Рішення № 31787662, 06.06.2013, Центрально-Міський районний суд м. Горлівки

06.06.2013 Суддя: Лук'янова О. В.

Справа № 253/1746/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

06 червня 2013 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:

головуючого судді - Лук'янової О.В.

при секретарях - Туболець К.С., Зіміній К.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Новак Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго», за участю третьої особи на стороні відповідача - начальника 201-го загону ВОХОР ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» Кутепова Вадима Миколайовича про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначає, що рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 14 лютого 2013 року він був поновлений на роботі в якості стрільця 201 загону ВОХОР ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» на попередніх умовах. В частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць суд допустив негайне виконання рішення. Представник відповідача в день ухвалення вступної та резолютивної частини рішення отримала його копію, тому відповідачу в той же день достовірно було відомо про негайне виконання рішення суду, тобто на наступний день після винесення рішення. 15.02.2013 року позивач разом із головою Незалежної електропрофспілки ОСОБА_2 вранці прибули до відділу по роботі з персоналом ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» з наміром висловити своє бажання приступити до роботи. Позивач мав при собі трудову книжку та паспорт. Однак, начальник відділу Майструк О.В. категорично відмовилася прийняти заяву позивача про добровільне виконання рішення, пояснивши, що даний факт її не стосується. Тобто, на день подання позовної заяви відповідач умисно затримує негайне виконання судового рішення, а саме не видає наказ про поновлення позивача на попередній роботі, не допускає до роботи, не перераховує кошти в сумі місячного середнього заробітку. На думку позивача, за затримку виконання рішення суду відповідач повинен сплатити йому середній заробіток. Рішенням суду від 14.02.2013 року середній заробіток був визначений у розмірі 120,53 гривень, затримка з 15.02.2013 року склала три робочих дні. Таким чином, станом на 19.02.2013 року відповідач повинен сплатити 361,59 гривень із розрахунку 120,53 гривень х 3 робочих дні. Також, позивач вважає, що затримкою невиконання рішення йому була завдана і моральна шкода. Моральну шкоду позивач оцінює в три тисячі гривень, оскільки процес порушення стосовно нього законодавства про працю продовжує тривати з боку відповідача з часу його незаконного звільнення, життєві зв'язки позивача не поновилися, джерело існування та право на роботу йому також не поновлені. Тому, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» середній заробіток за час затримки виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 14.02.2013 року в частині негайного виконання про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць за період з 15.02.2013 року по 19.02.2013 року в сумі 361,59 гривень та в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 3000 гривень. В подальшому в судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку, з посиланням на те, що під затримкою поновлення на роботі слід розуміти не тільки видання наказу про поновлення на наступний день після винесення відповідного рішення суду, але і надання відповідної роботи, незважаючи на видання наказу про поновлення на роботі. Оскільки наступним днем після ухвалення рішення суду є 15 лютого 2013 року, а наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі був виданий відповідачем 18 лютого 2013 року, то останній повинен сплатити ОСОБА_1 середній заробіток, визначений рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 14.02.2013 року в сумі 120,53 гривень. Однак відповідної роботи ОСОБА_1 до 27 лютого 2013 року не було надано, що підтверджується тим фактом, що представник відповідача не може пояснити де було робоче місце ОСОБА_1 у цей період, відсутністю його підпису на графіку роботи за лютий 2013 року, самими поясненнями позивача. Цей період склав 7 робочих днів. За цей період відповідач сплатив позивачу заробітну плату в розмірі 634,20 гривень - з розрахунку 90,60 гривень за один день. Стаття 236 КЗпП України передбачає виплату різниці, яка за ці сім робочих днів становить 209,51 гривня. Разом із середнім заробітком за 15 лютого 2013 року це становить 330,04 гривень, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за затримку виконання рішення суду про його поновлення на роботі. В судовому засіданні 06 червня 2013 року представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення середньої заробітної плати за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі з урахуванням визначеного рішенням Апеляційного суду Донецької області від 28.05.2013 року розміру середньоденної заробітної плати позивача в сумі 112,89 гривень та просила стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягав на задоволенні його позовних вимог.

Представник позивача за дорученням ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягала на задоволенні позовних вимог позивача, мотивуючи їх аналогічно викладеному в позовній заяві.

В подальшому в судовому засіданні представник позивача за дорученням ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку, з посиланням на те, що під затримкою поновлення на роботі слід розуміти не тільки видання наказу про поновлення на наступний день після винесення відповідного рішення суду, але і надання відповідної роботи, незважаючи на видання наказу про поновлення на роботі. Оскільки наступним днем після ухвалення рішення суду є 15 лютого 2013 року, а наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі був виданий відповідачем 18 лютого 2013 року, то останній повинен сплатити ОСОБА_1 середній заробіток, визначений рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 14.02.2013 року в сумі 120,53 гривень. Однак відповідної роботи ОСОБА_1 до 27 лютого 2013 року не було надано, що підтверджується тим фактом, що представник відповідача не може пояснити де було робоче місце ОСОБА_1 у цей період, відсутністю його підпису на графіку роботи за лютий 2013 року, самими поясненнями позивача. Цей період склав 7 робочих днів. За цей період відповідач сплатив позивачу заробітну плату в розмірі 634,20 гривень - з розрахунку 90,60 гривень за один день. Стаття 236 КЗпП України передбачає виплату різниці, яка за ці сім робочих днів становить 209,51 гривню. Разом із середнім заробітком за 15 лютого 2013 року це становить 330,04 гривень, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за затримку виконання рішення суду про його поновлення на роботі. В судовому засіданні 06 червня 2013 року представник позивача наполягала на задоволенні уточнених позовних вимог позивача в частині стягнення середньої заробітної плати та різниці в заробітку за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі з урахуванням визначеного рішенням Апеляційного суду Донецької області від 28.05.2013 року розміру середньоденної заробітної плати позивача в сумі 112,89 гривень та просила стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.

Представник відповідача за дорученням Новак Т.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила в позові відмовити, посилаючись на те, що рішення суду від 14.02.2013 року в частині його негайного виконання, а саме поновлення на роботі ОСОБА_1 на роботі було виконано ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» в передбачений Законом України «Про виконавче провадження» строк. 18 лютого 2013 року особисто державним виконавцем було надано відповідачу постанову про відкриття виконавчого провадження на рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 14.02.2013 року. Того ж дня в добровільному порядку ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» видало наказ № 3-к від 18.02.2013 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Починаючи з 18.02.2013 року ОСОБА_1 ставилися дні виходу на роботу в табель виходу працівників ВП « 201 загін ВОХОР» ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» за лютий 2013 року, нараховувалася заробітна плата, яка 06.03.2013 року була перерахована позивачу. До того ж, жодним нормативно-правовим актом не визначено, що термін «негайно» означає виконання рішення в той же день, коли ухвалено рішення про поновлення чи на наступний. Крім того, на адресу керівника ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» не поступала заява ОСОБА_1 щодо бажання реалізувати своє право на поновлення на роботі, а звернення позивача та його представника з вимогою про поновлення ОСОБА_1 на роботі до відділу по роботі з персоналом ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» не можна вважати належним. Визнане судом право працівника на поновлення на роботі має приватний характер, тому воно не може бути реалізоване без волевиявлення цього працівника. Також, позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували його моральні страждання.

Третя особа - начальник 201-го загону ВОХОР ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» Кутепов В.М. в судове засідання не з'явився, заперечень суду не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду невідома. Суд розглядає справу за його відсутності.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи й давши їм оцінку, дійшов до наступного.

Згідно рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 14 лютого 2013 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді стрілка відокремленого підрозділу « 201-й загін ВОХОР ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на попередніх умовах праці, визначених наказом № 62-к від 30.05.2012 року.

Зазначеним рішенням суду був визначений порядок його негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Також, рішенням Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 14.02.2013 року була визначена середньоденна заробітна плата позивача в розмірі 120,53 гривень.

15 лютого 2013 року Центрально-Міським районним судом міста Горлівки ОСОБА_1 був виданий виконавчий лист № 0551/10810/12 щодо поновлення його на посаді стрілка відокремленого підрозділу « 201-й загін ВОХОР ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на попередніх умовах праці, визначених наказом № 62-к від 30.05.2012 року, що підтверджується наданою представником позивача копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.02.2013 року.

15 лютого 2013 року позивач звернувся до відділу по роботі з персоналом ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» з наміром висловити своє бажання приступити до роботи, однак йому в цьому було відмовлено. Факт усного звернення позивача до відділу по роботі з персоналом ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» з метою поновлення його на роботі на підставі рішення суду представником відповідача в судовому засіданні не оспорюється, що підтверджується поясненнями останньої в судовому засіданні щодо неналежного звернення позивача та його представника з вимогою про поновлення ОСОБА_1 на роботі, оскільки позивачем з цього приводу не була подана письмова заява на ім'я керівника ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго».

Відповідно до наданої представником відповідача копії наказу начальника відокремленого підрозділу « 201-й загін ВОХОР ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» № 3-к від 18.02.2013 року «Про виконання рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки від 14.02.2013 року» ОСОБА_1 поновлено на посаді стрілка ВП « 201-й загін ВОХОР ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з 18.02.2013 року з посадовим окладом 1812 гривень.

