Рішення № 31776459, 28.05.2013, Армянський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 102/593/13-ц

Провадження № 2/102/171/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2013 року

Армянський міський суд АР Крим у складі: головуючого судді Шестаковської Л.П., за участю секретарів Усікової А.А., Нестереня Н.А., позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Армянську АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія КомЕнерго-Армянськ про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2013 р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ Керуюча компанія КомЕнерго-Армянськ про стягнення недоплаченої заробітної плати та моральної шкоди, спричиненої порушенням його трудових прав, мотивуючи свої вимоги тим, що він з 08.12.2009 року по 30.11.2012 року перебував у трудових відносинах з відповідачем працював старшим майстром служби по ремонту та обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж тепловодопостачання та водовідведення, однак за період його роботи з 01.03.2010 року по 30.06.2011 року відповідач не дотримувався вимог діючої Галузевої угоди та діючого ОСОБА_3 договору в частині, що стосувалася оплати його праці, недонарахувавши та недоплативши йому, таким чином, заробітну плату за вказаний період у загальному розмірі 10070 грн. 16 коп. Саме таку суму недонарахованої заробітної плати позивач і просить стягнути з відповідача на свою користь, а також просить стягнути і моральну шкоду, яку він оцінив у 7000 грн.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав, просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та на підставі доданих до неї матеріалів та розрахунків.

Відповідач, щоразу належно повідомлений про час та місце розгляду справи як за адресою фактичного місцезнаходження, вказаною позивачем у своїй позовній заяві, так і за його адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що є докази у справі (а.с. 16-17, 21-22, 51-54), жодного разу не направив до суду свого представника, не дивлячись на те, що судові засідання призначалися на 15.04.2013 року, на 16.05.2013 року та на 28.05.2013 року. Ніяких заяв, клопотань чи заперечень проти позову від відповідача до суду не надходило.

Судом справа розглядалася за відсутності представника відповідача, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів. При цьому позивач заперечує проти постановлення у справі заочного рішення, просить розглядати справу та винести рішення суду у справі на загальних підставах.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає повному задоволенню в частині вимог про стягнення не донарахованої та недоплаченої заробітної плати та залишенню без задоволення в частині вимог про стягнення моральної шкоди, виходячи із наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно з 08.12.2009 року по 30.11.2012 року працював у відповідача старшим майстром служби по ремонту та обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж тепловодопостачання та водовідведення. Звільнення відбулося на підставі п.5 ст. 36 КЗпП України в зв`язку з переводом на роботу в комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства м. Армянська», куди його було прийнято на роботу 03.12.2012 року майстром аварійно-диспетчерської служби. 22.02.2010 року на підприємстві було прийнято ОСОБА_3 договір, який почав діяти з 01.03.2010 року.

З 01.03.2010 року і весь період до 30.06.2011 року в ТОВ «КК «КомЕнерго-Армянськ» діяв ОСОБА_3 договір від 22.02.2010 р., який відповідно до п. 1.1. цього договору укладений на підставі законодавства України, Генеральної, Галузевої та Регіональної угод, діючих на момент його підписання, з метою регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин та узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Відповідно до п.1.4 ОСОБА_3 договору обидві сторони визнають його нормативним актом, на підставі якого буде здійснюватись регулювання всіх соціально-економічних, виробничих и трудових відносин на підприємстві протягом усього періоду його дії.

Пунктом 1.5. ОСОБА_3 договору передбачено, що його норми та положення діють безпосередньо і є обов`язковими для дотримання адміністрацією, працівниками підприємства та профспілковою організацією (сторонами).

Пункт 1.6 ОСОБА_3 договору гарантує, що його положення поширюються на всіх працівників, незалежно від належності до профспілки або до іншої громадської організації.

Зміни та доповнення до ОСОБА_3 договору відповідно до п 1.9. вносяться в обов`язковому порядку у зв`язку зі змінами діючого законодавства, Генеральної, Галузевої та Регіональної угод з питань, які є предметом ОСОБА_3 договору, за ініціативою однієї із сторін після проведення переговорів (консультацій) та досягнення згоди між особами, що підписали ОСОБА_3 договір. Відповідно до п. 1.10. пропозиції кожної із сторін по внесенню змін та доповнень до ОСОБА_3 договору сторони розглядають сумісно та приймають рішення в 10-денний строк з дня отримання другою стороною.

Пункт 1.11. застерігає, що жодна сторона, яка уклала ОСОБА_3 договір, не може протягом усього строку його дії в односторонньому порядку приймати рішення, які змінюють норми, положення, зобов`язання ОСОБА_3 договору або припиняють їх виконання.

Питання регулювання та захисту заробітної плати врегульовано ОСОБА_3 договором у розділі 5. Його пунктом 5.1 передбачено, що роботодавець зобов`язується оплату праці здійснювати відповідно до діючого законодавства в частині розмірів мінімальної заробітної плати за умови виконання норм праці, а мінімальна тарифна ставка робітника І розряду в розмірі не менше 120% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Відповідно до встановлених Галузевою угодою та ОСОБА_3 договором коефіцієнтів співвідношення розмірів тарифної ставки робітника 1 розряду (місячної тарифної ставки) підрозділів, видів робіт та окремими професіями, до встановленої угодою мінімальної тарифної ставки робітника першого розряду, мінімальна тарифна ставка першого розряду робітника основного виробництва (ремонту житлового фонду) має коефіцієнт 1,2, а з 11.12.2010 року 1, 25 (відповідно до внесених до ОСОБА_3 договору змін).

Відповідно до таблиці «Коеффіцієнти співвідношення розмірів мінімальних місячних посадових окладів керівних робітників, професіоналів та фахівців до мінімальної ставки першого розряду робітника основного виробництва (мінімального посадового окладу (ставки) робітника основної професії» коефіцієнт співвідношення для старшого майстра служби по ремонту та обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж тепловодопостачання та водовідведення встановлено 2,0.

Крім того, у другому абзаці пункту 5.1 ОСОБА_3 договору зазначено, що на період подолання фінансових труднощів, але не більш як шість місяців, підприємством можуть застосовуватися норми оплати праці нижчі від норм зазначених Генеральною, Галузевою, або Регіональною угодами, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці. При цьому у пункті 9.3. зазначеного ОСОБА_3 договору (Розділ 9. Контроль за виконанням колективного договору) передбачено, що сторони договору зобов`язалися у разі невиконання положень ОСОБА_3 договору з об`єктивних причин (погіршення фінансового становища через тимчасові економічні труднощі, з інших об`єктивних причин) своєчасно вносити в ОСОБА_3 договір відповідні зміни і доповнення в порядку, встановленому ОСОБА_3 договором.

Пунктом 5.3. ОСОБА_3 договору передбачено і те, що роботодавець зобов`язується здійснювати оплату праці працівникам підприємства у відповідності з Положенням про оплату праці (додаток № 1) до цього договору, а відповідно до його ж пункту 5.5. він зобов`язується встановлювати розміри посадових окладів керівників, спеціалістів та службовців, розміри тарифних ставок робітників підприємства в залежності від кваліфікації та складності робіт відповідно до затвердженого на підприємстві штатного розпису з дотриманням всіх норм праці, визначених діючим законодавством і Генеральними, Галузевими або Регіональними угодами.

Проаналізувавши позовні вимоги позивача, суд переконався, що вони повністю витікають із умов діючого на підприємстві відповідача ОСОБА_3 договору і не виходять за межі Додатку № 1 до нього, який називається «Положення про оплату праці». А тому суд дійшов висновку про те, що виконані позивачем та його представником з використанням перерахованих вище коефіцієнтів розрахунки недонарахованої йому відповідачем та, відповідно, не виплаченої суми заробітної плати є обґрунтованими (а.с. 5). Правильність проведених позивачем розрахунків (за винятком округлень копійок) ) відповідач не побажав ні оспорювати, не спростовувати, жодного разу не направивши до суду свого представника.

Відповідно до наведених розрахунків, перевірених судом, загальна сума заробітної плати позивача з 1 березня 2010 року по 30 червня 2011 року включно повинна була складати 48074 грн. 90 коп., проте за вказаний період йому було нараховано лише 38004 грн. 74 коп., недонарахувавши та не виплативши позивачу заробітну плату у розмірі 10070 грн. 16 коп.

