Ухвала суду № 31781873, 30.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2013 р. м. Київ К/800/11932/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: Олексієнка М.М.,

суддів: Бутенка В.І.,

Лиски Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС), третя особа: управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві (далі - УПФ) про визнання незаконною та скасування постанови,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого просила визнати незаконною та скасувати постанову ВДВС про відкриття виконавчого провадження, ухваленої на підставі вимоги УПФ за №Ф-133У від 30 березня 2012 року про стягнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

Посилалася на те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки вимога УПФ про стягнення недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не відноситься до виконавчого документу. Стаття 106 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої вимога Пенсійного фонду про сплату недоїмки є виконавчим документом, втратила чинність, а тому в державного виконавця були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року зазначену постанову окружного суду скасовано та позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною і скасовано постанову державного виконавця ВДВС №33218584 від 27 червня 2012 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню вимоги УПФ №Ф-113 від 30 березня 2012 року.

В касаційній скарзі представник ВДВС, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, допущених судом апеляційної інстанції, просить постанову апеляційного скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що державний виконавець при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження діяв у межах і спосіб, передбачений законами України «Про виконавче провадження», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами установлено, що позивачка є фізичною особою-підприємцем, перебуває на обліку в УПФ як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На виконання вимоги УПФ від 30.03.2012 року №Ф-113 про стягнення з ОСОБА_2 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік та на підставі заяви начальника УПФ, ВДВС винесено постанову від 27.06.2012 року про відкриття виконавчого провадження. З таким рішення позивачка не погодилась, вважаючи, що вимога УПФ не є виконавчим документом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги УПФ про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік діяв у відповідності до вимог Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон №№606-ХІV)

Задовольняючі позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення абзацу 5 пункту 7 Розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону N 2464-VI, прийшов до висновку що вимога УПФ від 30 березня 2012 року не є виконавчим документом в розумінні статті 17 Закону №606-ХІV, а тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає висновок апеляційного суду помилковим.

У статті 17 Закону №606-ХІV наведено перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою. Зокрема, згідно пункту 8 частини другої цієї норми (у чинній та попередній редакціях) виконавчими документами, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, є рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Зазначена норма містить умову, за якої примусовому виконанню підлягають рішення, ухвалені іншими органами державної влади, у разі, коли їх виконання законом покладено на державну виконавчу службу. До таких законів належать закони України від 8 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон N2464-VI), від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV). Так, відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 25 Закону №2464-VІ вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску є виконавчим документом. Згідно частини п'ятої зазначеної статті, вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчої службою в порядку, встановленому законом.

Частиною чотирнадцятою статті 106 Закону №1058-ІV теж передбачено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою (виключена) і десятою цієї статті, є виконавчим документом. За змістом цієї норми у разі невиконання чи неоскарження такого рішення воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Виходячи зі змісту вище згаданих положень законів, відповідна вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску та рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчими документами, що підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Саме із зазначених положень виходив державний виконавець, коли приймав постанову від 27 червня 2012 року про відкриття виконавчого провадження по виконанню вимоги УПФ №Ф-113 від 30 березня 2012 року.

Окружний суд вірно акцентував увагу на тому, що сама вимога про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, позивачкою у визначеному законом порядку не оскаржувалось, тому ВДВС не мало правових підстав до відмови у відкритті виконавчого провадження.

Посилання апеляційного суду на «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N2464-VI, зокрема на абзац 5 пункту 7 розділу VІІІ, є безпідставні, оскільки зазначеним положенням передбачено стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав.

З урахуванням наведеного та керуючись статтею 226 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі судового рішення першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції задовольнити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2013 року скасувати, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

Т.О. Лиска