Рішення № 31788644, 10.06.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.2013 Справа № 901/1348/13За позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримінвесттур»

про стягнення 82037268,73 грн.

Суддя Пєтухова Н.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Потапенко М.І , довіреність № 306 від 21.03.2013, заступник керівника юридичного управління

Від відповідача - не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 82037268,73 грн., у тому числі 74000000 грн. основного боргу, проценти у розмірі 7849485,27 грн., 187783,46 грн. пені.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 29-03-10-КЛ від « 29» березня 2010 року у частині несплаті процентів та повернення наданого банком кредиту.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 82037268,73 грн.

Відповідач тричі явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Факт отримання відповідачем ухвали суду підтверджується поштовим повідомленням. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

В с т а н о в и в:

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Між Акціонерним Банком «Таврика» (в подальшому перейменований у Публічне акціонерне товариство «БАНК «ТАВРИКА» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») (надалі - Позивач або Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КРИМІНВЕСТТУР» код ЄДРПОУ 32290261, (надалі - Відповідач або Позичальник) « 29» березня 2010 року було укладено Договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії №29-03-10-КЛ (надалі - Кредитний договір)(а.с.29-38).

Відповідно до даного договору Банк надав Позичальнику кредит (надалі - Кредит або Кредитна лінія) в сумі 7 500 000 (сім мільйонів п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок терміном користування з 29 березня 2010 року по 17 червня 2010 року включно, при цьому плату за користування кредитами встановлено в розмірі 18 % (вісімнадцять) процентів річних у гривні.

Метою кредитування було здійснення господарської діяльності.

В подальшому між Банком та Позичальником було укладено низку Додаткових угод до Кредитного договору, а саме: №1 від 30.03.2010 р., №2 від 29.04.2010р., № 3 від 25.05.2010 р., № 4 від 17.06.2010 р., № 5 від 08.07.2010 р., №6 від 15.09.2010 р., №7 від 24.12.2010р, №8 від 10.02.2011р, №9 від 21.02.2011р, №10 від 10.03.2011р, №11 від 31.03.2011р, №12 від 08.04.2011р, №13 від 28.04.2011р, №14 від 29.04.2011р, №15 від 05.05.2011р, №16 від 10.05.2011р, №17 від 18.05.2011р, №18 від 21.06.2011р, №19 від 23.06.2011р, №20 від 28.07.2011р, №21 від 31.08.2011р, №22 від 13.09.2011р, №23 від 30.09.2011р, №24 від 26.10.2011р, №25 від 28.10.2011р, №26 від 10.11.2011р, №27 від 30.11.2011р, №28 від 01.12.2011р, №29 від 29.12.2011р, №30 від 01.02.2012р, №31 від 28.02.2012р, №32 від 02.03.2012р, №33 від 16.03.2012р, №34 від 26.04.2012р, №35 від 10.05.2012р, №36 від 14.05.2012р, №37 від 22.05.2012р, №38 від 25.05.2012р, №39 від 06.06.2012р, №41 від 18.07.2012р, №42 від 22.08.2012р, №43 від 23.08.2012р, №44 від 06.09.2012р, №45 від 26.09.2012р, №46 від 22.10.2012р, №47 від 26.10.2012р, №48 від 29.10.2012р. (а.с.39-92)

Згідно додатковій угоди №42 від 22.08.2012р сума ліміту кредитування збільшена до 74 000 000 грн.

Згідно умов Кредитного договору Позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно до передостаннього робочого дня (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором не виконує, а саме ним не сплачено в терміни встановлені Кредитним договором проценти за користування кредитом за листопад, грудень 2012р., січень, лютий 2013 року, на суму 6 105 923,63 грн.

Відповідно до п.2.2.4. Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної

лінії № 29-03-10-КЛ від 29.03.2010 року Банк має право стягнути достроково з Позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягають сплаті за цим Договором, при порушенні Позичальником будь-яких умов Кредитного договору.

Відповідно до п.6.2. Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 29-03-10-КЛ від 29.03.2010 року «За несвоєчасне погашення заборгованості за цим Договором, зокрема наданого кредиту, процентів за користування ним, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення».

Позивач звертався до Відповідача з претензіями 03.12.2012р. та 18.02.2013 року виконати свої зобов'язання за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 29-03-10-КЛ від 29.03.2010 року.

Оскільки Вимоги Позивача були залишені Відповідачем без задоволення станом на 12.04.2013 року заборгованість за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 29-03-10-КЛ від 29.03.2010 року, складає: заборгованість по кредиту у розмірі - 74 000 000,00 грн.; заборгованість по процентам у розмірі - 7 849 485, 27 грн., яка складається з суми несплачених своєчасно процентів у розмірі - 6 105 923, 63 грн. та нарахованих за користування кредитом за період з 01.03.2013 р. по 12.04.2013 р. у розмірі -1 743 561,64 грн.; пеня по своєчасно несплаченим процентам у розмірі -187 783,46 грн. Загальна сума заборгованості за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 29-03-10-КЛ від 29.03.2010 року станом на кінець дня 12.04.2013 року становить - 82 037 268,73 грн.(згідно розрахунку позивача а.с.27-28)

Відповідачем не виконані зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості.

Банк із врахуванням вимог встановлених Кредитним договором, зокрема п. п. 2.2.4, 2.2.6 та 6.3 Кредитного договору має право стягнути достроково з Відповідача фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягали сплаті за Кредитним договором, при порушенні будь-яких умов цього Договору, а також у випадку наявності простроченої заборгованості по відсоткам та/або кредиту або невиконання ним інших зобов'язань по Кредитному договору, Банк має право призупинити або припинити виконання своїх зобов'язань по Кредитному договору.

Тобто, якщо договором встановлений обов'язок Позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини Банк (позикодавець) має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до припису статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Також, пунктом 6.2. Кредитного договору передбачено відповідальність Відповідача за договором, тобто за несвоєчасне погашення заборгованості, зокрема наданого кредиту, відсотків за користування ним Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочки.

Згідно зі змістом ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до положень ст.ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в т.ч. сплата неустойки, відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність коштів тощо.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання припиняються з підстав, передбачених договором або законом (частина перша ст. 598 Цивільного кодексу України). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604 - 609 Цивільного кодексу України.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 74000000 грн. основного боргу, процентів у розмірі 7849485,27 грн., 187783,46 грн. пені підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.06.2013 були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 12.06.2013.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримінвесттур» (98604, Автономна республіка Крим, місто Ялта, вул. Бірюкова, 2А, Код ЄДРПОУ 32290261, п/р №2600430110969 в АТ «БАНК «ТАВРИКА», МФО 300788) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» (01135 м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, Код ЄДРПОУ 19454139, р/р 32006194901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024) 74000000 грн. основного боргу, проценти у розмірі 7849485,27 грн., 187783,46 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримінвесттур» (98604, Автономна республіка Крим, місто Ялта, вул. Бірюкова, 2А, Код ЄДРПОУ 32290261, п/р №2600430110969 в АТ «БАНК «ТАВРИКА», МФО 300788) в дохід Державного бюджету України (УДКСУ у м. Сімферополі АР Крим код ЄДРПОУ 38040558, рахунок № 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України в Автономної республіки Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 68820 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Н.С. Пєтухова