Таким чином, відповідач з першого ж дня дії вказаного ОСОБА_3 договору - з 01.03.2010 року та по 30.06.2011 року не дотримувався вимог діючої Галузевої угоди та діючого ОСОБА_3 договору в частині, що стосувалася оплати праці позивача, протиправно недонарахувавши та недоплативши йому, таким чином, заробітну плату за вказаний період у загальному розмірі 10070 грн. 16 коп., що підтверджується відповідними розрахунками, наведеними у позовній заяві та матеріалах справи (а.с. 5, 47-48). Мало місце незаконне заниження діючих тарифів на оплату праці через неврахування передбачених Галузевою угодою та ОСОБА_3 договором коефіцієнтів.

Суд дійшов висновку, що відповідач дійсно порушив право позивача на отримання заробітної плати за його працю, відповідно до розміру, встановленого діючими Галузевою угодою та ОСОБА_3 договором.

Суд вважає, що заклавши до ОСОБА_3 договору від 22.02.2010 року, що вступив у дію з 01.03.2010 року, умови, розміри та гарантії по оплаті праці на підставі Генеральної та Галузевої угод, роботодавець вже з самого початку навіть не мав наміру їх виконувати.

Заробітну плату у розмірі 10070 грн. 16 коп. належить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія КомЕнерго-Армянськ на користь позивача. При цьому рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць в порядку ст. 367 ЦПК України.

Суд приходить до висновку, що порушенням трудових прав ОСОБА_1 на отримання заробітної плати у відповідності з діючим законодавством та діючими угодами безумовно призвело до його моральних страждань. Як пояснив у судовому засіданні сам позивач, він ще в 2010 та в 2011 роках був достовірно обізнаний від інших працівників відповідача, що вони вигравали аналогічні позови у суді та зрозумів, що його трудові права на належну заробітну плату також порушуються. Він неодноразово звертався до керівництва відповідача щодо належного нарахування та виплати заробітної плати, однак його звернення ігнорувалися впродовж усього наступного часу роботи до самого його звільнення з роботи у листопаді 2012 року. До суду ж позивач не наважувався звертатися під час своєї роботи у відповідача під загрозою втратити роботу.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову у частині стягнення моральної шкоди, суд виходить із того, що спір про стягнення моральної шкоди у порядку, передбаченому ст. 237-1 КЗпП України має вирішуватися з застосуванням правил, передбачених частиною 1 ст. 233 КЗпП України, тобто працівник має право звертатися з заявою про вирішення трудового спору в частині стягнення моральної шкоди безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Також суд звертає увагу на те, що законодавець лише для вирішення спорів про порушення законодавства про оплату праці передбачив можливість звернення до суду без обмеження будь-яким строком.

У випадку ж позивача ОСОБА_1 він за вирішенням спору у порядку ст. 237-1 КЗпП України звернувся до суду більше ніж через 1,6 року після того, як достовірно був переконаний у нанесеній йому моральній шкоді, яку вже упродовж декількох місяців він переживав, що суперечить змісту ч. 1 ст. 233 КЗпП України. При цьому із заявою про поновлення строку, пропущеного із поважних причин, позивач до суду у межах цієї справи не звертався.

Суд, виходячи з правил ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне судові витрати у справі стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі ст. ст. 10-19, 56, 94, 96, 97, 232 - 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 72, 81, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України, ст. 9 Закону України «Про колективні договори та угоди», ст. 14 Закону України «Про оплату праці», суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія КомЕнерго-Армянськ ", юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, вулиця Гайдара, будинок 6, (фактичне місцезнаходження за адресою 1: 96012, АР Крим, м. Армянськ, мікрорайон імені ОСОБА_4, будинок 2, та за адресою 2: м. Армянськ, вул. Сімферопольська, будинок 8), розрахунковий рахунок 2600600018385 в філії банку АТ Укрексімбанкв АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 35801065, ІПН 358010601039, свідоцтво № 100234975, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: м. Армянськ, мікрорайон ім. Генерала КорявкоАДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, заробітну плату розмірі 10070 грн. 16 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 630 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Керуюча компанія КомЕнерго-Армянськ ", юридична адреса: 96012, АР Крим, м. Армянськ, вулиця Гайдара, будинок 6, (фактичне місцезнаходження за адресою 1: 96012, АР Крим, м. Армянськ, мікрорайон імені ОСОБА_4, будинок 2, та за адресою 2: м. Армянськ, вул. Сімферопольська, будинок 8), розрахунковий рахунок 2600600018385 в філії банку АТ Укрексімбанкв АР Крим, м. Сімферополь, МФО 324786, код ЄДРПОУ 35801065, ІПН 358010601039, свідоцтво № 100234975, на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя ______