Постанова № 31771534, 30.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р. Справа№ 910/1263/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2013р. (повний текст підписано 05.04.2013р.)

у справі № 910/1263/13 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія

«ІНГОССТРАХ»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна

акціонерна страхова компанія «Оранта»

про стягнення 16 926, 65 грн.

В судовому засіданні 30.05.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 16 929, 65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну Кіян С.Г., який є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача, який є особою, відповідальною за заподіяну винуватцем ДТП шкоду, 16 929, 65 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та судові витрати.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.03.2013р. у справі № 910/1263/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» 16 929, 65 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720, 50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково в частині стягнення з відповідача суми втрати товарної вартості у розмірі 2 648, 97 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до п. 32.7 ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач не повинен відшкодовувати шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу потерпілої особи.

Розпорядженням В. о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р. для розгляду справи № 910/1263/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 30.05.2013р.

Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції 30.05.2013р. не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.99-100), про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає частковому скасуванню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.06.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», назву якого відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 01.06.2007р. змінено на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» та Кіян Сергієм Геннадійовичем (Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № HEP0AU00042410, об'єктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "CHEVROLET Aveo", д.н. ВТ 2472 АН. Строк дії договору з 31.05.2009р. по 30.05.2010р.

16.11.2009р. в м. Херсоні на перехресті вул. Перекопській та вул. Дружби відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "CHEVROLET Aveo", д.н. ВТ 2472 АН, під керуванням Кіян Сергія Геннадійовича та автомобіля "TOYOTA Solara", д.н. ВТ 6800 АА, під керуванням Томілової (Ільченко) Жанни Сергіївни.

Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 25.12.2009р. Томілову Ж.С. визнано винною у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту №216 від 30.11.2009р. про оцінку автомобіля, проведеного ДП УЕЦ «Експерт-Сервіс Авто», як суб'єктом оціночної діяльності, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "CHEVROLET Aveo", д.н. ВТ 2472 АН, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 17 618, 65 грн.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту № HEP0AU00042410 від 01.06.2007р., на підставі Страхового акту № И-14501 від 07.12.2009р. здійснив виплату своєму страхувальнику страхового відшкодування у сумі 16 929, 65 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 17430 від 09.12.2009р., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 16 929, 65 грн.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "TOYOTA Solara", д.н. ВТ 6800 АА, на момент ДТП була застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» згідно Полісу № ВС/207857 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тип полісу -1, поліс діючий на дату ДТП - 16.11.2009.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на дату ДТП) договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Згідно Полісу № ВС/207857 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) у розмірі 35 000, 00 грн. та франшизу в розмірі 0, 00 грн.

Вина особи, яка керувала автомобілем "TOYOTA Solara", д.н. ВТ 6800 АА, під час ДТП, встановлена в судовому порядку.

Доказів неправомірності керування водієм Томіловою (Ільченко) Ж.С. зазначеним автомобілем, суду не надано.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № HEP0AU00042410 від 01.06.2007р., перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008р. у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ «Страхова компанія «Крона» до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 4 526, 80 грн.

Задовольняючи позов в повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що оцінка заподіяної матеріальної шкоди проводилась оцінювачем, про що був складений звіт №216 від 30.11.2009р., відповідно до якого коефіцієнт фізичного зносу, що характеризує втрату товарної вартості КТЗ дорівнює 0,000, тому немає правових підстав для відрахування від розміру оціненої шкоди вартості втрати товарної вартості.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Пунктом 3.4 Звіту №216 від 30.11.2009р. про оцінку автомобіля, проведеного ДП УЕЦ «Експерт-Сервіс Авто», як суб'єктом оціночної діяльності (а.с.25-36), встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "CHEVROLET Aveo", д.н. ВТ 2472 АН, складає 0,000, а п.3.5 Звіту визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "CHEVROLET Aveo", д.н. ВТ 2472 АН, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, складає 14 969, 68 грн.

Пунктом 3.6 поданого Звіту також встановлено, що втрата товарної вартості (ВТВ) автомобіля "CHEVROLET Aveo", д.н. ВТ 2472 АН, в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту складає 2 648, 97 грн.

Отже, за результатами проведеного дослідження оцінювачем було визначено розмір матеріального збитку як вартість відновлювального ремонту автомобіля "CHEVROLET Aveo", д.н. ВТ 2472 АН, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, що складає 14 969, 68 грн. плюс втрата товарної вартості (ВТВ) зазначеного автомобіля в результаті його пошкодження і наступного впливу наслідків ремонту в розмірі 2 648, 97 грн., а всього 17 618, 65 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що умовами страхування, що долучені позивачем до Договору добровільного страхування наземного транспорту № HEP0AU00042410 від 01.06.2007р., укладеного між ним та страхувальником Кіян С.Г., зокрема, п.16.4 передбачено, що згідно з цим договором не відшкодовуються збитки, які полягають в зношенні ТЗ, у втраті експлуатаційних якостей та товарної вартості ТЗ.

Позивач, здійснюючи розрахунок суми страхового відшкодування для виплати його своєму страхувальнику в сумі 16 929, 65 грн., виходив із даних матеріального збитку в розмірі 17 618, 65 грн. за мінусом франшизи в сумі 689, 00 грн., передбаченої умовами договору № HEP0AU00042410 від 01.06.2007р.

При цьому до складових частин суми в розмірі 17 618, 65 грн. входила і втрата товарної вартості (ВТВ) автомобіля в розмірі 2 648, 97 грн., яка у відповідності до п.16.4 умов страхування до Договору добровільного страхування наземного транспорту № HEP0AU00042410 від 01.06.2007р. не підлягала виплаті позивачем своєму страхувальнику.

Оскільки особа, що заподіяла збиток транспортному засобу страхувальника позивача застрахувала свою цивільно-правову відповідальність у відповідача згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», то при зверненні потерпілої особи, або іншої особи, яка має право на отримання відшкодування, до ВАТ НАСК "Оранта" щодо розрахунку і виплати страхового відшкодування, відповідач зобов'язаний керуватися саме даним Законом.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Пунктом 32.7 ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Так, місцевий господарський суд не звернув увагу на положення ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якої відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість відновлювального ремонту автомобіля "CHEVROLET Aveo", д.н. ВТ 2472 АН, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні, що складає 14 969, 68 грн. згідно Звіту №216 від 30.11.2009р.

При цьому, місцевий господарський суд помилково ототожнюючи поняття "коефіцієнт фізичного зносу" та "втрата товарної вартості", при дослідженні Звіту №216 від 30.11.2009р. звернув увагу лише на п.3.5 щодо визначення коефіцієнту фізичного зносу складових КТЗ, що дорівнює 0,000, не звернувши при цьому увагу на п.3.6 Звіту, яким встановлено, що втрата товарної вартості (ВТВ) автомобіля "CHEVROLET Aveo", д.н. ВТ 2472 АН, складає 2 648, 97 грн., з подальшим включенням цієї суми до загальної суми матеріального збитку, про що зазначено в п.3.7 Звіту.

Згідно зі ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, доводи апелянта (відповідача) щодо відсутності у нього у відповідності до п. 32.7 ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстав для відшкодування шкоди, пов'язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу потерпілої особи, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні апеляційної інстанції, у зв'язку з чим рішення господарського суду м.Києва від 21.03.2013р. у справі № 910/1263/13 підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача суми втрати товарної вартості у розмірі 2 648, 97 грн., з прийняттям в цій частині у відповідності до п.3 ч.1 ст.103 ГПК України нового рішення про відмову в позові, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст.49 ГПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог, а у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений відповідачем за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2013р. у справі № 910/1263/13 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2013р. у справі № 910/1263/13 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 33248430) 14 969 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 68 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1 521 (одна тисяча п'ятсот двадцять одна) грн. 26 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.»

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 33248430) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 910/1263/13 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 04.06.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.