Ухвала суду № 3178323, 22.12.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Шавеля Р.М.,

суддів Пліша М.А. та Старунського Д.М.,

при секретарі - Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 18.03.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської обл. на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2008р. у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства /ВАТ/ «Сарненський маслоробний комбінат» до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ Рівненської обл. про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

22.01.2008р. позивач ВАТ «Сарненський маслоробний комбінат» звернувся до окружного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0000812340/0 від 17.07.2007р., № 0000812340/1 від 31.07.2007р., № 0000812340/2 від 08.10.2007р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість /ПДВ/ в сумі 40148 грн. 31 коп., з яких 26765 грн. 54 коп. - за основним платежем, 13382 грн. 77 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.1-6).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2008р. заявлений позов задоволено; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Сарненської МДПІ № 0000812340/0 від 17.07.2007р., № 0000812340/1 від 31.07.2007р., № 0000812340/2 від 08.10.2007р. (а.с.87-90).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Сарненська МДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову окружного суду скасувати та винести нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Волинської обл. від 25.01.2007р. по справі № 05/105/21-11А скасовано державну реєстрацію та визнано з 20.10.2004р. недійсними установчі документи СПД ОСОБА_2, через що він в розумінні пп.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не мав права нараховувати ПДВ і складати податкові накладні для позивача, які стали підставою для нарахування останнім податкового кредиту.

Також податкові накладні від імені СПД ОСОБА_2 підписані невстановленими особами, які не мали повноважень на їх підписання, тобто такі складені з порушенням вимог податкового законодавства, через що не можуть вважатися належним доказом на підтвердження правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ (а.с.96-97).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Згідно з вимогами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Крім того, пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 та пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що підставами для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є:

1) здійснення операції з придбання товарів;

2) наявність належним чином оформленої накладної, виданої платником ПДВ;

3) сплата платником податку відповідних сум податку у звітному періоді.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем Сарненською МДПІ проведено протягом 25.06.2007р.-05.07.2007р. позапланову виїзну перевірку ВАТ «Сарненський маслоробний комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005р. по 01.01.2006р. по питаннях взаємовідносин з СПД ОСОБА_2, по результатам якої складено Акт перевірки № 25/23/00446983 від 09.07.2007р. (а.с.7-16).

Із змісту вказаного Акта слідує, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.4 п.7.2. ст.7, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п.2 і 5 Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р., внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит ПДВ по декларації переробного підприємства на суму 55416 грн. та по загальній декларації з податку на додану вартість на суму 26765 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000812340/0 від 17.07.2007р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 40148 грн. 31 коп., з яких 26765 грн. 54 коп. - за основним платежем, 13382 грн. 77 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.17).

В результаті адміністративного оскарження вищезазначеного спірного податкового повідомлення-рішення скарги ВАТ «Сарненський маслоробний комбінат» були відхилені та винесені нові повідомлення-рішення № 0000812340/1 від 31.07.2007р., № 0000812340/2 від 08.10.2007р., ідентичні за змістом первинному повідомленню-рішенню (а.с.18-24, 25, 26-34, 35, 36-45).

Також під час розгляду справи з'ясовано, що між позивачем та СПД ОСОБА_2 виникли господарські зобов'язання, згідно яких СПД ОСОБА_2 протягом квітня-жовтня 2005р. здійснив поставку позивачу холодильного обладнання та матеріалів, а ВАТ «Сарненський маслоробний комбінат» прийняв останні та здійснив їх оплату грошовими коштами, що стверджується копіями прихідних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжних доручень і податкових накладних (а.с.111-142).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до постанови господарської суду Волинської обл. від 25.01.2007р. по справі № 05/105/21-11А визнано недійсними та скасовані установчі документи СПД ОСОБА_2 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, свідоцтво платника ПДВ); в частині позовних вимог про визнання недійсними всіх фінансових та бухгалтерських документів, а саме накладних та податкових накладних з 20.10.2004р. від імені ОСОБА_2, відмовлено (а.с.98-99).

Також проведеною перевіркою встановлено факти отримання позивачем холодильного обладнання та матеріалів від СПД ОСОБА_2 і оплати ВАТ «Сарненський маслоробний комбінат» поставлених обладнання і матеріалів шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок СПД ОСОБА_2 в розмірі 493089 грн. 20 коп.

При цьому окружний суд обґрунтовано вказав й на те, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податкових кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть нараховувати ПДВ та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів також виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На момент вчинення господарських зобов'язань СПД ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа, мав свідоцтво платника податку на додану вартість, а визнання недійсним з моменту реєстрації установчих документів вказаного суб'єкта, його свідоцтва платника ПДВ мало місце вже після здійснення господарських операцій, які проведені в квітні-жовтні 2005 року.

Разом з тим, матеріалами справи повністю підтверджується реальність даних господарських зобов'язань.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що твердження податкового органу про непідтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання рішенням суду недійсними установчих документів контрагента позивача вже після здійснення господарських зобов'язань, за яким ним були видані податкові накладні, є помилковими.

Визнання недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій, він обґрунтовано відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не визнала податкова інспекція.

За таких обставин покупець не може нести відповідальності як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Поряд з цим, колегія суддів вважає голослівними твердження апелянта про те, що податкові накладні від імені СПД ОСОБА_2 підписані невстановленими особами, оскільки позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по господарських операціях з СПД ОСОБА_2 були надані податкові накладні, які не мають недоліків та порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним законодавством.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень є підставними та обґрунтованими, через що такі підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської обл. на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2008р. залишити без задоволення, а згадану постанову окружного суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Шавель Р.М.

Судді: Пліш М.А.

Старунський Д.М.