Постанова № 31788942, 05.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р. Справа№ 5011-64/9653-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Смірнової Л.Г.

при секретарі Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - не з'явився;

від відповідача - Мельник В.В. (представник за довіреністю); Самойленко А.В. (представник за довіреністю);

від третьої особи, без самостійних вимог - Бондар М.В. (представник за довіреністю)

від третьої особи, з самостійними вимогами - Осадчук Р.М. (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Державної служби України з контролю за наркотиками

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року

по справі № 5011-64/9653-2012 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Орендного підприємства «Науково-дослідного інституту будівельного виробництва»

до Державної служби України з контролю за наркотиками

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна по місту Києву

про примусове виселення з нежитлового приміщення

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва»

до Державної служби контролю за наркотиками

про примусове виселення з нежитлового приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року в задоволенні позову Орендного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» до Державної служби України з контролю за наркотиками про примусове виселення з нежитлового приміщення - відмовлено повністю.

Позов Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» до Державної служби України з контролю за наркотиками про примусове виселення з нежитлового приміщення - задоволено. Виселено Державну службу України з контролю за наркотиками з нежитлових приміщень загальною площею 1896,3 кв.м., розташованих за адресою: місто Київ, проспект Червонозоряний, 51 на 1,2,3,9,12,13 поверхах Інженерного та на 1,2 поверхах Лабораторного корпусу будівлі, що знаходяться на балансі Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва», якими Державна служба України з контролю за наркотиками користувалась на підставі договору суборенди державного нерухомого майна № 71/11 від 24.06.2011 року.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державна служба України з контролю за наркотиками звернулась до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року по справі № 5011-64/9653-2012 в частині задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Державному підприємству «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2013 року апеляційну скаргу Державної служби України з контролю за наркотиками прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року змінено склад колегії суддів.

Регіональне відділення Фонду державного майна України згідно письмових пояснень зазначає, що підстав для виселення відповідача із займаного приміщення немає, оскільки сторонами підписано договір № 6366 від 31 січня 2013 року.

Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» підтримує апеляційну скаргу та просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року.

Орендне підприємство «Науково-дослідного інституту будівельного виробництва» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

17.06.1993 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву - Орендодавець та організацією орендарів Науково-дослідного інституту будівельного виробництва Міністерства будівництва і архітектури - Орендар було укладено договір оренди № 89, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду майно Науково-дослідного інституту будівельного виробництва. /а.с. 7-13, т. 1/.

10.07.2007 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по місті Києву - Орендодавець та Орендним підприємством «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» - Орендар було укладено додатковий договір № 6 до договору оренди цілісного майнового комплексу Науково-дослідного інституту будівельного виробництва від 17 червня 1993 за № 89, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Науково-дослідного інституту будівельного виробництва, за адресами: м. Київ, по проспекту Червонозоряний, 51 та по вул. Максима Кривоноса, 2б (будівля фотодрукувальної лабораторії) (надалі - Підприємство). Склад і вартість майна, що передається в оренду, визначено відповідно до Акту оцінки, Зведеного акту інвентаризації, Протоколу засідання комісії з оцінки та передавального балансу Підприємства, складеного станом на 30.04.2007 року, і становить: Первісна вартість основних засобів - 92015616,10 грн.; Залишкова вартість основних засобів - 48575875,63 грн. /а.с. 14-19, т. 1/.

Згідно п. 6.6. Договору оренди Орендар має право передавати за письмовою згодою Орендодавця окремі інвентарні одиниці або їх частини, що входять до складу орендованого Майна, у суборенду фізичним та юридичним особам в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Термін дії Договору оренди відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений строком на 5 (п'ять) років, що діє з 10.07.2007 до 10.07.2012 включно.

24.06.2011 між Орендним підприємством «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (за договором - Орендар, Балансоутримувач) та Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками (за договором - Суборендар), за згодою регіонального відділення Фонду державного майна України по місті Києву (за договором - Орендодавець) було укладено договір суборенди № 71/11, за умовами якого Орендар передає, а Суборендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлові приміщення (далі - Майно) загальною площею 1896,3 м. кв, розміщене за адресою: м. Київ, Червонозоряний пр., 51, на 1, 2, 3, 9, 12, 13 поверхах інженерного та на 1,2 поверхах Лабораторного корпусу Будівлі, що знаходиться на балансі Науково-дослідного інституту будівельного виробництва (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на «31» травня 2011 року і становить 12713100,0 грн. /а.с. 25-30, т. 1/.

Згідно із п. 2.2. Договору суборенди Суборендар користується переданим йому у суборенду майном, не довше строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу.

Відповідно до п. 10.2. Договору суборенди цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами договору та погодження Орендодавцем розрахунку суборендної плати по 10 липня 2012 року, але не довше строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу.

17.11.2011 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по місті Києву (за договором - Орендодавець) та Орендним підприємством «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (за договором - Орендар) було укладено договір про розірвання Договору оренди, відповідно до якого останній вважається розірваним з 19.11.2011. /а.с. 22-23, т.1/.

08.06.2012 ОП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» звернулось до відповідача із листом про необхідність звільнення орендованого приміщення у зв'язку із припиненням дії Договору суборенди та погашення існуючої заборгованості в сумі 1128104,41 грн. з урахуванням штрафних санкцій. /а.с. 36, т. 1/.

Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2012 № 335 було утворено Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва», місцезнаходженням якого визначено: 03680, м. Київ, Червонозоряний проспект, 51.

Відповідно до статуту Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва», затвердженого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2012 № 335 Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (далі Інститут) засноване відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 16.07.1946 №1596 під назвою Державний інститут проектування організації промислового та житлового будівництва.

У 1991 році на базі Науково-дослідного інституту будівельного виробництва було створено Орендне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (ОП «НДІБВ»).

Наказом Держбуду від 23.06.2004 № 135 та наказу Мінрегіону від 03.01.2012 №6 «Про надання статусу базових організацій з науково-технічної діяльності» ОП НДІБВ надано статус базової організації з науково-технічної діяльності з затверджених напрямів діяльності.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 21.04.2011 року № 3269-VI, який набрав чинності 24.05.2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин», передбачено, що протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом орендні підприємства повинні бути перетворені в юридичні особи інших організаційно-правових форм.

З огляду на зазначені вимоги закону ДП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» було створено на базі ОП «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва».

Відповідно до акту приймання-передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» від 31.07.2012 року, укладеного між ОП «НДІБВ» і ДП «НДІБВ», та погодженого із Мінрегіонбуду і РВ ФДМ України по місту Києву, Орендне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» передало державну частку у своєму майні (цілісний майновий комплекс за адресами: м. Київ, Червонозоряний проспект, 51 та вул. Максима Кривоноса, 2-б (далі - державне майно) Державному підприємству «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва».

Таким чином, балансоутримувачем спірного майна є Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва».

Приймаючи оскаржуване рішення, в частині задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, суд виходив з того, що Договір оренди було розірвано 19.11.2011 року, доказів продовження або укладення Договору на новий строку не надано, а, отже, відповідач без належним правових підстав користується нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Червонозоряний, 51.

Однак, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду з такими висновками не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. (ст. 764 Цивільного кодексу України).

Умовами договору суборенди передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами договору та погодження Орендодавцем розрахунку орендної плати по 10 липня 2012 року, але не довше строку дії оренди цілісного майнового комплексу. (п. 10.1. Договору).

Згідно пункту 10.4. Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві, лише за наявності письмової згодм Орендодавця - регіонального відділення ФДМУ України по м. Києву, в строк за місяць до закінчення його дії та укладення додаткового договору на продовження строку дії договору суборенди, який є не від'ємною частиною цього Договору.

Обов'язок надання Орендодавцеві проекту договору на продовження строку дії договору суборенди покладається на Орендаря.

Листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 7/25-19805 від 07.12.2012 останній зобов'язав Державне підприємство «НДІБВ» надати відповідачу документи, необхідні для укладення договору оренди приміщень, що знаходяться за адресою: пр-т Червонозоряний, 51, терміном на 1 рік. /а.с. 122, т.2/.

Листом-згодою від 07.12.2012 №186/1-06 Державне підприємство «НДІБВ» повідомило ДСКН України та РВ ФДМУ про те, що вона не заперечує щодо передачі майна в оренду Державній службі України з контролю за наркотиками для розміщення бюджетної установи на один рік. /а.с. 123, т.2/.

Листом № 193/01-05 від 11.12.2012 ДП «НДІБВ» надав Державній службі України з контролю за наркотиками матеріали для укладення договору оренди з РВ ФДМУ. /а.с.124, т.2/.

26.12.2002 Державна служба України з контролю за наркотиками звернулась до РВ ФДМУ з листом № 09-8654 щодо укладення договору оренди державного майна. /а.с. 138-139, т.2/.

Листом № 30-04/310 від 14.01.2013 РВ ФДМУ запропонувало Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надати висновки щодо умов договору оренди. /а.с. 140, т. 2/.

Листом від 24.01.2013 №7/24-1057 Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України погодило поданий проект договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності.

29 січня 2013 підписано акт приймання-передачі в оренду майна (приміщень), який було передано на підписання до РВ ФДМУ.

31 січня 2013 між Державною службою України з контролю за наркотиками та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, предметом якого є передача в оренду державного нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 1898,5 м. кв, розміщене за адресою: м. Київ, Червонозоряний пр., 51, на 1, 2, 3, 9, 12, 13 поверхах Інженерного корпусу будівлі та на 1,2 поверхах Лабораторного корпусу Будівлі, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Науково-дослідного інституту будівельного виробництва», вартість якого визначена згідно з актами оцінки станом на «30» листопада 2012 року і становить 2940,8 тис.грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що відповідач користується нежитловим приміщенням, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Червонозоряний, 51 на законних підставах, а, отже, підстави для задоволення позову про виселення відсутні.

За таких обставин, апеляційна скарга Державної служби України з контролю за наркотиками підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року по справі № 5011-64/9653-2012 в частині задоволення позовних вимог Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, по решті рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної служби України з контролю за наркотиками задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року по справі № 5011-64/9653-2012 в частині задоволення позовних вимог Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. По решті рішення залишити без змін.

2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (код 38283024) на користь Державної служби України з контролю за наркотиками (код 37772874) 573,50 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи № 5011-64/9653-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Іоннікова І.А.

Смірнова Л.Г.