Постанова № 31779166, 03.06.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2013 року 15:27 № 826/5337/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В. за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Мельника В.І.,

від відповідача: Коваленка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» (далі - позивач, ТОВ «ВКФ «Пожіновація») з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до акту від 16.11.2012 № 5244/22-520/30862364 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ВКФ «Пожіновація» щодо взаємовідносин з ТОВ «Грандбудтехнології» за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 недостовірних відомостей, а саме:

про неможливість фактичного здійснення ТОВ «ВКФ «Пожіновація» господарських операцій з ТОВ «Грандбудтехнології» через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

про відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

- зобов'язати відповідача внести до облікових даних ТОВ «ВКФ «Пожіновація» суму податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ за березень 2012.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2013 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзної перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 16.11.2012 № 5244/22-520/30862364, в якому викладено висновки, що операції купівлі-продажу з ТОВ «Грандбудтехнології» не спричиняють реального настання правових наслідків. Висновки акта перевірки про те, що господарські операції позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, у зв'язку з чим в позивача відсутній об'єкт оподаткування за даними операціями, зроблені виключно на підставі даних податкових декларацій з ПДВ позивача та даних перевірки контрагента позивача без дослідження первинних документів, в тому числі документів бухгалтерського обліку. У зв'язку з чим дані висновки є протиправними, внесення змін в електронну базу даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» недостовірних даних про розмір податкового кредиту позивача за березень 2012 є також протиправним.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти поданого адміністративного позову заперечував, зазначивши, що акт документальної позапланової невиїзної перевірки та внесення даних про результати перевірки до АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» не породжує для позивача будь-яких правових наслідків, а тому висновки відповідача за актом та дії по внесенню до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації не можуть бути предметом розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 09.11.2012 року по 15.11.2012 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» щодо взаємовідносин з ТОВ «Грандбудтехнології» за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, за результатами якої складено акт від 16.11.2012 № 5244/22-520/30862364 (далі - Акт перевірки, Акт).

Перевіркою встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ВКФ «Пожіновація» господарських операцій з ТОВ «Грандбудтехнології» через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу.

Також податковим органом вказано про відсутність у ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Встановлені порушення призвели, за висновком податкового органу, до завищення податкових зобов'язань за березень 2012 року на загальну суму 168 159 грн. та завищення податкового кредиту за березень 2012 року на загальну суму 161 955 грн.

Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення не приймалось.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Пожіновація» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Грандбудтехнології» за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 були внесені зміни до бази даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», у результаті чого зменшений податковий кредит та податкові зобов'язання «ВКФ «Пожіновація» за березень 2012 року до « 0» грн. за операціями з ТОВ «Грандбудтехнології».

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У розумінні ст. 2 та 17 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених процесуальних норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 року № 1145/11/13-10, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Предметом оскарження у даній справі є, в тому числі, дії ДПІ, пов'язані із викладенням у акті перевірки висновків щодо неможливості фактичного здійснення ТОВ «ВКФ «Пожіновація» господарських операцій з ТОВ «Грандбудтехнології», а також про відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Таким чином, порушення своїх прав та інтересів позивач пов'язує саме із змістом акту перевірки від 16.11.2012 № 5244/22-520/30862364.

Відповідно до пункту 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772, передбачає що акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Отже, за своїм правовим значенням акт документальної перевірки дотримання податкового законодавства не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке в силу п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України може бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки, акт перевірки є службовим документом, яка підтверджує факт проведення перевірки і фіксує обставини встановлені під час проведення перевірки, а тому не створює для платник податків будь-яких правових наслідків.

Згідно приписів статті 56 Податкового кодексу України тільки рішення контролюючого органу, прийняті при здійсненні повноважень щодо справляння податкових платежів, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Разом з тим, як встановлено судом, податкове повідомлення - рішення, яким би за наслідками перевірки, оформленої актом № 5244/22-520/30862364 від 16.11.2012, позивача було зобов'язано сплатити суму грошового зобов'язання або внести зміни до його податкової звітності, податковим органом не приймалося, що не заперечувалося сторонами.

Доказів на підтвердження застосованих до позивача наслідків у зв'язку із викладенням в акті перевірки № 5244/22-520/30862364 від 16.11.2012 оскаржуваних висновків позивачем не було надано.

Оскарження висновків акту перевірки, який за своєю правовою природою є службовим документом та який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу в розумінні КАС України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а висновки податкового органу не порушують прав позивача.

Складання акту перевірки, за результатами такої перевірки, не є дією, з якою закон пов'язує настання правових наслідків, якщо такі наслідки не настали. Дії суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України - це активна поведінка такого суб'єкта владних повноважень, яка має вплив на права та інтереси юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. В даному випадку, така дія як складання акта перевірки та включення до нього певних висновків відповідає повноваженням податкового органу. В той же час, висновки акта перевірки, з якими не погоджується позивач, не потягли за собою будь-яких негативних для позивача наслідків, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави вважати право позивача порушеним.

Судом не приймаються посилання позивача на можливе прийняття відповідачем на підставі висновків акту перевірки рішень, якими будуть порушені права позивача, оскільки захисту підлягає тільки порушене право, а не ймовірно порушене в майбутньому.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача. Вказані дії жодним чином не вплинули на права та обов'язки позивача. Адже проведення спірної перевірки фактично полягало у аналізі контролюючим органом даних податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» податкових зобов'язань з ПДВ та з формуванням податкового кредиту названим підприємством. Такі дії, по суті, є лише збиранням доказової інформації податковим органом, що фіксується в акті перевірки, який виступає носієм цієї доказової інформації.

При цьому суд зазначає, що і Вищим адміністративним судом України неодноразово висловлювалась правова позиція стосовно того, що дії ДПІ щодо проведення перевірки платника податків, дії щодо підписання акта за результатами проведення цієї перевірки та включення до акту певних висновків не можна вважати такими, що порушують права платника податків та впливають на його права та обов'язки.

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2010 р. по справі № К-11956/08, в ухвалі від 16 червня 2011 р. по справі № К-9789/09.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що оскаржувані позивачем дії податкового органу не є його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Виходячи із встановлених судом обставини та наведених приписів законодавства, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо викладення в акті перевірки № 5244/22-520/30862364 від 16.11.2012 певних висновків.

Вирішуючи спір в частині визнання зобов'язання відповідача внести до облікових даних ТОВ «ВКФ «Пожіновація» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідно до декларації з ПДВ за березень 2012, суд дійшов до таких висновків.

Як визначено пунктом 71.1 статті 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно зі статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку, співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Також, судом встановлено, що «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» створена як програмний продукт для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів Державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з ПДВ з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (надалі - Методичні рекомендації), які затверджені наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів».

Згідно з пунктом 1.1. Методичних рекомендацій вони запроваджуються в органах державної податкової служби з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до пункту 1.3. Методичних рекомендацій для їх реалізації створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Як передбачено пунктами 2.14, 2.16 - 2.18, 2.21, 2.24 Методичних рекомендації, інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Обробка системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України проводиться щоденно у міру надходження незвірених даних.

Працівники підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб, податкового контролю та податкової міліції після проведення автоматизованого співставлення на центральному рівні даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у той же день отримують доступ (екранні форми) до інформації (у розрізі звітних періодів) про результати такого співставлення платників ПДВ, що перебувають на обліку в органі ДПС, у вигляді: переліків платників ПДВ у розрізі категорій; детальної інформації щодо обраного платника ПДВ про результати співставлення кожної операції з контрагентом (записів, що пройшли співставлення); статистичної інформації про результати такого співставлення у розрізі органу ДПС.

Отримані результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ підлягають перевірці органами ДПС на місцях.

Підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Підрозділи органу ДПС усіх рівнів (центрального, регіонального, районного) отримують доступ (екранні форми) до статистичної інформації результатів автоматизованого співставлення на рівні ДПА України даних податкової звітності з податку на додану вартість контрагентів (розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ контрагентів) у розрізі звітних періодів. Статистична інформація щодо кількості, суми відхилень ПДВ та результатів їх опрацювання органом ДПС формується за підпорядкованими органами ДПС, категоріями платників ПДВ (або категоріях записів), звітними періодами.

Як пояснено представником ДПІ в ході судового розгляду справи, результати перевірки, які вказані у Акті перевірки від 16.11.2012 № 5244/22-520/30862364 , відображені в АРМ «Аудит» та рознесені в розрізі контрагентів в БЦ АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Разом з тим, з 01.01.2013 року в органах державної податкової служби була впроваджена єдина система «Податковий блок», до складу якої ввійшли також підсистеми «Податковий аудит» (замість АРМ «Аудит») та «Аналітична система» (замість «Системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань»).

Однак, як свідчить п.2. Наказу ДПС України №1197 від 24.12.2012 року, результати всіх раніше проведених перевірок повинні були автоматично експортуватися до нових баз даних протягом строку з 01.01.2013 по 31.01.2013 року.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ не було виявлено розбіжності у податковій звітності Позивача та його контрагента - ТОВ «Грандбудтехнології» у березні 2013 року при співставленні засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Однак при цьому відповідач дійшов висновку про недостовірність задекларованих контрагентами даних податкового обліку.

Сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Відповідна правова позиція викладена ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року у справі К/9991/74156/12.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «ВКФ «Пожіновація» за березень 2012 року у АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» є неправомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому суд, керуючись ч. 2 ст.11 КАС України для повного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії ДПІ щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача в розрізі контрагентів на підставі акту від 16.11.2012 року №5244/22-520/30862364 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Пожіновація» щодо взаємовідносин з ТОВ «Грандбудтехнології» за період з 01.03.2012 по 31.03.2012».

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 17,20 грн. пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. ст. 17 - 19, 158 - 163, 171, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача в розрізі контрагентів на підставі акту від 16.11.2012 року №5244/22-520/30862364 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВКФ «Пожіновація» щодо взаємовідносин з ТОВ «Грандбудтехнології» за період з 01.03.2012 по 31.03.2012».

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» включило до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Пожіновація» судові витрати у розмірі 17,20 грн. (сімнадцять гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 04 червня 2013 року.