Постанова № 31779596, 10.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 червня 2013 р. № 820/3975/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Севастьяненко К.О.,

при секретарі судового засідання - Загребельному В.І.,

за участю: представника позивача - Золотухіної О.А. ,

представник відповідача - Бурлакова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство" про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство", в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство" (юридична адреса: 64300, Харківська обл., м. Ізюм, вул. Степова, 28, код ЄДРПОУ 22663149, МФО 351016, р/р 26003820362420 у ХОФ Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 45 783,24 грн. та пені в розмірі 9,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано норматив 2 робочих місця по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2012 рік становить 22 891,62 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2012 році становить 45 783,24 грн., та пеня в розмірі 9,16 грн. Отже, суб'єкт господарювання у спірних правовідносинах допустив порушення положень Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", працевлаштування інвалідів не забезпечив, суму адміністративно-господарських санкцій самостійно не сплатив, а відтак, спірна сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, надав письмові заперечення. Зазначив, що у відповідності до вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем вжито всі передбачені діючим законодавством заходи щодо працевлаштування інвалідів на підприємстві, а саме: відповідач протягом 2012 року подавав звіти до Харківського міського центру зайнятості за формою № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", проте центром зайнятості інваліди для працевлаштування не направлялись, відмов з боку відповідача в працевлаштуванні інвалідів не було. Отже, на думку ТОВ "Ізюмське звірогосподарство", відсутні підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2012 році.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство" зареєстроване як юридична особа (код 22663149).

Судом встановлено, що відповідачем було подано до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2012 рік форми № 10-ПІ від 20.02.2013 року, про що є відповідна відмітка про отримання Фондом від 22.02.2013 року, згідно якого середньооблікова чисельність штатних працівників складу підприємства у 2012 році становила 167 осіб. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві становила 6 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 7 осіб (а.с. 6). Тобто, за розрахунком відповідача - підприємством не виконано норматив - 1 робоче місце по працевлаштуванню інвалідів.

Згідно розрахунку суми позову, наданого позивачем, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 167 осіб, а середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників фактично працюючих на підприємстві становить 5 осіб. Тобто, відповідачем не виконано норматив - 2 робочих місця по працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2012 рік становить 22 891,62 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2012 році становить 45 783,24 грн. та пеня - 9,16 грн. (а.с. 5).

Суд зазначає, що визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, здійснюється відповідно до Інструкції із статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286. Згідно вказаної інструкції п. 3.2.5. середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді. Пунктом 3.2.1 вказаної інструкції передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 № 42 дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення). Враховуючи вкладене, суд приходить до висновку, що до середньооблікової кількості штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, включаються особи, які пропрацювали на підприємстві шість та більше місяців за рік.

Таким чином, з урахуванням даних зазначених відповідачем у "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2012 рік форми № 10-ПІ від 20.02.2013 року, суд приходить до висновку, що середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві відповідача у 2012 р., становить 5 осіб.

Статтею 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Після самостійного розрахунку кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою вищевказаної статті, здійснюється та забезпечується працевлаштування інвалідів.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 цього Закону.

У відповідності зі ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування. Обов'язок такого працевлаштування виникає у місцевих органів соціального захисту населення, державної служби зайнятості після виконання підприємствами вимог, встановлених законодавством, а саме: інформування вказаних органів про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Згідно копій Звітів про наявність вакансій Форми 3-ПН вбачається, що протягом 2012 року відповідачем до Ізюмського міськрайонного центру зайнятості надавалась інформація (Звіт про наявність вакансій Форми 3-ПН) про наявні вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів у кількості, яка перевищує норматив, встановлений чинним законодавством.

Викладене свідчить про виконання ТОВ "Ізюмське звірогосподарство" інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, що також підтверджується листом Ізюмського міськрайонного центру зайнятості від 05.06.2013 року № 180 (а.с. 86).

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Досліджуючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем подано до суду фактичні дані, які засвідчують реальне створення товариством робочих місць для подальшого працевлаштування інвалідів, а саме належним чином завірені копії: карток умови праці на посади: «швачка», «тесляр», «підсобний робітник», відповідно до яких робочі місця за вказаними посадами атестовані для роботи на ньому інвалідів; протоколів проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку робочого місця, протоколи досліджень метеорологічних факторів, протоколи проведення досліджень важкості та напруженості праці за посадами: «швачка», «тесляр» та «підсобний робітник», відповідно до висновків яких умови праці за вказаними посадами відносяться до ІІ класу (допустимі); наказу № 132 від 06.11.2009 року з переліком професій, атестованих для працевлаштування інвалідів; наказу № 114-А від 05.10.2009 р. «Про атестацію робочих місць з умовами праці для інвалідів» (а.с. 32-57).

На підставі викладеного, суд зазначає, що зазначення відповідачем в поданих до органу державної служби зайнятості населення звітах наявних вакансій для працевлаштування інваліда підтверджується також іншими доказами про реальне створення робочих місць, а відтак, розцінюється судом як належне виконання обов'язку згідно з Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

Суд зазначає також, що позивачем не надано суду доказів наявності відмов у працевлаштуванні інвалідів з боку відповідача у 2012 році.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було вжито всі залежні від нього заходи для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд приходить до висновку, позовні вимоги Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з ТОВ "Ізюмське звірогосподарство" адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2012 році у сумі 45 783,24 грн. та пені в розмірі 9,16 грн. нормативно та документально не обґрунтовані, суперечать діючому законодавству, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю "Ізюмське звірогосподарство" про стягнення суми - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 12.06.2013 року.

Суддя К.О. Севастьяненко