Рішення № 31780189, 07.06.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/17637/12

пр. № 2/759/989/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Руденко Ю.Ф.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача (ПрАТ "Українська Пінчука А.А.

пожежно-страхова компанія")

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Простофінанс" про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до суду із вищезазначеним позовом посилаючись на те, що 21.07.2011 року ОСОБА_2 звернувся до нього із заявою на проведення відновлювальних робіт свого пошкодженого транспортного засобу марки Деу Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1. 31.08.2011 року між позивачем та відповідачем було підписано акт виконаних робіт №СФ-3108-01, відповідно до якого позивачем було проведено роботи в повному обсязі, проте кошти за їх проведення, незважаючи на направлену 20.01.2012 року претензію, позивач не отримав. А тому просить стягнути із ОСОБА_2 та АТ «Українська пожежна страхова компанія» (в якій на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2) на його користь суму боргу у розмірі 14637,79 грн., з яких: 14320,00 грн. - сума основного боргу та 317,79 грн. - три відсотки річних. Судові витрати просить стягнути зі співвідповідачів. Свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 526, 536, 625, 854 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача вимогу позовної заяви підтримав та просив її задовольнити.

ОСОБА_2 та його представник проти позову заперечували. Представник відповідача зазначив, що наряд-замовлення № 2107 від 21.07.2011 року дійсно свідчить про те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір-підряду на проведення ремонтних робіт автомобіля відповідача. Після закінчення ремонтних робіт було складено акт виконаних робіт № СФ-3108-01 від 31.08.2011 року. В акті зазначено, що сторони один до одного претензій не мають, тобто на той момент позивач надав послуги, а відповідач в свою чергу прийняв та оплатив їх в повному обсязі.

Представник ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» проти позову заперечував. Зазначив, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована 17.09.2010 року в ПРАТ «УПСК» за договором добровільного страхування наземних транспортних засобі АЗ № 0178940. Предметом страхування за цим договором страхування виступають майнові інтереси ОСОБА_2 пов'язані з володінням, експлуатацією та розпорядженням транспортним засобом «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідно до калькуляції AUDATEX № 16397 від 06.09.2011 року вартість відновлювального ремонту становить 22607,40 грн. за мінусом франшизи 450,00 грн. та за мінусом 30% за несвоєчасне повідомлення ТОВ «Трасса» про настання страхового випадку = 15510,18 грн. Згідно заяви ОСОБА_2 на виплату, страхове відшкодування проведено в розмірі 50% - на рахунок СТО ТОВ «АРТ Гарант» та 50 % - на рахунок ПАТ «Простофінанс», який згідно договору страхування є вигодонадувачем. Оплату було проведено в повному обсязі, згідно умов договору страхування. Вимога про тягнення 3-х відсотків річних за прострочення виконання зобов'язання суперечить умовам договору страхування, оскільки згідно з р. 23.2 договору в будь-якому випадку не підлягають відшкодуванню страховиком втрати пов'язані з інфляційними процесами та інші можливі фінансові санкції.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, представника ПРАТ «УПСК», дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається із змісту позовної заяви 21.07.2011 року до ФОП ОСОБА_5 із заявою на проведення відновлювальних робіт свого пошкодженого транспортного засобу марки Деу Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся ОСОБА_2 На підставі даної зави було складено заказ наряд № 2107 від 21.07.2011 року (а.с.6).

21.07.2011 року було складено рахунок-фактуру № СФ-1107-05 в якій встановлено вартість відновлювального ремонту автомобіля відповідача в розмірі 14320,00 грн. (а.с.7).

31.08.2011 року між сторонами було підписано акт виконаних робіт № СФ-3108-01 стосовно проведених відновлювальних робіт автомобіля відповідача (а.с.8).

02.09.2011 року ОСОБА_2 написав ФОП ОСОБА_5 розписку про отримання на його вимогу ключів та техпаспорту від його відремонтованого автомобіля (а.с.9).

20.01.2012 року позивач направив на адресу відповідача претензію стосовно погашення заборгованості в розмірі 14320,00 грн. (а.с.10).

