Рішення № 31778146, 06.06.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2013 р. Справа №917/650/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Торфяна Компанія"

до комунального підприємства теплового господарства "Лохвицятеплоенерго"

про стягнення 181601,81 грн.

Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Розглядається позов про стягнення з відповідача 181601 грн. 81 коп. заборгованості по договору оренди №1 від 22.01.2010р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, копії ухвал суду від 11.04.2013р. та від 25.04.2013р. направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, яка відповідає адресі відповідача, зазначеній у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулися не врученими за закінченням терміну зберігання (а.с. 72-75, 82-85).

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

Відповідач відзиву на позов не надав, позивач витребувані судом матеріали надав частково, в зв’язку з цим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач у позові просить стягнути з відповідача 173054 грн. 67 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції в т.ч. 12736 грн. 03 коп. суми інфляції, та 8547 грн. 14 коп. річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Торфяна Компанія" (позивач, орендодавець) та комунальним підприємством теплового господарства "Лохвицятеплоенерго" (відповідач, орендар) був укладений договір оренди обладнання №1 від 22 січня 2010 року і відповідно до п.1.1 договору оренди орендодавець передав орендарю у строкове платне користування обладнання. Проте, орендар лише частково здійснив орендні платежі за договором оренди, заборгованість складає 160318 грн. 64 коп.

Дослідивши надані у справі докази суд, при вирішенні спору виходить з наступного:

Згідно наданої позивачем копії договору оренди обладнання №1 від 22.01.2010р. (а.с. 22-26) (далі - договір) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування обладнання, яке встановлене в м.Лохвиця, провулок 60р. Жовтня, визначене у додатку №1 (п.1.1 договору); за використання об'єкту оренди орендар не пізніше 5-го числа поточного місяця сплачує орендодавцю орендні платежі, згідно рахунку-фактури, наданого орендодавцем (п.4.1 договору); орендна плата починає нараховуватись орендарю після завершення усіх пусконалагоджувальних робіт, про що підписується акт приймання-передачі виконаних робіт, підписання акту приймання-передачі об'єкту оренди та після державної реєстрації котла в спеціалізованому державному органі (Держгірпромнагляді) (п.4.2 договору); розмір орендної плати з ПДВ складає 13486,11 грн. за місяць (п.4.4 договору).

Додатковою угодою від 02.08.2010р. сторони встановили орендну плату в розмірі 26972 грн. 22 коп. з ПДВ на місяць (а.с. 30).

Передача позивачем майна в оренду відповідачу підтверджується наданою позивачем копією акта прийому передачі від 22.01.2010р., в пункті 5 якого зазначено, що цей акт є підставою для початку нарахування оплати за використання обладнання з розрахунку плати за оренду обладнання за період його використання (а.с. 28).

Згідно наданих позивачем копій актів виконаних послуг (а.с. 32-43), які, виходячи з копій, підписані обома сторонами і засвідчені печатками як позивача так і відповідача, вартість використання відповідачем обладнання складає 229262 грн. 64 коп.

Позивач зазначає, що відповідачем сплачено 68944 грн. 00 коп.

Таким чином, борг відповідача складає 160318 грн. 64 коп.

Доводи позивача та надані позивачем докази щодо суми боргу відповідачем не спростовані, більш того, підтверджені в акті звірки, засвідченому підписами та печатками обох сторін (копія акту - а.с. 46).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач наявність боргу та його розмір не заперечує, доказів його сплати не надав.

Виходячи з викладеного позов в частині стягнення боргу в сумі 160318 грн. 64 коп. обґрунтований і підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути 12736 грн. 03 коп. інфляційних та 8547 грн. 14 коп. річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення річних та інфляційних правомірна, але розмір річних та інфляційних позивачем завищено.

Зокрема, позивачем безпідставно не враховані індекси інфляції, значення яких менше 1,0 (менше 100%); в розрахунку річних допущені арифметичні помилки.

Сума річних за вказані позивачем періоди складає 8533 грн. 98 коп. В цій частині позов обгрунтований та підлягає задоволенню. В іншій частині стягнення річних позов необгрунтований та задоволенню не підлягає.

Сума інфляційних за вказані позивачем періоди складає 6968 грн. 42 коп. В цій частині вимога про стягнення інфляційних обгрунтована та підлягає задоволенню В решті суми інфляції позов необгрунтований і задоволенню не підлягає. (При вирішенні спору в цій частині судом враховані рекомендації Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р., п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 та судова практика Вищого господарського суду України).

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач заперечень на позов не надав, доводи і докази позивача не спростував.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства теплового господарства "Лохвицятеплоенерго" (37200, Полтавська область, Лохвицький район, м.Лохвиця, вул.Сулицька, буд.3, ідентифікаційний код 34587330) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Торфяна Компанія" (02100, м.Київ, вул.Бажова, буд.9, ідентифікаційний код 36405770) 160318 грн. 64 коп. основного боргу, 6968 грн. 42 коп. інфляційних, 8533 грн. 98 коп. річних, 3516 грн. 42 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 11.06.2013 р.