Рішення № 31776468, 14.03.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/7054/12

(2/199/450/13)

РІШЕННЯ

іменем України

„31 січня 2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участі відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ПАТ «Дніпрогаз» надає фізичним особам споживачам житлово-комунальні послуги, що полягають у постачанні природного газу за їх місцем проживання; зазначені правовідносини є складовою частиною найму житлового приміщення, передбаченого нормами Житлового Кодексу УРСР, що виникли з дій боржників, та ВАТ «Дніпрогаз», спрямованих на набуття цивільних прав та обовязків щодо поставку газу та його оплати. Як зазначається позивачем, правовідносини між ПАТ «Дніпрогаз» та відповідачами за цим позовом були оформлені шляхом видачі абонентської книжки і відкриттям особового рахунку №204687.

Відповідно до п. п. 11,17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою КМУ №2246 від 09.12.1999 р., плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ, і повинна вноситись споживачами не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач зобовязаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання. Зазначаючи у позові про те, що на порушення зазначених вище вимог зобовязання відповідачками виконуються неналежним чином, оплата отриманих послуг здійснюється несвоєчасно та не в повному обсязі, про що свідчить наявність заборгованості, розмір якої станом на 31.12.2011 р. становить 892,42 грн., у позові й заявлено вимогу про стягнення з відповідачів на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» заборгованості за надані послуги з газопостачання, як солідарних боржників (післяшлюбне прізвище ОСОБА_5 ОСОБА_4), у вищезазначеному розмірі.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги позову, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов з урахуванням розміру заборгованості, визначеної позивачем станом на 23.11.2012 р. в сумі 780,45 грн.

Відповідачі позов не визнали, заперечували проти його задоволення, посилаючись на те, що тривалий час не мали змоги користуватися житловим приміщенням у звязку з чиненням перешкод з боку колишнього чоловіка ОСОБА_6, та лише після звернення за судовим захистом та закінченням виконавчого провадження вони набули статус споживачів послуг з газопостачання. Про той факт, що вони, тобто відповідачі, не були споживачами послуг, вони неодноразово повідомляли позивача, утім, зазначене не було взято до уваги; З січня 2000 року до 13.06.2001 р. відповідачі не мали змоги користуватися житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 у звязку з судовими тяжбами, та були вселені у приміщення тільки 13.06.2001 р. на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, тобто споживачем була лише одна особа (колишній чоловік ОСОБА_3І.). У лютому 2011 року до позивача були надані документи довідка з КЖЕП №39 з розшифруванням прибуття - вибуття кожного мешканця за даною адресою, відповідно до якої ОСОБА_3І, (колишній чоловік відповідача -1) був виписаний на підставі рішення суду, та на прохання зробити перерахунок згін наданої довідки перерахунок було складено тільки за період серпень 2010 р. січень 2011 р. За підрахунками відповідачів з урахуванням кількості осіб, які проживали за зазначеною вище адресою, заборгованість складає 135,91 грн., яка була сплачена 10.05.2012 р.

Заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання, виходячи з наступного.

Згідно зі змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги поділяються за функціональним призначенням та порядком затвердження цін/тарифів, та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 зазначеного вище Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг (п. 1 ч. 1 ст. 20 зазначеного вище закону); споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Разом з тим, відносини між газопостачальними підприємствами, газорозподільними підприємствами та фізичними особами - споживачами газу врегульовані Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими Постановою КМУ N 2246 від 09.12.1999 р., та відповідно до п.п. 11 та 12 даних Правил у разі відсутності лічильників газу плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ, та розрахунки за надані послуги з газопостачання можуть провадитися: за розрахунковими книжками; за платіжними документами, які виписуються газопостачальним підприємством.

Судом встановлено, що за місцем проживання відповідачів відсутній лічильників газу та плата за послуги з газопостачання була розрахована відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ. Так, за підрахунком позивача заборгованість відповідачів складає 892,42 грн., яка утворилася за період з 30.06.1996 р. по 31.12.2011 р. та предмет позову становить вимога про стягнення з відповідачів на користь позивача зазначеної вище суми заборгованості (а.с. 4).

Що стосується періоду, починаючи з 30.06.1996 р. по 01.01.2004 р., то суд застосовує за власною ініціативою строк позовної давності (75 ЦК Української РСР).

З приводу періоду, починаючи з 01.01.2004 р. по 31.12.2011 р., то розмір наданих послуг з газопостачання становить 1 712,36 грн., за цей період було сплачено відповідно до наданого позивачем розрахунку 1 126, 52 грн.; таким чином борг станом на 31.12.2011 р. становить 585 грн. 84 коп. З цієї суми (тобто із суми 585,84 грн.) відповідачами 10.05.2012 р. було сплачено 135,91 грн., та розмір заборгованості, таким чином, складає 449,93 грн.

Пунктом 11 зазначених вище Правил визначено, що у разі відсутності лічильників газу плата за послуги з газопостачання розраховується відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ.

Постановою N 619 КМУ України від 08.06.1996 р. «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» було затверджено норми споживання природного газу населенням у разу відсутності газових лічильників; одиницею виміру - куб. метр людино-місяць.

Судом встановлено, що розрахунок заборгованості був зроблений позивачем без врахування того, що з червня 2001 р. ОСОБА_7 не мешкає у квартирі АДРЕСА_2, утім, ОСОБА_3 вимушена сплачувати за комунальні послуги з урахуванням кількості осіб, місце проживання яких зареєстровано з урахуванням кількості осіб, місце проживання яких зареєстровано у відповідному житловому приміщенні; даний факт встановлений рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16.02.2005 р., через що на виконання ч. 3 ст. 61 ЦПК України не потребує доказування.

13.09.2005 р. ОСОБА_6 був знятий з реєстрації за зазначеною вище адресою. Таким чином, починаючи з 01.01.2004 р. по 13.09.2005 р. (дата зняття з реєстрації), позивач неправомірно нараховував плату за послуги з газопостачання, виходячи з кількості 3 (трьох) осіб на місяць, тоді як фактично плата повинна була нараховуватися, виходячи з кількості 2 (двох) осіб на місяць. Перерахунку зроблено не було.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 зазначеного вище кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Виконуючи обовязок доказування, відповідачі, на переконання суду, довели слушність доводів, зазначених у запереченнях, надав розрахунок з урахуванням норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників; позивач не скористався правом надання заперечень щодо наданого відповідачами розрахунку.

Таким чином, оскільки справа розглядалася судом у порядку позовного провадження та суд, розглядаючи справу в даному виді провадження, позбавлений права самостійно збирати докази та розглядає справу (ст.ст. 11, 133, 137 ЦПК України) с не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, підстави для задоволення позову відсутні.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, вже після предявлення позову до суду відповідачі сплатили суму заборгованості за надані та отримані ними послуги з газопостачання, через що присуджує стягнення всіх понесених позивачем у справі витрат з відповідачів в рівних частках.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпрогаз» (місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, код ЄДРПОУ 20262860, р/р 26034301011243 у філії Дніпропетровського відділення обласного управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 305482, код за ОКПО 20262860) судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 16,34 грн. з кожного з відповідачів окремо.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя