Рішення № 31791389, 03.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/1069/13-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М. Провадження № 22-ц/780/2434/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.Категорія 46 03.06.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Білоконь О.В.,

при секретарі : Цицюрському А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу , -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 20 січня 2007 року між нею та ОСОБА_3 укладено шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управляння юстиції Київської області, актовий запис № 9. В шлюбі у них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час перебування в шлюбі вона з чоловіком зрозуміла, що вони не кохають один одного, між ними немає спільних інтересів, кожен з них має власне життя, через що немає сенсу в подальшому перебуванні у шлюбі.

З квітня 2012 року вони з чоловіком разом не проживають, спільного господарства не ведуть, їх не цікавить особисте життя один одного. За таких обставин збереження сім'ї і спільне життя з чоловіком вона вважає неможливим і таким, що суперечить інтересам обох сторін. Спорів майнового характеру між ними немає, шлюб розривається вперше. Місце проживання дитини є місцем проживання її матері - спорів з приводу цього питання також не існує. Питання порядку участі батьків в вихованні дитини на сьогоднішній день вирішенню в судовому порядку не потребує.

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_3

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2013 року позов задоволено.

Шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управляння юстиції Київської області 20 січня 2007 року, актовий запис за № 9, розірвано.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 20 січня 2007 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. В шлюбі подружжя мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Подружнє життя виявилось неможливим, оскільки в позивачки та відповідача різні характери та погляди на життя, в сім»ї виникали непорозуміння, їхня сім»я розпалась, з квітня 2012 року вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини не підтримують. Між ними втрачені почуття любові та поваги один до одного, сім»ю зберегти не бажають. У позивачки є інший чоловік, з яким вона має намір створити сім'ю.

Згідно вимог ч.1 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Згідно вимог ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, а тому позов підлягає задоволенню.

Не погодившись з висновками,викладеними в рішенні суду, апелянт подала апеляційну скаргу.

В своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: судом не досліджено та не перевірено обставини справи, дана їм поверхова оцінка, що спричинило до ухвалення передчасного рішення.

На думку апелянта, судом першої інстанції не враховано положення ст.111 СК України, а саме: суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Таким чином, колегія суддів перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги встановила, що судом першої інстанції не надавався строк для примирення сторін, чим порушено норми СК України, а отже оскаржуваним судовим рішенням порушено права та законні інтереси апелянта по справі.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню,а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року скасуванню.

Згідно ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 111,112 СК України, ст.ст. 293, 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити .

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді