Постанова № 31789777, 27.05.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

27 травня 2013 року Справа № 2а-3710/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Западнюк К.А. , розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Авантехтранс", вул. Кірова, 240А,Миколаїв,54028 доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028 проскасування податкового повідомлення-рішення № 0000382360 від 05.03.2012р.,

за участю представників:

від позивача: Богатирчук Л.М., директор

від відповідача: Приземний С.С., довіреність №37/9/10-007, від 03.03.12;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Авантехтранс" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС № 0000382360 від 05.03.2012р..

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Представник відповідача проти позову заперечував, виклавши свої заперечення в письмовому вигляді та підтримавши їх у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного:

В період з 23.01.12 по 03.02.12 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Миколаєва було проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Авантехтранс» (код за ЄДРПОУ 30396394) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.09 по 30.09.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09 по 30.09.11.

За результатами перевірки ДПІ складено акт від 17.02.2012 № 385/23-200/30396394 (т.1 а.с.29-160).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, п. 198.4, п.198.6 ст.198, п.199.1, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.

На підставі Акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000382360 від 05.03.2012р. (т.1 а.с.9).

Доводи відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем штучно сформовано податковий кредит по контрагентам ТОВ "Альфа-К", із ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адекс-пром", ТОВ "Дилена", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект", що відповідно до ст.216 ЦКУ правочини укладені між позивачем та зазначеними підприємствами є недійсними і в силу ст. 216 ЦКУ не створює юридичних наслідків. В обґрунтування своєї позиції, висловленої у запереченнях, ДПІ посилається на отримання під час перевірки від інших ДПІ актів про неможливість проведення зустрічних звірок вище перелічених контрагентів.

Судом встановлено, що облік доходів, витрат та інших показників за господарськими операціями за товарами та послугами, отриманими ТОВ фірма "Авантехтранс" від ТОВ "Альфа-К" (період: 2011р.), подальший рух цих товарів та формування податкової звітності здійснювалися на підставі наступних первинних документів:

Придбання товарів ТОВ фірма "Авантехтранс" у ТОВ "Альфа-К": договір купівлі-продажу № 12 від 01.04.2011р., укладений між ТОВ фірма "Авантехтранс" та ТОВ "Альфа-К" (на виконання якого у період, який перевірявся, відбулася поставка товару);

- рахунок-фактура № 205 від 10.04.2011р.; № 355 від 12.05.2011р.; № 278 від 30.04.2011р.; №368 від 18.05.2011р.;

- банківська виписка ПАТ "ВіЕйБі Банк" по рахунку № 26009140000003 з 01.08.2009 до 09.08.2011р.; МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку № 26004102244 з 01.10.2009р. до 18.10.2012р.; філія "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв" по рахунку № 26007301434392 з 01.01.2010р. до 18.10.2012р.;

- товарно-транспортна накладна б/н від 12.05.2011р.; б/н від 30.04.2011р.; б/н від 10.04.2011р.; б/н від 18.05.2011р.;

- видаткова накладна № 105 від 10.04.2011р.; № 315 від 30.04.2011р.; № 426 від 30.04.2011р.; №334 від 12.05.2011р.; № 72 від 18.05.2011р.;

- акт звірки взаємовідносин станом на період: 2011р.

Судом встановлено, що облік доходів, витрат та інших показників за господарськими операціями за товарами, послугами, отриманими ТОВ фірма "Авантехтранс" від ТОВ "КПВ Гранит" (період: лютий 2011р.), подальший рух цих товарів та формування податкової звітності здійснювалися на підставі наступних первинних документів:

Придбання товарів ТОВ фірма "Авантехтранс" у ТОВ "КПВ Гранит":

- договір поставки № 17 від 01.02.2011р., укладений між ТОВ фірма "Авантехтранс" та ТОВ "КПВ Гранит" (у рамках якого у період, який перевірявся, відбулася поставка товару);

- рахунок-фактура № 89 від 23.02.2011р.; № 95 від 25.02.2011р.; № 111 від 28.02.2011р.; № 187 від 22.03.2011р.; № 202 від 30.03.2011р.;

- видаткова накладна № 327 від 22.03.2011р.; № 221 від 30.03.2011р.; № 119 від 25.02.2011р.; № 118 від 23.02.2011р.; № 120 від 28.02.2011р.;

- банківська виписка ПАТ "ВіЕйБі Банк" по рахунку № 26009140000003 з 01 08.2009 до 09.08.2011р.; МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку № 26004102244 з 01.10.2009р. до 18.10.2012р.; філія "Відділення ПАТ Проиінвестбанк в м. Миколаїв" по рахунку № 26007301434392 з 01.01.2010р. до 18.10.2012р.;

- товарно-транспортна накладна серія ААК № 327285 від 25.02.2011р.; серія 10 ААВ № 499868 від 23.02.2011р.; серія ААК № 327285 від 28.02.2011р.; серія 10ААВ № 499869 від 22.03.2011р.; серія 10ААВ № 499870 від 30.03.2011р.;

- акт звірки взаємовідносин станом на період: 2011р.

Судом встановлено, що облік доходів, витрат та інших показників за господарськими операціями за товарами та послугами, отриманими ТОВ фірма "Авантехтранс" від ТОВ "Адекс-Пром" (період: 2010р.), подальший рух цих товарів та формування податкової звітності здійснювалися на підставі наступних первинних документів:

Придбання товарів ТОВ фірма "Авантехтранс" у ТОВ "Адекс-Пром":

- договір купівлі-продажу № 17 від 01.09.201р., укладений між ТОВ фірма "Авантехтранс" та ТОВ "Адекс-Пром" (у рамках якого у період, який перевірявся, відбулася поставка товару);

- рахунок-фактура № 3541 від 03.09.2010р.; № 3570 від 08.09.2010р.; № 3602 від 09.09.2010р.; № 3689 від 10.09.2010р.; № 4037 від 23.12.2010р.; № 1351 від 11.10.2011р.;

- товарно-транспортна накладна серія ААК № 327298 від 23.12.2010р.; серія 10ААВ № 499875 від 20.09.2010р.; серія 10ААВ № 499869 від 03.09.2010р.; серія 10ААВ № 499871 від 09.09.2010р.; серія 10ААВ № 499870 від 08.09.2010р.; серія ААК № 327283 від 11.10.2010р.;

- банківська виписка ПАТ "ВіЕйБі Банк" по рахунку № 26009140000003 з 01.08.2009 до 09.08.2011р.; МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" по рахунку № 26004102244 з 01.10.2009р. до 18.10.2012р.;

- видаткова накладна № 954 від 03.09.2010р.; № 1003 від 08.09.2010р.; № 1011 від 09.09.2010р.; № 1030 від 10.09.2010р.; № 0002027 від 23.12.2010р.; № 1351 від 11.10.2011р.;

- акт звірки взаємовідносин станом на період: 2010р.

Судом встановлено, що облік доходів, витрат та інших показників за господарськими операціями за товарами та послугами, отриманими ТОВ фірма "Авантехтранс" від ТОВ "Дилена" (період 2011р.), подальший рух цих товарів та формування податкової звітності здійснювалися на підставі наступних первинних документів:

Придбання товарів ТОВ фірма "Авантехтранс" у ТОВ "Дилена":

- договір купівлі-продажу № 4 від 01.01.2011р., укладений між ТОВ фірма "Авантехтранс" та ТОВ "Дилена" (у рамках якого у період, який перевірявся, відбулася поставка товару);

- рахунок-фактура № 40 від 26.01.2011р.; № 16 від 13.01.2011р.; № 21 від 19.01.2011р.; № 59 від 28.02.2011р.;

виписка по рахунку № 26007301434392 філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Миколаїв" з 01.01.2010р. до 18.10.2012р.; виписка по рахунку № 26009140000003 ПАТ "Ві Ей Бі банк" з 01.08.2009р. до 09.08.2011р.;

- товарно-транспортна накладна 10ААА № 761945 від 26.01.2011р.; 10ААА № 761926 від 13.01.2011р.; 10ААА № 761946 від 25.01.2011р.; 10ААА № 761943 від 19.01.2011р.; 10ААА № 761948 від 28.02.2011р.;

- видаткова накладна № РН-160201 від 15.02.2011р.; № 260101 від 26.01.2011р.; № 250109 від 25.01.2011р.; № 190102 від 19.01.2011р.;

- акт звірки взаємовідносин станом на період: 2011р.

Судом встановлено, що облік доходів, витрат та інших показників за господарськими операціями за товарами та послугами, отриманими ТОВ фірма "Авантехтранс" від ТОВ "ВСТК" (період 2011р.), подальший рух цих товарів та формування податкової звітності здійснювалися на

підставі наступних первинних документів:

Придбання товарів ТОВ фірма "Авантехтранс" у ТОВ "ВСТК":

- договір № 1 від 01.05.2011р., укладений між ТОВ фірма "Авантехтранс" та ТОВ "ВСТК" (у рамках якого у період, який перевірявся, відбулася поставка товару);

- рахунок-фактура № 713 від 29.06.2011р.; № 536 від 01.06.2011р.; № 757 від 30.06.2011р.;

- виписка по рахунку № 26009140000003 про сплату за товар на суму 92 183,50грн; виписка по рахунку № 26004102244 про сплату за товар на суму 23 965,00грн;

- видаткова накладна № ХД-0001243 від 01.06.2011р.; № 2708 від 29.06.2011р.; № 0406 від 30.06.2011р.; № 2808 від 30.06.2011р.;

- прибуткова накладна № 1982 від 04.06.2011р.; № 2335 від 01.06.2011р.; № 2117 від 01.06.2011р.; № 1978 від 01.06.2011р.;

- товарно-транспортна накладна серія ААК № 314350 від 30.06.2011р.; серія ААК № 314346 від 29.06.2011р.; серія ААК № 314349 від 01.06.2011р.;

акт звірки взаємовідносин станом на період: 2011р.

Судом встановлено, що облік доходів, витрат та інших показників за господарськими операціями за товарами та послугами, отриманими ТОВ фірма "Авантехтранс" від ТОВ "Гражданпромспецпроект" (період: 2011р.), подальший рух цих товарів та формування податкової звітності здійснювалися на підставі наступних первинних документів:

Придбання товарів ТОВ фірма "Авантехтранс" у ТОВ "Гражданпромспецпроект":

- договір поставки № 4 від 01.06.2011р., укладений між ТОВ фірма "Авантехтранс" та ТОВ "Гражданпромспецпроект" (у рамках якого у період, який перевірявся, відбулася поставка товару);

- рахунок-фактура № 819 від 13.07.2011р.;

- товарно-транспортна накладна серія ААК № 327289 від 13.07.2011р.;

- банківська виписка ПАТ "ВіЕйБі Банк" по рахунку № 26009140000003 з 09.08.2011р. до 09.08.2011р.;

- видаткова накладна № 1307 від 13.07.2011р.;

- акт звірки взаємовідносин станом на період: 2011р.

Наявність цих документів підтверджує фактичне здійснення господарських операцій та те, що вони спричинили реальні зміни майнового стану платника податків (позивача). Усі ці документи складені належним та не містять встановлених законодавством випадків недійсності чином. Засвідчені копії наведених документів (та оригінали ТТН) додаються до матеріалів судової справи.

Наведені вище документи є вичерпним переліком первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку, нормами податкового законодавства України та у повній мірі підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Альфа-К", ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адекс-пром", ТОВ "Дилена", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект".

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що "податкова накладна видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту...".

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також "... у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами".

Так, доводасм правомірності дій Відповідача виступає те, що ДПІ отримано акти про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єктів господарювання ТОВ "Альфа-К", ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адекс-пром", ТОВ "Дилена", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект" (т.1 а.с.28).

Однак суд звертає увагу, що статус постачальників (ТОВ "Альфа-К", ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адекс-пром", ТОВ "Дилена", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект") товару та послуг, придбання яких було підставою для формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість: особи (ТОВ "Альфа-К", ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адеісс-пром", ТОВ "Дилена", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект"), що видали податкові накладні, були зареєстровані як платники податку на додану вартість на момент вчинення відповідних господарських операцій (продажу товарів позивачу). Вказаний факт відповідачем не заперечується.

Крім того, Податковий кодекс України, а також інші законодавчі акти України не передбачають обов'язків або прав одного платника податків вимагати від іншого суб'єкта господарювання інформації чи підтвердження фактів належного подання ними звітності, сплати податків до бюджету, або контролювати показники податкової звітності по ПДВ, або сплату ПДВ іншими платниками податків.

Таким чином, легітимність контрагентів - ТОВ "Альфа-К", ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адеісс-пром", ТОВ "Дилена", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект" на момент здійснення правочину була офіційно підтверджена органами державної податкової служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у ТОВ "Альфа-К", ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адеісс-пром", ТОВ "Дилена", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект", з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" №996 від 16.07.1999, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. У бухгалтерському та податковому обліку позивача податковий кредит, сформований в податковій декларації, відображений у податкових накладних. Актом перевірки не встановлено факту не належного оформлення даних документів передбачених Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову діяльність в Україні" від 16.07.1999 року № 996, а також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 88.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та її не обґрунтував.

Разом з тим, податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним договором.

Окрім вказаного суд звертає увагу, що згідно ч. 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою відповідача, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Відповідачем не надано доказів, а так само судом не встановлено фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ "Альфа-К", ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адеісс-пром", ТОВ "Дилена", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект" правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Слід звернути увагу, що в акті відсутні докази, які б підтверджували що договори, який був укладений між позивачем та ТОВ "Альфа-К", ТОВ "КПВ ГРАНИТ", ТОВ "Адеісс-пром", ТОВ "Дилена", ТОВ "ВСТК", ТОВ "Гражданпромспецпроект" визнані судом недійсним.

Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", нікчемними правочинами в сенсі статті 228 Цивільного кодексу України є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне, правове навантаження. Наводячи позицію про нікчемність правочину (відсутність господарських операцій, економічна необґрунтованість) податковий орган доводить свою позицію з урахуванням того, що такі договірні відносини направлені на порушення публічного порядку, спрямованого на незаконне заволодіння майном держави, безпосередньо шляхом ухилення від сплати до державного бюджету обов'язкових платежів, що складають систему наповнення такого бюджету.

Разом з тим, відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже наявні у матеріалах справи документів на підтвердження реальності операції та податкові накладні є належними доказами по справі.

Ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представником відповідача не доведена належним чином правомірність та законність оскаржуваних повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст.7,ст. 158, ст. 161- 163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС № 0000382360 від 05.03.2012р.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Авантехтранс" (код ЄДРПОУ 30396394) судові витрати у розмірі 2146грн. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А. П. Єнтіна

Постанова в повному обсязі

складена 01 червня 2013 року