Рішення № 31777995, 11.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.2013р. Справа № 38/323

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка

до відповідача Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", м. Донецьк

про стягнення 1 605 665,28 грн.

за участю представників:

від позивача: Снігаренко Н.В. - за дов. № 354-13 «Д» від 22.01.2013р.

від відповідача: Анохіна Т.І. - за дов. № юр/7736 від 28.12.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" про стягнення 1 605 665,28 грн., з яких: борг за договором № 2129 від 10.04.2003р. за спожиту активну електроенергію у лютому 2011 року у розмірі 169 646,48 грн., сума 3% річних від суми боргу, що утворилась за лютий 2011 року у розмірі 3 218,73 грн., інфляційні від суми боргу, що утворилась за лютий 2011 року у розмірі 6 923,22 грн., пеня від суми боргу, що утворилась за лютий 2011р. у розмірі 13 676,32 грн., а також донарахованих на основний борг, стягнутий за рішеннями суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р. суми 3% річних в загальному розмірі 280 436,95 грн., інфляційних в загальному розмірі 1 082 307,46 грн. та пені в розмірі 49 456,12 грн., крім того, судові витрати.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 258, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 174, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження позовних вимог надано суду у копіях договір № 2129 від 10.04.2003р. з додатками та додатковими угодами, акт прийому-передачі електроенергії у лютому 2011 року та відповідний рахунок на оплату, довіреність від 04.01.2011р., рішення господарського суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р., позовні заяви, розрахунок позовних вимог, статутні документ підприємства.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме, борг за договором №2129 від 10.04.2003р. за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. у сумі 169 646,48 грн. Крім того, відповідач стверджує, що при розрахунку інфляції та пені за прострочення оплати за спожиту активну електроенергію у лютому 2011 року позивач припустився арифметичної помилки і за розрахунком відповідача пеня по цих зобов'язаннях складає 13 183,62 грн., а інфляція - 6 616,21 грн. Відповідач, також посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, просить зменшити розмір пені на 50%.

За твердженням відповідача, позивачем неправомірно об'єднано у одному позові вимоги, які не є однорідними, оскільки в одному випадку мають місце неналежне виконання договору на поставку електроенергії, а в іншому - невиконання окремих рішень суду. Також відповідач зазначає, що прийняття рішень господарським судом про стягнення боргу з відповідача є новацією, яка відміняє старі зобов'язання. На думку відповідача, наданий позивачем розрахунок цих сум є невірним, оскільки позивачем: по-перше, невірно розраховано совокупний індекс інфляції; по-друге, позивачем пропущено строк позовної давності для пред'явлення вимог за рішеннями суду по справам №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р.

В обґрунтування своїх доводів відповідач надав суду баланс підприємства за 1.10.2011р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2011р., виписку з Реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», контр розрахунок пені, інфляційних та 3% річних, статутні документи підприємства.

Позивач у запереченні № 51юр-50599/11 від 21.12.2011р. заперечив проти зменшення відповідачу розміру пені з посиланням на те, що тяжкий фінансовий стан не є винятковою обставиною, крім того, винятковість таких обставин повинна бути підтверджена певними засобами доказування, яких відповідач не надав. Також, позивач зазначив, що поставляє електроенергію відповідачу, яку купує у ДП «Енергоринок» на підставі договору № 4863/01 від 19.08.2008р., яким в свою чергу передбачено за несвоєчасне виконання зобов'язання з оплати електроенергії нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення (п.7.3.2 договору). Крім того, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів позивач сплачує штраф у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу. Так , невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати електроенергії призвело до виникнення боргу у позивача перед ДП «Енергоринок», що підтверджується рішеннями суду.

На підтвердження своїх слів позивач надав суду: копію договору з ДП «Енергоринок» № 4863/01 від 19.08.2008р. разом з додатковими угодами, копії претензій ДП «Енергоринок», копію постанови про арешт боржника.

Ухвалами суду від 16.01.2012р. призначено судову економічну експертизу у справі № 38/323, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні та зупинено провадження у справі.

На вирішення експерту поставлено наступні запитання: 1) На яку суму збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 2129 від 10.04.2003р. та за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «Донецькобленерго» у позовній заяві, 2) На яку суму збільшився борг внаслідок нарахування 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 2129 від 10.04.2003р. та за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «Донецькобленерго» у позовній заяві, 3) На яку суму збільшився борг внаслідок нарахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором про постачання електричної енергії № 2129 від 10.04.2003р. та за рішеннями суду за період, визначений ПАТ «Донецькобленерго» у позовній заяві.

За висновком судової економічної експертизи № 2/11/549 від 10.04.2013р. (т.2 а.с.6-78) борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» внаслідок інфляційних процесів за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за спожиту активну електроенергію у лютому 2011 року за договором про постачання електричної енергії № 2129 від 10.04.2003р., за період визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві збільшився на 6 923,22 грн., 3% річних за цими зобов'язаннями склали 3 247,50 грн., пеня - 13 680,95 грн.

Також, згідно проведеному дослідженню борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №37/250 від 18.10.2007р., по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві збільшився внаслідок інфляційних процесів на 1 084 745,68 грн., 3 % річних - 280 441,67 грн. та пені збільшився на 49 456,11 грн.

Ухвалою від 22.04.2013р. провадження у справі № 38/323 поновлено з 28.05.2013р.

Позивач до канцелярії суду надав письмові пояснення, у яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі. З висновком судової економічної експертизи погодився та надав платіжне доручення № 16404 від 03.03.2012р. як доказ оплати за проведення експертизи. Одночасно повідомив суд про зміну свого найменування з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго", на підтвердження таких обставин надано суду статутні документи підприємства та довідку і виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач надав письмові пояснення у яких наголосив, що сума основного боргу за активну електроенергію в розмірі 169 646,48 грн. за лютий 2011р. сплачена у повному обсязі. Також повідомив, що з розрахунком позивача 3% річних, пені та інфляційних, нарахованих на суму боргу за активну електроенергію за лютий 2011р. погодився. З висновком експерта не погодився в частині донарахованих інфляційних на заборгованість, стягнуту за рішеннями суду. Відповідач наголошує на тому, що при розрахунку експертом зроблено розрахунок інфляційних на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями суду з урахуванням інфляційних, тобто інфляцію на інфляцію, що є порушенням ст.625 ЦК України. Також, наголосив що при розрахунку 3% річних по справі 20/276 експерт припустився помилки. Просив зменшити розмір пені, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства і на підтвердження таких обставин надав баланс підприємства станом на 31.03.2013р. та звіт про фінансові результати за 1 квартал 2013 року (т.2 а.с.94).

05.06.2013р. відповідач надав до канцелярії суду письмові пояснення, у яких підтримав доводи, викладені у заяві № юр/2817 від 28.05.2013р. та надав акт звірки заборгованості станом на 01.05.2013р. (том 2 а.с. 108).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд ВСТАНОВИВ:

До приведення статутних документів у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», про що свідчать відповідні Статутні документи підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2003р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 2129 (т.1 а.с.14), за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами. Згідно із п 2.2.2 - п.2.2.4 Договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №6 „Графік зняття показів засобів обліку електроенергії" та Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію", а також оплачувати послуги з компенсації перетікання реактивної енергії згідно з Додатком №10 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної енергії».

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.2 та 2.2.3 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію" споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Пунктом 3 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору встановлено, що оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів. Якщо на 5 день після отримання рахунку не надійде оплата, то на 7 день постачальник має право припинити електропостачання (т.1 а.с.20).

Відповідно до п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору жодною з сторін не буде заявлено про його припинення або перегляд його умов.

За поясненнями обох сторін, 01.03.2011р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено новий договір про постачання електричної енергії № 9999, за умовами якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику її вартість згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємними частинами. Пунктом 9.1 договору № 9999 від 01.03.2011р. сторони встановили, що з дати набрання чинності цього договору серед інших припиняє свою дію в частині зобов'язань постачальника продавати електричну енергію споживачу договір про постачання електричної енергії № 2129 від 10.04.2003р. В частині розрахунків за продану електричну енергію, перетікання реактивної електроенергії, господарсько-правовій відповідальності, а також в частині відповідальності за порушення грошових зобов'язань, екологічної складової (за наявності), крім перелічених договорів у п. 9.1, договір № 2129 від 10.04.2003р. втрачає чинність після здійснення в повному обсязі всіх розрахунків. Відповідно до п. 9.10 договір набирає чинності з 01.01.2011р. і укладається на строк до 31 грудня 2011р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень у лютому 2011 року активну електроенергію в обсязі 903 132 кВАр/год та реактивну у обсязі 183 561 кВАр/год, що підтверджується відповідним актом приймання-передавання товарної продукції (т.1 а.с.25) 25.02.2011р. відповідач отримав від позивача рахунки на оплату активної електроенергії спожитої у лютому 2011р. на суму 819 646,48 грн. та реактивної на суму 4 413,10 грн. (а.с. 24).

За поясненнями позивача, станом на момент звернення до суду з цим позовом позивач повністю сплатив вартість спожитої реактивної електроенергії та частково сплатив вартість активної електричної енергії. Загальна заборгованість відповідача за активну електричну електроенергію за лютий 2011р., що залишилась несплаченою склала 169 646,48 грн. Такі обставини відповідачем не заперечуються.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив цю заборгованість, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт звірки заборгованості складений між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та ОКП «Донецьктеплокомуненерго» станом на 01.05.2013р., який підписаний представниками обох підприємств та скріплений печатками (т.2 а.с. 108).

Також, у судовому засіданні, що відбулось 11.06.2013р. позивач підтвердив, що сума основного боргу за активну електроенергію за лютий 2011р. у розмірі 169 646,48 грн. відповідачем погашена, що також відображено судом у протоколі судового засідання по справі № 38/323.

Враховуючи такі обставини, провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу з активної електроенергії спожитої у лютому 2011р. у розмірі 169 646,48 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих на заборгованість 3% річних з активної електроенергії за період 01.03.2011-15.10.2011рр. у сумі 3 137,31 грн. та з реактивної за період з 05.03.2011р. по 30.09.2011р. у сумі 81,42 грн., разом 3 218,73 грн., інфляційних з активної та реактивної електроенергії за період 01.03.2011-30.06.2011рр. в сумі 6 923,22 грн. та пені з активної за період 01.03.2011-04.09.2011рр. в сумі 13 255,66 грн. та реактивної за період з 05.03.2011р. по 04.09.2011р. - 420,66 грн., разом 13 676,32 грн., суд зазначає наступне.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Перевіривши наведений у позові розрахунок 3% річних з активної електроенергії за період 01.03.2011-15.10.2011рр. у сумі 3 137,31 грн. та з реактивної за період з 05.03.2011р. по 30.09.2011р. у сумі 81,42 грн., разом 3 218,73 грн., інфляційних з активної та реактивної електроенергії за період 01.03.2011-30.06.2011рр. в сумі 6 923,22 грн. та пені з активної за період 01.03.2011-04.09.2011рр. в сумі 13 255,66 грн. та реактивної за період з 05.03.2011р. по 04.09.2011р. - 420,66 грн., разом 13 676,32 грн., за допомогою програмного комплексу «Законодавство», суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним. Відповідний розрахунок 3% річних, інфляції та пені також підтверджує відповідач у своїй заяві № юр/2817 від 28.05.2013р. (т.2 а.с.94). Таким чином, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача донарахованих на заборгованість, стягнуту рішеннями господарського суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р. 3% річних у загальному розмірі 280 436,95 грн., інфляційні у загальному розмірі 1 082 307,46 грн. та пеню - 49 456,12 грн., суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду по справі № 20/251 від 19.07.2007р. з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" було стягнуто заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 996 909,68 грн. (т.1 а.с.31).

Рішенням господарського суду по справі №26/189 від 19.07.2007р. стягнуто з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 710 536,02 грн. (т.1 а.с.37).

Рішенням господарського суду по справі № 26/257 від 14.05.2009р. на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 176 036,96 грн. (т.1 а.с.41).

Рішенням господарського суду по справі № 10/105 від 18.09.2011р. стягнуто з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" 636 646,53 грн. боргу за активну електроенергію (т.1 а.с.46).

Рішенням господарського суду по справі № 10/68 від 14.05.2009р. було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електроенергію - 301 751,74 грн. (т.1 а.с.52).

Рішенням господарського суду по справі № 20/276 від 30.10.2010р. було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електроенергію - 540 216,96 грн., за реактивну електроенергію - 13 091,15 грн. (т.1 а.с.59).

Рішенням господарського суду по справі № 7/68 від 23.05.2011р. було стягнуто з відповідача заборгованість за активну електроенергію - 1 023 705,95 грн., за реактивну електроенергію - 39 243,49 грн. (т.1 а.с.65).

Вказані рішення набрали чинності.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені рішеннями господарського суду у вищезазначених справах мають преюдиціальне значення при вирішенні справи №38/323.

Відповідач не надав суду доказів оплати стягнутої за вище переліченими судовими рішеннями суми основного боргу у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч.2 ст.625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутністю реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільно чи примусово) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, тому твердження відповідача про те, що ухвалення господарськими судами рішень про стягнення боргу за договором про постачання електроенергії №2129 від 10.04.2003р. є новацією згідно ст.604 ЦК України - безпідставні. Аналогічної правової позиції дотримується також і Вищий господарський суд України у постанові від 25.10.2010р. по справі № 20/242.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що оскільки відповідач на дату подачі позову не сплатив у повному обсязі основний борг за договором №2129 від 10.04.2003р., стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р., то позовні вимоги про стягнення донарахованих 3% річних та інфляційних на ці суми основного боргу є обґрунтованими.

Як вбачається, позивач здійснив донарахування на заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 996 909,68 грн., стягнуту на підставі рішення суду по справі №20/251 від 19.07.2007р., 3% річних у розмірі 88 408,95 грн. за період з 01.11.08 р. до 15.10.11р. та інфляційні - 364 709,16 грн. за період з 01.11.08 р. до 30.06.11 р.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 710 536,02 грн., стягнуту за рішенням суду по справі № 26/189 від 19.07.2007р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальному розмірі 63 012,48 грн. за період з 01.11.2008 р. до 15.10.2011р. та інфляційні - 257 861,84 грн. за період з 01.11.08 р. до 30.06.11 р.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 176 036,96 грн., стягнуту за рішенням суду по справі № 26/257 від 14.05.2009р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальному розмірі 15 611,48 грн. за період з 01.11.08 до 15.10.11. та інфляційні 61 155,41 грн. за період з 01.11.08р. до 30.06.11р.

Рішенням господарського суду по справі № 10/105 від 18.09.2011р. було стягнуто з відповідача заборгованість з активної електроенергії у розмірі 636 646,53 грн. На цю заборгованість позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальній сумі 56 459,79 грн. за період з 01.11.2008р. по 15.10.2011р. та інфляційні на загальну суму 244 532,40 грн. за період з 01.11.08 р. до 30.06.11 р.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 301 751,74 грн., стягнуту за рішенням суду по справі № 10/68 від 14.05.2009р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальній сумі 21 949,43 грн. за період з 14.05.09р. до 15.10.11р., інфляційні на суму 65 252,38 грн. за період з 01.06.11 р. до 30.06.11 р.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 540 216,96 грн. та з реактивної електроенергії у розмірі 13 091,15 грн., стягнуті за рішенням суду по справі № 20/276 від 30.10.2010р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальній сумі 17 256,59 грн. за період з 01.10.2010р. до 15.10.11р., інфляційні на суму 46 098,39 грн. за період з 01.10.2010 р. до 30.06.11 р.

На заборгованість з активної електроенергії у розмірі 1 023 705,95 грн. та з реактивної електроенергії у розмірі 39 243,49 грн., стягнуті за рішенням суду по справі № 7/68 від 23.05.2011р., позивач здійснив донарахування 3 % річних у загальній сумі 17 738,23 грн. за період з 26.03.11р. по 15.10.11р., інфляційні на суму 42 697,88 грн. за період з 01.03.2011 р. до 30.06.11 р. та пені у сумі 49 456,12 грн. за період з 26.03.11р. по 01.08.11р.

Враховуючи великий обсяг первинних документів, ухвалами суду від 16.01.2012р. було призначено судову економічну експертизу у справі № 38/323, проведення якої доручено судовому експерту Кравець Ларисі Олексіївні та зупинено провадження у справі (т.2 а.с.6-78).

На вирішення експерту поставлено у тому числі і запитання стосовно того, на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" з врахуванням інфляційних нарахувань, пені та 3% річних, стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві №51юр-42275/11 від 28.10.2011р.

За висновком судової економічної експертизи № 2/11/54 від 10.04.2013р. (т.2 а.с.6-78) борг ОКП «Донецьктеплокомуненерго» стягнутий рішеннями господарського суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р. за період, визначений Публічним акціонерним товариством „Донецькобленерго" у позовній заяві збільшився внаслідок інфляційних процесів на 1 084 745,68 грн. та 3% річних - 280 441,67 грн. та пені на 49 456,11 грн.

Суд враховує, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Дослідивши наданий експертний висновок № 2/11/54 від 10.04.2013р., суд вважає його обґрунтованим в частині питання про визначення на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р. внаслідок нарахування пені в сумі 49 456,11 грн., тому суд приймає такий висновок у якості доказу по справі. Крім того, ця сума не заперечується відповідачем у заяві № юр/2817 від 28.05.2013р.

Що стосується питання на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", стягнутий за рішеннями минулих років, внаслідок нарахування 3% річних, то суд не приймає посилання відповідача, що розрахунок 3% річних по справі 20/276 експертом проведений невірно з наступних підстав.

Так, відповідачем у своєму розрахунку визначений період нарахування 3% річних по зазначеній справі на суму боргу за спожиту активну електроенергію - 540 216,96 грн. з 01.12.2010р. по 15.10.2011р. загальна сума процентів склала 14 164,04 грн. А з реактивної на суму боргу 13 091,15 грн. за період з 01.12.2010р. по 30.06.2011р., яка скала 343,24 грн. (т.2 а.с. 98).

Тоді як, відповідно до позовної заяви ВАТ «Донецькобленерго» № 03юр-11988/10 від 04.11.2010р. та доданих неї розрахунків по справі № 20/276 позивач просив стягнути з відповідача 3% річних, нарахованих на суму основного боргу за спожиту активну та реактивну електроенергію за період з 07.01.2010р. по 30.09.2010р. у сумі 12 307,29 грн. (т. 2 а.с. 23-26). Яка в свою чергу була стягнута за рішенням господарського суду від 30.11.2010р. по справі № 20/276 у повному обсязі (т. 1 а.с. 59). Відповідне рішення набрало законної сили. Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем суми 3% річних за цим рішенням, тому новий період за який проводиться нарахування 3% річних розпочинається з наступної дати після кінцевої дати періоду за який вже було проведено стягнення, тобто з 01.10.2010р.

Отже, посилання відповідача на помилковість розрахунку 3% річних проведеним експертом є хибним, а період визначений у своєму розрахунку помилковим. Відповідно до експертного висновку № 2/11/54 від 10.04.2013р. сума на яку збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р. внаслідок нарахування 3% річних склала 280 441,67 грн., що є більшим від суми що була заявлена позивачем у своїй позовній заяві. Беручи до уваги, що позивачем клопотання про збільшення позовних вимог не подавалось, а суд не може самостійно збільшувати позовні вимоги, то 3% річних підлягають стягненню у розмірі визначеному позивачем у позовній заяві.

