Рішення № 31774668, 07.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" червня 2013 р.Справа № 916/1229/13

За позовом: Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1;

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС";

про стягнення 48 483,65 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 13.05.2013р. за вх. №1957/2013 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" (далі - Відповідач) 48 483,65 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судовому засіданні не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.05.2013 року за вх. №18787/2013.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" було укладено договір поставки №Р11-116 від 22.04.2011 року, згідно якого позивач зобов'язався поставляти окремими партіями та передавати у власність відповідачу товар, а відповідач - приймати та оплачувати його вартість.

На виконання умов договору, позивачем було здійснено поставку товару на суму у розмірі 47 412,69 грн., однак відповідач не розрахувався за отриманий товар.

В результаті вищезазначеного, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" 47 412,69 грн. основного боргу, 291,58 грн., пені та 779,38 грн. 40% річних.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, 22 квітня 2011 року між позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" (Покупець) було укладено Договір поставки № Р11-116.

Згідно п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується поставляти окремими партіями та передавати у власність Покупцю товари, а Покупець, зобов'язується приймати та оплачувати їх в асортименті й у кількості, відповідно до накладних, що є невід'ємною частиною договору (п. 1.2, 1.3 Договору).

На виконання умов Договору, позивачем було здійснено поставку товару на суму у розмірі 47 412,69 (сорок сім тисяч чотириста дванадцять грн. шістдесят дев'ять коп.) гривень.

Факт приймання товару відповідачем підтверджується наступними видатковими накладними: №62963 від 21.05.2012 року на суму 3 520,70 грн.; №62941 від 21.05.2012 року на суму 6 509,03 грн.; №62954 від 21.05.2012 року на суму 3 520,70 грн.; №62959 від 21.05.2012 року на суму 3 520,70 грн.; №62951 від 21.05.2012 року на суму 3 520,70 грн.; №72933 від 09.06.2012 року на суму 1 079,93 грн.; №73057 від 09.06.2012 року на суму 1 936,72 грн.; №72944 від 09.06.2012 року на суму 1 057,16 грн.; №72955 від 07.07.2012 року на суму 1 402,96 грн.; №123210 від 17.09.2012 року на суму 2 251,88 грн.; №123223 від 17.09.2012 року на суму 1 112,94 грн.; №123230 від 17.09.2012 року на суму 1 227,80 грн.; №123232 від 17.09.2012 року на суму 1 003,80 грн.; №123234 від 17.09.2012 року на суму 617,98 грн.; №123240 від 17.09.2012 року на суму 2 151,10 грн.; №123244 від 17.09.2012 року на суму 905,87 грн.; №123259 від 17.09.2012 року на суму 2 185,38 грн.; №157269 від 26.11.2012 року на суму 1 869,34 грн.; №137455 від 14.11.2011 року на суму 1 736,29 грн.; №137456 від 14.11.2011 року на суму 1 736,29 грн.; №137458 від 14.11.2011 року на суму 1 736,29 грн.; №137459 від 14.11.2011 року на суму 1 736,29 грн.; №137460 від 14.11.2011 року на суму 1 736,29 грн.; №137461 від 14.11.2011 року на суму 1 736,29 грн.

Згідно пункту 7.1. Договору поставки, оплата партії товару здійснюється із розстроченням платежу, частинами по мірі реалізації товару третім особам, кожні 10 календарних днів за товар, який реалізований за цей період.

Відповідно до вимог пункту 11.1. Договору, з метою забезпечення Продавцю можливості контролю за вчасними розрахунками, Покупець зобов'язаний кожні 10 календарних днів з моменту поставки Товару надавати Продавцю достовірну інформацію (звіт) про реалізацію товару та/або його залишки. У разі неподання Покупцем Продавцю звіту згідно умов даного Договору або надання звіту з недостатніми даними, вважається, що весь поставлений товар Покупцем реалізований і у нього настав обов'язок сплатити вартість всього поставленого товару.

У відповідності до вимог пункту 8.6. Договору, у випадку невиконання Покупцем обов'язку щодо оплати, подання звітів про реалізований товар або допуску представників до перерахунку залишків нереалізованого товару, Продавець має право вимагати повернення товару, що реалізований Покупцем і за який не проведено оплату. При цьому, Покупець зобов'язаний протягом 5 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Продавця на свій вибір: повернути такий товар або здійснити оплату за нього у повному обсязі.

У відповідності до вимог пункту 8.6. Договору, Позивачем було надіслано Відповідачеві 11 квітня 2013 року грошову вимогу про повернення товару або здійснення повної оплати за нього, котру Відповідачем було отримано 16 квітня 2013 року.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (терміни).

Господарським судом визначено, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору, чим самим утворив заборгованість у розмірі 47 412,69 грн.

В матеріалах справи міститься Акт звірки взаємних розрахунків, підписаний обома сторонами та скріплений печатками, що свідчить про обізнаність відповідача про існування заборгованості станом на 31.03.2013 рік у розмірі 47 412,69 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Разом з тим, відповідно до пункту 8.3. Договору поставки, пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 24 квітня 2013 року по 08 травня 2013 року становить 291,58 гривень.

Відповідно до вимог пункту 7.4. Договору поставки, 40% річних за прострочення грошового зобов'язання за період з 24 квітня 2013р. по 08 травня 2013 року становлять 779,38 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТРАНСЕРВІС" (65069, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, проспект Добровольського, буд. 95, кв. 46, код ЄДРПОУ 35641900, р/р 2600311505901 в ПАТ „Акціонерний банк Південний", МФО 328209) на користь Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 у ВФ ПАТ „Кредитпромбанк" м. Луцьк, МФО 303741) 47 412,69 грн. основного боргу, 291,58 грн., пені та 779,38 грн. 40% річних та суму судового збору у розмірі 1 720,50 грн.

3. Копію даного рішення надіслати відповідачу (65069, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, проспект Добровольського, буд. 95, кв. 46).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11 червня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.