Рішення № 31774933, 06.06.2013, Київський районний суд м. Сімферополя

Київський районний суд м. Сімферополя

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 123/5132/13-ц Номер провадження 2/123/2280/2013

06.06.2013 рокуКиївський районний суд м. Сімферополя в складі:

головуючого судді Тонкоголосюка О.В.,

при секретарі Селезньовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, уточнивши свої вимоги просить, стягнути з відповідачів солідарно на його користь у відшкодування матеріальної шкоди 86372,60 грн., моральної шкоди 1000 грн., а також відшкодувати судові витрати повязані із зверненням до суду.

В обґрунтування свої вимог зазначає, що в лютого 2012 року він познайомився з відповідачами по справі, які пообіцяли йому у разі внесення в проект «Всемирна каса взаємодопомоги» грошових коштів, повернення грошових коштів із відсотками від 20 до 65% на місяць. При цьому зобовязалися повернути грошові кошти із відсотками до 15 жовтня 2012 року.

Позивач зазначає, що в проміжок часу з лютого до липень 2012 року ним було перераховано відповідачам суму в розмірі 86372,60 грн., яку йому досі не повернули, що явилося підставою для звернення до суду за захистом своїх прав. Більш того, позивач зазначає, що внаслідок неправомірної поведінки з боку відповідачів він зазнав моральні переживання, яки виразилися в погіршенні сімейних стосунків та здоровя, він є інвалідом третьої групи, ветераном Великої вітчизняної війни, тому кожну стресову ситуацію важно переносить, моральну шкоду оцінює у 1000 грн.

В судовому засіданні позивач заявлені ним вимоги, в уточненому варіанті, підтримав в повному обємі. Пояснив, що грошові кошти він дійсно перераховував на рахунок ОСОБА_2, але відповідачів зазначає двох оскільки вмовили його на це двоє.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, в розумінні положень ч.5 ст. 74 ЦПК України, в судове засідання не явилися, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечує проти вирішення справи шляхом ухвалення заочного рішення.

Вислухав позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

За загальним правилом (ч.1 ст.11 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Сторони мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Стаття 213 ЦПК України вимагає від суду повно та всебічно з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідити всі докази в їх сукупності.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом часу з лютого по липень 2012 року перерахував на користь ОСОБА_2 грошові кошти на загальну суму 86372,60 грн., при цьому як вбачається зі змісту квитанцій наданих позивачем на підтвердження внесених ним коштів, оригінали яких були оглянуті в ході судового розгляду справи, копії яких додані до матеріалів справи, призначенням платежу зазначене: внесення готівки на рахунок МПК ( Документ по касі № 29) ( ас. 8-9).

Як стверджує позивач, що не було спростоване в ході судового розглядами справи, зазначені вище грошові кошти були перераховані ним на користь відповідачів з метою вступу в фінансову систему «Всемірна каса взаємодопомоги» та отримання відсотків, які за обіцянками останніх мали складати від 20 до 65% на місяць. При цьому грошові кошти перераховані ним в проект «Всемірна каса взаємодопомоги» відповідачі разом із відсотками обіцяли повернути в строк до 15 жовтня 2012 року. Проте досі не повернули, від виконання своїх зобовязань ухиляються, на його неодноразові звернення з вимогою про повернення грошових коштів відповідають відмовою.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів" послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Договором є усний чи письмовий правочин укладений між споживачем і виконавцем. Підтвердження вчинення усного правочину оформлюється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншим документам (розрахунковий документ).

Таким чином, суд вважає доведеним з боку позивача досягнення ним із відповідачем ОСОБА_2 певного грошового зобовязання, яке оформлено усною угодою на підтвердження укладення якої позивачем надано відповідні квитанції.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 цього кодексу встановлено настання правових наслідків у разі порушення зобов'язання, у тому числі, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1) та прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч.4).

Згідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у по станові від 23.05.2012 р. у справі № 6-35цс12: За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороня ються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. ІІравочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідально схеми.

У відповідності до положень ст. 360-7 ч.1 ЦПК України, яка передбачає, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд вважає, що задоволення вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди, у зв'язку з невиконанням умов договору, грошових коштів сплачених ним за домовленістю з відповідачами є таким, що відповідає положення зазначених вище правових позицій Верховного Суду України.

Вирішуючи питання про особу з якої слід стягнути на користь позивача суму внесену ним на виконання домовленості із відповідачами, суд приходить до того, що враховуючі, що всі грошові кошти були перераховані на імя ОСОБА_2, то саме вона повинна повернуті вказані кошти позивачеві, це буде відповідати змісту положень про право на справедливий судовий розгляд (ст. 6 Конвенції, ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 4, 10, 11 ЦПК України)

Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд виходив з наступного.

У відповідності до ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно ст. 23 Цивільного Кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав.

Частиною другою даної статті передбачена форма, яку може мати моральна шкода та в яких випадках вона може бути завдана особі. Ці форми складаються: фізичного болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням и майна; у приниженні честі гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач не висловив жодного доводу в обґрунтування того, що йому завдані суттєві моральні страждання, що відобразилося в переживаннях з приводу порушення його прав у наслідок неправомірних дій відповідача.

Більш того, сам факт того, що позивач є інвалідом, ветераном Великої вітчизняної війни, ні яким чином не підтверджує тих обставин, що стан його здоров`я погіршився саме внаслідок неправомірних дій з боку відповідачів, та само по собі погіршення стану здоровя позивача порівняно з станом до лютого 2012 року суду не надано.

Більш того, задоволення вимог позивача про стягнення суми боргу, є достатньою компенсацією понесених ним незручностей з приводу не повернення грошових коштів.

Щодо вимог про відшкодування судових витрат, то вони підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підстав викладеного, ст.ст.23, 610-612, 1167 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 11, 57, 60, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу 86372,60 грн. та судові витрати повязані із спалою судового збору в розмірі 863,73 грн. Всього 87236,33 грн. (вісімдесят сім тисяч двісті тридцять шість гривен тридцять три копійки).

В задоволенні інший частки позову відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем через Київський районний суд м. Сімферополя протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем на рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Сімферополя.

СуддяТонкоголосюк О. В.