Ухвала суду № 31784115, 05.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

05 червня 2013 року

м. Київ

№ 826/6336/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у письмовому провадженні питання про закриття провадження в частині позовних вимог у справі

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Брістоль Менеджмент"

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

Державної податкової служби

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00276614520 від 24.12.2012, визнання протиправним та скасування акту від 04.12.2012 №2072/15-225

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брістоль Менеджмент» звернулось до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.12.2012 №0027661520 та акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.12.2012 №1072/15-225.

30.05.2013 в судовому засіданні ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні за згодою сторін, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо доцільності закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.12.2012 №1072/15-225 з огляду на наступне.

За результати камеральної перевірки помилок (порушень) за кожен звітний (податковий) період, залежно від підстави перевірки (неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з податку на додану вартість (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 49.18 ст. 49 Кодексу) або виявлення помилок (порушень) в податковій звітності з податку на додану вартість (п. 200.10 ст. 200, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76) складається акт.

Так, з аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що акт перевірки, є лише засобом документування тих чи інших обставин, в той час, коли предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути лише рішення, як такі, що мають певні правові наслідки.

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року № 34/18772, акт перевірки – це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З системного аналізу викладеного вбачаться, що акт перевірки - це документ, що засвідчує результати перевірки відповідними податковим органами дотримання встановлених чинним законодавством норм і правил та служить підставою для накладення на юридичних та фізичних осіб, що їх порушили, санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративний суд України, від 04.11.2010 № К-13106/07.

Суд звертає увагу, що на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.12.2012 №1072/15-225 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2012 №0027661520, тобто акт камеральної перевірки слугував підставою для прийняття рішення про накладення на позивача певних санкцій.

Враховуючи положення ст. ст. 2, 17 КАС України, під нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів – офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.

Водночас акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, а тому суд приходить до висновку, що позовна вимога про скасування цього акта не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до п. 1 ч. 1 cт. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.12.2012 №1072/15-225,

Керуючись ч.1 ст. 157, ч. 4 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Закрити провадження у справі №826/6336/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брістоль Менеджмент» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 04.12.2012 №1072/15-225.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки встановленні ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала відповідно до ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо ухвалу не було оскаржено.

Суддя В.І. Келеберда