Згідно наданої представником відповідача копії табелю виходів за лютий 2013 року ОСОБА_1 як стрілку 1 караулу проставлені виходи з 18.02.2013 року по 22.02.2013 року включно та з 25.02.2013 року по 28.02.2013 року включно.

Аналогічні відмітки маються і в наданій представником відповідача копії графіку роботи та робочого часу стрілка ОСОБА_1 караулу № 1 на лютий 2013 року.

Згідно довідки головного бухгалтера ВП « 201 загін ВОХОР ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» № 47 від 12.03.2013 року заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалась з 18 по 28 лютого 2013 року за 9 робочих днів за табелем обліку виходів. 06.03.2013 року заробітна плата перерахована ОСОБА_1 Факт нарахування та отримання позивачем заробітної плати за 9 робочих днів лютого 2013 року позивачем в судовому засіданні не оспорюється.

Відповідно до рішення Апеляційного суду Донецької області від 28.05.2013 року рішення Центрально-Міського районного суду міста Горлівки Донецької області від 14.02.2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та в частині розподілу судових витрат змінено.

Зазначеним рішенням Апеляційного суду Донецької області встановлена середньоденна заробітна плата позивача в розмірі 112,28 гривень.

Згідно ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Зазначена норма вказує на те, що відповідач повинен був поновити позивача на роботі на наступний день після ухвалення рішення, тобто з 15 лютого 2013 року. Проте, наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі був виданий лише 18 лютого 2013 року.

Згідно ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 34 своєї постанови № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» стосовно до правил ст. 24 КЗпП України рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом наказу про це.

Отже, рішення суду від 14.02.2013 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді стрілка відокремленого підрозділу « 201-й загін ВОХОР ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на попередніх умовах праці, визначених наказом № 62-к від 30.05.2012 року було виконано відповідачем 18 лютого 2013 року, і саме з цього моменту ОСОБА_1 вважається поновленим на роботі.

Згідно наданих представником відповідача копій табелю виходів за лютий 2013 року і графіку роботи та робочого часу стрілка ОСОБА_1 караулу № 1 на лютий 2013 року, робочий тиждень позивача становить п'ять робочих днів з двома вихідними днями.

Тобто, затримка виконання рішення суду від 14.02.2013 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі становить один робочий день, а його середньоденна заробітна плата відповідно до рішення Апеляційного суду Донецької області від 28.05.2013 року складає 112,28 гривень, які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за час затримки виконання рішення суду від 14.02.2013 року.

Отже, суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що працівник вважається поновленим не з моменту видачі відповідного наказу про це, а з моменту фактичного допуску працівника до роботи. Стягнення ж різниці в заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі може мати місце у випадку поновлення на роботі незаконно переведеного на іншу роботу працівника.

Також, суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо неможливості задоволення вимог позивача у зв'язку з відсутністю його письмового звернення на адресу керівника ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» з вимогою про поновлення його на роботі, оскільки позивач 15.02.2013 року звернувся, маючи при собі рішення суду про поновлення його на роботі та відповідний виконавчий лист, до відділу по роботі з персоналом ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» з наміром висловити своє бажання приступити до роботи і представник відповідача факт цього звернення позивача не заперечує. При цьому, суд зауважує, що в момент звернення позивача до відділу по роботі з персоналом ПАТ ДТЕК «Донецькобленерго» його волевиявлення було направлене саме на реалізацію рішення суду щодо його поновлення на роботі.

Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановлена судом несвоєчасність поновлення ОСОБА_1 на роботі призвела до порушення його законних прав, встановлених ст. 235 КЗпП України та вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя у зв'язку з відсутністю можливості реалізувати своє право на труд та на отримання відповідної оплати за нього з метою забезпечення необхідного рівня життя. Розмір морального відшкодування суд визначає беручи до уваги тривалість порушення законних прав позивача, характер і тривалість його моральних страждань та виходячи з вимог розумності і справедливості. З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 150 гривень.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню середній заробіток за затримку виконання рішення суду про поновлення на роботі в розмірі 112,28 гривень та моральна шкода в розмірі 150 гривень.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у абз. 5 п. 6 своєї постанови № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 15, 58-61, 88, 185, 209, 212-217 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» на користь ОСОБА_1:

· середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з урахуванням податків та інших обов'язкових платежів в розмірі 112 (сто дванадцять) гривень 28 копійок;

· в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 (сто п'ятьдесят) гривень.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень сорок копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. В. Лук'янова