу відповідача в заявленому розмірі, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "УПТК-НТ", 91055, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 4/76, код 37234259, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "СБМ", 91021, м. Луганськ, вул. Тімірязєва, 3-ж, код 36324000, заборгованість в розмірі 101386,80 грн., крім того, судові витрати в розмірі 2027,74 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 13.06.13.

Суддя А.Г. Ворожцов