Вирок № 31775995, 12.06.2013, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 1-169/12

Провадження 1/712/43/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2013 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді Бащенка С.М.

суддів Орленка В.В., Чепурного В.П.

при секретарях Корсуновій М.В., Швець Л.П.,

з уч. прокурорів Бицюка О.М., Щербини М.В.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, гр. України, не працюючої, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, п.6, 11, 12 ч. 2 ст.115, ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.190 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр. України, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_6, невійськовозобовязаного, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, п.6, 11, 12 ч. 2 ст.115, ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.190 КК України.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за попередньою змовою вчинили кваліфіковане умисне вбивство, підроблення і використання підробленого документу, а також замах на шахрайство.

Злочини здійснено за наступних обставин.

ОСОБА_6 в середині березня 2011 року, маючи умисел, направлений на умисне вбивство свого чоловіка ОСОБА_8, з метою заволодіння його домоволодінням, яке розташоване по вул. Сидоренка 47 в с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, організувала його вбивство, а саме: за грошову винагороду замовила вбити його ОСОБА_7, який 30 березня 2011 року, близько 13.30 год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та виконуючи її замовлення, маючи умисел, направлений на умисне вбивство гр. ОСОБА_8, з метою отримання грошової винагороди від ОСОБА_6, знаходячись в будинку ОСОБА_8 по вул. Сидоренка 47 в с. Дубіївка, Черкаського району Черкаської області, під час сварки ОСОБА_8 з ОСОБА_6, наніс удар кулаком правої руки в голову ОСОБА_8 від якого той упав на підлогу, а ОСОБА_7 продовжував наносити йому удари кулаком в ділянку грудної клітини та голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді двох ран на лобі, крововиливу в мякі покрови черепа в лівій надвушній та завушній ділянках, переломів 5,6,7 ребер праворуч та 4,5,6 ребер ліворуч, після чого, утримуючи ОСОБА_8 на підлозі і блокуючи його рухи, за допомогою ножа наніс тілесні ушкодження у вигляді рани на лівій щоці, рани на підборідді праворуч, рани на правій задньо-боковій поверхні шиї, рани на лівій боковій поверхні шиї, рани на підборідді, рани в підпідборідковій ділянці, поранення шиї у вигляді рани на передній поверхні шиї праворуч в нижній частині з ушкодженням органів шиї та пересіченням правої сонної артерії. Згідно висновку судово медичної експертизи №340/13 від 24.10.2011 року тілесні ушкодження у вигляді двох ран на лобі, крововиливу в мякі покрови черепа в лівій надвушній та завушній ділянках, рани на лівій щоці, рани на підборідді праворуч, рани на правій задньо-боковій поверхні шиї, рани на лівій боковій поверхні шиї, рани на підборідді, рани в підпідборідковій ділянці відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; тілесні ушкодження у вигляді переломів 5,6,7 ребер праворуч та 4,5,6 ребер ліворуч носять ознаки ушкоджень середнього ступеню тяжкості; тілесні ушкодження у вигляді рани на передній поверхні шиї праворуч в нижній частині з ушкодженням органів шиї та пересіченням правої сонної артерії відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від яких ОСОБА_8 помер на місці вчинення злочину.

31.03.2011 року близько 20.00 години, ОСОБА_9, з метою приховування злочину, переніс труп ОСОБА_8 до гаража домоволодіння, а ОСОБА_6 знаходилась на подвірї і слідкувала за оточуючою обстановкою, і, в разі появи сторонніх осіб, мала б попередити про це ОСОБА_9

02.04.2011 року, близько 22.00 год., ОСОБА_9 зайшов до гаража вищевказаного домоволодіння, де за допомогою садового ножа та пилки розчленив тіло ОСОБА_8 і поклав частини його тіла в поліетиленові пакети. 04.04.2011року ОСОБА_9 переніс частини тіла ОСОБА_8 до підвалу домоволодіння і закопав. Під час розчленування та закопування тіла ОСОБА_8, ОСОБА_6 знаходилась на території домоволодіння і спостерігала за оточуючою обстановкою.

06.04.2011 року ОСОБА_6, з метою отримання права на продаж домоволодіння № 47 по вул. Сидоренка в с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, що належало ОСОБА_8, та отримання грошових коштів за це, маючи паспорт ОСОБА_8, запропонувала ОСОБА_7 підробити вищевказаний паспорт шляхом вклеювання фотокартки ОСОБА_7 замість фотокартки ОСОБА_8 для подальшого його використання в нотаріальній конторі під час оформлення довіреності на право продажу домоволодіння. На що ОСОБА_7 дав свою згоду, після чого ОСОБА_6 передала йому паспорт серії МЕ 533766 на імя ОСОБА_8. В подальшому ОСОБА_7 вклеїв свою фотокартку замість фотокартки ОСОБА_8 в його паспорт і разом з ОСОБА_6 використали підроблений паспорт в нотаріальній конторі під час оформлення довіреності на право продажу домоволодіння № 47 по вул. Сидоренка в с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, що належало ОСОБА_8

29.04.2011 року, близько 17.00 год., ОСОБА_7 за попередньою змовою та разом з ОСОБА_6, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, прийшли до приватної нотаріальної контори за адресою бул. Шевченка 242/1 к.103 в м. Черкаси та з метою заволодіння домоволодінням № 47 по вул. Сидоренка в с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 193918 належало на праві приватної власності ОСОБА_8, предявили приватному нотаріусу ОСОБА_10 паспорт на імя ОСОБА_8 з вклеєною фотокарткою ОСОБА_11, чим ввели її в оману, та від імені ОСОБА_8 оформили довіреність серії ВРК 499003 від 29 квітня 2011 року на розпорядження його нерухомим майном, а саме домоволодінням № 47 по вул. Сидоренка в с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, інвентаризаційна вартість якого, згідно довідки ЧООБТІ від 26.10.2011 року, становить 64427 грн., з метою його подальшого продажу.

Однак свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, не змогли довести до кінця з причин, що від них не залежали, так як в подальшому були затримані працівниками міліції.

Будучи допитаною в судовому засіданні, ОСОБА_6 вину та цивільний позов не визнала та пояснила, що познайомившись в березні 2011 року через ОСОБА_12 з ОСОБА_7, запросила останнього пожити в належному їй з чоловіком ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності домоволодінні 47 по вул. Сидоренка в с. Дубіївка Черкаського району Черкаської області, де ОСОБА_7 погодився провести передпродажний капітальний ремонт. Сама ОСОБА_6 проходила післяопераційну реабілітацію і мешкала в м.Черкаси у дочки ОСОБА_3, а ОСОБА_8 і ОСОБА_7, які проживали в сільському будинку, привозила продукти і будматеріали рейсовим автобусом.

30 березня 2011 року вона зателефонувала ОСОБА_8 і ОСОБА_7 з проханням зустріти її, але на зупинку прийшов тільки ОСОБА_9 Поряд з будинком вони зустріли пяного ОСОБА_8, який накинувся на ОСОБА_6 з претензіями, що вона телефонує і ходить з ОСОБА_9, а не з ним, і почав виганяти їх з двору. Дещо заспокоївшись, ОСОБА_8 пішов в кімнату спати, а ОСОБА_6 з ОСОБА_9 розбирали сумки і розмовляли в іншій кімнаті. Їхні голоси, мабуть, заважали ОСОБА_8 відпочивати, і він, вискочивши з кімнати, кинувся душити ОСОБА_6 Коли ОСОБА_9, захищаючи ОСОБА_6, замахнувся на ОСОБА_8 рукою, ОСОБА_6 вирвалася і втекла у двір. Повернувшись і побачивши лежачого на підлозі ОСОБА_8, над яким, взявши щось зі столу, схилився ОСОБА_9 ОСОБА_6 знову втекла і не поверталася, доки з кімнати не вийшов ОСОБА_9 і не повідомив, що він вбив ОСОБА_8 З того часу ввічливий і культурний ОСОБА_9 перетворився на агресивну і зухвалу людину, залякував і шантажував її притягненням в якості співучасниці вбивства, вимагав 2000 доларів США на втечу з України, де, як виявилося, перебував в розшуку. Потрібні гроші ОСОБА_9 розраховував одержати від продажу будинку ОСОБА_8 Будучи заляканою та морально пригніченою, ОСОБА_6 в подальшому виконувала всі вказівки і розпорядження ОСОБА_9: привозила перекис водню для виведення плям крові, навісні замки і мішки для сміття, стояла на чатах при переховуванні ОСОБА_9 тіла ОСОБА_8 в гаражі і в погребі, створювала у сусідів і ОСОБА_5 враження, що його брат ОСОБА_8, переховуючись від неприємностей, поїхав шукати роботу. Дізнавшись, що ОСОБА_9 знайшов паспорт ОСОБА_8, куди вклеїв своє фото, ходила з ОСОБА_9 до нотаріуса та видавала його за свого чоловіка. ОСОБА_6 не сприяла ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, не мала наміру вбивати чоловіка, ОСОБА_9 найняла виключно для ремонту будинку, ані ножа при вбивстві, ані ганчір*я для витирання крові йому не подавала. На слідстві під психологічним та фізичним тиском працівників міліції звела на себе наклеп.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний ОСОБА_9 визнав себе винним в простому (некваліфікованому) вбивстві, підробленні і використанні підробленого документу, замаху на шахрайство, а також визнав цивільний позов. Суду пояснив, що, перебуваючи в розшуку за незаконне зберігання вогнепальної зброї, переховувався в м.Черкаси, де, користуючись вмінням пошиття шкіряних речей, а також ремонту приміщень, мав випадкові заробітки та проживав у різних знайомих. Через свого знайомого ОСОБА_13 познайомився з ОСОБА_6, яка шукала робітника для косметичного ремонту сільського будинку перед його продажем. Оглянувши будинок по вул.Сидоренка, 47 в с.Дубіївка і дізнавшись від ОСОБА_6, що вона не може його продати вже протягом 4 років, ОСОБА_9 повідомив про необхідність капітального ремонту, який він може зробити за 1500-2000 доларів США. Оскільки ОСОБА_9 не мав постійного місця проживання, було вирішено, що він і чоловік ОСОБА_6 ОСОБА_8 будуть проживати у вказаному сільському будинку, куди ОСОБА_6 з м.Черкаси привозитиме їм їжу і будматеріали. 30 березня 2011 року ОСОБА_9 зателефонувала ОСОБА_6 з проханням зустріти її на зупинці. Оскільки ОСОБА_8 пішов похмелятися після пянки, ОСОБА_9 зустрів ОСОБА_6 один. В дворі на ОСОБА_6 накинувся пяний ОСОБА_8, який лаявся нецензурною лайкою, а потім пішов відпочивати в кімнату. ОСОБА_9 з ОСОБА_6 розмовляли, коли з кімнати вибіг ОСОБА_8 та став душити ОСОБА_6 руками. Побачивши, що ОСОБА_6 стала осідати та закочувати очі, ОСОБА_9, захищаючи її, ударив ОСОБА_14 кулаком у скроню, від чого той впав. Підвівшись, ОСОБА_8 хапався за ніж, що лежав на столі, і висловлював на адресу ОСОБА_9 погрози. Зрозумівши, що ОСОБА_8 вбє його або здасть в міліцію, ОСОБА_9 декілька разів вдарив його кулаком по тулубу, а коли той впав, вдарив узятим зі столу ножем декілька разів в грудну клітину. При цьому у ОСОБА_9 потьмарився розум, він не міг зупинитися, і, коли ніж зламався, умертвив ОСОБА_8 іншим наявним у ОСОБА_9 ножем, перерізавши ОСОБА_8 сонну артерію. В подальшому він повідомив ОСОБА_6 про вбивство, попередив, щоб вона не зверталася в міліцію, сховав тіло спочатку під ліжком, потім в гаражі, а після розчленування в сміттєвих пакетах в заздалегідь викопаній в погребі ямі. Весь цей час ОСОБА_9 створював видимість ремонту в оселі, зокрема, зацементував підлогу в погребі, а також розсилав СМС-повідомлення з телефону та від імені ОСОБА_8 його брату ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Повідомивши ОСОБА_6 про те, що йому потрібні кошти на втечу і їх можна дістати від продажу домоволодіння, ОСОБА_9 переклеїв свою фотокартку в знайдений ним паспорт ОСОБА_8 і у нотаріуса оформив довіреність на розпорядження майном від імені ОСОБА_8 на імя ОСОБА_6 ОСОБА_9 був злий на ОСОБА_6, адже, захищаючи її, зламав своє життя, а вона здала його слідству. Тому на досудовому слідстві він звів на ОСОБА_6 наклеп, хоча злочинів вона не вчиняла.

Незважаючи на невизнання або часткове визнання вини підсудними, їх винність у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні:

По епізоду умисного вбивства ОСОБА_8

- показами потерпілого ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що в квітні-травні 2011 року у нього виникла підозра у зникненні рідного брата ОСОБА_8, з телефонного номеру якого він одержував СМС-повідомлення у невластивому брату стилі письма. При спілкуванні з дружиною брата ОСОБА_6 відчувалася знервованість останньої, але вона також підтверджувала, що брат живий і десь переховується. Свідок пояснив, що нічого не знає про ремонт спадкового будинку брата в с.Дубіївка Черкаського району. Повідомив, що брат не жив зі своєю дружиною ОСОБА_6 і планував один, без ОСОБА_6, займатися продажем будинку,

- показами свідка ОСОБА_15, яка, будучи допитаною в судовому засіданні, пояснила, що з ОСОБА_6 вона знайома близько 9 років. Її онука жила з сином ОСОБА_6 - ОСОБА_16. В 2008 році вони одружились. На даний час вони проживають в Чехії. ОСОБА_6 була заміжня за ОСОБА_8, який був значно молодший за неї. Вони проживали в с. Дубіївці. Там у них був будинок, який вони хотіли продати. Будинок належав ОСОБА_8 Але будинок ніхто не купував, так як його потрібно було відремонтувати. В розмові з нею ОСОБА_6 скаржилась, що у них погане життя, що ОСОБА_8 зловживає алкоголем. Вона висказувала наміри, що хоче розвестися з ним. ОСОБА_8 в розмові з нею, говорив, що подарує цей будинок сину ОСОБА_6, якщо той допоможе його відремонтувати. По продажу будинку кошти від його продажу мали бути поділені між сином ОСОБА_6 ОСОБА_16 та ОСОБА_8 ОСОБА_17 відмовився, так як грошей на ремонт потрібно було багато.

- даними протоколу допиту ОСОБА_6, яка, будучи допитаною в якості підозрюваної 04.05.2011 року, пояснила, що з лютого 2003 року вона почала співмешкати з ОСОБА_8, а в червні 2006 року вони вступили в законний шлюб. Її чоловік був ВІЛ-інфікованим, але це не заважало йому мати коханок. Він і її заразив вірусом імунодефіциту людини. Її чоловік був схильним до насильства в родині, він неодноразово її бив, проте в міліцію вона не зверталась.

ОСОБА_13 вона знає протягом понад 20 років, з ним підтримувала дружні стосунки. ОСОБА_7 знає з середини березня 2011 року. Познайомилась з ним через ОСОБА_13 З червня по грудень 2010 року вона проживала в ІНФОРМАЦІЯ_8 по вулиці Сидоренка. Проте, після перенесеного хірургічного втручання, почала жити у своєї дочки в м.Черкаси. Ще до того, як вона потрапила до лікарні, вони з чоловіком планували продати його будинок в с. Дубіївка Черкаського району, поділити гроші та розлучитися, проте, після лікування вона дізналася, що ОСОБА_8, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, розповідає односельцям, що від продажу його будинку вона нічого не отримає, а вона йому потрібна лише для того, щоб привести будинок в товарний вигляд, щоб його можна було дорожче продати. Це її дуже образило та обурило. В середині березня 2011 року вона пішла ремонтувати взуття в кіоск до свого знайомого ОСОБА_13 Під час розмови вона почала жалітися ОСОБА_13 на свого чоловіка, та розповіла йому про те, що вони хочуть продати будинок в с. Дубіївка Черкаського району, але грошима, вирученими від продажу будинку, ОСОБА_8 ділитися не хоче. Всі її знайомі знали про це і всі були впевнені, що в разі продажу будинку ОСОБА_8 не поділиться з нею грошима. Вислухавши її, ОСОБА_13 сказав, що ОСОБА_8 можна «усунути» і при подальших зустрічах підтверджував, що його пропозиція в силі. Вона зрозуміла, що мова йшла про вбивство ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_13 запропонував познайомити її з чоловіком на імя ОСОБА_7, який допоможе їй відремонтувати будинок, щоб його можна було продати по вигідній ціні. При цьому ОСОБА_13 сказав, що ОСОБА_7 здатен на все. Вона зрозуміла, що після продажу будинку ОСОБА_7 може вчинити вбивство ОСОБА_8 Також ОСОБА_13 пояснив їй, що «усунути» ОСОБА_8, ОСОБА_7 може за 3000 доларів США. Вона не погоджувалась на вбивство ОСОБА_8, проте і не заперечувала проти цього. Через два чи три дні після розмови, ОСОБА_13 зателефонував до неї на мобільний телефон та сказав, що чоловік на імя ОСОБА_7, прийде до неї на роботу в магазин «Мрія», що знаходиться в центрі м. Черкаси. Того ж дня в обідній час доби в магазин прийшов невідомий їй чоловік, який назвався ОСОБА_7 та сказав, що він від ОСОБА_13, але так як в той час у неї було дуже багато роботи, вона попросила його прийти по закінченню робочого дня. Близько 19.00 год. Іван знову прийшов до магазину, і, гуляючи містом, вони обговорювали подробиці ремонтних робіт, він питав у неї про характер ОСОБА_8, його звички. З ОСОБА_7 вони домовилися, що спочатку він та її чоловік роблять в будинку ремонт, щоб його можна було швидше та вигідніше продати, жити ОСОБА_7 буде разом із ОСОБА_8 в с. Дубіївка. По закінченню ремонту ОСОБА_7 мав виїхати із села, до того часу поки вона не продасть будинок, а після продажу мав знову приїхати. Деталі самого вбивства вони з ОСОБА_7 не обговорювали. Після даної розмови вони розійшлися, а через день знову зустрілися та поїхали в с. Дубіївка, де вона познайомила його з чоловіком. Вони разом оглянули будинок, та сказали їй, що потрібно придбати з будівельних матеріалів для проведення ремонту. Через день вони знову зустрілися та поїхали в с. Дубіївка, де ОСОБА_7 залишився допомагати її чоловіку з ремонтом будинку та проживав разом із ним.

30.03.2011 року, в обідній час доби вона поїхала на маршрутному автобусі в с. Дубіївка, щоб відвезти ОСОБА_8 та ОСОБА_7 продукти харчування, як тільки вона сіла в автобус, то подзвонила до них та попросила зустріти її на зупинці громадського транспорту, щоб вони допомогли донести сумку, так як вона була дуже важка. Коли вона приїхала в село, то на зупинці не було ані ОСОБА_8 ані ОСОБА_7, після чого вона знову зателефонувала до них, і через деякий час до неї підійшов ОСОБА_7, який був у стані алкогольного сп'яніння. Він допоміг донести сумку додому, а по дорозі розповів, що 29.03.2011 року, вони розпивали алкогольні напої, і ОСОБА_8 розповів йому, що хоче продати будинок, а гроші залишити собі, і що з нею не планує ділитися. Коли вони підходили до будинку, то з іншої сторони дороги побачили ОСОБА_8, який рухався назустріч. Вона помітила, що ОСОБА_8 був у стані алкогольного сп'яніння і був сильно розлючений. Коли вони зайшли у двір, то він відразу почав кричати на неї, ображав нецензурними лайками та казав, щоб вона та ОСОБА_7 забиралися геть. Після цих слів ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_8 та запитав, що причому тут він, після чого ОСОБА_8 залишив ОСОБА_7 в спокої, сказав, що він може залишатися, продовжив кричати на неї та виганяв її з двору. Вона попросила ОСОБА_8 заспокоїтися, запропонувала йому відпочити та повечеряти всім разом, на що він відповів, що піде до будинку та годину відпочине, після чого вирішить, що робити далі. ОСОБА_8 зайшов до будинку та пішов в дальню кімнату, де ліг відпочивати Вона з ОСОБА_7, зайшли до сусідньої кімнати. Так як поведінка ОСОБА_8 дуже обурила ОСОБА_7, то він, сидячи разом з нею в сусідній кімнаті, постійно «бубнів» на предмет того, що його образили. Це заважало ОСОБА_8 відпочивати. Не витримавши, ОСОБА_8 піднявся з ліжка, підбіг до неї і почав душити руками за шию. Вона сильно перелякалась. В цей час ОСОБА_7, який стояв позаду ОСОБА_8, наніс йому удар рукою в область голови, від чого той впав на підлогу, після чого ОСОБА_7 ще декілька разів вдарив його в область грудної клітини. Потім він взяв ніж, який лежав на столі, та наніс йому два удари ножем в область грудної клітки. Побачивши кров, вона вибігла з будинку, але відразу ж повернулася та побачила, що ОСОБА_7 продовжує наносити удари ножем ОСОБА_8 в область грудної клітки, після чого знову вибігла з будинку, так як не знала, що їй робити. Зайшовши до будинку в черговий раз, її погукав ОСОБА_7, зачинив за нею вхідні двері. Поки він зачиняв двері, вона пройшла до кімнати, де лежав ОСОБА_8 Побачивши багато крові, їй зробилося погано. Іван вивів її в іншу кімнату. Під час розмови він сказав, що вбив ОСОБА_8 Вона почала в нього питати, навіщо він його вбив, а він в свою чергу казав, що «так вийшло, не міг зупинитись». Потім він наказав їй шукати автомобіль, на якому можна вивезти труп до лісу, але куди саме, він не говорив. Наступного дня, у вечірній час доби, вона знову приїхала в с. Дубіївка до ОСОБА_7, віддала йому перекис водню, яким він хотів остаточно відчистити підлогу від крові, в цей час він запропонував їй залишити тіло ОСОБА_18 в будинку та підпалити його, але вона на це не погодилася, так як хотіла продати будинок. Коли вони збиралася їхати додому, то ОСОБА_7 сказав, щоб вона привезла йому великі пакети для сміття та три навісних замка. Замки потрібні були, щоб позамикати всі будівлі, які знаходяться на території двору, а мішки для вивозу сміття, так як на днях вони домовлялися з сусідом, що він допоможе вивезти сміття, яке знаходилося у дворі. Що він хотів робити з тілом ОСОБА_18, вона не запитувала, сподівалася на те, що ОСОБА_7 сам придумає як саме позбутися тіла. Наступного дня у вечірній час доби, вона знову приїхала в село, і в розмові з ОСОБА_7, він сказав, що тіло ОСОБА_18 потрібно перенести з будинку в інше більш прохолодне місце, так як від нього починав йти запах гниття. Вони вирішили, що тіло її чоловіка вони сховають в ямі, яка знаходиться в гаражі. Коли ОСОБА_7 переносив тіло ОСОБА_18 з будинку в гараж, вона стояла біля хвіртки двору, щоб ніхто із сторонніх осіб не міг побачити цього. Після того, як ОСОБА_7 переніс тіло в гараж, вони стали думати, куди саме можуть сховати труп, і дійшли згоди, що ОСОБА_7 закопає його в погребі, після чого вона поїхала додому в м. Черкаси. Наступного дня, вона знову приїхала до ОСОБА_7. В розмові з ним, вона зрозуміла, що він почав розчленовувати тіло її чоловіка, також сказав, що йому залишилося ще небагато часу, щоб закінчити. Вона залишилася в дворі спостерігати, щоб ніхто із сторонніх людей не зайшов до двору, а ОСОБА_7 зачинився в гаражі та продовжував розчленовувати тіло ОСОБА_18, після чого вона бачила як він виносив щось із гаража до погреба, останній раз він виносив щось в металевій каструлі ємністю 50 л. Того вечора додому вона не поїхала, так як було пізно. Всю ніч просиділа на стільці в будинку, а зранку поїхала в м. Черкаси. Іван залишився засипати яму в погребі, в яку заховав тіло ОСОБА_18. В погребі він зробив бетонну стяжку, після чого сказав, що потрібно їхати в м. Черкаси та робити доручення на її імя від імені її чоловіка на право розпоряджатися його майном.

В обумовлений час, 29.04.2011 року, близько 16.15 год., знаходячись в дворі будинку, що знаходиться на перехресті вулиць Шевченка-Смілянська в м. Черкаси, вона зустрілася з ОСОБА_7, після чого вони пішли в офіс нотаріуса, що знаходиться на першому поверсі дев*ятиповерхівки, яка розташована в тому ж дворі. Коли вони здали документи на оформлення доручення, то вона побачила, що в паспорті її чоловіка замість його фотокартки вклеєна фотокартка ОСОБА_7. Коли ОСОБА_7 підписував доручення, то двічі зробив помилку, через що почав дуже нервувати, та після того як вони зробили доручення, він сказав, щоб в с. Дубіївка Черкаського району вона їхала разом із ним. Близько 20.00 год. вони приїхали в село, до будинку вона пішла перша, а ОСОБА_7 йшов слідом за нею. Коли вони зайшли у двір, вона приготувала їжу. ОСОБА_19 пішов відпочивати Вона також залишилася ночувати в селі, а вранці ОСОБА_19 сказав, що залишиться в с. Дубіївка ще на декілька днів, щоб закінчити ремонт будинку. Після чого вона поїхала в м. Черкаси на роботу. З того часу ОСОБА_19 більше не бачила. 01.05.2011 року близько 19.30 год. він подзвонив їй на мобільний телефон та сказав, що закінчив ремонт та їде, але куди саме не сказав.

Питання розрахунку вони обговорювали раніше, це було 30.04.2011 року вранці. Він сказав, що сума розрахунку піднялася до 5000 доларів США із-за складності виконаної роботи, свій телефон він вимикає, телефонувати до неї він буде сам, коли вважатиме за необхідне, а також наказав як найшвидше продати будинок.

(а.с.207 т.2, а.с.87-91 т.1)

- даними протоколу допиту ОСОБА_9, який під час допиту в якості підозрюваного 5.05.2011 року пояснив, що з ОСОБА_6 він познайомився наприкінці 2010 року через свого знайомого ОСОБА_13. З ОСОБА_6 у нього були ділові стосунки. Вона неодноразово наймала його на роботу. Суть найму полягала в тому, що він виконував ремонтні та будівельні роботи в приватному будинку в селі Дубіївка Черкаського району Черкаської області, де вона проживала спільно зі своїм чоловіком.

З ОСОБА_8 він познайомився через його дружину ОСОБА_6 Він не памятає коли точно, він перебував в кіоску по ремонту взуття біля будівлі РАГСу в місті Черкаси, де працював ОСОБА_13 Той його повідомив, що ОСОБА_6 і ОСОБА_8 збираються продавати належний їм будинок в селі Дубіївка Черкаського району Черкаської області і там для нього знайдеться робота. Через деякий час він прийшов до ОСОБА_6 на роботу. Вони обговорили умови його роботи. У відповідності до попередньої домовленості, він повинен був приїхати в с. Дубіївка і виконувати будівельні роботи в належному їм будинку. Йому потрібно було привести будинок в товарний вигляд, щоб його можна було продати. Жити він мав саме в цьому будинку. ОСОБА_6 постійно скаржилась на ОСОБА_8, що він зловживає спиртними напоями, застосовує до неї насильство та заразив її вірусом імунодефіциту людини. Наприкінці березня 2011 року він приїхав в с. Дубіївка. Приблизно три чи чотири дні він жив на території домоволодіння № 47 (старий номер будинку № 43) по вулиці Сидоренка, яке належало ОСОБА_14 та його дружині. За цей час виконував господарську та підготовчу роботу. У вищевказаному жилому будинку, він жив разом з ОСОБА_8. Той йому розповідав про те, що збирається продавати будинок, однак жодного разу не розповідав про те, як саме збирається ділити грошові кошти зі своєю дружиною. 30.03.2011 року він прокинувся близько 9.00 годин ранку. Напередодні, він та ОСОБА_8 вживали спиртні напої. Коли він прокинувся, то йому зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_6 і повідомила, що вона їде з м. Черкаси в с. Дубіївку. Також вона зазначила, що везе продукти, якісь матеріали і її необхідно зустріти на зупинці громадського транспорту. Після чого він розбудив ОСОБА_8, вони поїли, він випив рештки горілки. ОСОБА_6 вдруге зателефонувала йому на мобільний телефон і попрохала його, щоб він зустрів її на зупинці. Він про це повідомив ОСОБА_8, однак той ніяк не відреагував. Коли він виходив з будинку, то ОСОБА_8 на території домоволодіння вже не було. Після чого пішов на зупинку громадського транспорту в селі Дубіївка, щоб зустріти ОСОБА_6. Коли прийшов на зупинку, ОСОБА_6 вже була там. Він взяв у неї сумку і вони пішли до будинку. Біля паркану домоволодіння, вони зустріли ОСОБА_14, який був в стані алкогольного сп'яніння. Між ОСОБА_6 і ОСОБА_8 виник конфлікт. Причиною конфлікту було те, що ОСОБА_8 не сподобалось, що ОСОБА_6 телефонує ОСОБА_9 В процесі конфлікту ОСОБА_8 почав ображати ОСОБА_6 нецензурною лайкою та почав говорити про те, що він не дасть їй довіреності на жилий будинок. Після чого вони втрьох зайшли в приміщення жилого будинку, розмістились в кухонному приміщенні, однак ОСОБА_6 та ОСОБА_8 продовжували сваритись між собою, при цьому ОСОБА_8 продовжував ображати ОСОБА_6 нецензурно. Після чого вони пройшли в кімнату, а він пішов за ними. В процесі сварки ОСОБА_8, стоячи обличчям до ОСОБА_6, схопив її обома руками за горло і почав душити. Він розгубився і не знав, що йому робити. Він не чекав таких дій від ОСОБА_8 і декілька разів сказав, щоб той припинив свої дії, проте ОСОБА_8 проігнорував його прохання. Тоді він наніс йому потужний удар кулаком правої руки в область голови, від чого той впав на підлогу. Коли ОСОБА_8 почав підводитись, він двічі вдарив його кулаком правої руки в область грудної клітки. Коли наніс другий удар, то по крику ОСОБА_8 та специфічному звуку усвідомив, що зламав йому ребро. В цей час він усвідомив, що якщо залишить ОСОБА_8 в живих, то він, як тільки підведеться, піде з заявою в міліцію і його спіймають співробітники міліції. Тому вирішив вбити ОСОБА_8 З цією метою взяв ніж, який лежав на столі позаду нього, підійшов до лежачого ОСОБА_8 та сів на нього, заблокувавши його можливі рухи. Він поклав свою ліву руку на його рот, щоб той не кричав, та, утримуючи ножа в правій руці, почав різати йому артерію на шиї з лівої та правої сторін шиї. Коли він різав шию з лівої сторони, ніж зламався. Він попросив у ОСОБА_6, щоб вона дала інший ніж. Вона дала йому другого ножа, яким він розрізав шию ОСОБА_8 з правої сторони. Після чого він наказав ОСОБА_6, щоб вона вийшла з кімнати, що вона і зробила. В цей час побачив, як з шиї ОСОБА_8 потекла кров. Він відпустив свою ліву руку з його рота, проте ОСОБА_8 не кричав. ОСОБА_8 був при свідомості і почав просити, щоб він зупинився, на що він відповів: «Брат, вибач, але не можу зупинитись! Вже занадто пізно!» Після чого продовжував утримувати ОСОБА_8 в лежачому положенні, доки той не вмер від втрати крові. Вмирав він близько трьох хвилин. Через вказаний проміжок часу, він дослідив наявність пульсу на руці ОСОБА_8 Саме тоді усвідомив, що ОСОБА_8 помер і закрив йому очі рукою. Після чого вийшов на кухню і сказав ОСОБА_6, що ОСОБА_8 помер та попросив її, щоб вона дала якнайбільше ганчірок. Потім повернувся у кімнату, де лежав труп ОСОБА_8 В цей час в кімнату увійшла ОСОБА_6, яка принесла ганчіря, яким він витер більшу частину крові на підлозі. Після чого завернув тіло ОСОБА_8 в простирадло і заховав його труп під ліжком, прикривши матрацем. Потім сказав ОСОБА_6, щоб вона пішла і придбала розчин перекису водню, який був потрібен для того, щоб замити кров на стінах і на підлозі. Вона пішла в центр села, щоб придбати вказаний розчин. Поки вона була відсутня, він мив поли в том місці, де вчинив вбивство. ОСОБА_6 принесла два флакони з перекисом водню, і він даним розчином продовжував мити підлогу та стіни, змиваючи з них кров ОСОБА_8 ОСОБА_6 йому не допомагала, він не дозволив робити цього, адже боявся, що в неї почнеться некерована істерика. Коли закінчив витирати стіни та підлогу, пішов до ОСОБА_6, яка знаходилась в кімнаті. Вони почали думати, куди подіти труп. Він попросив у ОСОБА_6 гроші, щоб, в разі небезпеки, міг виїхати за межі Черкаської області. ОСОБА_6 дала йому 700 гривень. Він запропонував перенести труп ОСОБА_8 в яму гаража. На що вона погодилась.

Наступного вечора, 31.03.2011 року, близько 20.00 годин, він роздягнув труп ОСОБА_8, завернув в ковдру і переніс його в гараж. Одяг ОСОБА_8 спалив, розвівши багаття в дворі, ближче до городу. В приміщені гаража, в ямі, постелив відрізок поліетилену і якийсь шматок прорезиненої плащ-палатки зеленого кольору та акуратно поклав труп в яму. Робив це акуратно, щоб не ушкодити труп і щоб ці маніпуляції не почули сусіди. Потім накрив яму щитом, поставив на нього велосипед і ящики та вийшов з приміщення гаража. ОСОБА_6, коли він переносив труп, знаходилась на території домоволодіння і стежила за оточуючою обстановкою. В разі небезпеки викриття вона повинна була попередити його про це. Після чого в них відбулась бесіда. ОСОБА_6 сказала, що вони повинні максимально сховати сліди вчинення вбивства і вибрати загальну лінію поведінки, щоб ніхто не запідозрив, що він вчинив вбивство. Після чого ОСОБА_6 поїхала в Черкаси, а він ліг спати. Наступного дня, 01.04.2011 року, він прибирав в будинку. У вечірній час повернулась ОСОБА_6 і привезла великі сміттєві пакети, які він просив її привезти. В вечірній час вони продовжували радитись з ОСОБА_6, що робити далі. Він сказав їй, що хоче покинути все і поїхати з цього будинку прямо зараз. На це ОСОБА_6 відповіла, що якщо він її покине, то її підведе і нікому буде позбутись трупа. Він погодився, але сказав, що хоче за це отримати винагороду. ОСОБА_6 відповіла, що в неї немає грошей, проте якщо вона продасть будинок, то заплатить йому 2000 американських доларів. Наступного дня, 02.04.2011 року, близько 22.00 годин він зайшов в приміщення гаража, взявши з собою садового ножа. На ноги одяг резинові чоботи та взяв з собою поліетиленові пакети. При цьому попросив ОСОБА_6, щоб вона в цей час частіше виходила з жилого будинку на двір і стежила за оточуючою обстановкою. Він повідомив ОСОБА_6, що збирається розчленувати труп ОСОБА_8 і в її обовязки входило чатувати його. Коли він був в гаражі, то зачинив вхідні двері з середини, підняв щиток ями, одяг на руки рукавички і спустився в яму, де, розмотавши покривало, оголив мертве тіло ОСОБА_8 Потім встановив ліхтар, взяв в руки ніж і починаючи з нижньої частини трупа, почав розчленовувати тіло в місцях стику суглобів, від'єднуючи частини тіла. Він розчленовував труп ОСОБА_8 в наступному порядку : голіностоп ноги, який поклав в поліетиленовий пакет; потім виліз з ями і його знудило. Тоді він вийшов з гаража, зайшов в приміщення жилого будинку і випив близько 250 грам горілки, запив водою, випалив цигарку і знову повернувся в гараж, де зачинився і спустився в яму та продовжував розчленовувати труп ОСОБА_8 Він відєднав колінні суглоби, потім тазо - стегнові суглоби, потім плечові суглоби, потім ліктьові і кистеві суглоби, відєднав шийні позвонки і голову. Після чого всі частини тіла склав в окремі поліетиленові пакети. Тулуб завернув в декілька пакетів. Всього склав розчленований труп в чотири поліетиленові пакети: окремо тулуб; голову; окремо кисті рук та зріз клаптя шкіри з трупа з татуюванням у вигляд скорпіона; стегна ніг, руки та ступні. Відрізок поліетилену та відрізок плащ-накидки, на яких розчленовував труп спалив на вогнищі, яке розвів на території домоволодіння. Після чого пішов у будинок, намагався поїсти, але не зміг, випив горілки, а потім його знудило. Тоді він пішов у магазин і придбав собі горілки, а згодом ліг спати. ОСОБА_6 написала йому на аркуші паперу тексти СМС-повідомлення, які він відправив з мобільного телефону ОСОБА_8 на мобільний телефон ОСОБА_6 та мобільний телефон брата ОСОБА_8 Братові ОСОБА_8 було відправлене наступне СМС-повідомлення : «Гера я попал в торбу, скидую трубу, устроюсь позвоню. М », а на мобільний телефон ОСОБА_6 було відправлене таке СМС-повідомлення : «Лапа не кипишуй, устроюсь на роботу отзвонюсь». Ці фіктивні повідомлення були відправлені для того, щоб створити ілюзію того, що ОСОБА_8 живий. Також з цією метою ОСОБА_6 всім сусідам почала розповідати про те, що начебто ОСОБА_8 взяв в неї велику суму грошей для придбання будівельних матеріалів і поїхав в місто Черкаси, де почав пропивати ці гроші.

04.04.2011 року він закопав розчленований труп в підвалі на території домоволодіння на глибині близько 2 метрів. Закопував труп, поливаючи грунт водою з сіллю, утрамбовуючи його, щоб грунтові маси на місці поховання якнайменше просіли. ОСОБА_6 в цей час перебувала в приміщенні будинку і займалась хатніми справами. Після цих подій, ОСОБА_6 запропонувала йому змінити обстановку, відійти від цього жаху, а заодно і допомогти її знайомій по господарству. Він поїхав в село Нечаївка, де жив на території приватного домоволодіння, яке належить подружжю на імя ОСОБА_15 та ОСОБА_9. Про обставини вчиненого злочину їм нічого не розповідав. В с. Нечаївка прожив тиждень, а потім повернувся в с. Дубіївка. ОСОБА_6 сказала, щоб він стягнув та пофарбував підлогу. Він придбав в місті Черкаси необхідні матеріали за гроші, які дала ОСОБА_6, привіз їх на територію домоволодіння та згодом пофарбував підлогу в кімнаті, де вбив ОСОБА_8 ОСОБА_6 запропонувала йому вклеїти у паспорт ОСОБА_8 свою фотокартку та виступити в якості самого ОСОБА_8 в нотаріальній конторі. Він погодився, але сказав, що йому потрібен час для того, щоб навчитись підробляти підпис ОСОБА_8 та вклеїти свою фотокартку. За два дні до того, як вони пішли до нотаріуса, він вклеїв свою фотокартку в паспорт ОСОБА_8 , а також систематично тренувався розписуватись як ОСОБА_8, щоб робити це цілковито автоматично, проте в нього погано виходило розписуватись за нього, адже в нього був складний підпис. 29.04.2011 року, близько 16.15 год., знаходячись в дворі будинку, що знаходиться на перехресті вулиць Шевченка-Смілянська в м. Черкаси, він зустрів ОСОБА_6, після чого вони пішли в офіс нотаріуса, що знаходиться на першому поверсі дев*ятиповерхівки, яка розташована в тому ж дворі. Всі необхідні нотаріальні документи вони отримали. 01.05.2011 року, близько 19.30 год., він подзвонив ОСОБА_6 на мобільний телефон та сказав, що закінчив ремонт та їде в Нечаївку. Свій телефон вимкнув та втопив, коли проїздив біля мосту через річку Тясмин.

(а.с.286 т.2, а.с.126 -131 т.1)

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_13, який на досудовому слідстві пояснював, що з ОСОБА_6 він знайомий з 1987 року, так як проживали на той час по сусідству в м. Черкаси. Колись вони зустрілися на центральному базарі в м. Черкаси та між ними зав'язалась розмова. В ході розмови він розповів гр. ОСОБА_6, що ремонтує взуття. З тих пір вона приносила на ремонт своє взуття і вони підтримували зв'язок. При кожній зустрічі ОСОБА_6 скаржилася на свого чоловіка. В 2008 році до нього на роботу прийшла ОСОБА_6 та почала розповідати, що її чоловік ОСОБА_8 зловживав алкогольними напоями, постійно бив, вчиняв сварки, а одного разу навіть намагався задушити. Також вона повідомила, що її чоловік ОСОБА_8 заразив її вірусною хворобою - СНІД. В цей же день вона його розпитувала, про те чи не має він знайомих, які б могли вбити її чоловіка за винагороду. На що він відповів, що в нього таких знайомих не має. Більше до цієї розмови вони не поверталися, але все одно продовжували спілкуватися. Восени 2010 року до нього звернулась ОСОБА_6 та запитала, чи не має в нього знайомих, які б могли їй допомогти з ремонтом будинку, так як вона збирається його продавати. Також вона розповіла, що хоче продати будинок, розділити гроші порівну та розлучитися з своїм чоловіком. Потім після цієї розмови, він їй запропонував свого знайомого ОСОБА_7 з яким знайомий близько 15 років в якості робочого. Так після нового року, ОСОБА_6 знову звернулась до нього з проханням продати будинок в с. Дубіївка по вул. Сидоренка 43. Потім через деякий час вона розповіла йому, що в її будинку необхідний ремонт, так як в неї погодилися його купити за умови проведення хорошого ремонту. Він познайомив ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Коли саме ОСОБА_7 поїхав робити ремонт в с. Дубіївку він не знає. ОСОБА_17 одного разу зустрів ОСОБА_7, який розповів йому, що збирається йти з ОСОБА_6 в кіно. Потім через деякий час зустрів ОСОБА_6 та почав запитувати в неї про ОСОБА_7. На що вона йому повідомила, що ОСОБА_7 дуже працьовита людина і що він їй подобається, на що він сказав, що поговорить з ОСОБА_7, щоб вони з ОСОБА_6 залишилися разом.

( а.с.105 т.1)

- даними протоколу огляду місця події від 03.05.2011 року,

(а.с.11-29 т.1)

- даними протоколу огляду місця події від 04.05.2011 року,

(а.с.40-44 т.1)

- даними протоколу огляду трупа від 5.05.2011 року,

(а.с.151-152 т.1)

- даними протоколу очної ставки від 12.05.2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6,

(а.с.165 -168 т.1)

- даними протоколу очної ставки від 12.05.2011 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_7

(а.с.169 -170 т.1)

- даними протоколу очної ставки від 12.05.2011 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_6

(а.с.171 -174 т.1)

- даними протоколу огляду предметів від 12.05.20011 року та постановою про визнання їх речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінальної справи.

(а.с.190-191 т.1)

- даними висновку дактилоскопічної експертизи № 200 від 04.06.2011 року, згідно якої сліди пальців рук вилучені під час огляду місця події залишені пальцями рук ОСОБА_7 та ОСОБА_6

(а.с. 216-225 т.1)

- даними висновку дактилоскопічної експертизи №200 від 04.06.2011 року, згідно якої сліди пальців рук, вилучені під час огляду місця події, залишені пальцями рук ОСОБА_7

( а.с. 234-244 т.1)

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 07.05.2011 року в ході якого ОСОБА_6 розповіла про обставини вбивства ОСОБА_8

( а.с.1-8 т.2)

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 7.05.2011 року в ході якого ОСОБА_6 розповіла про обставини вбивства ОСОБА_8

а.с.9-19 т.2

- даними висновку технічної експертизи документів №1/624 від 9.06.2011 року, згідно якого в первинний зміст паспорту громадянина України МЕ533760 виданого 10.12.2004 року на імя ОСОБА_8 внесено зміни шляхом заміни емульсійного шару фотознімку.

(а.с.49-56 т.2)

- даними висновку психіатричної експертизи № 464 від 17.08.2011 року, згідно якого ОСОБА_7 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждав на період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_7 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

( а.с.89-96 т.2)

- даними висновку психіатричної експертизи №462 від 17.08.2011 року, згідно якого ОСОБА_6 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждала на період часу, до якого відносяться інкриміновані їй діяння. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_6 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

(а.с.103-112 т.2)

- даними висновку судово медичної експертизи №340/13 від 24.10.2011 року, згідно якого на трупі ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани на лівій щоці, рани на підборідді праворуч, рани на правій задньо-боковій поверхні шиї, рани на лівій боковій поверхні шиї, рани на підборідді, рани в підпідборідковій ділянці, поранення шиї у вигляді рани на передній поверхні шиї праворуч в нижній частині з ушкодженням органів шиї та пересіченням правої сонної артерії. Тілесні ушкодження у вигляді двох ран на лобі, крововиливу в мякі покрови черепа в лівій надвушній та завушній ділянках, рани на лівій щоці, рани на підборідді праворуч, рани на правій задньо-боковій поверхні шиї, рани на лівій боковій поверхні шиї, рани на підборідді, рани в підпідборідковій ділянці відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; тілесні ушкодження у вигляді переломів 5,6,7 ребер праворуч та 4,5,6 ребер ліворуч носять ознаки ушкоджень середнього ступеню тяжкості; тілесні ушкодження у вигляді рани на передній поверхні шиї праворуч в нижній частині з ушкодженням органів шиї та пересіченням правої сонної артерії відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

(а.с.146-150 т.2)

- даними висновку судово імунологічної експертизи №269 від 20.10.2011 року, згідно якого на брезенті, вилученому під час ОМП, виявлені сліди крові, походження якої від ОСОБА_8Б не виключається.

( а.с.156-162 т.2)

- даними висновку судово імунологічної експертизи №267 від 20.10.2011 року, згідно якого на дошці, вилученій під час ОМП, виявлені сліди крові, походження якої від ОСОБА_8Б не виключається.

(а.с.179-183 т.2)

- даними висновку судово імунологічної експертизи №268 від 20.10.2011 року, згідно якого на відрізку з ліжка, вилученому під час ОМП, виявлені сліди крові, походження якої від ОСОБА_8Б не виключається.

(а.с.191-194 т.2)

- даними висновку медико - криміналістичної експертизи №89 м/к від 12.10.2011 року, згідно якого можливість спричинення пошкоджень на шкіряних клаптях з ранами клинком ножа, наданого на експертизу, не виключається.

(а.с.201-202 т.2)

По епізодах підробки паспорта ОСОБА_8 та замаху на шахрайство:

- показами свідка ОСОБА_10, яка, будучи допитаною в судовому засіданні, пояснила, що 29.04.2011 року, наприкінці робочого дня, близько 17.00 год. до неї звернулася жінка, як вона після довідалася, ОСОБА_6 і попросила якнайшвидше оформити довіреність від імені її чоловіка, який терміново відїжджає у відрядження. Подружжя предявило паспорти, нотаріус перевірила їх особи та посвідчила довіреність. Будь яких ознак підроблення документів не помітила. Хвилювання особи, яка назвалася ОСОБА_8 розцінила як звичайну реакцію людини при підписанні важливого документу.

- даними протоколу очної ставки від 12.05.2011 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6

(а.с.165 -168 т.1)

- даними висновку технічної експертизи документів №1/624 від 9.06.2011 року, згідно якого в першопочатковий зміст паспорту громадянина України МЕ533760 виданого 10.12.2004 року на імя ОСОБА_8 внесено зміни шляхом заміни емульсійного шару фотознімку.

(а.с.49-56 т.2)

- даними протоколу виїмки від 20.10.2011 року під час якої у нотаріуса ОСОБА_10 вилучено довіреність на право розпоряджання майном ОСОБА_8

(а.с.209 т.2)

- даними протоколу огляду предметів та постановою про приєднання їх до матеріалів справи від 20.102011 року.

(а.с.215-216 т.2)

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд знаходить предявлене обвинувачення доведеним.

Враховуючи, що злочини, інкриміновані підсудним, вчинені протягом березня квітня 2011 року, а стаття 358 Кримінального кодексу України ( який набув чинності з 01.09.2001 року ), за якими підсудні притягуються до кримінальної відповідальності, з 01.07.20011 року була викладена в новій редакції, суд вважає за необхідне привести кваліфікацію дій підсудних у відповідність до вимог діючого законодавства та кваліфікувати їх дії за наступними частинами та статтями Кримінального кодексу України :

- ч. 3 ст. 358 КК України ( в редакції Закону України № 3207- VI від 07.04.2001 року );

- ч. 4 ст. 358 КК України ( в редакції Закону України № 3207- VI від 07.04.2001 року ).

Дії підсудної ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.3 ст.27, п.6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України як організацію умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, за ч. 3,4 ст. 358 КК України як підроблення документа, який видається установою з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, та використання завідомо підробленого документу, за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.190 КК України як закінчений замах на шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що могло завдати значної шкоди потерпілому.

Дії підсудного ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст.27, п.6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України як виконання умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, за ч. 3,4 ст. 358 КК України як підроблення документа, який видається установою з метою його використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документа, за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.190 КК України як закінчений замах на шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що могло завдати значної шкоди потерпілому.

В судовому засіданні підсудні стверджували, що матеріалами справи не спростовані їхні доводи про непричетність ОСОБА_6 до злочинів, крім їх приховування, про наклеп ОСОБА_9 та ОСОБА_6 одне на одного, а також самонаклеп ОСОБА_6 під тиском осіб, які проводили слідство. Вважають показання свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні змінив їх на користь підсудних, протирічивими. Вважають, що наявність протиріч в показах свідка ОСОБА_13 свідчить про неправдивість його пояснень на досудовому слідстві, а тому вони не можуть бути покладені в основу вироку. Стверджують, що у ОСОБА_9 не було іншого мотиву до вбивства ОСОБА_8, крім раптово виниклого конфлікту під дією алкоголю.

Однак, перевіривши матеріали справи, суд знаходить, що висновки про винність підсудних у вчинених ними злочинах ґрунтуються на доказах, одержаних у встановленому законом порядку, всебічно, повно і обєктивно досліджених в судовому засіданні.

Так, вина підсудних ОСОБА_6 і ОСОБА_9 підтверджується власними показами ОСОБА_6 на досудовому слідстві. Крім цього, в показаннях ОСОБА_6 і ОСОБА_9 маються розбіжності. Так, ОСОБА_9 стверджує, що познайомився з ОСОБА_6 наприкінці 2010 року і вже неодноразово ремонтував її сільський будинок. ОСОБА_6 же стверджує, що вперше побачила ОСОБА_9 в березні 2011 року, коли ОСОБА_13 порекомендував його їх для виконання роботи. Ці розбіжності говорять не на користь підсудних, свідчать про те, що вони не встигли дійти спільної версії з цього приводу та є нечесними перед судом.

Та обставина, що ОСОБА_6 в подальшому перестала визнавати вину, а ОСОБА_9 відмовлявся свідчити проти себе, скориставшись правом, передбаченим ст.63 Конституції України, не ставить під сумнів правдивість первинних показів ОСОБА_6, в яких вона визнала вину у вчиненому, у подробицях пояснила про свої власні злочинні дії і дії ОСОБА_9

При цьому первинні покази ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_13 визнаються судом правдивими як послідовні, взаємодоповнюючі один одного, підтверджені іншими доказами.

Судом не встановлено підстав у ОСОБА_6 і ОСОБА_13 до зведення наклепу як самі на себе, так і один на одного, тому їх твердження про надання первинних показів внаслідок застосування до них психологічного та фізичного тиску з боку працівників правоохоронних органів суд вважає одним із засобів захисту, що підтверджується постановою прокуратури Черкаського району від 08.11.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи та матеріалами відповідної перевірки, які були досліджені в судовому засіданні.

Зацікавленість ОСОБА_6 в усуненні ОСОБА_8 підтверджується також показами потерпілого ОСОБА_5, який пояснив, що при особистій зустрічі «на гробках» 01 травня 2011 року, тобто в той час, коли ОСОБА_9 вже скрився і не представляв реальної небезпеки для ОСОБА_6, остання продовжувала наполягати, що ОСОБА_8 живий, просила ОСОБА_5 не шукати його, викинути його номер телефону тощо.

Вина ОСОБА_6 в підробленні, використанні підробленого документу та замаху на шахрайство підтверджується також показами свідка ОСОБА_10 про те, що саме ОСОБА_6 виступала ініціатором та організатором оформлення довіреності від імені ОСОБА_8 в нотаріальній конторі.

Також судом встановлено і не заперечується підсудними, що майже за місяць перебування в будинку ОСОБА_8, ОСОБА_9 фактично не проводив ніяких опоряджувальних робіт, крім маскування місця знаходження трупу ОСОБА_8 в погребі. Ця обставина дозволяє критично оцінити твердження підсудних про те, що ОСОБА_9 був найнятий ОСОБА_6 виключно для ремонту будівлі.

З пояснень підсудних, родичів підсудної ОСОБА_6 ОСОБА_5 та ОСОБА_3 судом встановлено, що підсудні знаходились в скрутному матеріальному становищі, власного житла та роботи не мали. Відповідно до долучених до справи документів, будинок по вул.Сидоренка, 47 в с.Дубіївка є спадщиною ОСОБА_8, а, значить за його життя, у ОСОБА_6 не було права на це майно.

За таких обставин твердження підсудних про відсутність у них мотиву до вбивства ОСОБА_8 визнаються судом неспроможними.

При призначенні покарання підсудним, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого підсудними, конкретні обставини скоєних злочинів, роль кожного з підсудних у вчиненому, в тому числі обставини, які помякшують та обтяжують покарання, думку потерпілого про міру покарання підсудних, а також вплив призначеного покарання на виправлення підсудних.

В силу ст.12 КК України, злочини, вчинені підсудними, відносяться, до категорії, в тому числі особливо тяжких злочинів.

Підсудні за місцем утримання характеризується посередньо, ОСОБА_6 раніше не судима, страждає на тяжку невиліковну хворобу. ОСОБА_9 притягувався до кримінальної відповідальності за ст.263 ч.1 КК України.

Відповідно до долучених до справи довідок, підсудні на обліку у психіатра та нарколога не перебувають.

Обставин, які б помякшували покарання обом підсудним та обтяжували покарання підсудній ОСОБА_6, суд не знаходить.Обставиною, яка обтяжує покарання підсудному ОСОБА_9, суд визнає вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного спяніння.

З урахуванням небезпечності підсудних для суспільства, суд вважає можливим їх виправлення та перевиховання виключно в умовах ізоляції від суспільства при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі.

В звязку з тим, що підсудними вчинена множинність злочинів, остаточне покарання їм визначається шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Речові докази, долучені до справи, суд вважає необхідним залишити при справі, речові докази, здані в камеру речових доказів Черкаського РВ УМВС України в Черкаській області знищити.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_6, ОСОБА_9 про стягнення в рахунок компенсації моральної шкоди 200000,00 грн., що обумовлено втратою особи, яка надавала йому моральну і матеріальну підтримку, моральними стражданнями та переживаннями з приводу смерті близького родича, та матеріальної шкоди в сумі 5264,00 грн.

У відповідності до ст.23 ЦК України, якщо громадянину заподіяно моральну шкоду (фізичні і моральні страждання) діями, які порушують його особистісні немайнові блага, а також в інших випадках, передбачених законом, суд може покласти на порушника обовязок грошової компенсації вказаної шкоди.

Однак розмір компенсації моральних збитків має визначатися судом в розмірах, які враховують вимоги розумності та справедливості.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають до часткового задоволення і з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 солідарно належить стягнути в рахунок компенсації моральної шкоди 80000,00 грн. та матеріальної шкоди в сумі 5264,00 грн.

З ОСОБА_6 та ОСОБА_9 також підлягають до стягнення у солідарному порядку витрати за проведення експертиз.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України (1960 р), суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_6 винною у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України і призначити покарання:

за ч.3 ст.358 КК України 1 рік позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України 6 місяців арешту;

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України 2 роки позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2ст. 115 КК України 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим кінцево призначити покарання ОСОБА_6 у вигляді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є її особистою власністю.

Початок терміну відбуття покарання засудженій ОСОБА_6 рахувати з 06.03.2013 року, зарахувавши в термін відбутого покарання термін попереднього увязнення з 04.05.2011 року по 05.03.2013 рік.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_6 залишити без змін тримання під вартою.

Визнати ОСОБА_7 винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3,4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України і призначити покарання:

за ч.3 ст.358 КК України один рік позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України 6 місяців арешту;

за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України 2 роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 27, п. 6, 11, 12 ч. 2ст. 115 КК України 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_7 у вигляді чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Початок терміну відбуття покарання засудженому ОСОБА_7 рахувати з 06.03.2013 року, зарахувавши в термін відбутого покарання термін попереднього увязнення з 05.05.2011 року по 05.03.2013 рік.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_7 залишити без змін тримання під вартою.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 5264,00 грн., в рахунок моральної шкоди 80000,00 грн., а всього стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 85264,00 грн.

Судові витрати по справі за проведення судових дактилоскопічних експертиз в сумі 527 грн. та за проведення технічної експертизи документів в сумі 450,44 грн., всього: 977,84 грн. солідарно стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_20, кошти перерахувати: Одержувач НДЕКЦ при ГУМВС в Черкаській області, код 25574009 на рахунок 31254272210063, ГУДКУ в Черкаській області МФО 854018.

Речові докази: Пластмасовий лоток з ножем садовим; поліетиленовий пакет в якому знаходиться сокира; поліетиленовий пакет з вирізкою каркасу ліжка з ніжкою, довжиною близько 60 см; відрізок полової дошки з плямою бурого кольору; брезент зеленого кольору; ковдру синього кольору; черевик шкіряний коричневого кольору; одноразову бритву; зубу щітку; пакет, в якому знаходиться мисливський квиток та паспорт на ім.*я ОСОБА_8; поліетиленовий пакет з банкою із фарбою; два паперових конверти з відбитками пальців рук, які передані на збереження до камери схову речових доказів Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області знищити;

паспорт на ім*я ОСОБА_6 та посвідчення особи на її ім*я, які передані ОСОБА_3 залишити у ОСОБА_3;

довіреність ВРК 499003 від 29.04.2011 року в матеріалах справи залишити при матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими з моменту отримання копії вироку.

Головуючий

Судді