Стосовно висновку експерта з питання на яку суму збільшився борг Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго", стягнутий за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р., з врахуванням інфляційних нарахувань за період, визначений ПАТ „Донецькобленерго" у позовній заяві - в цій частині суд вважає необґрунтованим розрахунок експерта у зв'язку з тим, що експертом зроблено розрахунок інфляційних на суму заборгованості, стягнуту за рішеннями суду з урахуванням інфляційних, тобто інфляцію на інфляцію, що є порушенням ст. 625 ЦК України. Три відсотки річних та інфляційні є мірою відповідальності за порушення грошових зобов'язань за договором, але не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.ст.11,509 ЦК України. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (ст.115 ГПК України). У той же час, чинне законодавство не містить норм, які б передбачали відповідальність за невиконання рішень господарського суду у вигляді нарахування інфляційних та річних.

Підрахувавши за допомогою програмного комплексу «Ліга Закон» наданий позивачем розрахунок інфляційних на суму основного боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р., з урахуванням визначених експертом оплат відповідача, господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача інфляційні у загальному розмірі 1 017 080,08 грн., з яких сума інфляційних нарахувань по кожній справі окремо складає: за рішенням по справі №20/251 від 19.07.2007р. - 343 933,84 грн., по справі №26/189 від 19.07.2007р. - 245 134,93 грн., по справі №26/257 від 14.05.2009р. - 60 732,75 грн., по справі 10/105 від 18.09.2011р. - 219 643,05 грн., по справі №10/68 від 14.05.2009р. - 63 066,11 грн., по справі №20/276 від 30.10.2010р. - 42 051,42 грн. (актив - 41 056,49 грн., реактив - 994,93 грн.), по справі № 7/68 від 23.05.2011р. - 42 517,98 грн. (актив - 40 948,24 грн., реактив - 1 569,74 грн.).

Отже, підлягають задоволенню як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи позовні вимоги про стягнення з відповідача донарахованих на суму основного боргу, стягнуту за рішеннями господарського суду Донецької області по справі справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р. - 3% річних у загальному розмірі 280 436,95 грн., інфляційні у загальному розмірі 1 017 080,08 грн. та пеня - 49 456,12 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50% суд зазначає наступне.

Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Однак, всупереч положенням вказаних статей відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір стягуваної з нього пені, не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності, у тому числі доказів вжиття заходів для уникнення порушення грошових зобов'язань за спірним договором; не надав доказів невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Надавши правову оцінку юридичному статусу учасників спору, їх фінансовому стану та заявленому до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав до зменшення розміру пені.

За приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться зокрема витрати на оплату судового збору (держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) та сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" про стягнення 1 605 665,28 грн., з яких: борг за договором № 2129 від 10.04.2003р. за спожиту активну електроенергію у лютому 2011 року у розмірі 169 646,48 грн., сума 3% річних від суми боргу, що утворилась за лютий 2011 року у розмірі 3 218,73 грн., інфляційні від суми боргу, що утворилась за лютий 2011 року у розмірі 6 923,22 грн., пеня від суми боргу, що утворилась за лютий 2011р. у розмірі 13 676,32 грн., а також донарахованих на основний борг, стягнутий за рішеннями суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р. суми 3% річних в загальному розмірі 280 436,95 грн., інфляційних в загальному розмірі 1 082 307,46 грн. та пені в розмірі 49 456,12 грн. - задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" боргу за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. у розмірі 169 646,48 грн. за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго" (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) 3% річних від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. - 3 218,73 грн., інфляційні від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р. - 6 923,22 грн., пеня від суми боргу, що утворилась за спожиту активну електроенергію у лютому 2011р.- 13 676,32 грн., суми донарахованих на суму основного боргу, стягнуту рішеннями суду Донецької області по справі №20/251 від 19.07.2007р., по справі №26/189 від 19.07.2007р., по справі №26/257 від 14.05.2009р., по справі 10/105 від 18.09.2011р., по справі №10/68 від 14.05.2009р., по справі №20/276 від 30.10.2010р, по справі № 7/68 від 23.05.2011р. 3% річних в загальному розмірі 280 436,95 грн., інфляційні в загальному розмірі 1 017 080,08 грн., пеню в загальному розмірі 49 456,12 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, державне мито та судовий збір у загальній сумі 13 909,69 грн., витрати на проведення судової експертизи - 9 533,68 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 12.06.2013р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.: 1 - у справу, 1 - позивачу, 1 - відповідачу

(062) 381-91-20