Ухвала суду № 31787020, 12.06.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Висоцька Г.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року справа №261/1656/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Гайдар А.В., Чебанов О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Петровського районного суду м. Донецька від 18 квітня 2013 року у справі № 261/1656/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Петровському районі м. Донецька про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника у розмірі 2504, 29 грн.. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 10.05.2012 року вона звернулась до відповідача із заявою про оформлення пенсії та переходу по втраті годувальника її чоловіка. На час такого звернення, розмір пенсії її чоловіка, з якого у подальшому було здійснене обчислення розміру її пенсії, був визначений у загальному розмірі 5008, 58 грн. При визначені розміру пенсії її чоловіка був застосований показник середньої заробітної плати працівників зайнятих в сфері економіки України за 2011 рік. Розмір її пенсії по втраті годувальника був визначений у розмірі 2504,29.

Вказує на те, що розмір її пенсії з 01.02.2013 року після перерахунку, проведеного з ініціативи відповідача, складає 1561,29 грн., оскільки при перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідачем було застосовано показник заробітної плати, який було встановлено при призначенні пенсії годувальнику за 2007р.

Такі дій відповідача вважає неправомірними з посиланням на ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії.

Просила визнати неправомірним рішення відповідача про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 01.12.2013 року у розмірі 1561,29 грн.; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсію у розмірі 50% пенсії померлого із розрахунку середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузі економіки України за 2011 рік - 2001,2 грн., який застосовувався до неї при призначенні пенсії їй за віком.

Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 18 квітня 2013 року у справі № 261/1656/13-а у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі (а.с.50, 51-53), з огляду на правомірність здійснення перерахунку пенсії позивача, виходячи із обчисленого розміру пенсії чоловіка із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих в сфері економіки України за 2007 року. За висновками суду першої інстанції відповідачем правомірно, з урахуванням положень ст.37, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058, Постанови КМ України від 23.04.2012 року №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення», правомірно застосований відповідний показник 2007 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, яка прийнята з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі (а.с.54-56). Свою позицію доводить визначеною правовою можливістю застосування спірного показника при обчисленні розміру пенсії її чоловіка саме 2011 року, а не 2007 року, з якого потім проводився обрахунок розміру її пенсії по втраті годувальника.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Неявка сторін не є перешкодою до розгляду справи та вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до Протоколу №986 (а.с.41) 18.01.1996р. ОСОБА_3, який доводився чоловіком позивачці, з 07.12.1995 року призначена пенсія за віком. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.

23.05.2012 р. позивачці по її заяві встановлено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, обрахування якої здійснювалося на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із змінами станом на 01.10.2011р.

При розрахунку її пенсії, було обчислено із застосуванням страхового стажу померлого годувальника - чоловіка, 34 р. 5 міс. 6 днів та заробітної плати за період з 01.06.1989 р. по 31.05.1994 р. та з 01.07.2000 р. по 31.03.2006 р., з урахуванням доплати за понаднормовий стаж, у визначеному пенсійним органом розміру пенсії годувальника 5008, 58 грн. Із визначеного розміру пенсії годувальника, відповідно до ст.37 Закону №1058 (50%), позивачу була призначена та виплачувалась пенсія у розмірі 2504, 29 грн. При чому при визначені розміру пенсії годувальника, з якого проводився обрахунок пенсії позивача, був застосований показник середньої заробітної плати за 2011 року (а.с.30).

В подальшому, як вбачається з розпорядження №169708 від 14.01.2013 року, позивачу був встановлений новий розмір пенсії по втраті годувальника (а.с.36 -40), який був обчислений виходячи із середнього показника 2007 року.

В межах даної справи, спірним питанням у справі є право позивача на застосування при здійсненні обчислення її пенсії по втраті годувальника з розрахунку пенсії померлого годувальника показника 2011 року.

Згідно частини 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що набрала чинності з 01.10.2011 року), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до змісту ч.1 ст.37, ч.3 ст. 45 Закону України № 1058, суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку, що при переведенні з одного виду пенсії на інший, обрахунок нової пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії (тобто годувальника), а від бажання особи залежить лише можливість враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.

Постановою КМ України від 23.04.2012 року №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» установлено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005 - 2006 роки відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003 - 2006 роки відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік. Вказана постанова набрала чинності 1 травня 2012 року.

Стаття 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

З огляду на вищезазначені положення нормативно - правових актів, враховуючи, що чоловік - годувальник позивача помер у 2006 році, суд першої інстанції прийшов правильного висновку, що пенсійним органом при визначені розміру пенсії годувальника, як об'єкт обчислення розміру пенсії для позивача, правомірно застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік при перерахунку пенсії позивача з 01.02.2013 року, відповідно до якого середньомісячний заробіток для обчислення пенсії за втратою годувальника становить 3308,84 грн. (1197,91 грн. - середня заробітна плата працівників, зайнятих в галузі економіки України за 2007 рік х 2,76218 коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії годувальника склав би 3308,84 грн. - основний розмір пенсії годувальника; 310,06 грн. - доплата за понад нормативний стаж 34 роки; всього 3122,57 грн., розмір пенсії ОСОБА_2 складає 1561,29 грн. (50%).

Суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги та погодився з правовою позицією відповідача, з урахуванням ст.37, ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», стосовно того, що у вказаній нормі мова йде про показник середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення попереднього виду пенсії, саме годувальника. У випадку позивача, був застосований середній заробіток працівників при обчисленні пенсії по втраті годувальника, зайнятих у галузі економіки, за 2007 рік, відповідно до принципів підвищення рівня соціального захисту населення, впроваджених постановою КМУ від 23.04.2012р. № 327.

Доводи апелянта щодо можливості застосування показника середньої заробітної плати, яка застосовувалась при призначені пенсії в році, який передував року смерті годувальника, має місце лише у випадку, коли годувальник на день смерті не отримував пенсії, є безпідставними з огляду на вищезазначені положення нормативно правових актів, що регулюють спірні правовідносини. В даному випадку відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається у відсотковому відношенні до розміру пенсії за віком померлого годувальника, а тому і показник середньої заробітної плати (доходу) при обчислені розміру пенсії годувальника повинен прийматися за правилами встановленими Постановою КМУ №327. В даному випадку ставлення в залежність застосування такого показника від часу звернення позивача (у травні 2012 року) при переведені на інший вид пенсії (по втраті годувальника) за показником, що передує року такому зверненню, є безпідставною вимогою.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність дій відповідача при проведенні ОСОБА_2 перерахунку відповідно до постанови КМ України від 23.04.2012 року №327.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Петровського районного суду м. Донецька від 18 квітня 2013 року у справі № 261/1656/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Яковенко

Судді А.В. Гайдар

О.О. Чебанов