Постанова № 31782250, 17.04.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року 15:15 Справа № 808/3355/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Урсуленко Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут силової електроніки «Перетворювач» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

27.03.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут силової електроніки «Перетворювач», в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 37 457,48 грн. витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позовні вимоги обґрунтовує приписами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та вказує, що відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року, у зв'язку із чим у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 37 457,48 грн. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 17.04.2013 надав суду клопотання (вх. № 16796) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 15.04.2013 надав заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 16299) В даній заяві зазначено, що ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розстрочити виконання рішення суду строком на 10 місяців у зв'язку із скрутним фінансовим становищем. Просить справу розглянути за відсутності представника відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Керуючись приписами ст. 41, ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод «Перетворювач» (ідентифікаційний код 05755571) є юридичною особою та зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 17.01.1992 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Запорізькій області.

ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 № 400/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 400/97-ВР) є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та на підставі п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1788-XII) громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, призначені пільгові пенсії.

Судом встановлено, що колишні вищезазначені працівники відповідача працювали на підприємстві відповідача та виконували роботу, яка згідно законодавства дає їм право на пенсію на пільгових умовах за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року:

- ОСОБА_1. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 10 р. 0,00 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 100 %. Загальна сума плати становить 2999,69 грн.;

- ОСОБА_2. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 3 р. 10,93 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 39,11 %. Загальна сума плати становить 2551,25 грн., звідси сума плати даного підприємства Пенсійному фонду України становить 997,80 грн.;

- ОСОБА_3. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 10 р. 0,00 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 100 %. Загальна сума плати становить 2972,00 грн.;

- ОСОБА_4. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 10 р. 0,00 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 100 %. Загальна сума плати становить 3200,99 грн.;

- ОСОБА_5. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 10 р. 0,00 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 100 %. Загальна сума плати становить 2972,00 грн.;

- ОСОБА_6. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 6 р. 1,17 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 87,33 %. Загальна сума плати становить 4509,11 грн., звідси сума плати даного підприємства Пенсійному фонду України становить 3937,80 грн.;

- ОСОБА_7. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 10 р. 0 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 100 %. Загальна сума плати становить 4020,09 грн.;

- ОСОБА_8. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 10 р. 0,00 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 100 %. Загальна сума плати становить 3112,26 грн.;

- ОСОБА_9. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 05 р. 7,97 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 56,64 %. Загальна сума плати становить 2995,32 грн., звідси сума плати даного підприємства Пенсійному фонд}' України становить 1696,56 грн.;

- ОСОБА_10. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 06 р. 9,13 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 54,09 %. Загальна сума плати становить 5892,40 грн., звідси сума плати даного підприємства Пенсійному фонду України становить 3187,19 грн.;

- ОСОБА_11. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 06 р. 9,50 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 54,33 %. Загальна сума плати становить 5884,03 грн., звідси сума плати даного підприємства Пенсійному фонду України становить 3196,79 грн.;

- ОСОБА_12. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 10 р. 0,00 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 100 %. Загальна сума плати становить 2972,00 грн.;

- ОСОБА_13. Стаж роботи на ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» становить 07 р. 6,00 міс. відповідно частка плати даного підприємства становить 100 %. Загальна сума плати становить 2192,31 грн.

Загальна сума заборгованості «Запорізький завод «Перетворювач» перед Пенсійним фондом України по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 по вищезазначеним громадянам за період з грудня 2012 року по лютий 2013 року становить 37 457,48 грн.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з грудня 2012 року по лютий 2013 року надсилались на адресу відповідача та були ним отримані, але сума заборгованості ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач» сплачена не була.

Факт понесення Пенсійним фондом фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з грудня 2012 року по лютий 2013 року підтверджується довідками УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя від 26.02.2013, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 року № 1461-III, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (до 01.01.2004 року) діяв наступний порядок покриття витрат ПФУ на виплату та доставку пільгової пенсії.

До 17.02.2000 року обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за якою підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до п. «б» - «з» цієї статті до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 №1461-III частину 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же законом доповнено пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» абзацом 4 такого змісту: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 № 1461-III абзац 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в такій редакції: встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкту оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону для платників збору, зазначених у пунктах 1 та 2 статті 1 цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтями 2, 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначені об'єкти оподаткування та ставки збору.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Так, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування мають сплачувати збір у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «б» - «з» ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Отже, згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» кожен роботодавець зобов'язаний відшкодовувати державі, в особі Пенсійного фонду України, фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, що зумовлюється шкодою, заподіяною здоров'ю працівників шкідливими та важкими умовами праці.

Порядок та процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Згідно з п. 6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (п. 6.4. Інструкції).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. (п. 6.8. Інструкції).

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (п. 6.9. Інструкції).

За приписами ч. 2 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Як встановлено ч. 1, 3 ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про прийняття визнання адміністративного позову відповідачем, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи та інтереси.

Щодо клопотання представника відповідача про розстрочення виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Як вбачається з клопотання, відповідач просить надати розстрочення виконання рішення строком на 10 місяців рівними платежами.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що подане представником відповідача клопотання про розстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що згідно вимог ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, порядок виконання рішень в адміністративних справах передбачає обов'язкове набрання законної сили судовим рішенням. Також суд звертає увагу відповідача на те, що згідно з ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення і розстрочення, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише на стадії виконання судового рішення.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160, 162, 163, 167, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод «Перетворювач» (код ЄДРПОУ 05755571) на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя 37 457,48 (тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень сорок вісім копійок) грн. витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Сума позову підлягає зарахуванню на р/р 25601301001079 - філія ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код платежу 50020600.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов