Ухвала суду № 31772043, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1596/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О. П. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-БТЛ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-БТЛ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.10.2012 року №0010532208 та №0010522208,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Товариств з обмеженою відповідальністю «Р-БТЛ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18.10.2012 року №0010532208 та №0010522208 - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішення, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить судове рішення суду першої інстанції скасувати з мотивів його необґрунтованості, незаконності, а також порушенні при його прийнятті норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських відносин з ТОВ "ТПК"Салтіс" та ТОВ "КБ Оксідон" за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2012р.

За результатом перевірки відповідачем складено Акт від 05.10.2012 р. за №805/22-08/36386177 (далі -Акт перевірки) в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 166 093,00 грн. та порушення пп. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 132 874 грн. Також, в Акті перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що правочини укладені між позивачем та ТОВ «ТПК"Салтіс», ТОВ «КБ Оксідон» за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2012 р. є нікчемними і в силу статей 203, 207, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, оскільки не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

За результатом розгляду Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 18.10.2012 р. №0010522208 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 199 311 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 66 437 грн. та від 18.10.2012 р. №0010532208 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок прибуток на загальну суму 249 140 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 83 047 грн.

Позивачем вище вказані податкові повідомлення -рішення були оскаржені в адміністративному порядку до Державної податкової служби в м. Києві та Державної податкової служи України, проте, в обох випадках скарги були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з вище наведеними податковими повідомлення - рішення, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, з наведеного вбачається, що податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості , мають бути підписані уповноваженою особою, за наявності волі цієї особи, та в яких обов'язково визначається конкретний зміст та обсяг операцій, що передбачає необхідність деталізації/індивідуалізації номенклатури поставки, зокрема, робіт/послуг, що надає первинному документу юридичну значимість.

Слід також додати, що будь - які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, між позивачем та ТОВ «ТПК «Салтіс» було укладено договір про надання послуг №24-12 від 24.12.2010 р.

На підтвердження виконання цього договору в матеріалах справи міститься акт надання послуг № ОУ-241 від 30.12.2010 р.

В той же час, відповідно умов укладеного договору оплата за надані послуги повинна здійснюватись після проведення заходу і остаточного погодження вартості таких послуг, не пізніше 3-х діб після отримання замовником рахунка - фактури.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи позивач не надав такого доказу та не довів в інший спосіб реальності здійснення вище вказаної господарської операції.

Також, між позивачем та ТОВ «КБ «Оксідон» було укладено договір про надання послуг №031/11 від 16.11.2010 р.

На підтвердження виконання цього договору в матеріалах справи міситься акт надання послуг № ОУ-000311 від 15.12.2010 р.

В той же час, відповідно до умов укладеного договору оплата за надані послуги здійснюється протягом 5 днів з моменту підписання договору та отримання замовником рахунку, а остаточний розрахунок здійснюється після підписання акту виконаних робіт.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, ні при подачі позову, ні під час розгляду справи по суті, позивач не надав вище зазначеного розрахунку та не представив інших доказів, що підтверджують реальність вчиненої господарської операції.

Відповідно до ч. 1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин , що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В матеріалах справи містяться також копії податкових накладних виписаних позивачу «ТПК"Салтіс» та ТОВ «КБ Оксідон».

Колегія суддів звертає увагу, що наявність належним чином оформленої податкової накладної дає право платнику податків на формування податкового кредиту. Разом з тим, вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

В контексті вище наведеного, суд також дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо правомірності визначення відповідачем позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на так товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку заставкою, встановленою п.6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбаванням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на додатковий кредит вважається дата першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку, або дата отримання податкової н накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна, в розумінні пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вище вказаного Закону).

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3-5.8 цієї статті.

Не належить до складу валових витрат, будь - які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вище вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, апелянтом не спростовані висновки суду першої інстанції щодо відсутності в даному випадку права у позивача на формування валових витрат і податкового кредиту по вище вказаних господарських операціях.

Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Р-БТЛ» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2013 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.