Рішення № 31780339, 16.05.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 р. Справа № 909/286/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія"

(юридична адреса: вул. Мікояна, 22, кв. 6, м. Запоріжжя, 69120;

поштова адреса: вул. Північне шосе, 3-г, м. Запоріжжя, 69006)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"

(юридична адреса: вул. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ, 76018;

фактична адреса: вул. Щорса, 7/9, м. Київ, 03150)

про стягнення 779 559,59 грн., з яких 762 386,21 грн. основного боргу, 2 862,24 грн. суми 3% річних, 14 311,14 грн. пені,

за участю представників сторін:

від відповідача: Магдій Х.Я. - представник, (довіреність № 64 від 16.11.12); паспорт серія СЕ № 302691 від 24.09.04 р., виданий Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області)

від позивача: не з"явилися,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія" (далі - ТОВ "Південна Промислова Компанія") звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (далі - ТОВ "Станіславська торгова компанія") про стягнення 779 559,59 грн., з яких 762 386,21 грн. основного боргу, 2 862,24 грн. суми 3% річних, 14 311,14 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду від 24.05.2012 р. № 28-0412, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість за надані послуги з виконання електромонтажних та пусконалагоджувальних робіт в сумі 779 559,59 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.03.2013 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.04.2013 р.

У судовому засіданні 09.04.2013 р. представник позивача подав суду заяву від 05.04.2013 р. №05/04 про уточнення позовних вимог шляхом зменшення суми основного боргу, в якій просить стягнути основний борг у розмірі 682 386,21 грн., у зв'язку з частковим погашенням заборгованості відповідачем.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2013 р. та від 23.04.2013 р. розгляд справи відкладено відповідно на 23.04.2013 р. та на 16.05.2013 р. за клопотанням відповідача.

15.05.2013 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява ТОВ "Південна промислова Компанія" від 14.05.2013 р. №14/05 про уточнення позовних вимог шляхом зменшення суми основного боргу, в якій позивач просить стягнути основний борг у розмірі 632 386,21 грн. у зв'язку з тим, що відповідачем 24.04.2013 р. частково сплачено суму основного боргу в розмірі 50 000,00 грн. (а.с. №№ 147-149).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи часткову оплату заборгованості та диспозитивний характер зазначеної норми, таке зменшення позовних вимог приймається судом. У зв'язку з чим, суд здійснює розгляд справи відповідно до уточнених позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги у справі становлять 632 386,21 грн. основного боргу, 2 862,24 грн. суми 3% річних та 14 311,14 грн. пені.

16.05.2013 р. до господарського суду Івано-Франківської області представником відповідача подано відзив на позов від 15.05.2013 р. б/н, в якому відповідач, заперечуючи проти позову, просить відкласти розгляд справи з метою складання сторонами акта про дефекти поставленого позивачем обладнання, встановленням збитків у зв'язку з недоліками обладнання та врахуванням їх при формуванні остаточної ціни за обладнання. При цьому, відповідач посилається на те, що ним не здійснено повний розрахунок за поставлене та змонтоване обладнання, оскільки під час роботи змонтованого обладнання були виявлені його недоліки.

Враховуючи продовження 23.04.2013 р. судом строку вирішення спору за клопотанням відповідача на 15 днів та беручи до уваги встановлений ст. 69 ГПК України максимальний строк вирішення спору, предмет позову та межі розгляду справи, а також приписи ст. 22 цього кодексу, які передбачають, що відповідач має право подати зустрічний позов до початку розгляду господарським судом справи по суті, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не може бути задоволено судом.

Представник позивача в судове засідання 16.05.2013 р. не з'явився, відтак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, надіславши лише заяву про уточнення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду справи, 24.05.2012 р. між ТОВ "Південна Промислова Компанія" (підрядник) та ТОВ "Станіславська торгова компанія" (замовник) укладено договір підряду № 28-0412 (далі - договір) (а.с. №№16-26), згідно з п. 1.1 якого підрядник зобов'язався поставити електрообладнання та виконати електромонтажні та пусконаладочні роботи, згідно з специфікацією (додаток № 1 до договору), за адресою: село Східне Білозерського району Херсонської області, Україна, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити поставлене обладнання.

Загальна вартість обладнання та робіт, відповідно до п. 4.3 договору, становить 2 050 306,10 грн.

Передача обладнання від підрядника до замовника здійснюється за: видатковою накладною, податковою накладною, сертифікатом відповідності та технічним паспортом якості виробника (п. 2.2 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного договору позивачем передано електромонтажне обладнання на загальну суму 1 937 744,00 грн., що підтверджується видатковими накладними від 01.08.2012 р. № Ю-00005142; від 16.08.2012 р. № Ю-00005608, від 16.08.2012 р. № Ю-00005575; від 04.09.2012 р. № Ю-00006010 та довіреностями на отримання ТМЦ (а.с. №№ 29-36), а також наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі змонтованого устаткування №№ 1 - 3 (а.с. №№ 43-45).

Крім того, факт поставки зазначеного електромонтажного обладнання на суму 1 937 744,00 грн., а також факт виконання підрядником у відповідності до умов договору робіт на загальну суму 112 562,10 грн. підтверджується підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами №№ 1 - 6 приймання виконаних робіт за грудень 2012 р. за формою № КБ-2в від 31.12.2012 р. (а.с. №№ 49-66, 68-789) та довідками про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 від 31.12.2012р. (а.с. №№ 67, 79).

У пункті 4.4 договору сторони погодили порядок розрахунків за договором, а саме:

1) Згідно із п. 4.4 договору сторони встановили, що кошти у розмірі 820 122,44 грн. у вигляді авансу платіжним дорученням перераховується протягом п'яти банківських днів після підписання договору на поточний рахунок підрядника, що вказаний в договорі.

Матеріалами справи встановлено, що платіжним дорученням від 23.04.2012 р. № 417 замовником перераховано підряднику 780 000,00 грн., які сторони зарахували в рахунок авансового платежу відповідного до п. 4.4 договору (а.с. № 40).

Однак, в порушення договірних зобов"язань замовником не проведено доплату авансового платежу в строк до 31.05.2012 р. на суму 40 122,44 грн.

Зазначена заборгованість була сплачена відповідачем лише 08.08.2012 р. внаслідок перерахування позивачу 157 919,89 грн. платіжним дорученням від 08.08.2012 р. № 26 (а.с. №39).

2) За приписами п. 4.4 договору сторони встановили, що кошти у розмірі 317 797,45 грн. перераховуються протягом п'яти банківських днів на поточний рахунок підрядника, що вказаний в договорі, після письмового повідомлення підрядником замовника про готовність обладнання до відвантаження.

Як вбачається, на підтвердження виконання вимог п. 4.4 договору щодо надіслання відповідачу повідомлення про готовність обладнання до відвантаження позивачем надано лист від 24.07.2012 р. №1954, який адресований фінансовому директору ЗАТ "Агрохолдинг "Аванагард" Марченку І.А., а не відповідачу у справі, та який не містить доказів його направлення.

Відповідно до письмових пояснень представника позивача від 09.04.2013 р. б/н, наданих у судовому засіданні, (а.с. № 113) повідомлення відповідно до п. 4.4 договору було надіслано підрядником замовнику за допомогою факсимільного зв'язку, однак доказів такого направлення суду не надано.

Згідно із письмовими поясненнями представника відповідача від 16.05.2013 р. б/н, наданими у судовому засіданні, (а.с. № 155) повідомлення в порядку п. 4.4 договору станом на 16.05.2013 р. відповідачем отримано не було.

Отже, у суду відсутні підстави вважати про направлення позивачем письмового повідомлення відповідно до вимог п. 4.4 договору та наявність факту прострочення відповідачем сплати цієї суми заборгованості.

Водночас залишок заборгованості у розмірі 200 000,00 грн. (з урахуванням часткової сплати заборгованості на суму 117 797,45 грн. платіжним дорученням від 08.08.2012 р. № 26) був сплачений відповідачем платіжним дорученням від 09.08.2012 р. № 953 (а.с. № 41).

3) Відповідно до п. 4.4 договору кошти у розмірі 492 073,46 грн. перераховуються протягом п'яти банківських днів на поточний рахунок підрядника, що вказаний в договорі, після підписання акта виконаних електромонтажних робіт (додаток № 4 до договору).

Як вбачається з матеріалів справи, акт виконаних електромонтажних робіт (додаток №4 до договору) підписаний сторонами та скріплений печатками сторін, однак не містить дати його підписання (а.с. № 25).

Втім, враховуючи те, що відповідно до п. 4.4 договору, остаточні розрахунки за договором повинні відбутися протягом п'яти банківських днів після підписання акта введення в експлуатацію (додаток № 5 до договору), акта приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, кошти у розмірі 492 073,46 грн. повинні були бути перераховані замовником підряднику не пізніше п'яти днів після підписання зазначених документів.

Як було зазначено вище, акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 підписані сторонами 31.12.2012 р.

Водночас платіжним дорученням № 511 від 23.11.2012 р. відповідачем на рахунок позивача перераховано кошти на загальну суму 150 000,00 грн. (а.с. № 42).

4) У відповідності до п. 4.4 договору кошти у розмірі 420 312,75 грн. перераховуються протягом п'яти банківських днів на поточний рахунок підрядника, що вказаний в договорі, після підписання акта введення в експлуатацію (додаток №5 до договору), акта приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3.

З матеріалів справи вбачається, що як акти приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, так і акт введення в експлуатацію (додаток №5 до договору) (а.с. № 26) були підписані сторонами.

При цьому, згідно із актом виконаних електромонтажних робіт (додаток №4 до договору) та актом введення в експлуатацію (додаток №5 до договору) якість робіт задовольняє замовника і сторони претензій один до одного не мають. Також, згідно з актами прийому-передачі змонтованого устаткування №№ 1 - 3 претензій по якості і комплектності змонтованого устаткування немає.

У зв'язку з чим, з 10.01.2013 р. виникла заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 762 386,21 грн., яка була заявлена позивачем до стягнення.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, вказаною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч. 1 ст. 853 зазначеного кодексу замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 2 зазначеної статті).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином.

За приписами ч. 1 ст. 530 цього кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи те, що відповідач прийняв виконані позивачем роботи без жодних зауважень, він зобов'язаний був оплатити їх вартість в строки та на умовах встановлених договором, а саме до 09.01.2013 р.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог суду сторони склали акт звірки взаємних розрахунків станом на 05.04.2013 р. (а.с. № 111), згідно з яким відповідач визнав та підтвердив заборгованість у розмірі 682 386,21 грн., з урахуванням здійснення під час розгляду справи (01.04.2013 р. та 04.04.2013 р.) сплати заборгованості на загальну суму 80 000,00 грн.

Крім того, у відзиві на позов від 15.05.2013 р. б/н, з урахуванням уточнень, викладених в письмових поясненнях від 16.05.2013 р. б/н, (а.с. №№151-152, 155) відповідач визнав заборгованість перед позивачем станом на 16.05.2013 р. у розмірі 632 386,21 грн., враховуючи здійснення під час розгляду справи (23.04.2013 р.) сплати заборгованості на суму 50 000,00 грн. (а.с. № 149).

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи з вищенаведеного, позовні вимоги про стягнення 632 386,21 грн. заборгованості за поставлене обладнання та виконані роботи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 зазначеного кодексу передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 231 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 1 цієї статті) та штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 цієї статті).

Пунктом 8.4 договору передбачено, що за порушення строків оплати, передбачених п. 4.4 договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня від несвоєчасно виплаченої суми за договором.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Під час розгляду справи судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку суми 3 % річних та пені (а.с. № 15).

У зв'язку з тим, що позивачем не доведено факт направлення відповідачу повідомлення про готовність обладнання до відвантаження та необхідність сплати 317 797,45 грн., а відтак і факт прострочення відповідачем оплати за договором в цій частині, позовні вимоги в частині стягнення 131,51 грн. суми 3% річних та 657,53 грн. пені, нарахованих за період з 01.08.2012 р. по 08.08.2012 р. на суму 200 000,00 грн., необґрунтовані та не підлягають до задоволення.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, позовні вимоги в частині стягнення 13 653, 61 грн. пені (за період з 01.06.2012 р. по 07.08.2012 р. в розмірі 1 121,23 грн. та за період з 10.01.2013 по 18.02.2013 р. у розмірі 12 532,38 грн.), а також 2 730,73 грн. суми 3% річних (за період з 01.06.2012 р. по 07.08.2012 р. у розмірі 224,25 грн. та за період з 10.01.2013 по 18.02.2013 р. у розмірі 2 506,48 грн.) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує те, що відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки та в матеріалах справи відсутні відповідні докази на підтвердження необхідності її зменшення.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, суд враховує те, що за приписами п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 р. № 7, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 629, 837, 853, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Південна Промислова Компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" про стягнення 632 386,21 грн. основного боргу, 2 862,24 грн. суми 3% річних, 14 311,14 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (юридична адреса: вул. В. Івасюка, 62, м. Івано-Франківськ,76009; фактична адреса: вул. Щорса 7/9, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 32873692) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Південна промислова компанія" (юридична адреса: вул. Мікояна, 22, кв. 6, м. Запоріжжя, 69120; поштова адреса: вул. Північне шосе, 3-г, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код 31507980) 632 386,21 грн. основного боргу (шістсот тридцять дві тисячі триста вісімдесят шість гривень 21 коп); 2 730,73 грн. (дві тисячі сімсот тридцять гривень 73 коп.) суми 3% річних, 13 653,61 грн. (тринадцять тисяч шістсот п"ятдесят три гривні 61 коп.) пені та 15 575,41 грн. (п'ятнадцять тисяч п"ятсот сімдесят п'ять гривень 41 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в частині стягнення 657,53 грн. пені та 131,51 грн. суми 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.06.13.

Суддя Т.Е. Валєєва

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______