Ухвала суду № 31778680, 05.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 р.Справа № 1570/7010/2012

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Шевчук О.А.

при секретарі - Троян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ГУ МВС України в Одеській області про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області щодо зарахування ОСОБА_2 строку проходження служби в органах внутрішніх справ на території НКАО Азербайджанської РСР в період з 30.09.1989 року по 25.11.1992 року як один місяць проходження служби за три, як учаснику бойових дій. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області внести зміни до наказу начальника ГУМВС України в Одеській області № 348 о/с від 19.07.2011 року в частині перерахування ОСОБА_2 вислуги років у пільговому обчисленні з урахуванням проходження служби в органах внутрішніх справ на території НКАО Азербайджанської РСР в період з 30.09.1989 року по 25.11.1992 року як один місяць проходження служби за три, як учаснику бойових дій. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області внести зміни до розрахунку вислуги років на пенсію в частині перерахування ОСОБА_2 вислуги років у пільговому обчисленні з урахуванням проходження служби в органах внутрішніх справ на території НКАО Азербайджанської РСР в період з 30.09.1989 року по 25.11.1992 року як один місяць проходження служби за три, як учаснику бойових дій. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подання про перерахування пенсії ОСОБА_2 з 19.07.2011 року по день фактичного здійснення такого перерахунку пенсії ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі ГУ МВС України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30.09.1988 року по 25.11.1992 року позивач проходив службу у складі органів внутрішніх справ СРСР на території Нагорно - Карабахської автономної області, де на той час відбувались бойові дії.

Відповідно до наказу начальника ГУМВС України в Одеській області № 348 о/с від 19.07.2011 року, позивач звільнений з органів внутрішніх справ у відставку за п. 65 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ - за віком. Вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становила 22 роки 26 днів, у пільговому - 27 років 10 місяців 27 днів.

ВК УКЗ ГУМВС України в Одеській області 19.07.2011 року зроблено розрахунок вислуги років позивача для призначення пенсії за вислугою років, згідно якого вислуга років станом на 19.07.2011 року для призначення пенсії складає 27 років 00 місяців 13 днів .

31 жовтня 2011 року ГУМВС України в Одеській області до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було подано подання про призначення пенсії позивачу № 2802 від 27.10.2011 року, згідно якого вислуга років для призначення пенсії станом на 19.07.2011 року складає 27 років 00 місяців 13 днів .

При нарахуванні позивачу вислуги років у пільговому обчисленні відповідачем не було зараховано строк проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ на території Нагорно - Карабахської Автономної області Азербайджанської PCP в період з 30.09.1989 року по 25.11.1992 року як один місяць проходження служби за три.

20.08.2012 року ОСОБА_2 звернувся до ГУМВС України в Одеській області із заявою про зарахування йому строку проходження служби в органах внутрішніх справ на території Нагорно - Карабахської Автономної області Азербайджанської PCP в період з 30.09.1989 року по 25.11.1992 року як один місяць проходження служби за три.

Листом ГУМВС України в Одеській області № 9/П-793 від 11.09.2012 року позивачу відмовлено в задоволенні його заяви, з посиланням на те, що підстав для зарахування до пільгової вислуги років час проходження ним служби в Степанакертському міськвиконкомі УВС Нагорно-Карабахського округу із розрахунку один місяць служби за три - не має .

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями встановлено факт участі позивача у бойових діях під час проходження служби у складі органів внутрішніх справ в період з 1989 року по 1992 рік на території Нагорно - Карабахської Автономної області Азербайджанської PCP.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи із наступного.

Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Закон № 2262-XXII).

Згідно із ст.ст. 1, 1-1 зазначеного Закону, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

У відповідності із ст.ст. 1-2, 2 Закону № 2262-XII, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають, зокрема, звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

В той же час, цим Законом визначені випадки, коли пенсія військовослужбовцям може призначатись відповідно до інших законів у сфері пенсійного забезпечення.

Так, ст. 5 Закону № 2262-XII встановлено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

Умови призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, визначені ст. 12 Закону № 2262-XII.

Так, відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: зокрема, по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

В той же час, пунктом «б» ст. 12 Закону № 2262-XII визначено, що пенсія за вислугу років призначається також особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Колегія суддів зазначає, що умовами призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям за пунктом «б» ст. 12 Закону № 2262-XII є одночасна наявність наступних факторів: досягнення на день звільнення зі служби 45-річного віку; наявність страхового стажу 25 років і більше; у складі страхового стажу військова служба повинна становити не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців.

Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії визначені ст.17 Закону № 2262-XII.

Статтею 17-1 цього ж Закону встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Постанова КМ України № 393).

Пунктом 1 Постанови КМ України № 393 встановлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років, зокрема, зараховуються:

служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

При цьому пунктом 3 Постанови КМ України № 393 передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці 1 пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці, в тому числі, участь у бойових діях у воєнний час.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження служби в органах внутрішніх справ до різних видів трудового стажу, а також пільгове (кратне) обчислення цього періоду особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які за рішенням Уряду СРСР проходили службу в державах, де в той час велися бойові дії, для зарахування до стажу роботи, що дає право на призначення та отримання різних видів пенсій і соціальних виплат.

Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. № 1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» установлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечатьКонституції та законам України.

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього СРСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Перелік таких держав, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку держав де проходили бойові дії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 не передбачено, що в НКАО Азербайджанської PCP в 1989-1992 роках відбувались бойові дії.

Але, згідно того ж Переліку зазначено, що після грудня 1979 року мали місце проведення бойових дій й на інших територіях, але підтвердження щодо направлення до участі в цих діях повинен надавати Генеральний штаб Збройних Сил колишнього СРСР.

Разом з тим, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року по справі № 2а-7257/08, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_2 під час проходження служби в органах внутрішніх справ в 1989-1992 роках на території НКАО Азербайджанської PCP брав участь у бойових діях .

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, під звільненням від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України розуміється, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Водночас, передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні, оскільки не можуть сприйматись як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази суд оцінює у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.

Однак, відповідачем не було доведено суду правомірність своєї відмови. А відтак у суду були відсутні підстави для надання іншої юридичної оцінки цій обставині.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що факт проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ на території НКАО Азербайджанської РСР в період з 30.09.1989 року по 25.11.1992 року, встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, та не заперечується відповідачем.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, оскільки факт участі позивача у бойових діях під час проходження служби в органах внутрішніх справ в 1989-1992 роках на території НКАО Азербайджанської PCP встановлено судовими рішеннями, які набрали чинності.

При розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: