Рішення № 317781, 14.12.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.12.2006 Справа № 11/167

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці

до відповідача Комунального підприємства „Виробниче управління

водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода”, .м Ужгород

Розглядається справа про стягнення 7859001,55 грн..

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача: Старовойтова Р.І. – в.о. начальника юридичного відділу, довіреність від 09.03.2006

від відповідача: Феделещак М.М. – заст. директора з фінансово-економічних питань, довіреність від 16.06.2006

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6364663,87 грн. боргу за спожиту активну електроенергію згідно договорів від 25.12.1992 № 244 та від 29.11.2005 № 13 - 0244 за період з червня 2003 року по квітень 2006 року; 58507,96 грн. компенсації вартості послуг по перетіканню реактивної електроенергії за період з січня по квітень 2006 року, а також 35454,12 грн. пені; 1152640,47 грн. інфляційних та 306243,09 грн. три проценти річних з простроченої суми.

У судовому засіданні 14.12.2006 позивач подав письмове уточнення позовних вимог, у зв’язку з проведеним уточненим розрахунком суми заборгованості, в якому просить у частині стягнення основного боргу за активну електроенергію в сумі 826491,15 грн. та за реактивну електроенергію відмовити; у частині проведеної оплати після пред’явлення позовної заяви у сумі 5133486,81 грн., провадження у справі припинити; стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 404685,91 грн., 3% річних у сумі 305523,66 грн., пені –12590,71 грн., а також суму сплаченого державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач письмовий відзив на позов суду не подав, однак, у клопотанні від 08.12.2006 № 648 та доповненні до нього від 14.12.2006 № 662 позовні вимоги визнав частково у розмірі 404685,91 грн. і вказав, що станом на 01 грудня 2006 року між ним і позивачем підписано акт звірки розрахунків за період з 01.05.2003 по 2005 рік включно про відсутність заборгованості за спожиту електроенергію та акт звірки суми боргу за спожиту електроенергію у 2006 році на суму 404685,91 грн.

Також між ними укладено угоду № 48/37-06 від 14 липня 2006 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої заборгованість за реактивну електроенергію, яка вказана у позовній заяві, є погашеною.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 07.07.06 до 03.08.06, 20.09.06, 24.10.06, 01.12.06, 08.12.06 та до 10 годин 14.12.06.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у спорі 25.12.1992 укладено угоду № 244 на користування електроенергією та 29.11.2005 № 13-0244 про постачання електричної енергії.

Відповідно до зазначених договорів позивач взяв на себе зобов’язання постачати позивачу електроенергію, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору.

Однак, відповідач не повністю оплачував спожиту електроенергію, у зв’язку з чим утворилася заборгованість.

Позивач поставив вимогу про стягнення 6364663,87 грн. за спожиту активну електроенергію за період з червня 2003 року по квітень 2006 року. У процесі розгляду справи позивач подав уточнений розрахунок, відповідно до якого борг склав 5538172,72 грн. Однак, відповідач за час слухання справи погасив заборгованість у сумі 5133486,81 грн., тому у цій частині позову провадження у справі належить припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, а отже, до стягнення підлягає сума 404685,91 грн.

Стосовно заявленої суми 58507,96 грн. за реактивну електроенергію, то в цій частині позову належить відмовити, оскільки така була погашена відповідно до угод про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, позивач, з врахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, 3% річних у сумі 305523,66 грн. за період з липня 2003 року по травень 2006 року, які підлягають до стягнення. Також нарахував пеню за прострочення платежу, на підставі п. 4.2.1 договору, з врахуванням вимог ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, у сумі 12590,71 грн. за період квітень-травень 2006 року.

Однак, суд враховуючи обставини, викладені у клопотанні відповідача від 08.12.2006 № 648, вважає за можливе, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшити її розмір та стягнути 100 грн. пені.

Відповідач у клопотанні від 08.12.2006 № 648 та доповненні до нього від 14.12.2006 № 662 просить розстрочити виконання рішення в частині стягнення основного боргу в сумі 404685,91 грн., строком на 6 місяців за наступним графіком:

до 31.01.07 - 5000 грн.

до 28.02.07 - 5000 грн.

до 31.03.07 - 5000 грн.

до 30.04.07 - 5000 грн.

до 31.05.07 - 5000 грн.

до 30.06.07 - 379685,91 грн.

Крім того, просить зменшити розмір штрафних санкцій до 300 тис. грн. та відстрочити виконання рішення в цій частині на 6 місяців, а також в частині відшкодування позивачу витрат по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зазначене клопотання відповідач мотивує тим, що на сьогоднішній день підприємство змушено функціонувати в надзвичайно складних фінансово-економічних умовах і не в змозі своєчасно виконувати всі свої зобов’язання з незалежних від нього причин.

Зокрема, низький фінансовий рівень підприємства, яке забезпечує життєздатність всього міста, утворився в результаті значної заборгованості споживачів. Так, станом на 01.11.2006 року дебиторська заборгованість складає близько 17 млн., в т.ч.:

- бюджет 109 тис. грн.;

- населення 8,5 млн. грн.;

- підприємства 1,2 млн. грн.;

- УПТКМ „Ужгородтеплокомуненерго” понад 7 млн. грн.

В той же час кредиторська заборгованість також є значною, тільки борг підприємства перед бюджетом досягнув близько 2,7 млн. грн.

Негайне виконання рішення суду на даний період часу призведе до повного припинення водопостачання та водовідведення мешканців міста, в тому числі лікарень, шкіл, дитячих садиків і т.д. і, як наслідок –загострення санітарно-епідемічних хвороб та екологічна катастрофа міста. Адже КП „Водоканал міста Ужгорода” вимушений не тільки виплачувати заборгованість, але і справно функціонувати, тобто своєчасно виплачувати заробітну платню, закуповувати реагенти, оплачувати поточне споживання електроенергії тощо.

Суд вважає за можливе задоволити клопотання відповідача частково в частині зменшення розміру штрафних санкцій до 300 тис. грн., а в іншій частині повністю.

Позивач сплатив зайво 500 грн. державного мита, які йому належить повернути на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 47, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82, п.п 3, 6 ст. 83, ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода” (м. Ужгород, вул. Митна, 1, код 03344326) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород-Оноківці, вул. Головна, 57, код 00131529) суму 710309,57 грн., з яких 404685,91 грн. - борг, 305523,66 грн. –3% річних; 100 грн. –пеня, а також у відшкодування витрат по оплаті державного мита 18452,50 грн. ; у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 87,10 грн.

3. Виконання рішення в частині стягнення 305523,66 грн. 3% річних та грн. на відшкодування судових витрат відстрочити на 6 місяців.

Видати наказ з 14.06.07.

4. Виконання рішення в частині стягнення 404685,91 грн. боргу розстрочити на 6 місяців, видавши накази:

з 31.01.2007 - 5000 грн.

з 28.02.2007 - 5000 грн.

з 31.03.2007 - 5000 грн.

з 30.04.2007 - 5000 грн.

з 31.05.2007 - 5000 грн.

з 30.06.2007 - 379685,91 грн.

5. Провадження у справі в частині стягнення 5133486,81 грн. припинити.

6. В іншій частині позову відмовити.

7. Видати довідку на повернення з державного бюджету 500 грн. зайво сплаченого державного мита.

8. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Якимчук Л.М.