Ухвала суду № 31778576, 05.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/3576/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-Злато" до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерно-Злато» (далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003992320 та № 0004002320 від 30 жовтня 2012 року.

Чернігівський окружний адміністративний суд своєю постановою від 29 листопада 2012 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у місті Чернігові Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Злато» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за січень та лютий 2012 року при проведенні господарських операцій з приватним підприємством «Айс-Вок», за результатами якої відповідачем складено акт від 04 жовтня 2012 року № 1941/22/35030044, в якому зафіксовано порушення позивачем податкового законодавства, у результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 103333 грн., та завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень 2012 на суму 58411 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003992320 від 30 жовтня 2012 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 155000 грн., з яких за основним платежем - 103333 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 51667 грн., а також № 0004002320 від 30 жовтня 2012 року, позивачу визначено суму завищення від'ємного значення в розмірі 58411 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у перевіряємий період позивач дійсно здійснював господарську діяльність із товариством з обмеженою відповідальністю «Айс-Вок», що підтверджується укладеними між ними договорами, актами надання послуг, податковими накладними, платіжним дорученням, виданим за одним з договорів, актами приймання-передачі виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Айс-Вок» та в повній мірі відображено в бухгалтерському і податковому обліку позивача.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що договори, укладені між указаними особами, мали на меті настання реальних правових наслідків, які обумовлені ними, оскільки були надані послуги, передбачені за договорами, та проведена оплата відповідно до їх умов.

На момент вчинення правочинів між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Айс-Вок", товариство з обмеженою відповідальністю "Айс-Вок" було зареєстровано в якості юридичної особи та платника податків.

Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У пункті 188.1 статті 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У доводах апеляційної скарги відповідач посилається на акт перевірки № 372/23-60/35660200 від 27 червня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Айс-Вок" за період діяльності з 24 листопада 2011 року по 27 червня 2012 року, що надійшов від Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва листом № 2161/7/22-Р від 02 липня 2012 року, а також на Висновок щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Айс-Вок", викладений у службовій записці головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції № 3708/7/26-2/3 від 25 червня 2012 року як на підставу нікчемності правочинів, укладених між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю «Айс-Вок».

Також, з матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки, в порушенні кримінальної справи за статтею 212 Кримінально-процесуального кодексу України, відносно службових осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно-Злато», відмовлено, що підтверджується копією листа начальника Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у місті Чернігові, наявної в матеріалах справи.

Враховуючи вимоги цивільного законодавства України, а саме статей 202, 203, 215, 228, 627, 629 Цивільного кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Доводи відповідача щодо неможливості здійснення контрагентом позивача фінансово-господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у нього основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності є необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським законодавством дійсність і реальність договорів та правомірність виданих за ними, зокрема, податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника (продавця) матеріальних та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності. Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагента слід зазначити, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів. Таким чином, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагента.

З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби № 0003992320 та № 0004002320 від 30 жовтня 2012 року, є протиправними та підлягають скасуванню. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада року - без змін.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.