Рішення № 31785842, 10.06.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2013 р.Справа № 924/429/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ

до комунального підприємства „Славутське житлово-комунальне об'єднання", м. Славута

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз", м. Хмельницький

про стягнення 1 321 899,77 грн. - основного боргу, 6732,36 грн. - інфляційних втрат, 43528,18 грн. - 3% річних, 142 033,62 грн. - пені

Представники сторін:

від позивача: Гусак Б.М. - за довіреністю №14-05 від 18.01.2013р.

від відповідача: Мациюк З.І. - за довіреністю №1 від 01.06.2012р., Антонюк І.А. - за довіреністю №2 від 03.02.2010р.

від третьої особи: Шпичко Б.О. - за довіреністю №1857/18 від 21.08.2012р.

У судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 1321899,77 грн. - основного боргу, 6732,36 грн. - інфляційних втрат, 43528,18 грн. - 3% річних, 142 033,62 грн. - пені. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №2012-ТКЕ/БО-(13)-(1) на постачання природного газу за регульованим тарифом для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 16.03.2012р., укладеним між відповідачем та ПАТ „Хмельницькгаз", стосовно проведення розрахунків за поставлений природний газ. При цьому, позивач зазначає, що право вимагати у відповідача виконання зобов'язань за вказаним договором передано йому відповідно до договору №2854 про відступлення права вимоги від 31.10.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що вони обґрунтовані та підтверджені поданими доказами.

Відповідач у відзиві на позов та його представники у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують та просять відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування своїх заперечень посилаються на те, що договір про відступлення права вимоги є грубим порушенням Закону України „Про здійснення державних закупівель", оскільки, як вказують, згідно з істотними умовами договору №2012-ТКЕ/БО-(13)-(1) від 16.03.2012р. права постачальника (учасника закупівлі) не визначено передача будь-яких прав чи зобов'язань до іншої сторони. На думку відповідача, виконання зобов'язань можливо лише перед ПАТ „Хмельницькгаз".

У доповненні до відзиву відмічають, що підприємство звернулось до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо правомірності відступлення права вимоги ПАТ „Хмельницькгаз" для НАК „Нафтогаз України" враховуючи Закон України „Про здійснення державних закупівель". Листом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України за №84-16/17 від 23.02.2004р. „Щодо відступлення права грошової вимоги та переведення боргу у сфері державних закупівель" дано роз'яснення щодо правомірності відступлення права вимоги у сфері державних закупівель, а саме: відступлення права вимоги на одержання товарів, робіт і послуг так само як і переведення боргу від одного суб'єкта господарської діяльності іншому суперечить меті Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" і в цілому законодавству у сфері закупівель за державні кошти. На переконання відповідача, мета зазначеного Закону України ідентична меті Закону України „Про здійснення державних закупівель" №229 - VI від 1 червня 2010 року, а саме - створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції і цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів" - отже, робить висновок, відступлення права вимоги за договором №2854 від 31.10.2012р. від публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз" до публічного акціонерного товариства НАК „Нафтогаз України" є неправомірним.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у письмовій позиції та у судовому засіданні погоджується з позовними вимогами. Зазначає, що ПАТ „Хмельницьгаз" дотримався вимог ст. 516 ЦК України та листом від 05.11.2012 р. за №2901 письмово повідомив відповідача про заміну кредитора. Також, на виконання вимоги п. 2.3. договору товариство письмово в п'ятиденний строк повідомило відповідача про відступлення права вимоги. Звертає увагу, що у листі зазначено про те, що з питань погашення заборгованості за спожитий природний газ по вказаному вище договору слід звертатися на адресу ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України". Зауважує, що відповідач до пред'явлення позову жодних заперечень відносно укладеного договору про відступлення права вимоги і заміни кредитора не заявляв більше 6 місяців. Тому, на думку третьої особи, наведене засвідчує, що відповідач ухиляється перед новим кредитом у виконанні взятих зобов'язань за укладеним договором.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

16.03.2012р. між ПАТ „Хмельницькгаз" (постачальник) та КП „Славутське ЖКО" (споживач) укладено договір №2012-ТКЕ/БО-(13)-(1) на постачання природного газу за регульованим тарифом для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Згідно п. 1.1. вказаного договору постачальник постачає природний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем грошовими коштами щодекадно, а саме: до 10 числа місяця поставки - 33%, до 20 числа місяця поставки - 33%, до 30-го, 31-го числа місяця поставки - 34%.Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та надані послуги з його розподілу і постачання здійснюється споживачем до 05 числа місяця наступного за звітним (п. 4.7.).

У разі порушення споживачем строків оплати із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.2.).

Як свідчать наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі природного газу, ПАТ „Хмельницькгаз" у період січень 2012 року - квітень 2012 року передало, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 3 882 940,66 грн.

Оплату за поставлений газ відповідач здійснив лише частково в сумі 2 561 040,89 грн., про що свідчить оборотна відомість та акт звірки розрахунків. Отже, у відповідача перед ПАТ „Хмельницькгаз" існував борг в розмірі 1 321899,77 грн.

31.10.2012р. між ПАТ „Хмельницькгаз" (первісний кредитор) та ПАТ „НАК „Нафтогаз України" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №2854, згідно якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора - КП „Славутське ЖКО" за договором на постачання природного газу №2012-ТКЕ/БО-(13)-(1) від 16.03.2012р. у сумі 1 321 899,77 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором (п.п. 1.1., 1.2.).

Згідно п. п. 2.2., 2.3. вказаного вище договору право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі. Первісний кредитор зобов'язаний протягом 5 днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити боржника про вдступлення права вимоги боргу.

Наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі документів від 31.10.2012р. свідчить про те, що первісний кредитора передав новому кредитору документи, які підтверджують права вимоги до боржника.

Відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, що підтверджується листом ПАТ „Хмельницькгаз" від 05.11.2012р. №2901/9. Вказаний лист був отриманий відповідачем 30.11.2012р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.12.2012р. позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості, яка залишена без задоволення.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач нарахував 142 033,62 грн. - пені (на борг за січень 2012 року (22.02.2012р. - 06.03.2012р.), на борг за лютий 2012 року (06.03.2012р.-05.09.2012р.), на борг за березень (06.04.2012р. - 05.10.2012р.), на борг за квітень (06.05.2012р. - 05.11.2012р.).

Крім того, позивачем, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано 6732,36 грн. - інфляційних втрат (16.01.2012р. - 15.03.2012р.) та 43 528,18 грн. - 3% річних (06.02.2012р. по 12.02.2013р.).

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт неналежного виконання відповідачем договірних обов'язків з оплати поставленого природного газу підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем по суті. Отже, відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У статті 514 ЦК України зазначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У позивача право вимагати від відповідача виконання зобов'язання за договором №2012-ТКЕ/БО-(13)-(1) на постачання природного газу від 16.03.2012р. виникло на підставі договору про відступлення права вимоги №2854 від 31.10.2012р. Вказаний договір за своєю правовою природою є саме договором щодо передачі вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію), а тому посилання відповідача на застосування до договору положень Закону України „Про здійснення державних закупівель" є надуманими та безпідставними.

Безпідставними є й твердження відповідача про неправомірність відступлення права вимоги та можливість виконання зобов'язань лише перед ПАТ „Хмельницькгаз", оскільки, на його думку, договором про постачання природного газу не передбачено передача будь-яких прав чи зобов'язань до іншої сторони.

Зокрема, відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому випадку виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Договір про постачання природного газу від 16.03.2012р. не містить жодного обмеження чи заборони на заміну кредитора у зобов'язанні, тобто право кредитора на відступлення свого права вимоги не обмежене.

Таким чином, заміна кредитора (ПАТ „Хмельницькгаз") на іншого (позивача у даній справі) могла бути здійснена без письмової згоди відповідача на такі дії й, відповідно, без участі вказаного підприємства в укладенні договору про відступлення права вимоги.

Більше того, відповідача було належним чином повідомлено про передачу позивачу права вимоги з оплати спожитого природного газу у сумі 1 321 899,77 грн. за договором від 16.03.2012р. Відповідач не висував свої заперечення проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні.

Слід також зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним в установленому порядку договору про відступлення права вимоги.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1321899,77 грн. є правомірною.

Крім суми основного боргу відповідачу нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобо'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У договорі на постачання природного газу була передбачена відповідальність відповідача за порушення строків оплати у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. У договорі про відступлення права вимоги №2854, до позивача перейшло право вимоги, крім основного боргу, й права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд погоджується з ними та вважає, що позивач обгрунтовано просить стягнути їх з відповідача.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ до комунального підприємства „Славутське житлово-комунальне об'єднання", м. Славута, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Хмельницькгаз", м. Хмельницький, про стягнення 1 321899,77 грн. - основного боргу, 6732,36 грн. - інфляційних втрат, 43528,18 грн. - 3% річних, 142 033,62 грн. - пені задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства „Славутське житлово-комунальне об'єднання" (м. Славута, вул. Миру, 14-а; код 34432514) на користь публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код 20077720) 1 321899,77 грн. (один мільйон триста двадцять одну тисячу вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 77 коп.) - основного боргу, 142 033,62 грн. (сто сорок дві тисячі тридцять три гривні 62 коп.) - пені, 6732,36 грн. (шість тисяч сімсот тридцять дві гривні 36 коп.) - інфляційних втрат, 43528,18 грн. (сорок три тисячі п'ятсот двадцять вісім гривень 18 коп.) - 3% річних, 30 283,88 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят три гривні 88 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 12 червня 2013 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 4 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу,

4 - третій особі.