Рішення № 31785432, 11.06.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/57/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

11.06.13 Справа № 5009/2229/12

За позовом Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 14) в інтересах в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: позивач - Державна екологічна інспекція в Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 72-а)

До Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Оліс ЛТД" (юридична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3; поштова адреса: 69084, м. Запоріжжя, вул. Карпенко - Карого, буд. 47)

про стягнення 97 453 грн. 92 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від прокуратури: Красних О.О. - посвідч. № 013462 від 03.12.2012р.

Від позивача: Макаренко В.М. - дов. б/н від 27.11.2012р.

Від відповідача: Петренко О.В. - дов. від 17.04.2013р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя м. Запоріжжя в інтересах в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Державна екологічна інспекція в Запорізькій області м. Запоріжжя до ТОВ Фірма „Оліс-ЛТД" м. Запоріжжя про стягнення 97 453 грн. 92 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах позивача просить стягнути з відповідача шкоду, заподіну державі в результаті забруднення землі, в сумі 97 453 грн. 92 коп.

Від прокурора надійшли пояснення до позову, в яких він зазначає наступне: на виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 23.07.2012 р. Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз їм. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса (надалі ХНДІСЕ) проведено комплексну судову експертизу металів та сплавів та судово-економічну експертизу (надалі Експертиза), за результатами якої 05.12.2012 р. складено відповідний висновок. Згідно зі ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 ГПК. Чинне законодавство України визначає правовий статус експерта та встановлює вимоги до нього. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. Статтею 9 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Вивченням матеріалів проведеної комплексної судової експертизи металів та сплавів та судово-економічної експертизи встановлено, що вказану експертизу проведено комісією у складі двох експертів, а саме: Кривошеєва В.І., який має вищу фізичну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 8.9 «Дослідження матеріалів» та Стопіна Р.С., який має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 11.1 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств та організацій». Згідно з п. 1.2.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (надалі Інструкція), затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 р. № 53/5 комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах. У вступній частині до висновку Експертизи зазначено, що у ХНДІСЕ відсутні фахівці у галузі екології та ґрунтознавства, однак в порушення вимог Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, фахівці до проведення відповідної експертизи у цій галузі залучені не були. Крім того, предметом господарського спору у справі, що розглядається є шкода, завдана забрудненням та засміченням земельної ділянки відповідачем та питання, які ставились перед експертами стосувались встановлення факту забруднення ґрунту, тож вважаю, що необхідним було проведення саме судово-ґрунтознавчої експертизи. Таким чином, прокурор вважає, що висновок комплексної судової експертизи металів та сплавів та судово-економічної експертизи не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки експертиза проведена не фахівцями в галузі екології та ґрунтознавства. У розділі 2 Експертизи вказано, що для встановлення кадмію у складі ґрунту застосовувався метод рентгенфлуоресцентного аналізу із застосуванням приладів таких як: спектометр рентгенфлуоресцентний «СЕФ-Оїм СПРУТ», трубка рентгенівська гострофокусна БС-1, блок управління та реєстрації, газовий піст, форвакуумний піст тощо. Однак, у висновку експертами не зазначено коли саме вказані прилади проходили повірку та чи відповідають вони вимогам ДСТУ. Крім того, у тому ж розділі Експертизи експерти вказали, що наявність елементу кадмію у наданих на дослідження проб ґрунту в межах чутливості обладнання, наявного в інституті, не встановлена. Тобто експерти самі ставлять під сумнім наявність чи відсутність елементу кадмію у ґрунті. Отже, висновок експертизи ґрунтується на припущення експертів ХНДІСЕ, які не є спеціалістами в області ґрунтознавства та екології. Відповідно до ст. 42 ГПУ України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим. Таким чином, прокурор підтримує первісні позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Позивач надав суду письмові пояснення, де вказав наступне: державна екологічна інспекція у Запорізькій області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011 року № 136, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про використання та охорону земель, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про охорону атмосферного повітря, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов, та ін. Відповідно до п. 4.3 Положення Інспекція має право складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом. Порядок проведення перевірок додержання вимог природоохоронного законодавства регламентовано Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2008 р. № 464, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 р. за № 18/16034 (далі Порядок). У відповідності до п. 3 Порядку Держекоінспекція здійснює планові та позапланові перевірки суб'єктів господарювання. Планова перевірка здійснюється відповідно до квартального плану Держекоінспекції у Запорізькій області. Для здійснення перевірки начальником або його заступником видається наказ про проведення перевірки, який має містити: найменування суб'єкта господарювання, підстава перевірки та предмет перевірки; період, за який буде здійснюватись перевірка; визначення виконавців перевірки. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується начальником або заступником начальника Держекоінспекції і засвідчується печаткою. 03.04.2012 р. - 11.04.2012 р. Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області проведено планову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» (наказ від 02.04.2012 р. № 229 та направлення на проведення перевірки від 02.04.2012 р. № 194). Під час перевірки території підприємства, розташованого за адресою пров. Елеваторний, 6, в м. Василівка Запорізької області, встановлено факт псування земель промасленою глиною загальною площею 96 м2 (16м*6м). Під час перевірки здійснено відбір проб ґрунту з ознаками забруднення. За результатами вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів встановлено перевищення граничнодопустимої концентрації забруднюючої речовини - кадмію у ґрунті (протокол вимірювань № 3 від 13.04.2014). За результатами перевірки складено акт перевірки від 11.04.2012 р. та припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства від 18.04.2012 р. № 05/12-П, який прийнято до виконання генеральним директором ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» Губським О.О. За виявлене правопорушення до адміністративної відповідальності за ст. 52 КУпАП (псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель) притягнуто генерального директора ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» Губського О.О. шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (постанова від 10.04.2012 р. № 000041). У поясненнях, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення № 000276 від 10.04.2012 Губський О.О. зазначив, що порушення будуть усунені. Відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 р. за №285/2725, розмір шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства - засмічення земель ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» складає 84 012 грн. Відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 р. за №285/2725, розмір шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства - забруднення земель ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» складає 13 441 грн. 92 коп. Загальний розмір шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» становить 97 453 грн. 92 коп. У відповідності до п. 2 Методики, засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. У відповідності до п. 3.2 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди (п. 3.5 Методики). У відповідності до п. 5.2 Методики, основою розрахунку розмірів шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6, наведеною у пункті 5.5 Методики. Забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін (п. 2 Методики). У відповідності до п. 3.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Пунктом 3.3. Методики встановлено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою 1, наведеною у пункті 4.6 Методики. 24.05.2012 р. Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулася до ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» з претензією про добровільне відшкодування шкоди в сумі 97 453 грн. 92 коп. Відповідь на претензію до цього часу не надано. Інформація та докази сплати відповідачем 97 453 грн. 92 коп. шкоди станом на даний час відсутні. Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання права на землю не може погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Об'єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України (ст. 2 Закону України "Про охорону земель"). За приписами ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища. Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям ( ст. 35 Закону України "Про охорону земель"). Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи", відходи - це будь-які речовини, матеріали та предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам, організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України. Зберігання та видалення відходів здійснюється відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення) (ст. 33 Закону України "Про відходи"). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість. Відповідно до ст. 211 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність. Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Просить задовольнити позов прокурора Ленінського району м. Запоріжжя та стягнути з ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 97 453 грн. 92 коп. до місцевого бюджету м. Василівка Запорізької області за такими реквізитами: р/р № 33112331700045, код ЄДРПОУ 38025519,банк одержувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач - Бердянське УДКСУ Запорізької області 24062100.

Позивач надав ще одні письмові пояснення, де зазначив наступне: порядок відбору проб ґрунтів та відходів регламентовано ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охорона природи. Ґрунту. Загальні вимоги к відбору проб», ГОСТ 17.4.4.02-84 «Охорона природи. Ґрунти . Методи відбору і підготовки проб для хімічного, бактеріологічного, гельмінтологичного аналізу», НД «Якість довкілля. Відбір проб ґрунтів та відходів при здійсненні хіміко-аналітичного контролю просторового забруднення об'єктів навколишнього природного середовища» (Інструкція). На території ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» у відповідності до вимог вищевказаних нормативних документів під час перевірки відбирались об'єднані проби ґрунту: одна - з ознаками забруднення біля ємності з олією, друга - фонова у квітнику. У відповідності до Інструкції об'єднана проба характеризує усереднений склад об'єкта контролю з урахуванням неоднорідності його кількісних або якісних характеристик у просторі та/або часі. її отримують змішуванням декількох точкових проб. Точкова проба характеризує склад об'єкта контрою у даному місці (точці) на момент відбору. її отримують однократнім відбором всього необхідного для аналізу об'єму ґрунту у заданій точці місця відбору. За глибиною відібрані проби об'єктів контролю поділяють на поверхневі (глибина відбору 0- 20 см) та глибинні (глибина відбору більше 20 см). Відповідно до п. 6.1.4 Інструкції об'єднану пробу складають шляхом змішування не менш ніж п'яти точкових проб. При цьому має бути забезпечено відбирання щоразу приблизно однакових за об'ємом (масою) точкових проб. В загальному випадку відбирають п'ять точкових проб з масою приблизно 200 г кожна. Точкові проби відбирають (зсипають) у ємність для змішування проб або одразу у контейнер для зберігання. Відібрані точкові проби перемішують, квартують за процедурою п. 6.3.2 Інструкції, залишаючи об'єднану пробу масою приблизно 1 кг, яку і вміщують у контейнер для зберігання. Точкові проби з верхнього шару ґрунту (до 20 см) відбирають з поверхні за допомогою ножа, шпателю, ґрунтового буру, лопати тощо. Вимоги щодо розміру, обробки, зберігання, маркірування та транспортування проб встановлено п. 6.3 Інструкції. У відповідності до п. 6.3.1 Інструкції розмір проби повинен бути достатнім для проведення всіх необхідних аналізів та не повинен бути занадто великим, щоб не завуалювати змінювання характеристик, які становлять інтерес. Маса точкової проби, призначеної безпосередньо для аналізу, повинна відповідати вимогам методики виконання вимірювань (далі - МВВ). Маса точкової проби, призначеної для складання об'єднаної, залежить від способу відбору та, як правило, не повинна становити більше 200 - 250 г кожна. Маса об'єднаної проби повинна відповідати вимогам МВВ і становити не менше 1 кг. Орієнтовно маса проби може бути оцінена за розміром: при відборі 200 г ґрунту розмір проби звичайно становить 20 см х 3 см х 3 см, 500 г - 20 см х 5 см х 3 см. При пакуванні, транспортуванні і зберіганні проб враховують об'єкт контролю, ЗР, визначення вмісту якої передбачається, МВВ і т. інш. Відібрані проби слід пакувати, транспортувати і зберігати у контейнерах, що забезпечують зберігання складу та властивостей проби. Як правило, проби об'єктів не консервують. За необхідності консервування проб виконують відповідно до вимог конкретної МВВ вмісту ЗР. Відбір проб об'єктів контролю проводять на пробних майданчиках (пробних площадках), які намічають за обраною моделлю відбору проб таким чином, щоб забруднення ґрунтів в межах цих майданчиків можна було вважати однорідним для мети обстеження або неоднорідними без системи. Тому пробний майданчик має бути розташований в типовому для матриці (ділянки), що контролюється за елементами неоднорідності (наприклад, за елементами рельєфу). Розміри пробних майданчиків при обстеженні ґрунтів встановлюють відповідно до мети обстеження, характеру забруднення, виду використання території та однорідності ґрунтового покриву згідно з ГОСТ 17.4.3.01-83, ГОСТ 17.4.4.02-84. У відповідності до п. 3.1 Інструкції фонова проба - проба ґрунту (найчастіше точкова), відібрана на земельній ділянці, яка подібна до території, що обстежується, та знаходиться у незабрудненому або за припущенням незабрудненому районі (зоні). У відповідності до п. 7.2.2.1 Інструкції за необхідності порівняльного аналізу проби забруднених та незабруднених ґрунтів відбирають за ідентичних природних умов. Інструкцією не передбачено на якій відстані від забрудненої земельної ділянки відбирається фонова проба. Згідно пункту 7.3.1.2 Інструкції при обстеженні земельних ділянок, ступінь забруднення (тобто площа, глибина проникнення ЗР) яких встановлювались за результатами інструментально-лабораторного контролю, площу забруднення земельної ділянки визначають після отримання результатів аналізів. Площею забруднення земельної ділянки вважається: площа пробного майданчика, якщо аналіз відібраних на цьому майданчику проб (об'єднаних або точкових) свідчить про наявність забруднення. Площу пробного майданчика визначають в польових умовах вимірюванням, на підставі документів на право власності чи користування земельною ділянкою і т. інш. сума площ пробних майданчиків, якщо аналіз відібраних на цих майданчиках проб свідчить про наявність забруднення. Площу пробного майданчика визначають в польових умовах вимірюванням, на підставі документів на право власності чи користування земельною ділянкою і т. інш.; сума площ пробних майданчиків, якщо аналіз відібраних на цих майданчиках проб свідчить про наявність забруднення. Площу пробного майданчика визначають в польових умовах вимірюванням, на підставі документів на право власності чи користування земельною ділянкою і т. інш. Глибину проникнення ЗР у певний шар землі встановлюють після отримання результатів аналізів в точкових пробах ґрунту, що відібрані для контролю з попередньо обраних глибин. Глибиною проникнення ЗР у певний шар землі вважається максимальна глибина відбору для проб, в яких результати інструментально-лабораторного контролю свідчать про наявність (міграції) забруднення. У відповідності до п. 8.3 Інструкції процедура відбирання проб об'єктів контролю складається з декількох етапів, у тому числі: підготовки лабораторії до виїзду в місця проведення робіт; з'ясування безпосередньо на місці проведення робіт та/або на підприємстві (установі, організації тощо), що контролюється, організаційних питань (присутність представників підприємства, режим доступу до об'єкта контролю, участь у відборі інших зацікавлених організацій і т. інш.); уточнення безпосередньо на місці відбору об'єму робіт та технічної складової відбору (оцінка площі забрудненої ділянки, вибір моделі відбору тощо); відбір проб (виймання проб, складання об'єднаних проб); пакування, маркірування проб; оформлення акта відбору; транспортування проб до лабораторії; прийняття проб лабораторією для зберігання та проведення вимірювань. Відбір проб можуть проводити як співробітники підрозділу аналітичного контролю (вимірювальної лабораторії), так і спеціально уповноважені особи, які отримують в лабораторії інструкції щодо процедур відбору та необхідні засоби та посуд для відбору та транспортування проб. Пунктом 8.3.2 Інструкції передбачено, що відбір проб ґрунтів здійснюють у присутності представника суб'єкта природокористування (представника землевласника, землекористувача і т. інш.). У випадках, коли присутність представника суб'єкта природокористування неможлива, відбір проб ґрунтів здійснюють у присутності незалежної посадової особи. Безпосередньо на місці проведення робіт уточнюються об'єм робіт та технічна складова відбору (модель відбору, визначення подальшого поводження з точковими пробами (види проб), спосіб виймання проб (буріння, свердління, ручне розкопування тощо). У відповідності до пункту 8.4.1 Інструкції відбір проб оформлюють актом відбору проб. Форму акта відбору про наведено у обов'язковому додатку А до Інструкції.

Позивач надав суду наступні письмові пояснення відносно висновку експертизи та акту перевірки : Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області вивчено висновок комплексної судової експертизи № 7979/7980. За результатом ознайомлення з висновком експертизи вважаємо що даний висновок не може бути доказом відсутності факту забруднення земельної ділянки кадмієм виходячи з наступного. Фахівцями відділу інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції, атестованими на проведення вимірювань (Атестат № 28/08 від 26.06.2008 р., чинний до 26.06.2013 р., виданий Головною Державною екологічною інспекцією Мінприроди, додаток № 1: паспорт атестації, галузь атестації), проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території ТОВ «Оліс» у місті Василівка Запорізької обл. Відбір проб ґрунтів проведено відповідно до вимог І ОС І 17.4.3.01-83 «Охорона природи. Ґрунти. Загальні вимоги до відбору проб», ПД «Охорона навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів. Якість довкілля» Інструкція № 72 .Вимірювання проведені відповідно до методик виконання вимірювань (МВВ), допущених до використання та наведених у «Переліку методик виконання вимірювань (визначень) складу та властивостей проб об'єктів довкілля, викидів, відходів, скидів, ґрунтів, тимчасово допущених до використання Мінприроди України, затвердженого заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища від 12.12.2007 р.. При вимірюванні застосовані основні засоби вимірювальної техніки спектродеотометр СІ 15 М № 137, свідоцтво про повірку № 28/08 від 26.06.2008 р.. За результатами вимірювань встановлено забруднення земельної ділянки кадмієм в концентрації 1,16 міліграм на кілограм. Разом з тим, як вказано у висновку комплексної судової експертизи № 7979/7980, при відсутності спеціалістів в галузі екології та ґрунтознавства судовими експертами з кваліфікацією за спеціальностями 8.9 «Дослідження металів і сплавів», 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності» та 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій» проведено комплексну експертизу проб ґрунту. Це не відповідає вимогам ст. 10 Закону України «Про судову експертизу», згідно якої проведення судової експертизи доручається судовим експертам які пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. Також, всупереч вимогам ст. 8 Закону України «Про судову експертизу», висновок не містить інформації про методику проведення судової експертизи. Висновок експертизи виконано незважаючи на те, що «Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів», затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 86/5 від 09.08.2005. передбачені кваліфікації судових експертів 8.8 «Дослідження ґрунтів» та 8.10 «Дослідження наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі» та в реєстрі Методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України наявна методика «Дослідження забруднень ґрунтів» реєстраційний код 8.8.09. Результатом проведення такого експертного дослідження є встановлення методом рентгенофлуоресцентного аналізу наявності металів у ґрунті у відсотках, та висновок про те що в межах чутливості наявного обладнання наявність металу кадмію не встановлено. Таким чином питання поставлені експертам залишені без відповіді. Отже очевидним є той факт, що вищевказаний висновок експертизи не може розглядатись як доказ у справі в розумінні статей 32. 34 Господарського процесуального кодексу. Щодо тверджень відповідача про розміщення промасленої глини на поліетиленовій плівці та забетонованій площадці необхідно пояснити наступне. Так, в ході проведеної перевірки 03.04.2012 р. - 11.04.2012 р. на території підприємства в пров. Елеваторному, 6 в м. Василівка, встановлено факт псування земель промасленою глиною, що є порушенням вимог Законів України «Про охорону земель» та «Про відходи». Термін псування земель відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» включає в собі засмічення земель відходами та/або забруднення хімічними речовинами. Жодної інформації про розміщення промасленої глини підготовленій площадці та поліетиленовій плівці акт перевірки не містить. Зауваження до акту перевірки з цього приводу до Держскоінспскції не надходило. Твердження відповідача у відзиві до позовної заяви про те, що огляд ділянки, на якій провадилося накопичення промислової глини, було проведено недостатньо ретельно, у зв'язку з чим в акті не відображено наявність бетонного замощення та плівки під глиною, нічим не підтверджується та спростовується постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2012 р. у справі 0870/9367/12. Вказаною постановою судом надано оцінку акту перевірки та не встановлено жодних даних про протиправність або неповноту проведення перевірки. Таким чином вищевказані твердження відповідача є дише припущенням та не підтверджені жодними доказами. Відповідно до статті 1187 Цивільного Кодексу України, особа, яка здійснює діяльність, що с джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Згідно з «Переліком видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 554 від 27.07.1995 р., збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів віднесено до діяльності що становить підвищену екологічну небезпеку.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, де вказав наступне: 29.05.2012р. ТОВ фірмою «Оліс ЛТД» було отримано від Державної екологічної інспекції в Запорізькій області претензію № 974/03 на оплату шкоди в сумі 97 453 грн.92 коп. спричиненої державі в наслідок порушення природоохоронного законодавства. Під час підготування обґрунтованої відповіді на претензію, в порядку передбаченому ст. 7, 8 ГПК України, ТОВ фірмою «Оліс ЛТД» було отримано позовну заяву від Прокурора Ленінського району м. Запоріжжя. Відповідь на претензію було надано в строки передбачені ГПК України. Таким чином, не дотримання строків передбачених ГПК України для відповіді на претензію призвело до передчасного звернення позивача до суду та позбавлення сторін можливості врегулювання спору у досудовому порядку. З позовної заяви вбачається, що підставою звернення до суду слугували висновки позивача відносно порушення ТОВ фірмою «Оліс ЛТД» вимог природоохоронного законодавства, яке було встановлене по результатам перевірки, що проводилася Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області в період з 03.04.2012р. по 11.04.2012р. на території ТОВ фірма «Оліс ЛТД» за адресою пров. Елеваторний, буд. 6 в м. Василівка, Запорізької області, а саме: засмічення промисловою глиною земель загальною площею 96 м2 (16м х 6м), на території підприємства, та забруднення земель, що було виявлено шляхом здійснення відбору проб ґрунту з ознаками забруднення. За результатами вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунту встановлено перевищення граничнодопустимої концентрації забруднюючої речовини - кадмію у ґрунті. Результати перевірки були зафіксовані в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.04.2012р. Однак, огляд ділянки, на якій провадилося накопичення промислової глини, було проведено не достатньо ретельно, у зв'язку із чим в акті не відображено наявність бетонного замощення та плівки під глиною, що в свою чергу призвело до зазначення в акті висновків, які не відповідають дійсним обставинам щодо умов накопичення та зберігання промислової глини підприємством. В свою чергу, хочемо зазначити, що ТОВ фірмою «Оліс ЛТД» в процесі господарської діяльності не було вчинено дій, що могли призвести чи призвели до засмічення чи забруднення земель на яких розташовано промислову площадку підприємства. Площадка, на якій провадилося накопичення глини, була з бетонного замощення, та попередньо вкрита декількома шарами плівки поліетиленової, задля запобігання змішуванню не забетонованої частини ґрунту з промисловою глиною у разі попадання глини на прилеглий до площадки ґрунт. Таким чином, перед тим як розпочати накопичення промислової глини, площадку визначену для тимчасового зберігання глини, було попередньо підготовлено тобто було вчинено дії, що фактично унеможливлювали засмічення чи забруднення ґрунту або будь-якого псування земель. Розмір шкоди спричиненої державі вираховується з підстав порушення природоохоронного законодавства у вигляді засмічення земель. Відповідно до п. 3.2. «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. З тих підстав, що накопичення промислової глини відбувалося на площадку, яка була забетонована та попередньо вкрита плівкою поліетиленовою, яка в декілька шарів вкривала ділянку на якій відбувалося накопичення глини, та земельну ділянку прилеглу до площадки, то вважаємо, що відсутні будь-які ознаки порушення передбаченого п. 3.2. Методики, яке саме і слугувало підставою для проведення нарахувань розміру шкоди, що нібито була спричинена державі у зв'язку із засміченням земель. Крім того, з розрахунків наданих до позовної заяви вбачається, що розрахунок розміру шкоди спричиненої внаслідок засмічення провадився з використанням загальної площі глини зазначеної у Акті від 11.04.2012р., тобто без урахування тієї частини глини, що знаходилася на бетонному замощенні. Також при проведенні розрахунків не бралося до уваги, що та частина глини, яку було розташовано на прилеглій до бетонної площадки території, знаходилася на поліетиленовому покритті, а не на ґрунті. З вищевикладеного вбачається, що розрахунки проведені позивачем є не вірними. По результатам перевірки Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області було винесено припис від 18.04.2012 р. за № 05/12-П відповідно до якого, в строк до 11.05.2012р., на ТОВ фірму «Оліс ЛТД» було покладено обов'язок ліквідування засмічення глиною промисловою площі у 96 м2 (16м х 6м) на промисловому майданчику. В зазначений строк, накопичена на промисловому майданчику глина була убрана. Про що було сповіщено Державну екологічну інспекцію в Запорізькій області. В Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 29.05.2012 р. та подальшому приписі Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області наявність на промисловому майданчику підприємства промислової глини не зафіксовано. Підставами для проведення розрахунків розміру шкоди спричиненої державі з підстав порушення природоохоронного законодавства у вигляді забруднення земель, та виставлення вимоги по оплаті 13 441 грн. 92 коп. були результати вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунту та встановлення перевищення концентрації забруднюючої речовини - кадмію у ґрунті та причинний зв'язок такого перевищення із накопиченням на промисловому майданчику підприємства глини. Взявши до уваги той факт, що площадка, на якій провадилося накопичення глини, була забетонованою, та попередньо вкрита декількома шарами плівки поліетиленової, яка слугувала запобіганням для змішування ґрунту, що є прилеглим до забетонованої площадки, з промисловою глиною чи проникненням в ґрунт будь-яких забруднюючих речовин, що могли міститися в глині, вважаємо, безпідставним висновки позивача щодо причинного зв'язку перевищення у ґрунті на території підприємства концентрації забруднюючої речовини - кадмію та накопиченням промислової глини на території підприємства. Крім того, вважаємо, що проведення вимірювання вмісту забруднюючих речовин в ґрунті було проведено не коректно (відповідні відомості будуть надані під час судового розгляду) у зв'язку із чим проведені позивачем розрахунки є невірними. Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Взявши до уваги, що жодних дії пов'язаних із засміченням чи забрудненням земель ТОВ фірмою «Оліс ЛТД» не вчинялося та з боку підприємства були вжиті всі залежні від підприємства заходи пов'язані із недопущенням забруднення ґрунту, вважаємо, що проведення розрахунків суми відшкодування шкоди, завданої забрудненням та засміченням земельних ресурсів, та виставлення відповідних вимог є безпідставним та не обґрунтованим. Вимоги по стягненню з ТОВ фірма «Оліс ЛТД» шкоди заподіяної державі у розмірі 97453 грн. 92 коп. до місцевого бюджету м. Василівка Запорізької області є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не можуть бути задоволені. Просить в позові відмовити.

Від відповідача до суду надійшли письмові пояснення № 138 від 24.05.2013 р., в яких він зазначає наступне: 1. Щодо відсутності із боку ТОВ фірма «Оліс ЛТД» (відповідач) заподіяння шкоди земельним ресурсам. У судових засіданнях було пояснено, та документально підтверджено той факт, що перед тим як розпочати накопичення промислової глини, площадку визначену для накопичення, було попередньо підготовлено тобто було вчинено дії, що унеможливлювали фактичне засмічення чи забруднення ґрунту або будь-якого псування земель, а саме площадку, на якій провадилося накопичення глини, було попередньо вкрито декількома шарами плівки поліетиленової. Відповідно до п. 3.2. «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства» землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. З тих підстав, що накопичення промислової глини відбувалося на площадку, яку було попередньо вкрито плівкою поліетиленовою в декілька шарів, то із боку ТОВ фірма «Оліс ЛТД» відсутні будь-які ознаки порушень передбачених п. 3.2. Методики, які саме і слугували підставою для проведення нарахувань розміру шкоди, що нібито була спричинена державі у зв'язку із засміченням земель. В обґрунтування заперечень, в судовому засіданні було надано Протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунту та відходів, в якому встановлено відсутність перевищення показників кадмію в ґрунті. З підстави не можливості самостійного встановлення судом, наявності чи відсутності забруднення ґрунту на території ТОВ фірма «Оліс ЛТД» в м. Василівка металом кадмієм, та який розміру шкоди яка була завдана засміченням та забрудненням земельної ділянки, судом було призначено судову екологічну експертизу. Відповідно до висновку комплексної судової експертизи матеріалів та сплавів та судово-економічної експертизи № 7979\7978 складеної 05.12.2012р. в наданих для дослідження арбітражних пробах ґрунту, відібраних 19.09.2012р. на території ТОВ фірма «Оліс ЛТД» в м. Василівка біля ємкості з олією та біля квітника, наявність елемента кадмію не встановлена. Розмір шкоди завданий забрудненням ґрунту металом кадмієм на території ТОВ фірма «Оліс ЛТД» в м. Василівка, судовому експерту - економісту, не надається можливості встановити в зв'язку з не встановленням наявності елемента кадмію в ґрунті. Підтвердження Харківським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз відсутності металу кадмій у ґрунті на території ТОВ фірма «Оліс ЛТД» в м. Василівка є підтвердженням того факту, що площадку, на якій провадилося накопичення глини, було попередньо підготовлено, а саме вкрито декількома шарами плівки поліетиленової, що унеможливлювало фактичне засмічення чи забруднення ґрунту або будь-якого псування земель. Зазначені вище факти доводять, що ТОВ фірмою «Оліс ЛТД» додержувалися вимоги природоохоронного законодавства та з боку останнього відсутнє заподіяння будь-якої шкоди земельним ресурсам. 2. Щодо проведення контррозрахунку суми позову. Сума позову дорівнює розміру шкоди, нібито завданої забрудненням та засміченням земельних ресурсів, внаслідок порушення природоохоронного законодавства. ТОВ фірма «Оліс ЛТД» не погоджується та заперечує проти позовних вимог в повному розмірі вважаючи позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються доказами наявними у справі. У зв'язку із чим відсутні підстави для проведення контр розрахунків суми позову. 3. Щодо причин несплати нарахованої позивачем суми. ТОВ фірма «Оліс ЛТД» не проводило сплати нарахованої позивачем суми з тих причин, що вважає проведення такого нарахування незаконним, необґрунтованим та безпідставним. В підтвердження своїх заперечень ТОВ фірмою «Оліс ЛТД» під час судового розгляду надавалися докази, що спростовують обставин, які слугували підставою проведення позивачем нарахувань розміру шкоди нібито завданої ТОВ фірмою «Оліс ЛТД» земельним ресурсам. На теперішній час поновлено провадження у справі №5009/2229/12 щодо відшкодування шкоди, завданої забрудненням та засміченням земельних ресурсів, внаслідок порушення природоохоронного законодавства, у розмірі 97 453 грн. 92 коп. Відповідач вважає, що з підстав наявності спору, та до часу прийняття рішення по суті, відсутні підстави для проведення будь яких оплат пов'язаних із предметом спору.

В судовому засіданні двічі була об'явлена перерва, розгляд справи відкладався. Провадження по справі двічі зупинялось, до проведення судової екологічної експертизи та до набрання законної сили судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 0870/9367/12 за позовом ТОВ фірми «Оліс ЛТД» до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Запорізькій області Мотренко М.С. та державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Запорізькій області Чижеликова О.Л. про визнання протиправними дій по оформленню результатів перевірки шляхом складання акту від 11.04.2012 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ фірмою „Оліс ЛТД" з 03.04.2012 р. по 11.04.2012 р.; по проведенню та оформленню розрахунку розміру шкоди від 23.05.2012 р.

За клопотанням позивача строк розгляду справи був продовжений на 15 днів.

11.06.2013р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Пунктом 3.3 розділу 3 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства, зареєстрованого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 р. № 464 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 р. за № 18/16034 (далі - Порядку) передбачено, що орган Мінприроди не пізніше як за десять днів до початку проведення перевірки надсилає рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу Мінприроди, або вручає особисто посадовій особі суб'єкта господарювання під розписку повідомлення про проведення планової перевірки.

У повідомленні про проведення планової перевірки зазначається дата початку та закінчення перевірки, найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється перевірка, найменування органу Мінприроди.

Позивач надіслав відповідачу повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 586/07 від 13.03.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Повідомлення було вручено відповідачу 16.03.2012р., про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомлені (а. с. 38-39, т. 2).

На підставі наказу від 02.04.2012 № 229 та направлення на проведення перевірки від 02.04.2012 № 194 (а. с.103-104, т.1) Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області з 03.04.2012р. по 11.04.2012р. проведено планову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Фірма «Оліс ЛТД». За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.04.2012 р. (далі - акт перевірки) та припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства від 18.04.2012 № 05/12-П, який прийнято до виконання генеральним директором ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» Губським О.О. (а. с. 45-49, т.2; 18-19, т. 1).

За результатами даної перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000276 від 10.04.2012 р. (а. с. 12, т.1) та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000041 від 10.04.2012 року (а. с. 13, т.1), якою генерального директора ТОВ Фірми «Оліс-Лтд» О.О. Губського було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 52 КУпАП (псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель) та накладено штраф у розмірі 850 грн. Відповідно до даного протоколу та постанови, під час проведення перевірки було встановлено факт псування земель, а саме: несанкціоноване розміщення відходів на відкритому ґрунті (глини промасленої).

Відповідно до п. 4.20 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки.

Перевірка проводилась за участю представника відповідача - головного інженера Мазура П.С., про що зазначено в акті перевірки. Зауважень до акту перевірки відповідач не надав. Мазур П.С. від підписання акту перевірки відмовився, про що зазначено в акті (а. с. 49, т.2).

Згідно п. 4.21 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства один примірник акта перевірки (з відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Мінприроди.

Акт перевірки був вручений генеральному директору ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» Губському О.О. в день складання акту 11.04.2012р. , про що свідчить його підпис на акті перевірки (а. с. 49, т.2). Зауважень до акту перевірки генеральний директор ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» Губський О.О. не надав .

Під час перевірки території ТОВ Фірма «Оліс ЛТД», розташованого за адресою пров. Елеваторний, 6, в м. Василівка Запорізької області, встановлено факт псування земель промасленою глиною загальною площею 96 м2 (16м*6м). Під час перевірки здійснено відбір проб ґрунту з ознаками забруднення, що підтверджується актом відбору проб ґрунтів, відходів (а. с. 11, т.1). За результатами вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів встановлено перевищення граничнодопустимої концентрації забруднюючої речовини - кадмію у ґрунті, про що складений протокол вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів та відходів № 3 від 13.04.2014 (а. с. 17, т.1).

За виявлене правопорушення до адміністративної відповідальності, за ст. 52 КУпАП (псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель), притягнуто генерального директора ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» Губського О.О. шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (постанова від 10.04.2012 № 000041). У поясненнях, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення № 000276 від 10.04.2012р. генеральний директор ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» Губський О.О. зазначив, що порушення будуть усунені (а. с. 12, т.1).

З вищевикладеного вбачається, що генеральний директор ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» Губський О.О. визнав наявність порушень.

Актом перевірки було встановлено факт псування саме землі промасленою глиною загальною площею 96 м2 (16м*6м) (а. с. 47, т.2). Під час перевірки здійснено відбір проб ґрунту з ознаками забруднення. За результатами вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів встановлено перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючої речовини - кадмію в ґрунті (акт відбору про ґрунтів, відходів (а. с. 11, т.1) протокол вимірювань № 3 від 13.04.2012 ( а. с. 17, т.1)).

З вищевикладеного вбачається, що актом перевірки був встановлений факт псування саме земельної ділянки (землі, ґрунту), і площа зазначена саме земельної ділянки (землі, ґрунту), яка була пошкоджена, а не площадки, яка була забетонована та попередньо вкрита плівкою поліетиленовою. При розрахунку розміру шкоди також була врахована забруднена площа земельної ділянки, без врахування площадки, яка була забетонована та попередньо вкрита плівкою поліетиленовою.

Як вже зазначалось вище, відповідач на акт перевірки зауважень або заперечень не надав.

Як зазначено на останньої сторінки акту відбору проб (а. с. 11-12, т.1) до акту додається карта - схема (а. с. 43, т. 2). В карті - схемі не вказано, що земля (ґрунт), де були відібрані проби, була забетонована або покрита плівкою поліетиленовою. Крім цього, в матеріалах справи (а. с. 74, т. 2) є пояснення інспекторів, де вони вказують, що в момент проведення перевірки був встановлений факт розміщення промасленої глини на відкритому ґрунті, а не на бетонному та покритому целофаном (а. с. 74, т.2).

В протоколі про адміністративне правопорушення (а. с.12, т.1) також зазначено, що встановлений факт псування земель, а саме: не санкціоноване розміщення відходів на відкритому ґрунті (глиною промасленою).

Доводи, викладені в акті перевірки підтверджуються також актом відбору проб ґрунтів, відходів № 3 від 06.04.2012р. (а. с. 11, т.1), протоколом вимірювань показників складу та властивостей проб ґрунтів та відходів від 13.04.2012р. № 3 (а. с. 17, т. 1)., протоколом про адміністративне порушення № 000276 від 10.04.2012р. (а. с. 12, т.1), постановою про накладання адміністративного стягнення № 000041 від 10.04.2012р. (а. с. 13, т. 1), приписом від 18.04.2012р. № 05/12-П (а. с. 18, т. 1).

Відповідач надав суду накази на виконання робіт по організації площадки для накопичування та зберігання глини (а. с. 68-73, т.2), але доказів виконання цих наказів, проведення цих робіт, суду не надав.

Не надав відповідач і журнал реєстрації наказів на вимогу суду. В письмових поясненнях №150 від 10.06.2013р. відповідач вказує на підприємстві не ведуться журнали реєстрації наказів. Таким чином, відповідач не довів факт прийняття цих наказів.

Більш того, відповідач не довів, що саме та земля (ґрунт), де відбирались проби позивачем, була заасфальтована або покрита плівкою поліетиленовою.

Відповідач надав суду протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів та відходів від 25.05.2012р., який був складений фізіко - хімічною лабораторією ПНТП "Соціум" (а. с. 50, т. 2 ).

До наданого відповідачем протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів та відходів від 25.05.2012р., який був складений фізіко - хімічною лабораторією ПНТП "Соціум" (а. с. 50, т. 2 ) суд ставиться критично в зв'язку з наступним:

Як зазначено в протоколі, він був складений ПНТП "Соціум" 25.05.2012р., тобто в період коли екологічна інспекція проводила перевірку відносно виконання посадовими особами ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» дотримання вимог природоохоронного законодавства та припису № 05/12-П від 18.04.2012р. Так в Акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції в Запорізькій області від 29.05.2012р. зазначено, що дана перевірка проводиться з 24.05.2012р. до 29.05.2012р. (а. с. 66, т.2).

При цьому, відповідач не повідомив Державну екологічну інспекцію в Запорізькій області про те, що ПНТП "Соціум" проводить вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території ТОВ Фірма «Оліс ЛТД».

Крім цього, протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів та відходів ПНТП "Соціум" від 25.05.2012р., був складений без участі представників Державної екологічної інспекції в Запорізькій області, а тому не відомо чи дійсно ПНТП "Соціум" відібрав проби ґрунт саме у тому місті, де відбирала Державна екологічна інспекція в Запорізькій області.

Також слід відмітити, що у відповіді на претензію № 126 від 27.06.2012р. (а. с. 43, т.1) та у відзиві від 02.07.2012р. (а. с. 30-33, т.1) відповідач не вказує на те, що існує протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів та відходів ПНТП "Соціум" від 25.05.2012р. В першому судовому засіданні - 10.07.2012р. представник відповідача також не вказав на те, що існує такий протокол, та не надав його суду. Зазначений протокол був наданий суду лише у судовому засіданні - 23.07.2012р.

Оплатив відповідач ПНТП "Соціум" за інструментальний контроль вмісту забруднюючих речовин в пробах ґрунту 10.07.2012р., тобто в день першого судового засідання, що підтверджується платіжним дорученням №963 від 10.07.2012р.

Все вищевикладене дає підстави вважати, що протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів та відходів, який був складений фізіко - хімічною лабораторією ПНТП "Соціум" (а. с. 50, т. 2 ) фактично був складений вже в період розгляду судом цієї справи, а дата на ньому була вказана 25.05.2012р.

За клопотанням відповідача, ухвалою від 23.07.2012р. ( а. с. 80-84, т. 2) господарський суд призначав судову екологічну експертизу, проведення якої доручав Харківському науково-дослідницькому інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса м. Харків. На вирішення експерту суд поставив наступні питання:

Чи має місце забруднення ґрунту на території ТОВ фірми „Оліс ЛТД" в м. Василівка по вул. Елеваторній, 6, металом кадмієм? Яка площа земельної ділянки була забруднена? Який розмір шкоди був завданий забрудненням ґрунту на території ТОВ фірми „Оліс ЛТД" в м. Василівка по вул. Елеваторній, 6, металом кадмієм?

На запитання господарського суду експерти надалі наступний висновок :

По першому питанню. В наданих на дослідження арбітражних пробах ґрунту, відібраних 19.09.2012 на території ТОВ "Оліс ЛТД" в м. Василівка біля ємності з олією та біля квітника, наявність елемента кадмію в межах чутливості обладнання, наявного в інституті, не встановлена.

По другому питанню Друге питання ухвали не вирішувалось тому, що не відноситься до компетенції експертів ХНДІСЕ.

По третьому питанню. Судовому експерту - економісту не надається можливим встановити який розмір шкоди був завданий забрудненням ґрунту на території ТОВ "Оліс ЛТД" в м. Василівка по вул. Елеваторній, 6, металом кадмієм в зв'язку з не встановленням наявності елемента кадмію в межах чутливості обладнання, наявного в інституті.

З вищевикладеного вбачається, що у висновку на перше запитання експертами не надана однозначна відповідь на наявність або відсутність кадмію в ґрунті.

Перед тім, як призначити експертизу, суд в телефонному режимі вияснив, що тільки Харківський науково-дослідницький інститут судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса м. Харків проводить судову експертизу ґрунту.

Слід відмітити, що експертиза була призначена тільки по забрудненню ґрунту, по засміченню ґрунту експертиза не була призначена.

За результатами експертизи був складений Висновок комплексної судової експертиза металів та сплавів та судово - економічна експертиза від 05.12.2012р. (а. с. 2-7, т.3).

Не зважаючи на те, що судом була призначена судова екологічна експертиза, Харківським науково-дослідницькому інститутом судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса була проведена комплексна судова експертиза металів та сплавів та судово - економічна експертиза, про що прямо зазначено у назві висновку (а. с. 2, т.3).

При цьому, на першому листі Висновку вказано, що в Харківському науково-дослідницькому інститутом судових експертиз відсутні фахівці в галузі екології та ґрунтознавства.

Відповідно до п. 1.2.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998р. (в редакції, яка діяла на момент призначення судом експертизи та на момент її проведення) експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямків у межах однієї галузі знань, є комплексною. До проведення таких експертиз, у разі потреби, залучаються фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Фахівці в галузі екології та ґрунтознавства не були залучені до проведення експертизи.

Як зазначено на другий сторінки Висновку комплексної судової експертизи металів та сплавів та судово - економічна експертизи (а. с. 3, т.3) проведення експертизи було доручено експерту за спеціальністю 8.9 "Дослідження металів та сплавів" та експерту -економісту за спеціальністю 11.1 "Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності", 11.2 "Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій".

Призначену судом експертизу фактично повинні проводити експерти з спеціальністю 8.8 "Дослідження ґрунтів" або 8.10. "Дослідження наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі (Додаток № 4 до Положення про експертно -кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Мінюсту України від 09.08.2005р. № 86/5) .

Таким чином, експертиза була проведена не фахівцями в галузі екології та ґрунтознавства.

Це не відповідає вимогам ст. 10 Закону України «Про судову експертизу», згідно якої проведення судової експертизи доручається судовим експертам які пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. Також, всупереч вимогам ст. 8 Закону України «Про судову експертизу», висновок не містить інформації про методику проведення судової експертизи.

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

З всього вищевикладеного вбачається, що експертиза була проведена не фахівцями в галузі екології та ґрунтознавства, була проведена інша експертиза, не та яку призначив суд, та експерти надали неоднозначну відповідь на запитанню суду.

За таких підстав, суд не може прийняти Висновок комплексної судової експертизи металів та сплавів та судово - економічна експертизи (а. с. 3, т.3) в якості доказу відсутності кадмію в ґрунті, проби якого були відібрані на території відповідача.

Нажаль, як показує практика, результати висновку експерта безпосередньо залежить від того, хто фактично оплачує витрати за проведення експертизи.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що саме позивач зобов'язаний довести наявність вини відповідача.

Але, в п. 1.6 роз'яснення № 02-5/744 від 27.06.2001р. ВАСУ зазначив, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідач не довів суду відсутність вини у заподіянні шкоди.

Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.04.2012 р. (а. с. 45-49, т.2), складений Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області відповідно до діючого законодавства. Даний факт також підтверджується постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2012р. по справі № 0870/9367/12 (а .с. 89-92, т. 3), яким Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма „Оліс-ЛТД" було повністю відмовлено в задоволені позову про визнання протиправними дії державних інспекторів щодо проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства; про визнання протиправними дії державних інспекторів щодо оформлення результатів перевірки шляхом складання акту перевірки; про визнання протиправними дії державного інспектора щодо проведення та оформлення розрахунку розміру шкоди від 23.05.2012р. Постанова набрала законної сили, про що прямо вказано на останньої сторінки постанови (а. с. 92, т.3).

Згідно ч. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Вищий господарський суд України в п. 38 Інформаційного листа від 12.03.2009 р. № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" на питання щодо того, чи є рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені адміністративним судом і мають значення для вирішення спору з господарської справи, зазначив наступне: "За змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 ГПК).

Відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в зазначеній статті ГПК зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало".

Таким чином, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2012р. по справі № 0870/9367/12 є обов'язковою для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відбір проб та вимірювання показників складу та властивостей проб ґрунтів та відходів були проведені Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області також відповідно до діючого законодавства.

Фахівцями відділу інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції, атестованими на проведення вимірювань (Атестат № 28/08 від 26.06.2008, чинний до 26.06.2013, виданий Головною Державною екологічною інспекцією Мінприроди, додаток № 1: паспорт атестації, галузь атестації), проведено вимірювання показників складу та властивостей ґрунтів, відібраних на території 'ГОВ «Оліс» у місті Василівка Запорізької обл.

Порядок відбору проб ґрунтів та відходів регламентовано ГОСТ 17.4.3.01-83 «Охорона природи. Ґрунти. Загальні вимоги до відбору проб», ГОСТ 17.4.4.02-84 «Охорона природи. Ґрунти. Методи відбору та підготовки проб для хімічного, бактеріологічного, гельминтологичного аналізу», НД «Якість довкілля. Відбір проб ґрунтів та відходів при здійсненні хіміко - аналітичного контролю просторового забруднення об'єктів навколишнього природного середовища» (Інструкція).

На території ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» у відповідності до вимог вищевказаних нормативних документів під час перевірки відбирались об'єднані проби ґрунту: одна - з ознаками забруднення біля ємності з олією, друга - фонова у квітнику.

У відповідності до Інструкції об'єднана проба характеризує усереднений склад об'єкта контролю з урахуванням неоднорідності його кількісних або якісних характеристик у просторі та/або часі. її отримують змішуванням декількох точкових проб. Точкова проба характеризує склад об'єкта контрою у даному місці (точці) на момент відбору. її отримують однократнім відбором всього необхідного для аналізу об'єму ґрунту у заданій точці місця відбору.

За глибиною відібрані проби об'єктів контролю поділяють на поверхневі (глибина відбору 0 - 20 см) та глибинні (глибина відбору більше 20 см).

Відповідно до п. 6.1.4 Інструкції об'єднану пробу складають шляхом змішування не менш ніж п'яти точкових проб. При цьому має бути забезпечено відбирання щоразу приблизно однакових за об'ємом (масою) точкових проб.

В загальному випадку відбирають п'ять точкових проб з масою приблизно 200 г кожна. Точкові проби відбирають (зсипають) у ємність для змішування проб або одразу у контейнер для зберігання. Відібрані точкові проби перемішують, квартують за процедурою п. 6.3.2 Інструкції, залишаючи об'єднану пробу масою приблизно 1 кг, яку і вміщують у контейнер для зберігання.

Точкові проби з верхнього шару ґрунту (до 20 см) відбирають з поверхні за допомогою ножа, шпателю, ґрунтового буру, лопати тощо.

Вимоги щодо розміру, обробки, зберігання, маркірування та транспортування проб встановлено п. 6.3 Інструкції.

У відповідності до п. 6.3.1 Інструкції розмір проби повинен бути достатнім для проведення всіх необхідних аналізів та не повинен бути занадто великим, щоб не завуалювати змінювання характеристик, які становлять інтерес. Маса точкової проби, призначеної безпосередньо для аналізу, повинна відповідати вимогам методики виконання вимірювань ( далі - МВВ).

Маса точкової проби, призначеної для складання об'єднаної, залежить від способу відбору та, як правило, не повинна становити більше 200 - 250 г кожна.

Маса об'єднаної проби повинна відповідати вимогам МВВ і становити не менше 1 кг.

Орієнтовно маса проби може бути оцінена за розміром: при відборі 200 г ґрунту розмір проби звичайно становить 20 см х 3 см х 3 см, 500 г - 20 см х 5 см х 3 см.

При пакуванні, транспортуванні і зберіганні проб враховують об'єкт контролю, ЗР, визначення вмісту якої передбачається, МВВ і т. інш.

Відібрані проби слід пакувати, транспортувати і зберігати у контейнерах, що забезпечують зберігання складу та властивостей проби. Як правило, проби об'єктів не консервують. За необхідності консервування проб виконують відповідно до вимог конкретної МВВ вмісту ЗР.

Відбір проб об'єктів контролю проводять на пробних майданчиках (пробних площадках), які намічають за обраною моделлю відбору проб таким чином, щоб забруднення ґрунтів в межах цих майданчиків можна було вважати однорідним для мети обстеження або неоднорідними без системи. Тому пробний майданчик має бути розташований в типовому для матриці (ділянки), що контролюється за елементами неоднорідності (наприклад, за елементами рельєфу).

Розміри пробних майданчиків при обстеженні ґрунтів встановлюють відповідно до мети обстеження, характеру забруднення, виду використання території та однорідності ґрунтового покриву згідно з ГОСТ 17.4.3.01-83, ГОСТ 17.4.4.02-84.

У відповідності до п. 3.1 Інструкції фонова проба - проба ґрунту (найчастіше точкова), відібрана на земельній ділянці, яка подібна до території, що обстежується, та знаходиться у незабрудненому або за припущенням незабрудненому районі (зоні).

У відповідності до п. 7.2.2.1 Інструкції за необхідності порівняльного аналізу проби забруднених та незабруднених ґрунтів відбирають за ідентичних природних умов. Інструкцією не передбачено на якій відстані від забрудненої земельної ділянки відбирається фонова проба.

Згідно пункту 7.3.1.2 Інструкції при обстеженні земельних ділянок, ступінь забруднення (тобто площа, глибина проникнення ЗР) яких встановлювались за результатами інструментально-лабораторного контролю, площу забруднення земельної ділянки визначають після отримання результатів аналізів. Площею забруднення земельної ділянки вважається: площа пробного майданчика, якщо аналіз відібраних на цьому майданчику проб (об'єднаних або точкових) свідчить про наявність забруднення. Площу пробного майданчика визначають в польових умовах вимірюванням, на підставі документів на право власності чи користування земельною ділянкою і т. інш.; сума площ пробних майданчиків, якщо аналіз відібраних на цих майданчиках проб свідчить про наявність забруднення. Площу пробного майданчика визначають в польових умовах вимірюванням, на підставі документів на право власності чи користування земельною ділянкою і т. інш.

Глибину проникнення ЗР у певний шар землі встановлюють після отримання результатів аналізів в точкових пробах ґрунту, що відібрані для контролю з попередньо обраних глибин. Глибиною проникнення ЗР у певний шар землі вважається максимальна глибина відбору для проб, в яких результати інструментально-лабораторного контролю свідчать про наявність (міграції) забруднення.

У відповідності до п. 8.3 Інструкції процедура відбирання проб об'єктів контролю складається з декількох етапів, у тому числі: підготовки лабораторії до виїзду в місця проведення робіт; з'ясування безпосередньо на місці проведення робіт та/або на підприємстві (установі, організації тощо), що контролюється, організаційних питань (присутність представників підприємства, режим доступу до об'єкта контролю, участь у відборі інших зацікавлених організацій і т. інш.); уточнення безпосередньо на місці відбору об'єму робіт та технічної складової відбору (оцінка площі забрудненої ділянки, вибір моделі відбору тощо); відбір проб (виймання проб, складання об'єднаних проб); пакування, маркірування проб; оформлення акта відбору; транспортування проб до лабораторії; прийняття проб лабораторією для зберігання та проведення вимірювань. Відбір проб можуть проводити як співробітники підрозділу аналітичного контролю (вимірювальної лабораторії), так і спеціально уповноважені особи, які отримують в лабораторії інструкції щодо процедур відбору та необхідні засоби та посуд для відбору та транспортування проб.

Безпосередньо на місці проведення робіт уточнюються об'єм робіт та технічна складова відбору (модель відбору, визначення подальшого поводження з точковими пробами (види проб), спосіб виймання проб (буріння, свердління, ручне розкопування тощо).

У відповідності до пункту 8.4.1 Інструкції відбір проб оформлюють актом відбору проб.

Відповідач не довів суду що перевірка, відбір проб та вимірювання показників складу та властивостей проб ґрунтів та відходів проводились позивачем з порушенням законодавства.

Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/2725 (далі - Методика), розмір шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства - засмічення земель ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» складає 84 012 грн. 00 коп.

Відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства розмір шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства - забруднення земель ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» складає 13 441 грн. 92 коп.

Загальний розмір шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» складає 97 453 грн. 92 коп.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2012р. по справі № 0870/9367/12 (а .с. 89-92, т. 3) розрахунки розміру шкоди від 23.05.2012р. (а. с.22-23, т.1) визнані вірними.

У відповідності до п. 2 Методики, засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. У відповідності до п. 3.2 Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди (п. 3.5 Методики). У відповідності до п. 5.2 Методики, основою розрахунку розмірів шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" данні про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель Витяги з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель знаходяться в матеріалах справи (а с. 107-108, т.1).

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою 6, наведеною у пункті 5.5 Методики.

Забруднення земель - накопичення в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін (п. 2 Методики).

У відповідності до п. 3.1 Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Пунктом 3.3. Методики встановлено, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Згідно п. 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання природоохоронного законодавства акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою 1, наведеною у пункті 4.6 Методики.

В період з 24.05.2012р. по 29.05.2012р. позивачем була проведена перевірка відносно виконання посадовими особами ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» дотримання вимог природоохоронного законодавства та припису № 05/12-П від 18.04.2012р., за результати якої позивачем був складений Акт перевірки від 29.05.2012р. (а. с. 66-67, т.2).

Цим актом було встановлено, що відповідач не виконав пункті 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 та 2.4 припису № 05/12-П від 18.04.2012р., з чого слідує, що інші пункти припису відповідачем були виконані, в тому числі відповідачем був виконаний п. 2.2 припису, тобто були ліквідовані засмічення (глиною промасленою) площею 96 кв. м .

24.05.2012 Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулася до ТОВ Фірма «Оліс ЛТД» з претензією про добровільне відшкодування шкоди в сумі 97 453 грн. 92 коп. (а с. 20, 110-111).

Відповідач претензію позивача не визнав, що підтверджується відповіддю на претензію № 126 від 27.06.2012р.

Рішенням Конституційного суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002р. по справі № 1-2/2002 встановлено, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно - правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не обмежує юрисдикції судів і права на судовий захист.

З вищевикладеного вбачається, що кожна сторона вправі звернутися в суд за захистом своїх прав без додержання досудового врегулювання спору.

Позивач пред'явив відповідачу претензію. Не додержання строку розгляду претензії не позбавляє прокурора та позивача права на звернення з позовною заявою до суду.

Відповідач шкоду в сумі 97 453 грн. 92 коп., станом на день прийняття рішення суду, не сплатив.

У відповідності до ст. 35 Закону України «Про охорону земель», власники і землекористувачі, в т.ч. орендарі земельних ділянок, при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

Відповідно до ст. 211 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За таких підстав, з відповідача підлягає стягненню 97 453 грн. 92 коп.

Враховуючі все вищевикладене, заперечення відповідача судом не приймаються.

В матеріалах справи знаходяться платіжні доручення № 1522 від 23.10.2012р. та № 1580 від 01.11.2012р., згідно яких за проведення судових експертиз оплату проводило ТОВ "Фірма "Оліс ЛТД" м. Запоріжжя.

Відповідно до ст.. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких підстав, витрати за проведення судової експертизи покладаються на відповідача, але враховуючі, що відповідач вже сплатив витрати за проведення судової експертизи, наказ на стягнення з відповідача витрат за проведення судової експертизи, не надається.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись. 22, 42 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Оліс-ЛТД" (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська. буд. 3; код ЄДРПОУ 20478063; р/р № 26009619938838 в ПАТ „Промінвестбанк", МФО 300012) на користь місцевого бюджету м. Василівки Запорізької області (р/р № 33112331700045, код ЄДРПОУ 38025519,банк одержувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач - Бердянське УДКСУ Запорізької області 24062100) шкоду в розмірі 97 453 (дев'яносто сім тисяч чотириста п'ятдесят три) грн. 92 коп. Надати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Оліс-ЛТД" (69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська. буд. 3; код ЄДРПОУ 20478063; р/р № 26009619938838 в ПАТ „Промінвестбанк", МФО 300012) доход державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) судовий збір в сумі 1 949 (одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 07 коп. Надати наказ.

Повне рішення складено : 11.06.2013р.

Суддя Л.С. Місюра