Рішення № 31785511, 03.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2013 р.Справа № 916/879/13

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування";

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА";

про стягнення 44554,43 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Парапан Л.П. - довіреність від 17.12.2012р.

від відповідача: Поліщук А.В.- довіреність від 08.01.13р.

Суть спору: 02.04.2013 року за вх. №1376/2013 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА" про стягнення 44554,43 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. позовну заяву було прийнято до розгляду суддею Оборотовою О.Ю. та порушено провадження у справі №916/879/13.

Приймаючи до уваги, що суддя Оборотова О.Ю. знаходиться на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), за розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області від 22.04.2013 року справу №916/879/13 передано судді Меденцеву П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2013 року прийнято справу № 916/879/13-до свого провадження.

Приймаючи до уваги, що суддя господарського суду Одеської області Оборотова О.Ю. вийшла з лікарняного, згідно з розпорядженням голови суду від 29.04.2013р. справу № 916/879/13 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Оборотової О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2013 року прийнято справу № 916/879/13-до свого провадження.

23.05.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 03.06.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

17.08.2011р. між АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та Ратушнік Артуром Сергійовичем укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №2551а/11зп.

21.02.2012р. у м. Одесі на вул. Середньофонтанська відбулася ДТП за участю транспортних засобів: легкового автомобілю Honda реєстраційний номер АР5500ВН, під керуванням Ратушнік А.С. (власник) та легкового автомобілю Mazda, державний номер Т502НЕ, під керуванням Льовушкіна Д.А., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Honda реєстраційний номер АР5500ВН, що був застрахований у АТ „СК „Страхування" згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № 2551а/11зп від 17.08.2011 року.

Відповідно до довідки ВДАІ дорожня-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Льовушкіним Д.А. вимог Правил дорожнього руху України. Відповідно до Постанови Приморського районного суду м. Одеси по справі 722/2012 встановлено, що ДТП сталося в результаті порушення Льовушкіним Д.А. Правил дорожнього руху України та накладено відповідно до ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення у вигляді штрафу в 340,00 грн.

Згідно висновку №1253 від 29.02.2012року ФОП Лузанов О.П. вартість відновного ремонту завданої власнику автомобіля Honda реєстраційний номер АР5500ВН склала 59 804,18 грн., вартість матеріальної шкоди 45 554,43грн.

Відповідно до умов договору страхування розмір страхового відшкодування склав 60 167, 55грн., яке Позивач сплатив Страхувальнику, шляхом перерахування коштів на рахунок Страхувальника 17.04.2012 року, платіжним дорученням № 15769 та № 15770. Отже, право вимоги відшкодування від винної особи заподіяних збитків перейшло до Позивача, на підставі статті 1191 Цивільного кодексу України: особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування...

На момент скоєння даної ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди, гр. Льовушкіна Д.А., була застрахована СК "ОСТРА" за Полісом № АА6709172, ліміт відповідальності за шкоду майну - 50 000,00 грн., безумовна франшиза - 1000,00 грн.

Таким чином, до АТ „СК „АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від Відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП у розмірі 44 554,43 грн.

На адресу Відповідача направлено Заяву вих. № 5692/26/цв від 20.03.2012 року про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП, але дані вимоги виконані не були.

З огляду на зазначене Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства ""Страхова компанія "ОСТРА" 44554,43 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.1166 ЦК України, в якій містяться вимоги щодо загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вимогами ч.1 ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлений законом.

Відповідно до п.35.1. ст. 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви.

Згідно з п.37.1. ст.37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

23.05.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що як вбачається із постанови Приморського районного суду м. Одеси по справі №1522/4722/2012 від 13.04.2012 року під час настання ДТП автомобілем Honda реєстраційний номер АР5500ВН керував водій Ратушняк А.С., а страхувальником Позивача є не Ратушняк А.С, а Ратушнік Артур Сергійович. Отже, якщо у вищезазначеній постанові суду допущено описку, то Позивачу необхідно виправити її відповідно до вимог чинного законодавства України. Однак, якщо під час ДТП, за кермом застрахованого транспортного засобу, дійсно знаходився не Ратушнік А.С, а Ратушняк А. С, то тоді Позивач зобов'язаний був відмовити у виплаті страхового відшкодування. Тому що, відповідно до п.29.4.13 Договору добровільного страхування наземного транспорту № 2551а/11зп від 17.08.2011 року підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є збитки, які виникли під час керування ТЗ особою, яка не вказана в розділі 8 Договору як особа, допущена до керування застрахованим ТЗ. А також відповідно до п. 29.4.18 Договору, якщо страхувальник (водій застрахованого ТЗ) добровільно передав основний та/або додатковий комплекти ключів до замку запалення ТЗ особі, яка не вказана в розділі 8 Договору як особа, допущена до керування застрахованим ТЗ.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. В заяві на укладення договору страхування від 17.08.2011 року, страхувальником Ратушніком А.С. було надано неправдиву інформацію про об'єкт страхування, а саме той факт, що 10.07.2009 року в м. Одесі автомобіль Honda реєстраційний номер АР5500ВН потрапив в ДТП і в результаті чого отримав механічні пошкодження. А також приховав інформацію щодо виплат попередніх страхових відшкодувань. Таким чином, страхувальник Ратушнік А.С, під час укладання договору страхування, надав неправдиву інформацію Позивачу про об'єкт страхування, чим порушив обов'язок встановлений в п. 25.2.3 Договору. Статтею 21 Закону України „Про страхування" встановлено обов'язок страхувальника при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику. Також аналогічний обов'язок встановлений і в п. 25.2.3 Договору.

03.06.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи Постанови Приморського районного суду м. Одеси від 10.04.2013р. по справі №1522/4722/2012, згідно якої зазначено, що у тексті Постанови Приморського районного суду м. Одеси від 13.04.2012р. по адміністративній справі, яка надійшла від УДАІ ГУМВС України в Одеській області вважати вірним прізвища учасників ДТП: „Льовушкін" коли вказано „Левушкін", та „Ратушнік" коли вказано „Ратушняк".

Доказів ДТП у 2009р. відповідачем не надано, окрім цього п. 25.2.3. договору №2551а/11зп від 17.08.2011р. передбачено, що при укладанні договору надати Страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки ступеня страхового ризику, і надалі письмово протягом 4 (чотирьох) робочих днів з дати виникнення таких обставин, інформувати його про будь - які зміни страхового ризику чи обставини, що істотно впливають на умови договору (передача застрахованого транспортного засобу в оренду (прокат) чи в заставу, зміна власника транспортного засобу, зміна кузова чи двигуна, встановлення додаткового обладнання наявність подвійного страхування, зняття транспортного засобу державного обліку, втрата ключів чи реєстраційних документів на застрахований транспортний засіб, поломка чи зняття протиугінного пристрою, наявність випадків протягом попереднього року, що могли б бути кваліфіковані як страхові за даним Договором, використання ТЗ як таксі).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності із ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завданні збитки.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до Закону України „Про страхування" від 07.03.1996 року № 85/96-ВР, предметом страхування є цивільна відповідальність особи за заподіяну нею шкоду. Відповідно до ст. 1 вказаного закону страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Винуватець, як страхувальник, уклавши договір з спеціально уповноваженим суб'єктом господарювання (страховою компанією) накопичила (внесла) власні грошові кошти на рахунку цього суб'єкту для погашення можливих шкоди пов'язаною з користуванням транспортним засобом. Виходячи з наведеного, можливо зазначити, що відповідальність за шкоду, заподіяну потерпілому, несе третя особа за рахунок своїх коштів, що накопичені у відповідача, який взяв на себе відповідальність щодо врегулювання питань розпорядження цими коштами (їх розрішення) та погашення шкоди що виникне в наслідок винних дій страхувальника за рахунок цих коштів та доходів від їх розрішення за певну винагороду.

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року № 1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі норм ст. 35 вищезазначеного Закону, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Таким чином, сума зобов'язань Відповідача перед Позивачем складає - 44 554,43 грн. (згідно ліміту відповідальності за винятком франшизи).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ОСТРА" (65026, м. Одеса, вул Пушкінська, буд. 13, код ЄДРПОУ 14288111) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул Іллінська, 8, п/р 26509253730304 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 20474912) - заборгованість у розмірі 44554,43 грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.06.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.