20.02.2012 року позивач отримав відповідь на претензію від відповідача в якій зазначено, що акт виконаних робіт № СФ-3108-01 стосовно проведених відновлювальних робіт його пошкодженого транспортного засобу не є підставою сплати відповідачем незрозумілих робіт (а.с.11).

У судовому засіданні відповідач та його представник не заперечували факту проведення ремонтних робіт позивачем. А у судових дебатах представник відповідача зробив висновок: оскільки ОСОБА_5 повернув автомобіль, ключі та техпаспорт відповідачу, останній розрахувався за виконану роботу.

Судом також встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів АЗ № 0178940 від 17.09.2010 року. Предметом страхування за цим договором виступають майнові інтереси ОСОБА_2 пов'язані з володінням, експлуатацією та розпорядженням транспортного засобу Деу Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.75-78).

Із пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 09.07.2011 року сталась дорожньо-транспортна пригода про що він повідомив диспетчерську службу технічного асистансу страховика про дану подію. Обставина про повідомлення о 13.00 год. про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася об 11.30 год. підтверджується реєстрацією інформації при ДТП № 13986 (а.с.85). Евакуатор, який приїхав відвіз його на СТО ФОП ОСОБА_5, де і був складений заказ наряд № 2107 (а.с.6). Як вважав відповідач евакуатор відвіз його на СТО страховика.

Також судом встановлено, що 27.09.2011 року ОСОБА_2 звернувся до ТРУ АТ «Українська пожежно-страхова компанія» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.87).

Відповідно до п. 19 договору страхування вартість матеріального збитку встановлюється згідно з актом автотоварознавчої експертизи або калькуляції АUDATEX чи рахунку СТО погодженого із страховиком.

Відповідно до калькуляції АUDATEX № 16397 від 06.09.2011 року вартість відновлювального ремонту становить 226607,40 грн. з ПДВ (а.с.81-84). П. 14.2 договору страхування передбачена франшиза в сумі 450,00 грн.

Крім того, відповідно до п. 21.2.7 страхувальник зобов'язаний при настанні події, яка в подальшому може кваліфікуватися як страховий випадок, негайно, але не пізніше 30 хв. з моменту її настання, повідомити про таку подію диспетчерську службу технічного асистенсу страховика, а також письмово повідомити страховика протягом двох робочих днів з дня настання події. Якщо страхувальник або особа на яку поширюється дія цього договору з поважних причин не мали можливості виконати зазначені дії, вони повинні довести це документально. ОСОБА_2 повідомив диспетчерську службу об 13.00 год., в той час як подія мала місце об 11.30 год.

Відповідач повідомив про страховий випадок диспетчерську службу технічного асистенсу страховика з простроченням строку встановленого в п. 21.2.7 договору страхування. Відповідно до п. 24.2.1 страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування в розмірі 30% від суми страхового відшкодування в разі якщо страхувальник або особа на яку поширюється дія цього договору повідомили про страховий випадок диспетчерську службу страховика з простроченням строку встановленого в п. 21.2.7 договору на 30 хв., але не більше 12.00 год. включно.

Виплата страхового відшкодування проводилася страховиком із застосуванням п. 24.2.1. договору страхування. Її розмір становить: 22607,40 грн. - 450,00 грн. (франшиза) - 30% (несвоєчасне повідомлення ТОВ «Трасса»)= 15510,18 грн.

Відповідно до умов договору страхування від 17.09.2010 року вигодонабувачем, тобто особою, на користь якої укладено договір страхування, є ПАТ «Простофінанс».

Відповідно до п. 27.4 зазначеного договору страхове відшкодування, що має бути сплачене за договором, сплачується вигодонабувачу в рахунок погашення заборгованості страхувальника за кредитним договором, якщо інше не було погоджено із страховиком, страхувальником та вигодонабувачем. Виплата страхового відшкодування проводиться вигодонабувачу тоді, коли даний застрахований транспортний засіб є предметом застави перед вигодонабувачем. При цьому, страхувальник не звільняється від виконання зобов'язань за кредитним договором строки, передбачені кредитним договором. По закінченню строку дії договору застави та кредитного договору або його дострокового припинення за згодою сторін страхове відшкодування сплачується безпосередньо страхувальнику.

Згідно заяви ОСОБА_2 на виплату від 27.09.2011 року, страхове відшкодування проведено в розмірі 50% на рахунок СТО ТОВ «АРТ Гарант» в якому ОСОБА_2 05.08.2011 року було підписано акт виконаних робіт № 133/АВР/ч на суму 22528,00 грн.(а.с.91) та 50% на рахунок ПАТ «Простофінанс», що підтверджується платіжними дорученнями № 112 та № 113 від 12.12.2011 року (а.с.88,89). Виплату було проведено в повному обсязі, згідно умов договору страхування від 17.09.2010 року.

Представник ПРАТ «УПСК» посилаючись на акт виконаних робіт та на здійснення перерахувань страховою АТ «Українська пожежно-страхова компанія» на СТО «АРТ Гарант» частини суми страхового відшкодування вказує що ремонтні роботи були проведені саме на СТО «АРТ Гарант». Про проведення будь-яких інших робіт відповідачу нічого не відомо. Представник відповідача також заперечував факт договірних відносин ПРАТ «УПСК» та ФОП ОСОБА_5

Таким чином суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача до ПРАТ «УПСК», оскільки ніяких відносин між позивачем та ПРАТ «УПСК» з яких би виникало зобов'язання останнього судом не встановлено. Крім того судом встановлено, що ПРАТ «УПСК», перебуваючи у договірних відносинах з ОСОБА_2 за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів визнала страховим випадком факт ДТП, що стався 09.07.2011 року за участю забезпеченого транспортного засобу та за заявою ОСОБА_2 виплатила 50% від суми страхового відшкодування вигодонабувачу - ПАТ «ПростоФінанс» та 50% від суми страхового відшкодування ТОВ «Арт Гарант» з яким ОСОБА_2 підписав акт виконаних робіт за ремонт автомобіля.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог посилається на ст. 854 ЦК України, відповідно до якої якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Попередня оплата не була передбачена договором підряду укладеним 21.07.2011 року між ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що не заперечувалося відповідачем та його представником. А тому ОСОБА_2 зобов'язаний був сплатити ФОП ОСОБА_5 обумовлену ціну після остаточної задачі роботи за умови належного її виконання. Належне виконання підтверджене розпискою ОСОБА_2 від 02.09.2011 року, проте докази того що така проплата була здійснена відповідач не надає. А тому існують всі підстави для стягнення з останнього боргу у розмірі 14637,79 грн.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також при проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ОСОБА_5 нарахував ОСОБА_2 три відсотки річних у розмірі 317,79 грн., що не суперечить вищезазначеним нормам цивільного законодавства.

Суд, зважаючи на відсутність у ПРАТ «Українська пожежно-страхова компанія» заборгованості по сплаті страхового відшкодування, яке було перерахове на СТО «АРТ Гарант» та вигодонабувачу ТОВ «Простофінанс» та зважаючи на обґрунтованість відсутності сплати ОСОБА_2 вартості ремонту його автомобіля на СТО ФОП ОСОБА_5 вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути саме з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_5 суму боргу у розмірі 14637,79 грн., з яких: 14320,00 грн. - сума основного боргу, 317,79 грн. - три відсотки річних.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд покладає на ОСОБА_2 обов'язок по відшкодуванню на користь позивача сплаченої ним суми судового збору.

Керуючись ст. 526, 536, ч.2 ст. 625, ст. 854 ЦК України, ст.ст. 10,11, 57, 60, 179, 209, 212-215, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Простофінанс" про стягнення грошових коштів, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_1 суму боргу у розмірі 14637,79 грн., з яких: 14320,00 грн. - сума основного боргу, 317,79 грн. - три відсотки річних та судовий збір у розмірі 214,60 грн., а всього 14852 (чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят дві)грн. 39 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції. Особи, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: