Вирок № 31775903, 11.06.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/10364/2012

Провадження № 1/344/143/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суду Івано-Франківської області в складі колегії суддів :

головуючого - судді Поповича В.С.

суддів Болюк І.І., Руденка Д.М.

з участю : секретарів Михайленко О.І., Карпенко І.В.

прокурорів Войченка С.В., Зеленко О.В., Шутки І.І.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі Івано-Франківського міського суду кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Путілово Ленінградської області, Російська Федерація, жителя АДРЕСА_3, приватного підприємеця, освіта вища, не одруженого, раніше не судимого, українця, громадянина України, за ч. ч. 3, 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст.115, ч. 3 ст. 309 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_4, не працюючого, освіта вища, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, раніше не судимого, українця, громадянина України за ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 309, ч. ч. 1, 2 ст. 263, ч. 2 ст. 296 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Легніца, Республіка Польща, жителя АДРЕСА_6, зареєстрованого по АДРЕСА_5, не працюючого, освіта середня, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого, росіянина, громадянина Російської Федерації за ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

Підсудний ОСОБА_4 вчинив дії по організації, підбурюванні та пособництві в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Підсудний ОСОБА_6 вчинив умисні дії, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб, умисному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинив умисні дії, які виразились в носінні кастетів без передбаченого законом дозволу, вчинив умисні дії, які виразились в носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Підсудний ОСОБА_7, вчинив умисні дії, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб, умисному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинив умисні дії, які виразились в носінні, виготовленні та збуті кастетів без передбаченого законом дозволу, вчинив умисні дії, які виразились в незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Злочини вчинено при наступних обставинах.

В перших числах грудня 2011 року невстановлена слідством особа, бажаючи провчити, вчинивши відповідні дії в людному місці, визнаного потерпілим по справі ОСОБА_8, за підтримання стосунків з його дружиною, виступивши замовником таких неправомірних дій, вступила в злочинну змову з підсудним ОСОБА_4, який погодився на вчинення таких дій та розпочав організацію виконання вказаного злочину.

ОСОБА_4, діючи умисно, перебуваючи в змові з невстановленою слідством особою, з метою вчинення зазначених неправомірних дій щодо потерпілого ОСОБА_8, не знаючи на той час посадового становища потерпілого, орієнтовно в перших числах грудня 2011 року, з мотивів вчинити таке за те, що був із замовником в дружніх відносинах у зв'язку зі своєю підприємницькою діяльністю, запропонував їх виконання, шляхом пропозиції вчинити таке з вказаною метою, підсудному ОСОБА_6, якого у той час найняв до себе на роботу і якому виплачував зарплату за виконання іншої роботи, пов'язаної з його підприємницькою діяльністю, за вказане винагороди не обіцяв, і якому показав де проживає потерпілий, на якому саме автомобілі їздить.

ОСОБА_6, погодившись вчинити такі дії, по своїй ініціативі залучив до їх вчинення підсудного ОСОБА_7.

Вистеживши потерпілого ОСОБА_8, пересуваючись за ним по місту на автомобілі марки ВАЗ 21093 д. н. з. НОМЕР_8, підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 24 грудня 2011 року приблизно о 15 год. 15 хв., біля будинку № 104-А, що по вул. Коновальця в м. Івано-Франківську, з метою виконання вказаних вище дій, за дорученням ОСОБА_4 як їх організатора, побачивши, що ОСОБА_8 зупинився і зайшов у магазин, після того як він вийшов з магазину і збирався сідати в свій автомобіль «HONDA CRV», д. н. з. НОМЕР_2, підбігли до нього ззаді, та, діючи умисно, із застосуванням дерев'яної біти та дерев'яної палиці, стали наносити потерпілому удари, в тому числі в голову. Від отриманих ударів потерпілий ОСОБА_8 впав на землю, охопивши голову руками, не даючи можливості ОСОБА_7 та ОСОБА_6 наносити удари в голову. Однак, останні, продовжували наносити удари, в тому числі бітою, яка знаходилась в руках ОСОБА_7, спричиняючи потерпілому тілесні ушкодження в ділянці рук. Потерпілий, з метою уникнення нанесення цілеспрямованих ударів, частково заповз під вказаний автомобіль, не даючи можливості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 наносити удари в область голови та верхньої частини тіла, однак підсудні і далі продовжували наносити йому удари, як бітою і палицею так і ногами по тілу та по ногах. При цьому з рук ОСОБА_7 випала дерев'яна біта. Факт спричинення потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень побачили очевидці, свідки по справі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та інші невстановлені особи, які стали наближалися до місця події і підсудні з місця скоєння злочину скрились.

Внаслідок вказаних злочинних дій підсудних потерпілому ОСОБА_8 було умисно спричинено тілесні ушкодження, як це підтверджує висновок експерта № 78 від 01 червня 2012 року, у вигляді забійної рани по задній поверхні ділянки лівого ліктьового суглобу, що ускладнилась розвитком запалення підшкірно-ліктьової сумки трьохголового м'язу лівого плеча, а впослідуючому розвитком бурситу, що викликало необхідність проведення оперативних втручань ( 28 лютого та 16 березня 2012 року ) направлених на ліквідацію даних ускладнень, і які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення, а також тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та забою м'яких тканин правої тім'яної ділянки із забійною раною, гематомою та набряком м'яких тканин, садна в лівій лобній ділянці, синця в ділянці лівого передпліччя, забою м'яких тканин правої гомілки з синцем та садном, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком експерта № 36 від 10 лютого 2012 року.

Під час вчинення вказаних дій щодо потерпілого ОСОБА_8, незважаючи на те, що їхні злочинні дії були виявлені очевидцями ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 та іншими, які були обурені їхніми діями, в громадському місці біля будинку № 104-А, що по вул. Коновальця в м. Івано-Франківську, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, протягом нетривалого часу вказані підсудні продовжували наносити дерев'яною палицею, битою та ногами потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження. І таким чином вчинили хуліганські дії.

Крім того, 26 січня 2012 року ОСОБА_7, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, за допомогою приготовлених форм, посуду та металу без передбаченого законом дозволу виготовив три кастети, які 27 січня 2012 року переніс в квартиру АДРЕСА_2 і в подальшому, в період з 27 по 30 січня 2012 року, перебуваючи за вказаною адресою незаконно збув ОСОБА_6 виготовлені ним два кастети, які останній заховав серед особистих речей. В подальшому ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7 переніс вказані кастети в салон автомобіля «Чері Амулет», д. н. з. НОМЕР_5. А 30 січня 2012 року приблизно о 16 год. 40 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Тисменицькій, під час затримання автомобіля марки «Чері Амулет», д. н. з. НОМЕР_5, яким рухались підсудні, серед особистих речей ОСОБА_7 та ОСОБА_6, в сумках останніх, було виявлено та вилучено ці три предмети схожих на кастети які згідно висновків експерта № 74 та № 75 від 01 лютого 2012 року є кастетами, що відносяться до холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлені саморобним способом.

А також, ОСОБА_6, при невстановлених органом досудового слідства обставинах, без отримання передбаченого законом дозволу, незаконно придбав самозарядний пістолет ТТ та 14 патронів, які переніс по місцю свого тимчасового проживання по АДРЕСА_2, де їх зберігав і 30 січня 2012 року працівниками міліції під час проведення обшуку у вказаній квартирі було виявлено та вилучено вказані пістолет і патрони, які ОСОБА_6 незаконно придбав, переніс та зберігав за місцем свого тимчасового проживання. Згідно висновку експерта № 84 від 03 лютого 2012 року даний пістолет є самозарядною короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю. Дана зброя є 7,62 мм. самозарядним пістолетом зразка 1930-1933 р. р. конструкції Токарєва ( ТТ ), промислового виробництва, придатний для стрільби. А патрони згідно висновку експерта № 92 від 08 лютого 2012 року є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї. З них 10 штук є пістолетними патронами центрального спалаху, калібру 7,62 мм до пістолетів ТТ промислового виробництва та 4 штуки - 7,62 мм спортивними револьверними патронами «В-1», промислового виробництва. Боєприпаси в кількості 14 штук справні та придатні для стрільби.

Крім цього, ОСОБА_7 при невстановлених обставинах, у невстановленої слідством особи, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який переніс по місцю свого фактичного проживання в квартиру, яку винаймав у ОСОБА_12 за адресою АДРЕСА_1, де став незаконно зберігати без мети збуту і 01 лютого 2012 року працівниками міліції під час проведення огляду за вказаним місцем його проживання було виявлено та вилучено пакет з рослинною речовиною, яка згідно висновку експерта № 09/12-0174 від 09 березня 2012 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, вагою 23,93 грама, який ОСОБА_7 незаконно придбав, зберігав без мети збуту.

В суді підсудний ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково та пояснив, що на початку весни 2011 року приїхав до м. Івано-Франківська займатися підприємницькою діяльністю. ОСОБА_6 взяв до Івано-Франківська як свою людину на яку можна покластися для того щоб допомогати в підприємницькій діяльності. Мав плани щодо здійснення транспортних перевезень і потрібні були люди. Платив за виконання його доручень. Заробітну плату вони не обговорювали, старався давати йому кошти стільки щоб йому вистачало. Саме тому йому офіційно зняв квартиру. За цей період познайомився з одним громадянином, дані щодо якого не бажає оприлюднювати. В ході розмов та особа сказав, що у нього проблеми в сім'ї і що з його дружинною має стосунки інший мужчина. Він же хотів зберегти сім'ю. В ході розмови та особа просив провчити того мужчину і щоб це зробилося так щоб він все зрозумів. Він хотів щоб це було в людному місці, підбігти, нанести якихось два удари, тобто побити, і все. Коли була ця розмова точно не пам'ятає, приблизно в перших числах грудня 2011 року. Ніяких фінансових відносин між ним та замовником не було.

Після зустрівся із ОСОБА_6 і все йому розповів, поїхав показав де той чоловік жиє і буде проїжджати, сказав на якій машині він має їхати. Впізнати потерпілого мали тільки по машині. Не приймав ніяких рішень по тому як бити, просто сказав ОСОБА_6, що потрібно зробити і нічого за це йому не обіцяв. ОСОБА_6 це сказав тому, що довіряв йому. Про те, що той мужчина, якого треба було провчити, за посадою голова податкової інспекції, не знав. Про це довідався пізніше. Якби був знав, то не погодився б на таке. ОСОБА_6 не казав, що бити буде не сам. З ОСОБА_6 не обговорювали коли саме це має статися. Він сам мав прийняти рішення коли це зробити. 24 грудня 2011 року був в м. Тернополі по своїх справах. А коли ввечері повернувся до м. Івано-Франківська, то зателефонував ОСОБА_6, зустрілися з ним. Він повідомив, що прохання виконане. Наступали свята, а тому ОСОБА_6 поїхав додому.

30 січня 2012 року він, ОСОБА_6 та ще двоє хлопців, яких запросив за його просьбою ОСОБА_6 у зв'язку з необхідністю виконання роботи, поїхали з Івано-Франківська на Вінницю, але на виїзді з міста, на вул. Тисменицькій, їх затримала патрульна машина ДАІ, в ОСОБА_6 взяли документи, і в той час ззаді під'їхала інша машина, повідкривалися двері і їх силою витягли з їх машини, повалили на землю, скільки так лежали не пам'ятає. Спочатку лежали на землі, а потім на капоті машини, руки були в наручниках ззаді. Стояли приблизно годину на вулиці, було дуже холодно і їх відвели і посадили в машину. Приблизно через півтори години його витягли з машини, почали «тикати» в руки різні речі і казати, що це його речі, хоч він пояснював, що взагалі їхав без речей.

Вину щодо наркотиків не визнав. Бачив як йому цей пакунок хотіли засунути в кишеню. Покази не давав, бо вважав, що затримання було з порушеннями закону, задавалися провокаційні питання, в його адресу було багато погроз.

При затримані не бачив що і хто робив, тому що сидів в автомобілі десь за 10 метрів від машини. Ніхто нічого не оголошував про те який огляд чи обшук здійснюється і ніхто не представлявся. Особистий обшук робили спочатку, тоді коли піднімали із землі.

Ні він, ні замовник проблем із податковою не мали. Вважає, що замовлення ніякого не було і авансу теж. ОСОБА_7 побачив на квартирі після побиття. Ніяких ролей не розподіляв.

Підсудний ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому обвинуваченні теж визнав частково та пояснив, що приблизно 16 грудня 2011 року, коли він перебував у м. Івано-Франківську, у них з ОСОБА_4 була розмова під час якої останній попросив його провчити одного чоловіка, бо він там до когось залицяється. Тоді ж ОСОБА_4 показав де цей чоловік приблизно жиє, і де він може проїжджати і що він їздить на машині «Хонда ЦРВ» з номерним знаком якого в даний час не пам'ятає. Зателефонував до ОСОБА_7 і сказав, що йому потрібна допомога. Так як допомагав ОСОБА_4 в його справах, то він платив йому зарплату. ОСОБА_7 приїхав приблизно 20 числа. Жили кілька днів на квартирі, яку знімав йому ОСОБА_4.

24 грудня 2011 року виїхали о 10 год. ранку, а об 11-12 год. виїхала машина з потерпілим, вони за нею прослідкували по м. Івано-Франківську. Коли машина зупинилася і потерпілий вийшов в магазин, вони з ОСОБА_7 вийшли і чекали його біля магазину. А коли він вийшов з магазину, то підійшли ззаді, вдарили його, він впав, ще декілька раз вдарили і втекли. Увечері зателефонував ОСОБА_4, повідомив йому, що все нормально і він їде додому. Після домовилися з ОСОБА_4, що він буде працювати у нього на постійній роботі пов'язаній з підприємницькою діяльністю. Роботу запропонував також і ОСОБА_7, а так і ОСОБА_13. В січні 2012 року були сильні морози і рішили їхати додому усі разом.

Затрати ОСОБА_7 на дорогу відшкодував йому зі своїх коштів які йому давав ОСОБА_4, але він дав їх не для цього, а за те що працював вже протягом тривалого часу. ОСОБА_7 поселив до себе на квартиру. ОСОБА_4 казав, що з ним буде жити ще один хлопець.

ОСОБА_7 пояснив все так, як пояснили йому. Мали набігти, дати пару стусанів і все. Це мали робити він і ОСОБА_7. ОСОБА_4 не знав про те як саме це буде. Рішення про це прийняв сам. Подумав, що з кимось буде легше це зробити. Стусанів мали дати йому руками та ногами. В автомобілі ззаді внизу лежала дерев'яна бита. Звідки вона там взялася не знає. Він вирішив, що в тому місці якраз і добре, тому що там зупинка і перехрестя, людно. Рішення про те, що саме тут будуть вчиняти дії прийняли разом з ОСОБА_7. Перший удар потерпілому наніс ОСОБА_7, біта була у нього, але він вдарив його перший раз ліктем, а коли той впав то кілька разів вдарив рукою й ногою. Після чого вони втекли. Взяти біту ОСОБА_7 вирішив сам. Вони не говорили про те щоб бити бітою. Не хотіли його сильно бити, просто пару раз вдарити щоб були синці. Це було досить швидко, кілька ударів. Мети його покалічити у них не було. Якщо б у нас була така мета, то досягли б її. Вони пару раз вдарили і втекли. Люди їх не злякали, вони стояли навкруги. Того, що нас потім впізнають не боявся, тому що на той час не знав що скоюю такий злочин. У них не було мети завдати йому значних тілесних ушкоджень. Після того як його побили, почали тікати дворами.

З ОСОБА_7 не розраховувався, і ОСОБА_4 з ними теж не розраховувався. В цей же день поїхали до Вінниці.

30 січня 2012 року, коли виїхали з Івано-Франківська до Вінниці, їх зупинив працівник ДПС, він вийшов з машини, надав документи і тут зразу приїхали працівники міліції, «кинули» їх на землю. Було приблизно 25-30 градусів морозу, а на землі лежали 10-15 хвилин. Інші лежали на тротуарі, а він на дорозі. Що в цей час відбувалося не знає, але в машині хлопали двері, потім їх підняли, машина була не заглушена і двері були відкриті. Приблизно через годину появилися поняті. Огляд машини почався через півтори години. Запитували чиї речі. Сказав, що не знає і вказав які речі його. Почався обшук, ці речі почали перекидувати. Щодо пакетів з наркотиками, то може сказати, що це не його. На його думку потрібно бути нерозумним щоб перевозити наркотики на видному місці.

Було знайдено 2 кастети. Ці кастети теж не його. Всіх підводили щоб показували свої речі, потім допитували, знімали відпечатки пальців. Його одного повезли на обшук квартири, де вони проживали. Привели двох понятих, зачитали йому права. Його відвели на кухню до вази і звідти висипали патрони з магазином. Потім відвели до шафи, яка знаходиться в прихожій і дістали з неї пістолет, хоч це така шафа, що сховати там не можна, бо як заходиш, то зразу видно що там є. Він сказав, що пістолет не його. Ще вони найшли були мисливські маски і рації, визнав, що це він їх купив. В нього є дозвіл на мисливський карабін.

До 24 грудня 2011 року перебував у Івано-Франківську більше місяця. Ніяких конкретних дій які мав би зробити ОСОБА_4 не казав. Тільки сказав щоб це було в людному місці, щоб бачили люди і щоб принизити його гідність. Сам вирішив залучити ОСОБА_7. Про будь-яку винагороду за це мова не йшла.

До Івано-Франківська повернулися приблизно 27-28 січня 2012 року.

За наркотики нічого пояснити не може, не знає звідки вони там взялися. Речей у ОСОБА_4 взагалі не було, він сам складав все в багажник, все було на виду. Цих пакунків не бачив ні в ОСОБА_4, ні в квартирі. За кастети теж пояснити нічого не може. В нього кастетів не було, не знав, що вони були у ОСОБА_7. Про те як ці кастети потрапили до його речей не знає. За патрони, які були знайдені при обшуку теж пояснити не може. Обшук при ньому не робили. Аналогічно і за зброю. В інкримінованих мені злочинах свою вину не визнає. Він не намагався позбавити життя потерпілого. Наніс тільки тілесні ушкодження середньої тяжкості. Наркотичні речовини не визнає, ніколи таким не займався. Вину у хуліганстві визнав. Вину у носінні кастетів не визнав, у носінні і зберіганні, придбанні вогнепальної зброї і боєприпасів теж не визнав. Відмовлявся давати будь-які пояснення тому, що на нього здійснювався тиск, погрожували.

Перебував в ІТТ. Привели туди приблизно в 7 год. ранку, мав розмови з особами, що там перебували, але нікому про ніщо по суті справи не розповідав.

Підсудний ОСОБА_7 свою вину у пред'явленому обвинуваченні теж визнав частково та пояснив, що ОСОБА_6 запропонував роботу, погодився. Сказав приїхати в м. Івано-Франківськ. ОСОБА_6 йому розказав що потрібно допомогти провчити якогось чоловіка, і як товаришу вирішив йому допомогти. Мали зробити так щоб опозорити при всіх. Ніякого замовлення і терміну його виконання не було. Це було дружня прохання ОСОБА_6 до нього і він погодився. Мали поговорити, а потім пару раз вдарити щоб бачили люди.

ОСОБА_6 сказав, що на трасі потрібно знайти машину «Хонда ЦРВ» білого кольору. Так вони виїжджали кілька раз, поки 24 грудня 2011 року побачили ту машину і поїхали за нею, придивлялися і шукали місце де б було побільше людей. Зупинилися біля магазину, де потерпілий зайшов в магазин, вирішили, що тут найбільш підходяще місце і є багато людей. Він взяв біту з машину і сховав її під рукав, щоб не бачили люди. Коли потерпілий вийшов з магазину підійшов до нього швидким кроком і вдарив його з ліктя в потилицю, від удару він впав на асфальт, перевернувся і в цей момент йому пару ударів наніс ОСОБА_6. Він дістав з рукава біту і наніс йому декілька ударів бітою по руках і ногах, тоді біту кинув, ударив його кулаком. Після чого з місця події втекли. побігли на квартиру.

Після Нового року ОСОБА_6 сказав, що потрібно буде декілька чоловік і щоб він знайшов підходящу людину, якій можна було б довіряти. Взяв з собою ОСОБА_13. Але 30 числа прийшов ОСОБА_4 і сказав, що робота буде пізніше, бо зараз дуже холодно, а йому на турбазу потрібні різноробочі. Він віддав нам наші розходи і сказав, що як тільки потепліє, то зразу буде робота. Вони зібралися, сіли в машину і поїхали на Вінницю. По дорозі зупинила ДПС, їх витягли з машини. Чув розмову між працівниками міліції про те чи поставив інший в кросівки білу речовину, а той відповів що так. Десь біля 30 хв. лежав на тротуарі, потім поставили на капот, і тільки після прийшли поняті. Питали чиї речі. Кастети були усі в нього в одній сумці, а яким чином вийшло так, що вони попали і в іншу не знає. Потім його посадили в машину і відвезли до відділку, в кабінеті посадили на крісло, руки були в наручниках за спиною, почали бити по голові і задавали питання чого він побив начальника податкової, на що він відповів, що нічого не знає і нікого не бив, продовжували бити по голові. Потім відвезли на впізнання. Потім знову відвезли до відділку, там було то саме. З нього зняли наручники і він щось підписував, що саме не пам'ятає, бо багато разів били по голові. Думав, що підпише, а на суді вже буде говорити все так як воно було насправді. Після цього відвезли в СІЗО. Неодноразово писав заяви, скарги прокурору і в різні інстанції. Кастети виготовляв він, йому в цьому ніхто не допомагав. Виготовив їх для самооборони. Як кастети опинилися в сумці ОСОБА_6 не знає. ОСОБА_6 їх не бачив. Те, що виготовляв кастети визнає, а їх збут - ні, носіння теж не визнає. Канабіс в квартиру попав в жовтні 2011 року, за обставин які він назвав. Те, що це насіння наркотики не знав.

Проте, незважаючи на часткове визнання вини підсудними їх вина у вчиненні вказаних злочинів повністю доведена як частково показаннями самих підсудних так і показаннями потерпілого, свідків, матеріалами справи.

Так, вина підсудних у вчиненні щодо потерпілого ОСОБА_8 злочинів передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296 КК України підтверджується наступними доказами :

Показаннями визнаного по справі потерпілим ОСОБА_8, який в ході досудового слідства дав показання про те, що 24 грудня 2011 року, близько 06 год. 30 хв. він на власному автомобілі марки «Хонда СRV», д. н. з. НОМЕР_2, виїхав з дому з с. Угринів Тисменицького району в с. Посіч того ж району на полювання. В дзеркалі заднього виду побачив ОСОБА_7, який проходив повз його автомобіль. В той час коли вони рухались дорогою в с. Посіч, побачив, що за їхніми автомобілями їде ще один автомобіль, який тримався на відстані від них, однак марки автомобіля він не бачив.

Після 15 год. дня зупинився по вул. Національної Гвардії біля магазину «Електростиль», що знаходиться навпроти продуктового магазину «Ніколас», біля перехрестя з вул. Коновальця, і вийшовши з салону автомобіля зайшов в приміщення магазину «Електростиль». А коли вийшов і підійшов до свого автомобіля, то почув шум та відчув боковий удар в праву частину голови твердим тупим предметом. Впав на коліна, після чого відчув другий удар в голову. Впав на землю в положення лежачи і руками охопив голову так, щоб перешкодити нападникам наносити удари по голові. В подальшому в процесі нанесення інших ударів він побачив, що вказані безпосередні два удари по голові битою наніс ОСОБА_7. Обоє наносили йому удари битою та дерев'яною палицею в область голови та в різні частини тіла. В зв'язку з тим, що голову він охопив руками і безпосередньо наносити по голові удари ОСОБА_7 не мав можливості, то останній бив його по руках, зокрема наносив удари в область лівого ліктя та по ногах, зокрема не менше трьох ударів битою. Під час нанесення ОСОБА_7 ударів битою, бита від невдалого удару вдарилась об асфальт і вискочила. Крім цього, ОСОБА_6 йому наносив удари дерев'яною палицею в область голови та по тілу, також копав ногами в різні частини тіла, однак скільки ударів він не підрахував, приблизно 3-4 удари. Відчуваючи сильну фізичну біль рук та голови, а також те, що нападники не припиняють наносити удари в область голови, він відповз під свій автомобіль, заховавши голову під нього, таким чином позбавивши ОСОБА_6 та ОСОБА_7 можливості наносити йому удари по голові. В той час вони продовжили бити його по тілу та ногах, коли він піднявся з землі, різко вставши на ноги, та спробував оборонятися після нанесених ударів битою по голові, від ударів в область голови та ударів по тілу та ногах, при цьому почав шарпатися за одяг зі ОСОБА_6, щоб припинити бійку. В той час від магазину вибігли люди щоб припинити бійку, вони нічого не кричучи та не говорячи бігли до нього щоб допомогти. І нападники побачивши що він обороняється, а також людей на вулиці, які наближались до місця бійки, припинили бійку, розвернулися і побігли від вул. Коновальця по тротуару в напрямку вул. Чорновола.

Вважає, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 хотіли позбавити його життя, оскільки на момент нападу нанесення ударів битою були сконцентровані в голову, зокрема два удари було нанесено безпосередньо по голові. В подальшому, в той час коли він вже лежав на землі ОСОБА_7 та ОСОБА_6, нанесення ударів битою та палицею сконцентрували також в область голови, наносити безпосередні удари їм перешкодило те, що голову він охопив руками, крім того пізніше відповз під автомобіль, заховавши свою голову під нього. Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 удари стали наносити по тілу та ногах. Удари по голові були дуже сильними, однак їх сприйняття пом'якшила хутрова шапка, в яку він був одягнутий, шапка впала з голови в той час, коли він вже лежав на землі.

Крім цього, за тиждень до того як на нього здійснили напад, він бачив біля воріт свого будинку в АДРЕСА_7 ОСОБА_6, який стоячи біля воріт його будинку на рівні свого росту, за допомогою навісного замка з тросом намагався їх прищіпити ( том 1 а.с. 85-91, 216-221 ).

Протокол-заявою потерпілого ОСОБА_8 від 24.12.2011р., якою він повідомив про вчинення щодо нього вказаного злочину ( том 1 а.с. 48 ).

Довідкою ОКЛ від 24.12.2011 р., згідно якої у потерпілого ОСОБА_8 при огляді виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритою черепно-мозкової травми, струсу головного мозку ( том 1 а.с. 49 ).

Протоколом огляду місця події від 24.12.2011 р., згідно якого при огляді автомобіля потерпілого виявлено дерев'яну біту зі слідами крові, в'язку ключів, які останній вилучив з місця вчинення нападу на нього та сліди крові в автомобілі ( том 1 а.с. 51-62 ).

Протоколом огляду від 24.12.2011, згідно якого зафіксовано місце вчинення злочину (том 1 а.с. 63-68 ).

Висновком комплексної експертизи № 3/58,4/17 від 31.01.2012 р., згідно якої на дерев'яній палиці, вилученій з місця події виявлено сліди крові, що належать потерпілому ОСОБА_8 ( том 5 а.с. 107-111 ).

Висновком комплексної експертизи ДНК № 3/121 від 05.03.2012 р., згідно якого генетичні ознаки клітин на руків'ї бити та двох ключів є змішаними і містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_7 ( том 5 а.с. 138-140 ).

Висновком криміналістичної експертизи № 09/12-0017 від 20.01.2012 р., згідно якого на предметах одягу потерпілого ОСОБА_8 виявлені сторонні волокна нашарування бавовняні, вовняні та хімічні різного кольору та будови ( том 6 а.с. 149-151 ).

Протоколом впізнання від 30.01.2012 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав особу ОСОБА_7 як таку, яка вчинила на нього напад 24.12.2011 р. та яка 24.12.2011 р. зранку в с. Старий Лисець спостерігала за ним, зокрема перебувала поблизу його автомобіля ( том 1 а.с. 112-113 ).

Протоколом впізнання предметів від 17.02.2012 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав матерчату куртку зеленого кольору, вилучену при затриманні ОСОБА_7, як таку, в яку був одягнений останній під час спостереження за ним 24.12.2011 р. в с. Старий Лисець та на момент нападу ( том 1 а.с. 232 ).

Протоколом впізнання від 30.01.2012 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_8 впізнав особу ОСОБА_6 як таку, яка вчинила на нього напад 24.12.2011 р. та яка спостерігала за ним за тиждень до нападу поблизу місця його проживання в с. Угринів та біля воріт загубила замок із тросиком ( том 1 а.с. 214-215 ).

Протоколом виїмки від 22.02.2012 р., згідно якого у ОСОБА_8 було вилучено замок з тросиком, який загубив ОСОБА_6 поблизу його будинку в с. Угринів за тиждень до вчинення нападу ( том 1 а.с. 230 ).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.05.2012 р., згідно якого потерпілий ОСОБА_8 відтворив обставини спричинення йому тілесних ушкоджень 24.12.2011 р., при цьому з участю статиста продемонстрував нанесення ударів та положення тіла при яких вони були нанесені. В ході відтворення було встановлено, що при таких обставинах та в положеннях, яких він знаходився потерпілий міг бачити нападників ( том 1 а.с. 224-225 ).

Показаннями свідка ОСОБА_6, який в ході досудового слідства, будучи допитаний в якості свідка, підтвердив, що 24.12.2011 р. приблизно о 15 год. 05 хв. зі своїм сином вийшли із будинку 117 по вул. Коновальця і побачив, що навпроти кафетерію «Ніколас», що знаходиться на розі вулиць Коновальця та Національної Гвардії дорогу переходив невідомий чоловік віком приблизно 45-50 років, зрозумівши, що останній йде до свого автомобіля марки «HONDA CRV» світлого кольору. В подальшому побачив, як із-за рогу будинку, де знаходиться магазин «Електростиль» вийшли двоє невідомих хлопців, віком приблизно 20-25 років, були одягнуті в куртки темного кольору, шапки чорного кольору, штани темного кольору, один трохи вищий зростом приблизно 170-175 см., а інший нижчий зростом приблизно 165-170, обидва спортивної тілобудови, один із них, той що вищий зростом, тримав в руці біту, а інший тримав в руці дерев'яну палицю. В той момент, коли чоловік підійшов до свого автомобіля, відкрив дверцята водія, тих двоє невідомих хлопців наблизились до нього ззаду, один із них, той що вище зростом наніс удар битою в область голови з правого боку, від удару чоловік впав на землю біля автомобіля. Двоє хлопців продовжили бити бітою потерпілого чоловіка по голові та ногами в різні ділянки тіла. В цей час потерпілий охопив голову руками, що не давало можливості нападникам бити його безпосередньо по голові, при цьому вони наносили удари в область голови, по руках. Після чого він бачив як потерпілий засунув голову під автомобіль, заховавши її.

В той час, коли з магазину «Ніколас» вийшли люди, ці двоє невідомих хлопців швидко припинили копати і бити цього чоловіка, побачивши людей, вони надзвичайно швидко розвернулися та побігли по вул. Національної Гвардії в напрямку вул. Чорновола, скрившись. Наздоганяти нападників ніхто не став. Потерпілий, будучи весь в крові, сказав, що поїде в травмпункт, при цьому акуратно поклав биту, якою наносив удари вищий нападник в салон свого автомобіля і поїхав ( том 1 а.с. 106-109 ).

Показами свідка ОСОБА_9, який суду підтвердив, що у вказаний час був в магазині «Ніколас», на розі вулиць Коновальця та Національної Гвардії. Через вітрину магазину побачив, що біля відкритих дверей автомобіля стояв чоловік, а на нього налетіло двоє молодиків, збили його з ніг, побили ( десь 15-20 секунд ) і побігли в напрямку школи № 12. Все сталося дуже швидко, махнули кийком, чоловік впав, вони його ще пару раз вдарили і побігли. В одного в руках був дерев'яний кийок. Не бачив куди били. Потерпілий впав і прикривався руками.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 23.04.2012 р., згідно якого свідок ОСОБА_9 підтвердив свої показання, які давав будучи допитаний як свідок (том 1 а.с. 99-103 ).

Свідок ОСОБА_10 суду дав показання про те, що у вказаний час і місці, вийшовши з магазину почув шум, біля дверей впала дерев'яна бита. Коли озирнувся, то побачив автомобіль білого кольору типу джип «Хонда», біля дверок стояла людина. Подивився вправо, а там бігло двоє людей в напрямку школи № 12. Підійшов до цього чоловіка, в нього голова була розбита і він тримався за голову. Я спитав в нього чи зможе він сам доїхати в травмпункт, на що він відповів що зможе. Він забрав біту і ключі, і сказав що сам поїде до лікарні.

Свідок ОСОБА_14, продавець магазину «Ніколас», суду підтвердила, що у вказаний час і місці бачила тільки як потерпілий взяв біту, поставив її в машину і поїхав. Потім вже в магазині почали були розказувати кого побили.

Показаннями свідка ОСОБА_15, продаць в магазині «Ніколас», яка будучи допитана в ході досудового слідства підтвердила, що 24.12.2011 р., приблизно о 15 год. 20 хв. почула, що клієнти в магазині почали кричати, що на вулиці бійка, при цьому стали вибігати на вулицю. Через кілька хвилин на вулицю вибігла й вона. В цей час на вулиці побачила, що біля автомобіля марки «Хонда», який припаркований майже навпроти входу в приміщення магазину «Ніколас» стоїть незнайомий чоловік, його обличчя та голова були в крові. Від очевидців та потерпілого вона дізналась, що двоє невідомих із битою та дерев'яною палицею у руках налетіли на нього, за допомогою вказаних предметів стали наносити цілеспрямовані удари по голові, він впав на землю, де нападники продовжили його бити по голові та тілу. Зі слів очевидців коли відвідувачі магазину вибігли на вулицю, нападники побачили їх і злякались, і стали тікати ( том 1 а.с. 112-113 ).

Протоколом виїмки від 31.12.2011 р., згідно якого із камери відеоспостереження, яка розташована на мості через річку Бистриця по вул. Галицькій вилучено відеозйомку за 24.12.2011 р. ( том 1 а.с. 126 ).

Протоколом виїмки від 31.12.2011 р., згідно якого із камери відеоспостереження, яка розташована на території Прикарпатського юридичного інституту по вул. Національної Гвардії, 3 вилучено відео зйомку за 24.12.2011 р. ( том 1 а.с. 128 ).

Протоколом виїмки від 31.12.2011 р., згідно якого із камери відеоспостереження, яка розташована в приміщенні офісу ТОВ ФК «Декра», що по вул. Чорновола, 103 за 24.12.2011 р. ( том 1 а.с. 130 ).

Протоколом огляду предметів від 11.01.2012 р., згідно якого оглянуто компакт-диски з вмістом відеозаписів з камер спостереження та встановлено, що на камері відеоспостереження по вул. Галицькій над мостом через річку Бистриця в 13:51:26 24.12.2011 р. зафіксовано рух автомобіля потерпілого ОСОБА_8 марки «Хонда» д.н. НОМЕР_2, при цьому за ним 24.12.2011 р. о 13:51:33 зафіксовано рух автомобіля ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_8.

На камері відео спостереження, що фіксує рух автомобілів по вулиці Чорновола, при цьому 24.12.2011 р. о 15:04:57 зафіксовано рух автомобіля ВАЗ 21093 по вулиці Чорновола перед перехрестям з вул. Національної Гвардії в напрямку руху до вул. Довженка. 24.12.2011 р. о 15:21:30 зафіксовано рух автомобіля марки ВАЗ 21093 по вул. Чорновола від перехрестя вулиць Національної Гвардії - Чорновола до вул.. Республіканської з включеним правим поворотом.

На камері відеоспостереження, що фіксує рух автомобілів по вул. Національної Гвардії 24.12.2011 р. о 15:05:38 зафіксовано рух автомобіля потерпілого ОСОБА_8 марки «Хонда» д.н. НОМЕР_2 в напрямку вул. Коновальця за нею о 15:05:59 зафіксовано рух автомобіля ВАЗ 21093 фіолетового кольору ( том 1 а.с. 131-135 ).

Вина ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними доказами, а саме:

Протоколом огляду предметів від 15.02.2012 р., згідно якого оглянуто та долучено до матеріалів кримінальної справи речі, вилучені під час затримання обвинувачених та проведенні обшуку ( том 3 а.с. 142-144 ).

Показаннями обвинуваченого ОСОБА_7, даними в ході досудового слідства, який вказав, що в квартирі по АДРЕСА_2 ОСОБА_6 показував йому пістолет ( том 2 а.с. 85-87 ).

Протоколом обшуку від 30.01.2012 р., згідно якого в квартирі АДРЕСА_2 було вилучено пістолет та 16 патрон ( том 3 а.с. 8 ).

Показаннями свідка ОСОБА_16, який був залучений понятим під час проведення обшуку в приміщенні квартири, який вказав, що в кімнаті № 2, яка розміщена прямо по коридору, зокрема під шафою виявлено пістолет без набоїв. В кухні на підвіконні, у вазі з квітами було виявлено 6 гільз, 10 патронів та магазин ( том 3 а.с. 45-46 ).

Показаннями свідка ОСОБА_17, яка надавала в оренду ОСОБА_4 приміщення квартири АДРЕСА_2 і яка підтвердила, що ніяких заборонених законом речей та предметів до здачі квартири ОСОБА_4 в ній не було, тому всі вилучені речі, зокрема зброя та патрони їй не належать ( том 3 а.с. 35-36 ).

Показаннями свідка ОСОБА_13, які той дав в ході досудового слідства і вказав, що в приміщенні квартири по АДРЕСА_2 в кімнаті, де стояв комп'ютер і там де він ночував, на столі побачив пістолет із магазином. На той час в кімнаті був один тому взяв пістолет, щоб подивитись чи не є газовою зброєю, однак, витягнувши магазин побачив, що газового балона там немає, витягнув затвор і перевірив, що немає патрона в патроннику, і потім поклав пістолет на стіл так як він лежав, після чого пішов у ванну кімнату, коли вийшов, то пістолета на столі вже не було. На той час в квартирі був ОСОБА_6 та ОСОБА_7, однак останній порався на кухні, тому ймовірніше, що пістолет належить ОСОБА_6 і забрав його він, оскільки він на той час був у кімнаті ( том 1 а.с. 207-209, том 4 а.с. 73-75 ).

Висновком балістичної експертизи № 84 від 03.02.2012 р. згідно якого, вилучений під час проведення обшуку по АДРЕСА_2 пістолет є самозарядною коротко ствольною нарізною вогнепальною зброєю придатною для стрільби ( том 5 а.с. 219-224 ).

Висновком балістичної експертизи № 92 від 08.02.2012 р. патрони є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї. З них 10 штук є пістолетними патронами центрального спалаху, калібру 7,62 мм. До пістолетів ТТ. промислового виробництва та 4 штуки - 7, 62 мм. спортивними револьверними патронами «В-1», промислового виробництва. Боєприпаси в кількості 14 штук справні та придатні для стрільби ( том 5 а.с. 235-239 ).

Вина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні ними злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а також вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України підтверджується доказами, а саме :

Показаннями свідка ОСОБА_13, який будучи допитаний в ході досудового слідства вказав, що 26.01.2012 р. він спільно з ОСОБА_7 за місцем проживання останнього виготовляли кастети, які в подальшому 27.01.2012 р. ОСОБА_7 взяв із собою в м. Івано-Франківськ та пояснив, що вказані три кастети, зокрема два з них було вилучено при затриманні 30.01.2012 р. серед речей ОСОБА_6 та один - серед речей ОСОБА_7 (том 4 а.с. 76-78 ).

Показаннями свідка ОСОБА_18, який був залучений понятим під час проведення огляду автомобіля марки «Чері Амулет» і який вказав, що в багажному відділенні автомобіля в рюкзака біло-червоного кольору з написом «WILSON», серед речей затриманого ОСОБА_7 вилучено один металевий предмет, схожий на кастет. А в рюкзаку червоного та чорного кольорів з надписом «ADIDAS», серед речей ОСОБА_6, виявлено два металеві предмети, схожі на кастети, які поміщено в окремий пакет і упаковано ( том 1 а.с. 203-204 ).

Показаннями свідка ОСОБА_19, який в ході досудового слідства дав аналогічні показання як і свідок ОСОБА_18 ( том 1 а.с. 205-206 ).

Показаннями свідка ОСОБА_12, яка в ході досудового слідства підтвердила, вказала, що в середині жовтня 2011 року до неї звернувся ОСОБА_7, житель АДРЕСА_5, з проханням винайняти для проживання квартиру за адресою АДРЕСА_1, яка перебуває у її власності, на що вона погодилася. А 01.02.2012 р. працівниками міліції з її дозволу було проведено огляд в приміщенні вказаної кварири - за місцем проживання ОСОБА_7. Всі вилучені речі та місце їх вилучення було занесено до протоколу, в якому детально їх описано, зокрема зазначивши, що було вилучено 5 листків паперу із 4-ма отворами в кожному у вигляді форми під кастет, гіпсовий зліпок з отворами посередині, що по своїй формі нагадував форму для виготовлення кастету, паперовий згорток насіння зеленого кольору і подрібнені частки сухої рослинної речовини. Свідок пояснила, що вилучені речі їй не належать (том 2 а. с. 193-195).

Показаннями свідка ОСОБА_20, яка будучи допитана в ході досудового слідства підтвердила, що 01.02.2012 р. була запрошена працівниками міліції в якості понятого при проведенні огляду квартири АДРЕСА_1, власницею якої є ОСОБА_12. Свідок перерахувала речі, які були вилучені в ході проведення вказаного огляду, зокрема зазначила серед вилученого, було 5 листків паперу із 4-ма отворами в кожному у вигляді форми під кастет, в шухляді трюмо, що біля серванту виявлено в прозорому поліетиленовому пакеті насіння зеленого кольору і подрібнені частки сухої рослинної речовини зеленого кольору, та зверху на шафі у спальній кімнаті виявлено гіпсовий зліпок з отворами посередині, що по своїй формі нагадує форму для виготовлення кастету та пластилін. Вказані речі було поміщено в окремі пакети, упаковано ( том 2 а.с. 204-205 ).

Показаннями свідка ОСОБА_21, яка в ході досудового слідства дала аналогічні показання ( том 2 а.с. 202-203 ).

Протоколом огляду від 01.02.2012 р., згідно якого за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 вилучено наркотичний засіб та засоби для виготовлення кастетів ( том 2 а.с. 186-187 ).

Висновком судово-криміналістичної експертизи № 102 від 10.02.2012 р., згідно якого надані на дослідження три металеві предмети, виявлені та вилучені 30.01.2012 р. при огляді автомобіля «Чері Амулет» д.н.з. НОМЕР_5 по вул. Тисменицькій в м. Івано-Франківську є кастетами, що відносяться до холодної зброї ( том 6 а.с. 8-15 ).

Висновком судово-трасологічної експертизи № 101 від 18.02.2012 р., згідно якого надані на дослідження три кастети, вилучені 30.01.2012 р. при огляді автомобіля «Чері Амулет» д.н.з. НОМЕР_5 по вул. Тисменицькій в м. Івано-Франківську виготовлені за допомогою предметів, вилучених під час проведення обшуку в житлі, яке винаймав ОСОБА_7 в АДРЕСА_1 - ливарної форми на гіпсовому зліпку та відрізку паперу. Пластилін та решту відрізків паперу могли використовуватись як допоміжні засоби для виготовлення кастетів та ливарної форми, зокрема отворів на них ( том 6 а.с. 29-36 ).

Протоколом огляду від 16.03.2012 р., згідно якого оглянуто, визнано речовими доказами та долучено до справи три кастети та предмети, які використовувались для їх виготовлення ( том 6 а.с. 19 ).

Висновком судово-хімічної експертизи № 09/12-0174 від 09.03.2012 р., згідно якого надана рослинна речовина, вилучена під час обшуку в житлі ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, вагою 23,93 грама ( том 6 а.с. 48-50 ).

Протоколом огляду від 16.03.2012 р., згідно якого оглянуто наркотичний засіб, вилучений за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_1.

Вивчивши та проаналізувавши досліджені в ході судового слідства докази, колегія суддів вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. ч. 3, 4, 5 ст. 27, ч. 1 ст.122 КК України оскільки він вчинив дії по організації, підбурюванні та пособництві в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Дії підсудного ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122, ч.ч. 1, 2 ст. 263, ч. 2 ст.296 КК України так як він вчинив умисні дії, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб, умисному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинив умисні дії, які виразились в носінні кастетів без передбаченого законом дозволу, вчинив умисні дії, які виразились в носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

А дії підсудного ОСОБА_7, слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст.296, ч. 1 ст. 309 КК України оскільки він вчинив вчинив умисні дії, які виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб, умисному спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, вчинив умисні дії, які виразились в носінні, виготовленні та збуті кастетів без передбаченого законом дозволу, вчинив умисні дії, які виразились в незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту.

Органом досудового слідства підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачувались в тому числі за ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а підсудний ОСОБА_4 за ч. ч. 3, 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, п. п. 6, 11, 12 ч. 2 ст.115 КК України.

Згідно даного обвинувачення їм ставилось у вину те, що в листопаді 2011 року, невстановлена слідством особа, бажаючи позбавити життя потерпілого ОСОБА_8, виступивши замовником вбивства останнього, вступила в злочинну змову з ОСОБА_4, якому за матеріальну винагороду запропонувала вбити ОСОБА_8, на що ОСОБА_4 погодився та розпочав організацію виконання вказаного злочину, за що отримав аванс. І що ОСОБА_4, діючи умисно, перебуваючи в змові з невстановленою слідством особою, з метою вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 в листопаді 2011 року об'єднався єдиним злочинним умислом зі своїми знайомими жителями Вінницької області ОСОБА_6 та ОСОБА_7, при цьому підкупом схилив останніх до вчинення умисного вбивства за попередньою змовою групою осіб.

Конкретні обставини пред'явленого обвинувачення викладені у постанові про притягнення в якості обвинувачених та в обвинувальному висновку.

Суд виходить з того, що відповідно до ст. 121 Конституції України обов'язок по підтриманню обвинувачення в суді, а, відповідно, доведення вини особи згідно пред'явленого обвинувачення, покладається на прокурорів.

Проте жоден з зібраних та наведених обвинуваченням доказів, що були досліджені в ході судового слідства, не містить в собі тієї чи іншої достовірної інформації ні про те хто ж саме був замовником і саме вбивства потерпілого ОСОБА_8, а ні щодо вчинення інших неправомірних дій, ні що ця домовленість мала при цьому фінансову винагороду і яку саме конкретно, все це, а також всі перераховані інші дії, вчинені з такою метою на думку органу досудового слідства, а саме замаху на вчинення вбивства, зокрема, щодо купівлі автомобілів, розмов по мобільних телефонах, і інше, залишилось тільки припущеннями і не можуть бути взяті за основу як достовірні докази вини підсудних саме у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 КК України як це зазначено згідно обвинувачення.

Відповідно до роз'яснень даних у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи» відповідальність за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь інший насильницький злочин щодо неї. Якщо замовник доручив заподіяти потерпілому тілесні ушкодження, а виконавець умисно вбив його, замовник несе відповідальність за співучасть у тому злочині, який він організував чи до вчинення якого схиляв виконавця, а останній - за той злочин, який він фактично вчинив.

У пункті 23 цієї ж Постанови роз'яснено, що питання про те чи був умисел на вбивство чи на спричинення тілесних ушкоджень, судам слід вирішувати виходячи із сукупності обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Оскільки органом досудового слідства з приводу даного обвинувачення не було зібрано достовірних конкретних доказів щодо вчинення дій спрямованих саме на вбивство, і інших доказів не було надано і в ході судового слідства, то при таких обставинах суд не може брати їх за основу оскільки як таких, що є припущеннями і викликають сумнів, підсудних слід визнати винуватими у замаху на вбивство тільки у випадку достовірного підтвердження таких обставин і щоб ці обставини були не припущеннями, як це виходить з суті пред'явленого обвинувачення, а реальними, і по цій підставі суд не може взяти їх за основу при постановленні обвинувального вироку, а тому при відсутності таких доказів з боку обвинувачення суд бере за основу показання як докази, які дані в ході судового розгляду самими підсудними.

Суд в даному випадку керується змістом ст. 62 Конституції України, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

І при цьому суд виходить з того, що позиція підсудних ґрунтується на фактично досліджених в ході судового слідства доказах.

Зокрема, дії які були фактично вчинені підсудними, а саме : в денний час, на людній вулиці, з застосування тільки біти та палиці, навіть з врахуванням того, що було нанесено два удари в область голови не свідчать про намір позбавити потерпілого життя. Про наміри на вчинення вбивства не свідчать і показання по суті спричинення тілесних ушкоджень дані самим потерпілим.

Визначаючись у питанні кваліфікації фактично вчинених підсудними діянь, суд виходить з наступного.

Ст. 275 КПК України 1960 року передбачає, що розгляд справи проводиться судом тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення. Вийти за межі пред'явленого обвинувачення, тобто визнати особу винною у вчиненні тих діянь котрі не ставляться їй у вину органом досудового слідства, суд не вправі.

Відповідно до ст. 277 КПК України 1960 року під час судового розгляду і до закінчення судового слідства тільки прокурор вправі змінити пред'явлене особі обвинувачення, в тому числі і в сторону погіршення становища підсудного, про що він має винести відповідну постанову, в якій формулює нове обвинувачення та викладає мотиви прийнятого рішення.

Суд першої інстанції, вирішуючи обґрунтованість пред'явленого обвинувачення, дослідивши докази з цього приводу, має прийти до вмотивованого висновку про те чи знайшло своє підтвердження це обвинувачення в ході судового слідства. Якщо ті обставини, що ставились підсудному у вину органом досудового слідства КК України, знайшли своє підтвердження повністю чи частково, але такі його дії слід кваліфікувати за іншою статтею, не ставлячи при цьому підсудному у вину вчинення інших дій, і при інших обставинах, крім тих, що ставились органом досудового слідства, суд вправі кваліфікувати фактично вчинене за іншою статтею, відповідно вмотивувавши свою позицію, але визнати підсудних винуватими у вчиненні тих діянь котрі не ставились їм у вину органом досудового слідства і по суті своїй відрізняються від того обвинувачення, що було фактично пред'явлено, суд не вправі.

А тому, виходячи з зазначеної позиції, колегія суддів перекваліфікувала дії винних зі ст.115 на ст. 122 КК України, визнавши доведеною, при дотриманні при цьому процесуальних прав підсудних, в тому числі права на захист, обвинувачення в тій частині, що вказана вище, давши таким діям саме зазначену вище кваліфікацію.

Підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_6 органом досудового слідства ставилось у вину вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України ( незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі ), а саме : що ОСОБА_4, за попередньою змовою з ОСОБА_6, в січні 2012року, у невстановленої слідством особи, при невстановлених обставинах, діючи умисно, незаконно придбали наркотичний засіб кокаїн, який в подальшому перенесли в квартиру по місцю тимчасового проживання ОСОБА_6 по АДРЕСА_2, де стали незаконно зберігати.

І що в подальшому, ОСОБА_4 в змові з ОСОБА_6, з метою перевезення наркотичного засобу в м. Вінниця, перебуваючи в квартирі по АДРЕСА_2, придбаний ними наркотичний засіб - кокаїн заховали серед особистих речей ОСОБА_6 та спільно стали його незаконно зберігати та перевозити.

Як це зазначено в обвинувальному висновку, вину підсудних у вчиненні цього злочину орган досудового слідства підтверджував такими доказами :

Показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22.

Протоколом огляду місця події від 30.01.2012 р., згідно якого в багажному відділенні серед речей ОСОБА_6 вилучено два липучих згортки з вмістом наркотичного засобу - кокаїну.

Протоколом відібрання взірців для експертного дослідження від 31.01.2012 р., згідно якого в ОСОБА_4 відібрано взірці пальців рук останнього.

Висновком дактилоскопічної експертизи № 32-Д від 17.02.2012 р., згідно якого слід пальця руки, вилучений на липучому згортку з наркотичним засобом залишений ОСОБА_4

Висновком хімічної експертизи № 09/12-0173 від 09.02.2012 р., згідно якого речовини білого кольору у двох згортках, вилучених під час огляду місця події з багажника автомобіля марки «Чері Амулет» д.н. НОМЕР_5 містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений - кокаїн, вагою 28,597 грама.

Протоколом огляду від 16.03.2012 р., згідно якого оглянуто наркотичний засіб, вилучений 30.01.2012 р. при огляді автомобіля марки «Чері Амулет» д.н. НОМЕР_5, який був визнаний та долученитй до справи як речовий доказ.

Оцінюючи зазначені органом досудового слідства докази, а також проаналізувавши всі інші з доказів зібраних по справі з цього приводу в частині вказаного обвинувачення колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 79 КПК України 1960 року, котрим слід керуватися в даній справі, речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого чи прокурора і зберігаються при справі або передаються для зберігання відповідній установі. При передачі справи від одного органу дізнання до іншого, направлення справи прокуророві чи до суду речові докази передаються разом зі справою.

В той же час матеріали справи підтверджують, що :

06 лютого 2012 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 309 КК України в якій зазначено, що при огляді вказаного автомобіля 30 січня 2012 року серед особистих речей ОСОБА_4 знаходилась і пара взуття чороного кольору з якого виявлено та вилучено два згортки з порошкоподібною речовиною кокаїном ( том 1 а. с. 13 ).

В той же час по справі в жодному документі чи поясненні не вказується, що те взуття належить саме ОСОБА_4, навпаки достовірно підтверджено, що взуття ОСОБА_6.

Аналогічного змісту є постанова слідчого від 15 червня 2012 року щодо ОСОБА_6, і теж зазначено, що речовина виявлена в його взутті ( том 1 а. с. 37 ).

У протоколі огляду місця події від 30 січня 2012 року дослівно вказано, що в ході огляду речей, що знаходилися в багажнику автомобіля « у розовому кульку знаходяться речі : замшеві туфлі чорного кольору ( одна пара ), у лівому туфлю знаходиться два пакетика у вигляді куль, замотані, коричневого кольору». Там же перераховано інші виявлені речі і після зазначається знову ж таки дослівно : «вище вказані та описані речі упаковані в поліетиленові пакети, зав'язані та скріплені паперовими бірками та вилучені» ( том 1 а. с. 172 ).

У матеріалах справи, крім зазначеного у протоколі огляду від 30 січня 2012 року, немає жодного конкретного опису цих двох кульок, протоколів їх огляду та вилучення у виявленому стані не складено, ким саме і коли вони були упаковані в такий пакет по справі не вбачається, а вони поступали до спеціалістів чи експертів упаковані в той чи інший конкретний пакет, опечатані відповідною печаткою з підписами конкретних понятих та слідчого, відповідно, є посилання у висновках на те, що до експертів чи спеціалістів поступили саме ті кульки котрі були вилучені викликають сумнів. А фіксації необхідних даних з цього приводу у справі немає.

На а.с. 191 том 1 є лист заступнику прокурора області в порядку ст.ст. 177, 190 КПК України про те, що 31січня 2012 року затримано та проведено огляд автомобіля яким керував ОСОБА_6. В той час коли по справі такі дії мали місце 30 січня 2012 року.

По справі в ході досудового слідства було отримано ряд висновків спеціалістів та експертів щодо цих кульок.

Зокрема, з супровідним листом від 30 січня 2012 року № 285 начальнику НДЕКЦ направляється поліетиленовий пакет з зазначеними об'єктами ( том 1 а. с. 198 ) для надання відповіді на питання про те чи ця речовина не є наркотичною.

Тим же днем, але за іншим номером 288 надсилаються ті ж самі пакети, але для вирішення питання щодо слідів пальців рук на них ( том 1 а. с. 193 ).

Висновок спеціаліста від 31 січня 2012 року № 0135 підтверджує, що речовина ця є кокаїном, а по тексту висновку вказується, що об'єкт дослідження надано упакованим в прозорому полімерному пакеті, горловина якого зав'язана ниткою сірого кольору, на бірці є рукописний текст і підписи понятих та слідчого, їх поміщено після дослідження в полімерний пакет № 0547552 та повернуто ініціатору ( том 1 а. с. 200-202 ).

Супровідний лист № 23/890 від 31 січня 2012 року підтверджує, що даний висновок спеціаліста та об'єкти дослідження направлені в цей же день начальнику УКР УМВС України в області ( том 1 а. с. 199 ).

Висновок спеціаліста від 01 лютого 2012 року № 28-Д підтверджує, що на поверхні одного з цих згортків виявлено слід пальця руки придатний для ідентифікації, але ким залишений невідомо ( том 1 а. с. 196-197 ). А по тексту цього висновку вказується, що об'єкт поступив на дослідження теж з аналогічними біркою та підписами понятих і слідчого.

Хоч у той же час 31 січня 2012 року ці ж самі пакети, які поступили з іншим супровідним листом за № 288, були уже вскриті, зроблено відповідні аналізи і після вони були повернуті уже опечатані іншими печатками ( НДЕКЦ ).

Листом від 01 лютого 2012 року за № 23/925 начальник НДЕКЦ надсилає начальнику УКР УМВС України в області цей висновок ( том 1 а. с. 194 ).

І тим же днем на виконання того ж листа за № 288 начальник НДЕКЦ повідомляє начальника УКР УМВС України в області, що слід залишений на поверхні згортка гр. ОСОБА_4 ( том 1 а. с. 195 ), хоч у висновку про це не йдеться і тільки у висновку експерта від 17 лютого 2012 року № 32-Д є відповідь на дане питання.

В обох цих висновках долучено одні і ті ж фотографії і на яких зафіксовано одні і ті ж кульки, і достовірно вбачається, що вони мають ті ж самі контури, тобто що 31 січня 2012 року вони не вскривались, тоді коли по висновку підтверджується, що день перед цим 31 січня 2012 року кульки були вскриті ( том 1 а. с. 201, 196 зворот ).

Як вбачається з висновку експерта № 32-Д від 17 лютого 2012 року на поверхні відрізка липучої стрічки типу «Скотч» максимальними розмірами 1113х48 мм з поверхні згортка, який був вилучений під час огляду автомобіля «Чері Амулет» виявлено слід пальця руки максимальними розмірами 15х14 мм, слід пальця придатний для ідентифікації особи і залишений він великим пальцем лівої руки гр.. ОСОБА_4. Як підтверджує текст цього висновку на експертизу надано п'ять відрізків липучої стрічки типу «Скотч» з двох згортків, дактилокарти на підсудних. А далі по тексту вказується, що слідчим надано об'єкти упакованими в два пакети з полімерного матеріалу, з бірками, підписами понятих і слідчого. І в одному з них маються п'ять відрізків липучої стрічки. Але звідкіля взялись у даному пакеті ці відрізки скотчу ні з даного висновку експерта ні з інших матеріалів справи невідомо ( том 5 а. с. 200-207 ).

І після цього постановою слідчого від 22 березня 2012 року поліетиленовий пакет з вмістом відрізку скотчу із слідом пальця руки ОСОБА_4 визнається речовим доказом по справі ( том 5 а. с. 211 ).

А постанови про визнання цих кульок як таких, що були згідно матеріалів справи вилученими, речовими доказами та долучення до матеріалів у справі не було винесено. Всі висновки та експертизи призначались та отримані не щодо речових доказів по справі, а щодо невідомих речей.

І тільки 16 березня 2012 року, тобто після проведення всіх експертиз щодо цих кульок, постановою слідчого визнано і долучено до справи як речовий доказ вказаний вище полімерний пакет № 0547552 з вмістом двох прозорих полімерних пакетиків з сухою спресованою порошкоподібною речовиною білого кольору у вигляді грудок, що є дещо іншим процесуальним документом щодо цих кульок і не може замінити постанови про визнання речовими доказами саме цих двох кульок, що проходять по справі як такі, що були виявлені при огляді вказаного автомобіля.

З висновку експерта від 09 березня 2012 року № 09/12-0173 вбачається, що надані для дослідження речовини білого кольору у двох згортках, вилучених під час огляду місця події з багажника автомобіля «Чері Амулет» містять кокаїн, вага якого 28,597 грама. По його тексту зазначається, що об'єкти надано для дослідження упакованими в полімерний пакет № 0547552 з написами «…МВС експертна служба…», на пакеті є рукописні тексти «Івано-Франківська обл.. НДЕКЦ висновок спеціаліста № 135 від 31.01.12 р. ( Говера ) підпис 31.01.2012 р., порушень упаковки не виявлено. Упаковка без вільного доступу до вмісту. Після дослідження об'єкт упаковано та опечатано печаткою НДЕКЦ при УМВС України в області ( том 6 а. с. 61-66 ).

Тобто підтверджено зміст висновку спеціаліста від 31 січня 2012 року про те, що ці кульки, їх вміст, були поміщені, після того як були розкриті, зовсім у інший окремий пакет.

Допитані судом в якості свідків спеціаліста та експерти, що проводили вказані дослідження та надавали експертні висновки, не змогли суду пояснити вказаних протиріч.

Ст. 82 КПК України 1960 року передбачає, що протоколи слідчих дій, складені і оформлені в порядку передбаченому цим Кодексом, є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи.

Тобто, протоколи слічих дій можуть бути належними доказами тільки при умові, що вони складені з дотриманням вимог закону.

Ст. 85 КПК України 1960 року, передбачає, що в протоколі про кожну слідчу дію повинні бути зазначені відповідні дані, в т. ч. всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії.

Згідно зі змістом ст. 190 КПК України 1960 року з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, предметів та документів. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений і до порушення справи. В цих випадках, при наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події. Про результати огляду слідчий складає протокол. Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч. 5 ст. 117 цього Кодексу. А у невідкладних випадках, в тому числі пов'язаних з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, може бути проведено без постанови судді. У такому випадку слідчий в протоколі огляду обов'язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством.

Ст. 191 КПК України 1960 року при огляді слідчий проводить вимірювання, складає план і кресення оглянутого місця та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх. Огляд предметів і документів, вилучених під час огляду місця події, при виїмці або обшуку, а також пред'явлення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому та іншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а у випадках коли це неможливо, за місцем провадження у справі.

Відповідно до ст. 178 КПК України 1960 року примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи, проводиться лише за вмотивованою постановою судді з додержанням ч. 5 ст. 177 Кодексу. А виїмка вказаних кульок процесуально оформлена не була.

Вказане вище підтверджує, що вимог закону при процесуальному оформленні руху вказаних вище двох кульок, їх опису, виявлення та вилучення, починаючи з дня їх виявлення і завершуючи направленням на відповідні дослідження, в яких, як вважав орган досудового слідства, був героїн, не дотримано. Відповідно, зазначені вище процесуальні документи, протоколи слідчих дій, їх суть та зміст викликають сумнів. А тому не можуть бути, виходячи зі змісту ст. 62 Конституції України взяті за основу як докази при постановленні обвинувального вироку.

Оцінюючи показання свідка ОСОБА_22 колегія суддів враховує, що даний свідок дав показання котрі стосуються фактично всіх можливих обставин по сраві. І до оцінки його показань слід підійти всесторонньо, з аналізом всіх обставин, що можуть мати при цьому значення.

Підсудний ОСОБА_6, не заперечуючи того факту, що коли він був затриманий і перебував в ІТТ Надвірнняського РВ, то там були і інші особи, в той же час категорично заперечив, що він розповідав такі обставини по справі як їх вказував свідок ОСОБА_22.

В матеріалах справи ( том 4 а. с. 69 ) є довідка УКР УМВС України в області без числа від лютого місяця 2012 року № 782 в якій зазначено, що до особи ОСОБА_22 застосовувались заходи безпеки, при цьому її дані були змінені.

Ст. 52-3 КПК України 1960 року передбачає, що нерозголошення відомостей про особу взяту під захист, може забезпечуватися шляхом обмеження відомостей про неї в матеріалах перевірки, а також протоколах слідчих дій та судових засіданнях. Орган дізнання, слідчий, прокурор, суд ( суддя ), прийнявши рішення про застосування заходів безпеки, виносить мотивовану постанову, ухвалу про заміну прізвища, імені, по батькові, взятої під захист, на псевдонім. Надалі у процесуальних документах зазначається лише псевдонім, а справжні прізвище, ім'я, по батькові та інше вказується лише у постанові ( ухвалі ) про заміну анкетних даних. Ця постанова до матеріалів справи не додається, а зберігається окремо в органі, у провадженні якого перебуває кримінальна справа. Відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом. На документи, що містять таку інформацію, не поширюються правила, передбачені частиною другою статті 48, статтями 217-219 і 255 цього Кодексу.

Тобто, знайомитися з такими матеріалами не вправі всі інші учасники процесу, але це не стосується суду, який вправі і зобов'язаний при потребі в цьому, перевірити такі матеріали з метою переконатись у достовірності тих чи інших фактичних обставин, такі матеріали не є таємними.

В той же час на запит суду щодо надання таких матеріалів для їх огляду колегією суддів поза межами судового засідання, начальник УКР УМВС України в області листом від 10 квітня 2013 року № 10/1346 повідомив суд, що відповідно до ст. ст. 12-13 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та відомчих нормативних актів, такі документи зберігаються в УМВС України в області з відповідним грифом таємності.

В ході судового розгляду вказаний свідок викликався судом через орган досудового слідства так як слідує в такій ситуації, але в судове засідання свідок не прибув, а прокурор надав суду рапорт працівника міліції, інші пояснення, з долученням до нього даних в яких зазначено про час порушення щодо цього свідка кримінальних справ, про притягнення до адмінвідповідальності з зазначенням накладеного стягнення, коли, з вказанням дати, затримувався органами внутрішніх справи з приводу тих чи інших обставин, і з якого вбачається, що даний свідок 30 січня 2012 року чи в інші дні січня 2012 року не затримувався, адмінстягнення у вигляді арешту не відбував.

На думку колегії суддів, той факт, що його доставкою в суд займався рядовий працівник карного розшуку, котрий надав прокурору, а прокурор суду вказані вище дані, не дає підстав вважати, що він підпадає під зміст ст. ст. 12,13 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» як це вказав у листі начальник УКР УМВС України в області і тому до уваги його показання при постановленні вироку не бере.

При вирішенні питання щодо оцінки доказів у користь визнання вини підсудних у вчиненні даного злочину колегія суддів виходить з того, що відповідно до роз'яснень даних у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1999 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» при розгляді кримінальних справ суд має суворо дотримувати закріплений у ч. 1 ст. 62 Конституції принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведеною в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого ( підсудного ) доведення своєї невинуватості і в якому звернуто увагу судів на те, що згідно з ч. 3 зазначеної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої, а доведення вини особи та підтримання в суді державного обвинувачення згідно зі ст. 121 Конституції покладається на прокуратуру.

А також, що у пункті 19 цієї ж Постанови вказується, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватись такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Викладені обставини дають суду підстави прийти до висновку, що достовірних доказів щодо того, що підсудні вчинили злочин передбачений ст. 309 ч. 3 КК України не здобуто, ті що зібрані органом досудового слідства як такі, що викликають сумніви, не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, а тому за ст. 309 ч. 3 КК України підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_6 слід виправдати.

Призначаючи підсудним покарання суд враховує як ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, так і особи винних, їх роль у вчиненні злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, обставини, що пом'якшую покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_4, колегія суддів вважає є те, що він частково визнав свою вину, чим сприяв розкриттю злочину, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має постійне місце праці.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_6, колегія суддів вважає є те, що він теж частково визнав свою вину, чим сприяв розкриттю злочину, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, одружений, має на утриманні малолітню дитину

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_7, колегія суддів вважає є те, що він теж частково визнав свою вину, чим сприяв розкриттю злочину, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину.

Обставин, що обтяжують покарання всіх трьох підсудних відповідно до змісту ст. 67 КК України, колегія суддів не вбачає.

З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що покарання підсудним слід призначити в межах санкцій статтей КК України за якими вони визнанні винуватими у вчиненні злочинів.

Цивільний позов Івано-Франківської обласної клінічної лікарні про стягнення з засуджених 2772 гривні 01 коп. затрачених на стаціонарне лікування потерпілого по справі ОСОБА_8, визнаний підсудними по справі, слід задовольнити.

При постановленні вироку слід стягнути із засуджених судові витрати по справі та вирішити долю речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

З А С У Д И Л А :

ОСОБА_4 визнати винним за ч. ч. 3, 4, 5 ст. 27, ч. 1 ст. 122 КК України та призначити покарання - два роки вісім місяців обмеження волі.

за ч. 3 ст. 309 КК України ОСОБА_4 виправдати.

Строк відбування призначеного покарання рахувати з 30 січня 2012 року, часу його фактичного затримання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду негайно у зв'язку з відбуттям призначеного покарання.

ОСОБА_6 визнати винним за ч. 1 ст. 122, ч.ч. 1, 2 ст. 263, ч. 2 ст. 296 КК України та призначити покарання :

за ч. 1 ст. 122 КК України - два роки вісім місяців обмеження волі,

за ч. 1 ст. 263 КК України - два роки позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 263 КК України - два роки обмеження волі,

за ч. 2 ст. 296 КК України - три роки шість місяців обмеження волі,

за ч. 3 ст. 309 КК України ОСОБА_6 виправдати.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання обрати шляхом часткового складання призначених покарань - три роки позбавлення волі.

Строк відбування призначеного покарання рахувати з 30 січня 2012 року, часу його фактичного затримання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обраний - взяття під варту.

ОСОБА_7 визнати винним за ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 263, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання :

за ч. 1 ст. 122 КК України - два роки вісім місяців обмеження волі,

за ч. 2 ст. 263 КК України - два роки обмеження волі,

за ч. 2 ст. 296 КК України - три роки шість місяців обмеження волі

за ч. 1 ст. 309 КК України - один рік обмеження волі

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання обрати шляхом часткового складання призначених покарань - чотири роки шість місяців обмеження волі.

Строк відбування призначеного покарання рахувати з 30 січня 2012 року, часу його фактичного затримання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_7 залишити попередньо обраний - взяття під варту.

Цивільний позов Івано-Франківської обласної клінічної лікарні задовольнити.

Стягнути з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в солідарному порядку в користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні з зарахуванням на розрахунковий рахунок № 35420004001179 ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код 01993150 - 2772 ( дві тисячі сімсот сімдесят дві ) гривні 01 коп..

Стягнути в солідарному порядку з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області з зарахуванням на р/р 31259272210042, код 25575150, МФО 825014 в ГУДКУ у Львівській області 14504 ( чотирнадцять тисяч п'ятсот чотири ) гривні 76 коп. витрат за проведення експертиз.

Стягнути в солідарному порядку з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області з зарахуванням на р/р 31255272210165, код 25574765, МФО 836014 в УДК Івано-Франківської області 6144 ( шість тисяч сто сорок чотири ) гривні 24 коп. витрат за проведення експертиз.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області з зарахуванням на р/р 31255272210165, код 25574765, МФО 836014 в УДК Івано-Франківської області 3079 ( три тисячі сімдесят дев'ять ) гривень 86 коп. витрат за проведення експертиз.

Стягнути з засудженого ОСОБА_7 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області з зарахуванням на р/р 31255272210165, код 25574765, МФО 836014 в УДК Івано-Франківської області 2388 ( дві тисячі триста вісімдесят вісім ) гривень 60 коп. витрат за проведення експертиз.

Речові докази по справі :

1) три компакт-диски з відеозаписами з камер спостереження, три компакт-диски із інформацією - роздруківками вхідних та вихідних телефонних з'єднань підсудних, п'ять компакт-дисків із вмістом телефонних розмов підсудних з іншими особами, два паперових конверти зі слідами пальців рук, пакет зі слідами взуття, поліетиленовий пакет з вмістом відрізку скотчу із слідом пальця руки обвинуваченого ОСОБА_4, договір оренди квартири у приватної особи від 29 листопада 2011 р., акт прийому-передачі житлової площі від того ж дня, копію паспорта ОСОБА_4 - зберігати при матеріалах справи ;

2) три шапки-маски чорного кольору, шапку чорного кольору, взірці волосся підсудних, замок з тросиком, дерев'яну биту, три кастети, ливарну форму на гіпсовому зліпку, п'ять відрізків паперу та шматок пластиліну, два циліндрових замки, ключі з маркувальними позначками «turan» та «imperial», прозорий безбарвний полімерний пакет з вмістом насіння з сухою рослинною речовиною з пряним запахом конопель, чотири паперових конверти з вмістом зразків крові підсудних та свідка ОСОБА_13, пластикову картку від сім карти з № НОМЕР_9, упаковку від стартового пакету «МТС», тарифний план «Супер МТС» із зазначеним номеру сім-карти «НОМЕР_10», пластикову картку від сім карти «лайф» НОМЕР_11, пластикову картку від сім карти «МТС» без номеру, дві флеш карти «Transend JF V30/1 Gb» та USB Flash Drive, вилучені 30 січня 2012 року в автомобілі марки «Черрі» д. н. з. НОМЕР_5 - знищити ;

3) мобільні телефони марки :

- «Самсунг» моделі «GT-E1080W», ІМЕІ НОМЕР_12 із сім картою № НОМЕР_13 та «Самсунг» моделі «GT-E1081T», ІМЕІ НОМЕР_14 із сім картою № НОМЕР_15 - повернути їх власнику, ОСОБА_4 ;

- «Самсунг» моделі «GT- E1080W», ІМЕІ НОМЕР_16 з сім картою № НОМЕР_17 та коробку від цього ж телефону, телефон «Android phone» ІМЕІ 1: НОМЕР_18, ІМЕІ 2: НОМЕР_19 із сім картами : № НОМЕР_20 та № НОМЕР_21, матерчату куртку темно-зеленого кольору та штани джинсові - повернути їх власнику, ОСОБА_7 ;

- «Самсунг» моделі «GT-E1081T», ІМЕІ НОМЕР_22 із сім картою № НОМЕР_23, «Нокіа» моделі «5130с-2», ІМЕІ НОМЕР_24 із сім картою № НОМЕР_25, частину пластикової картки від сім-карти оператора мобільного зв'язку «Київстар» із номером НОМЕР_26, інструкцію з використання мобільного телефону марки «Нокіа 6030» із зазначеним ІМЕІ телефону НОМЕР_27, дві радіостанції марки «Kenwood» із зарядним пристроєм до них, вилучені 30 січня 2012 року під час проведення обшуку по АДРЕСА_2, штани джинсові - повернути їх власнику, ОСОБА_6 ;

4) одяг : куртку, светр та кепку - повернути їх власнику, потерпілому по справі ОСОБА_8 ;

5) арешт, накладений постановою слідчого від 07 травня 2012 року на автомобіль марки BA3-21093, д. н. з. НОМЕР_8, 2000 року випуску, кузов № НОМЕР_28 - скасувати, а вказаний автомобіль з майданчика затриманого автотранспорту ВДАІ з обслуговування м. Івано-Франківська, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ 21093 д. н. з. НОМЕР_8 серії НОМЕР_29, талон проходження технічного огляду серії НОМЕР_30, довіреність на право користування та розпорядження автомобілем ВАЗ 21093 д. н. з. НОМЕР_8 серії ВРО 181261 - повернути їх власнику, ОСОБА_23 ;

6) системний блок комп'ютера Western Digital, вилучений 30 січня 2012 р. під час проведення обшуку по АДРЕСА_2, що знаходиться в камері зберігання речових доказів УМВС в Івано-Франківській області - повернути його власнику, ОСОБА_4 ;

7) автомобіль марки «Чері Амулет» д. н. з. НОМЕР_5, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_7, що знаходиться на майданчику затриманого автотранспорту ВДАІ з обслуговування м. Івано-Франківська - повернути його власнику, ОСОБА_6;

8) патрони передані на зберігання в склад АТО ВРЗ УМВС в кількості 14 штук та самозарядний пістолет конструкції Токарева, полімерний пакет № 0547552, що зберігається в камері зберігання речових доказів відділу ресурсного забезпечення УМВС, з кокаїном вагою 28,597 грам - конфіскувати в дохід держави.

На вирок протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, що перебувають під вартою, у той же строк з часу вручення їм копії вироку, може бути подана апеляція до судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.

Головуючий - суддя ____ В.С. Попович

судді : ____ І.І. Болюк

____ Д.М. Руденко