Рішення № 31778472, 12.06.2013, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/4048/13-ц

Провадження № 2/520/3190/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря -Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно,

ВСТАНОВИВ:

28.03.2013 року позивач звернувся до суду з позовом та просив в рахунок часткового погашення заборгованості перед АТ «ПроКредит Банк» (код за ЄДРЮО та ФОП 216 773 33) у розмірі 438 345,32 гривень, та в межах оціночної вартості заставленого транспортного засобу у розмірі 113 625 гривень, звернути стягнення на предмет застави, а саме:

- транспортний засіб: тип-вантажний фургон, марка VOLKSWAGEN, модель LT 35, 2004 р. в., колір білий, кузов (коляска) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 (державний номер змінено на НОМЕР_4), який належав ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5, виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 18.10.2007 р., а нині є власністю громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ВПН НОМЕР_2 (АДРЕСА_1). Стягнення здійснити шляхом проведення прилюдних торгів із визначенням початкової вартості та пріорітетності вимог інших кредиторів в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». А також просив стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 136,25 гривень.

Свої вимоги мотивував тим, що між ЗАТ «ПроКредит Банк» та громадянкою ОСОБА_3 було укладено наступні договори : Рамкова угода № 5.3930 від 23.07.2004 року зі змінами відповідно до Додаткова угода № 1 до неї від 25.01.2007 року. На підставі зазначеної рамкової угоди був укладений, в тому числі, договір про надання траншу №5.15085/3930 від 19.10.2007 року.

У зв'язку із невиконанням умов зазначеного договору про надання траншу, АТ «ПроКредит Банк» звернувся до Київського районного суду м. Одеси із відповідним позовом про стягнення заборгованості.

21.02.2013 року судом було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог.

В забезпечення повернення кредиту за Кредитним договором був укладений Договір застави транспортного засобу із майновим поручителем № 5.6751 - ДЗ 1 від 19.10.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 6386, у відповідності до умов якого у заставу оформлено транспортний засіб: тип-вантажний фургон, марка VOLKSWAGEN, модель LT 35, 2004 р. в., колір білий, кузов (коляска) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав на дату укладання договору ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5, виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 18.10.2007 р, який в свою чергу без відома банку відчужив даний автомобіль своєму синові ОСОБА_1.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

У судове засідання представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1у судове засідання не не з`явився, про час та місце його проведення був сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами врегульовані Цивільним Кодексом України, зобов'язаннями щодо кредитного договору.

В судовому засіданні встановлено, що 23 липня 2004 року між ЗАТ «ПроКредит Банк» та громадянкою ОСОБА_3 (надалі Боржник або Відповідач 1) було укладено Рамкову угоду № 5.3930 (до зазначеної Рамкової угоди було внесено зміни згідно Договору № 1 про внесення змін та доповнень до Рамкової угоди від 25.01.2007 р. та згідно Договору № 2 про внесення змін до Рамкової угоди від 19.10.2007 р.), далі за текстом - Рамкова угода.

На підставі Рамкової угоди був укладений Договір про надання траншу № 5.15085/3930 від 19.10.2007 р., (далі за текстом - Договір про надання траншу), згідно умов якого ОСОБА_3 отримала кредит в розмірі 126 000 (сто двадцять шість тисяч) доларів США на строк користування 60 місяців із сплатою відсотків в розмірі 13 % на рік.

В забезпечення повернення кредиту за Рамковою угодою та Договором про надання траншу було укладено, в тому числі, договір застави транспортного засобу з майновим поручителем ОСОБА_2 № 5.6751-ДЗ 1, посвідчений 19.10.2007 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 6386, у відповідності до умов якого у заставу надається транспортний засіб: тип - вантажний фургон, марка VOLKSWAGEN, модель LT 35, 2004 р. в., колір білий, кузов (коляска) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5, виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 18.10.2007 р.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є застава.

Згідно зі ст. 585 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про заставу» право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

У відповідності зі ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, а у випадках, передбачених законом чи договором,- неустойку, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Інші особи, що не є заставодержателями мають право задовольнити вимоги за рахунок застави, якщо вартість застави перевищує заборгованість заставодержателя та в інших випадках.

Відповідно до листа Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області від 08.02.2013 року спірний автомобіль 12.10.2012 року був знятий з обліку для реалізації (а.с.19).

Як вбачається з відповіді Управління Державтоінспекції ГУМВС України в Одеській області від 01.06.2013 року, власником спірного автомобіля на теперішній час є ОСОБА_1 (а.с.49).

Таким чином ОСОБА_2 грубо порушив умови Договору застави транспортного засобу із майновим поручителем № 5.6751-ДЗ 1 від 19.10.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4 за реєстровим № 6386, а саме 4.1.3 даного Договору, у відповідності до якого заставодавець не має права без письмової згоди заставодержателя здійснювати дії, що пов'язані зі зміною права власності на предмет застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.

У відповідності до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» № 1255-ІV від 18.11.2003 року зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна , що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржника без збереження обтяження; відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України, за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.

Суд звертає увагу на те, що заборону на відчуження вищевказаного транспортного засобу було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і станом на 12.10.2012 року, тобто момент зняття транспортного засобу з обліку зазначена заборона була діючою, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 23.10.2007 року № 15062022.

Згідно ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про заставу», заставодовець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Однак, зазначену норму закону заставодавцем ОСОБА_2 було порушено.

Згідно ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. В силу застави заставодержатель має переважне право перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч.4 ст.588 ЦК України, якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та застав, які зареєстровані пізніше.

Згідно ст. 14 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження. Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вищий пріоритет на заставлене майно має ПАТ «ПроКредит Банк».

Згідно ст. 22 частини другої Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та частини другої ст. 589 ЦК України, заставодержатель за рахунок заставленого майна має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, включаючи суму кредиту, відсотків, штрафних санкцій та інших витрат передбачених кредитних договором.

Відповідно до ст. 572 ЦК України та ч. 2 ст.1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позивач, як заставодержатель, має право на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави, шляхом його реалізації визначеного судом.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить до висновку про те, що в справі міститься достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення позову.

Крім того, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подані позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 1 136, 25 гривень.

Враховуючи викладене вище, та керуючись ст.ст. 16; 554; 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст. 7, 12, 33, 34, 35, 39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 3; 27, 112, 118-120; 151; 152 Цивільного процесуального Кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно - задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості перед АТ «ПроКредит Банк» (код за ЄДРЮО та ФОП 216 773 33) у розмірі 438 345,32 гривень, та в межах оціночної вартості заставленого транспортного засобу у розмірі 113 625 гривень, звернути стягнення на предмет застави, а саме: транспортний засіб: тип-вантажний фургон, марка VOLKSWAGEN, модель LT 35, 2004 р. в., колір білий, кузов (коляска) НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 (державний номер змінено на НОМЕР_4), який належав ОСОБА_2 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5, виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області 18.10.2007 р., а нині є власністю громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ВПН НОМЕР_2 (АДРЕСА_1).

Стягнення здійснити шляхом проведення прилюдних торгів із визначенням початкової вартості та пріоритетності вимог інших кредиторів в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2 (АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 136,25 гривень.

Заочне рішення суду може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя Куриленко О. М.