Ухвала суду № 31790959, 04.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року

Справа № 35541/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Обертинського кооперативно-торгового об’єднання на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі за позовом Обертинського кооперативно-торгового об’єднання до Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Обертинського кооперативно-торгового об’єднання (далі Обертинське КТО) в серпні 2010 року звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Тлумацькому районі Івано-Франківської області (далі Тлумацька ДПІ) та просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000122300/0 від 19.05.2010 року, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що висновки працівників відповідача про заниження податку на додану вартість при проведенні перевірки є незаконними і суперечать вимогам діючого законодавства.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що філії Обертинського КТО не мають статусу «особи» у відповідності до положень п.п.1.2, 1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», перелік таких в цьому Законі є вичерпним. За період, що перевірявся Обертинським КТО не включено до об’єкта оподаткування суми продажу товарів (робіт,послуг) проведених відокремленими підрозділами на суму 1591941 грн. і відповідно не нараховано податкових зобов’язань на суму 318390 грн. та занижено показники, щодо включення у податкових деклараціях 294714 грн. податкового кредиту, а отже відповідач правомірно донарахував позивачу податкові зобов’язання з податку на додану вартість з операцій поставки товарів (робіт,послуг) окремими філіями та підставно застосував і нарахував штрафні санкції з цього приводу.

З цією постановою не погодився апелянт Обертинське КТО, яке звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року та винести нову постанову, якою позов задовільнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при винесенні оскаржуваної постанови неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Судом не враховано того, що відокремлені підрозділи Обертинського КТО здійснюють самостійну господарську діяльність і мають всі ознаки господарюючого суб’єкта, а відтак Обертинський КТО не зобов’язаний був включати до декларації по ПДВ суми продажу товарів за період 01.01.2007 р. по 31.12.2009 р. цих госпрозрахункових підрозділів у зв’язку з тим, що останні не являлися платниками ПДВ, оскільки ними не було досягнуто обсягів з продажу товарів (робіт,послуг) що передбачено п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів, заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з слідуючих міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 13.04.2010 року по 05.05.2010 року ДПІ в Тлумацькому районі було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, за наслідками якої складено акт від 11.05.2010 року № 278-2300-01525905 та на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким застосовано стягнення до позивача на суму 31098 грн. 20732 грн. за основним платежем та 10366 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с.62)

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору правильно встановлено, що посилання представника позивача на роз’яснення Державної податкової служби України є необґрунтованими, оскільки податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акту, а є лише офіційним розумінням законів податковою службою. Ці роз’яснення жодним чином не визначають зміст поняття «особи» платника ПДВ в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та об’єктивно досліджено матеріали справи, враховано вимоги діючих нормативно-правових актів, і прийнято рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та з врахуванням обставин справи, яким підставно відмовлено в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду — без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів приходить до переконання, що оскаржувана постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі № 2а-2986/10/0970 прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи складність виготовлення повного тексту ухвали та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Обертинського кооперативно-торгового об’єднання залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі № 2а-2986/10/0970 – без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя В.З. Улицький