Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2012 року Справа №1915/13016/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого -судді Вийванко О.М.
при секретарі с/з Жара М.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи це тим, що 02.04.2007 р. між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», який змінив своє найменування на ПАТ «Сведбанк»та відповідачем укладено кредитний договір № 1901/0407/50-272. Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримала строковий кредит у розмірі 8 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, із терміном повернення кредиту, відсотків і винагороди до 02.04.2010 р. Згідно умов кредитного договору, відповідач зобов'язався повернути банку кредит та відсотки, в порядку і в терміни, встановленні кредитним договором. 13.08.2010 р. між ПАТ «Сведбанк»та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 4, згідно умов якого позивач набув право вимоги до відповідача. Однак, відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 15 615,65 грн. За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 615,65 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з мотивів викладених у позовній заяві підтримав повністю та просив позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні позов визнала частково та просила відмовити в частині стягнення неустойки, яка нарахована з пропущенням строку позовної давності.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 02.04.2007 р. між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», який змінив своє найменування на ПАТ «Сведбанк»та ОСОБА_3, яка змінила своє прізвище на «ОСОБА_3»укладено кредитний договір № 1901/0407/50-272, надалі -кредитний договір.
13.08.2010 р. між ПАТ «Сведбанк»та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»було укладено договір факторингу № 4, згідно умов якого позивач набув право вимоги до відповідача.
Згідно умов кредитного договору, позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 8 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, а відповідач зобов'язалася здійснити остаточне погашення кредиту до 02.04.2010 р.
Частина 1 стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та умовах, встановленні договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 8 000,00 грн., на терміни і на умовах, передбачених у кредитному договорі.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковий до виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Пунктом 4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом а виконати інші зобов'язання у повному обсязі у строки на умовах, передбачених цим договором.
Із статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона передає іншій у власність грошові кошти, а інша -зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів.
Як вбачається з статей 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних процентів у випадку прострочення повернення чергової частини позики.
У відповідності до пункту 7 кредитного договору, за порушення позичальником терміну здійснення ануїтетних платежів, передбачених цим договором, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 2% від суми, зазначеної у п.1.2 даного договору, за кожен випадок порушення умов, передбачених п.4.2 цього договору.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідач має загальну заборгованість у розмірі 15 615,65 грн., яка складається з: 7 563,49 грн. -заборгованість по тілу кредиту; 5 440,8 грн. -заборгованість по процентам; 3 511,36 грн. -пеня.
Відповідно до статей 549, 550, 551 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статей 258, 267 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Із наданого позивачем розрахунку нарахованої пені вбачається, що сума нарахованої пені становить 3 511,36 грн., яка нарахована за прострочення кредиту, процентів, плати за управління кредитом за період з 08.11.2007 р. по 02.04.2010 р., однак як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся до суду 06.08.2012 р., за таких обставин суд приходить до висновку, що заява відповідача про застосування строку позовної давності до нарахованої позивачем пені за період з 02.04.2010 р. по 06.08.2012 р., підлягає до задоволення, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, визначеного у ст.258 ЦК України.
У відповідності до вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості, та вважає, що позов підлягає до часткового задоволення в межах заявлених позивачем вимог у розмірі 13 004,29 грн.
Відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивачем були понесені судові витрати зі сплати судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1049, 1054 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(п/р № 26500000127001, ЄДРПОУ 35625014, МФО 339500) заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 004,29 грн. (тринадцять тисяч чотири гривні 29 копійок) та сплачений судовий збір у розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок).
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяО. М. Вийванко
Судове рішення № 31789906, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 26.10.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1915/13016/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: