Рішення № 31785449, 04.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7624/13 04.06.13

За позовомПідприємства з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу Фірма «Атек-95» (товариство з обмеженою відповідальністю)ДоКиївської міської радиПророзірвання договору

Суддя Власов Ю.Л.

Представники: Від позивачаБабій Я.І., Коломієць Є.А.Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки, площею 0,3174 га, що розташована по вул. Стеценка, 20 в м. Києві, який був укладений між Позивачем та Відповідачем 04.04.2003р. на виконання рішення Київської міської ради від 24.05.2011р. №327/1303, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Щербаковим В.З. і зареєстрований в реєстрі за №432.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує наступним. Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Позивач отримав в оренду земельну ділянку, за яку зобов'язувався сплачувати Відповідачу орендну плату.

Проте в 2004р. нерухоме майно, що знаходиться на спірній земельній ділянці було продано Позивачем товариству з обмеженою відповідальністю «Ларком», тому право оренди перейшло до вказаного товариства, Позивач втратив право користуватися даною земельною ділянкою, відповідно спірний договір підлягає розірванню в зв'язку зі зміною обставин.

Позивач направив заяву про розірвання достроково спірного договору оренди, проте Відповідач залишив без відповіді заяву Позивача, в зв'язку з чим, Позивач звернувся з позовом про розірвання спірного договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.04.13р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 21.05.13р. В судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Судом заслухані пояснення Позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання Позивача суд

ВСТАНОВИВ:

24.05.01р. рішенням Відповідача №327/1303 «Про надання і вилучення земельних ділянок» затверджено проект відведення земельної ділянки Позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на вул. Стеценка, 20 у Шевченківському районі. Надано Позивачу в оренду строком на 15 років земельну ділянку площею 0,32 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на вул. Стеценка, 20 у Шевченківському районі за рахунок земель, вилучених з користування управління ритуальних послуг Київської міської державної адміністрації цим рішенням.

04.04.03р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Відповідач передав, а Позивач прийняв в оренду на 15 років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Стеценка, 20 у Подільському районі м. Києва, розміром 0,3174 для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.13 договору оренди дія цього договору припиняється у випадках, в тому числі: закінчення терміну, на який укладено цей договір; дострокового розірвання цього договору за згодою сторін; дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку: а) неналежного виконання іншою стороною умов цього договору; випадкового, знищення чи пошкодження земельної ділянки, яке суттєво перешкоджає використанню земельної ділянки за її цільовим призначенням; в) з інших підстав, визначених законодавством України.

Договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 21.04.03р. за №85-6-00047 у книзі записів державної реєстрації договорів.

30.03.04р. між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ларком» був укладений договір купівлі-продажу нежилої будівлі-автозаправного комплексу, за умовами якого Позивач продав (передав у власність), а Відповідач купив (прийняв у власність) нежилу будівлю - автозаправний комплекс (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, буд. 20, загальною площею 236,70 кв. м.

Відповідно до п.1.2. договору купівлі-продажу відчужуваний об'єкт належить Позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії САА №933595, виданого 09.03.04р. Головним управлінням комунальної власності м. Києва на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 05.03.04р. №222-В, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно 26.03.04р. та записано у реєстрову книгу № 89П-290, за реєстровим № 6201-П.

Згідно з п.1.3. договору купівлі-продажу право власності на об'єкт переходить до Відповідача з моменту державної реєстрації цього договору.

11.11.11р. Позивач направив Відповідачу лист за вих. №67, в якому просив розглянути та вирішити питання щодо розірвання достроково за згодою сторін або з інших підстав, визначених законодавством України договору оренди земельної ділянки площею 0,3174 га, що розташована по вул. Стеценка, 20, в м. Києві від 04.04.03 р., укладеного Відповідачем з Позивачем, проте відповіді від Відповідача не отримав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.1 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи (у тому числі іноземні мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача.

Згідно з ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на будівлю або споруду, що перебувають у власності іншої особи, припиняється право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

З системного тлумачення наведених норм вбачається наступне. Якщо особа має у власності нерухоме майно та орендує за договором земельну ділянку на якій розміщено таке майно, то у разі продажу цього нерухомого майна іншій особі до неї, в силу вказаних норм права, переходить також договірне право оренди земельної ділянки на тих самих договірних умовах, які були у попереднього орендатора. Отже, права та відповідно обов'язки за укладеним попереднім орендатором договором оренди земельної ділянки набуває покупець нерухомого майна, при цьому права та обов'язки продавця нерухомого майна (попереднього орендатора) за договором оренди земельної ділянки припиняються з моменту набрання чинності договором купівлі-продажу нерухомого майна. В той же час сам договір оренди земельної ділянки, визначені ним права та обов'язки сторін залишаються чинними та продовжують діяти для орендодавця та нового орендаря (покупця нерухомого майна).

Як встановлено судом 24.05.01р. рішенням Відповідача №327/1303 «Про надання і вилучення земельних ділянок» затверджено проект відведення земельної ділянки Позивачу для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на вул. Стеценка, 20 у Шевченківському районі. Надано Позивачу, за умови виконання п. 18.1 цього рішення, в оренду строком на 15 років земельну ділянку площею 0,32 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на вул. Стеценка, 20 у Шевченківському районі за рахунок земель, вилучених з користування управління ритуальних послуг Київської міської державної адміністрації цим рішенням.

Як встановлено судом, 04.04.03р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Відповідач, на підставі рішення Київради від 24.05.01р. за №327/1303, передав, а Позивач прийняв в оренду на 15 років земельну ділянку, місце розташування якої вул. Стеценка, 20 у Подільському районі м. Києва, розміром 0,3174 для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції. Договір оренди зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 21.04.03р. за №85-6-00047 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Як встановлено судом, 30.03.04р. між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Ларком» був укладений договір купівлі-продажу нежилої будівлі-автозаправного комплексу, за умовами якого Позивач продав (передав у власність), а Відповідач купив (прийняв у власність) нежилу будівлю - автозаправний комплекс (літ. А), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, буд. 20, загальною площею 236,70 кв. м.

Як встановлено судом, 11.11.11р. Позивач направив Відповідачу лист за вих. №67, в якому просив розглянути та вирішити питання розірвання достроково за згодою сторін або з інших підстав, визначених законодавством України, договору оренди земельної ділянки площею 0,3174 га, що розташована по вул. Стеценка, 20, в м. Києві від 04.04.03 р., укладеного Відповідачем з Позивачем, проте відповіді від відповідача Позивач не отримав.

З наведеного вбачається, що Позивач мав у власності нерухоме майно та орендував за договором земельну ділянку на якій знаходиться це майно. В подальшому Позивач продав це нерухоме майно іншій особі, відповідно до цієї особи, в силу наведених вище норм права, перейшли договірні права оренди вказаної земельної ділянки на тих самих договірних умовах, які були у Позивача, при цьому права та обов'язки Позивача за цим договором оренди земельної ділянки припинились з моменту укладення договору купівлі-продажу цього нерухомого майна.

За вказаних обставин суд вважає, що права та інтереси Позивача спірним договором не порушені, оскільки на час подачі Позивачем позову до суду та на час вирішення спору права та обов'язки Позивача за цим договором в силу наведених вище норм права є припиненими, тому позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Суддя Ю.Л. Власов

Рішення підписане 12.06.2013р.