Постанова № 31771464, 04.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2148/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Кузьменко С.В.

представників відповідача - Батюта З.Ю., Осаулко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 квітня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки акту перевірки на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону, а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято необґрунтовано, з порушенням діючого законодавства, без наявності підстав для визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Крім того, стверджував, що під час проведення перевірки відповідачем не було взято до уваги наявні належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи, що підтверджують господарські взаємовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" та ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика-М", ТОВ "Ферріт-Д".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. У наданих до суду письмових запереченнях просили в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.2 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Крім того, по ланцюгу постачальників ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М" , ТОВ "Феріт Д", та далі на ТОВ "Завод Укрбудмаш" не встановлено фактичного руху товару (робіт, послуг).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" зареєстровано 07.10.2002 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтава та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва платника ПДВ № 23475222.

В період з 04.03.2013 по 18.03.2013 працівниками ДПІ у м. Полтава проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Завод Укрбудмаш" з питань взаємовідносин з ТОВ "Стар Д", ТОВ "Феріт Д", ТОВ "Ривс", ПП "АТМ", ПП "Транс-Атлантіка Сервіс", ТОВ "Ліга", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М" за період з 01.10.2011 по 31.12.2011.

За результатами перевірки складено акт від 25.03.2013 № 1711/22.1-1/32174727, яким зафіксовано порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України в результатів чого занижено податок на додану вартість на суму 839087,00 грн.

За результатами розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення № 0000372312 від 08.04.2013 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 1 048 859,00 грн.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом встановлено, що 03.10.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "Матадор" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 39, за умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти й оплатити товар в сумі 1312220,88 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Матадор", останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: накладні № 617 від 03.10.2011, № 618 від 03.10.2011, № 619 від 03.10.2011, № 620 від 03.10.2011, № 621 від 05.10.2011, № 622 від 05.10.2011, № 623 від 05.10.2011; податкові накладні № 137 від 03.10.2011, № 138 від 03.10.2011, № 139 від 03.10.2011, № 140 від 03.10.2011, № 141 від 05.10.2011, № 142 від 05.10.2011, № 143 від 05.10.2011; рахунки № 617 від 03.10.2011, № 618 від 03.10.2011, 619 від 03.10.2011, № 620 від 03.10.2011, № 621 від 05.10.2011, № 622 від 05.10.2011, № 623 від 05.10.2011.

На підтвердження транспортування придбаного у ТОВ "Матадор" товару позивачем суду надано товарно-транспортні накладні № 43 від 03.10.2011 та № 49 від 05.10.2011.

На підтвердження використання придбаного у ТОВ "Матадор" товару власній господарській діяльності позивачем суду надано: накладні, довіреності, податкові накладні, накладні про передачу товару у виробництво, довідки про випуск продукції.

01.12.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "Ферріт-Д" (продавець) було укладено договір поставки № 46, за умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти й оплатити товар в сумі 2433006,01 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Ферріт-Д", останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: накладна № 36 від 01.12.2011, № 37 від 01.12.2011, № 38 від 05.12.2011, № 39 від 08.12.2011, № 40 від 08.12.2011, № 42 від 28.12.2011, № 41 від 28.12.2011, податкова накладна № 9 від 01.12.2011, № 10 від 01.12.2011, № 11 від 05.12.2011, № 12 від 08.12.2011, № 13 від 08.12.2011, № 15 від 28.12.2011, № 14 від 28.12.2011, рахунок № 36 від 01.12.2011, № 37 від 01.12.2011, № 38 від 05.12.2011, № 39 від 08.12.2011, № 40 від 08.12.2011, № 42 від 28.12.2011, № 41 від 28.12.2011.

На підтвердження транспортування придбаного у ТОВ "Ферріт-Д" товару позивачем суду надано товарно-транспортні накладні № 140 від 28.12.2011, № 98 від 01.12.2011, № 101 від 05.12.2011 та № 115 від 08.12.2011.

На підтвердження використання придбаного у ТОВ "Ферріт-Д" товару власній господарській діяльності позивачем суду надано: накладні, довіреності, податкові накладні, накладні про передачу товару у виробництво, довідки про випуск продукції.

01.11.2011 між позивачем (покупець) та ТОВ "Галактика-М" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 45, за умов якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти й оплатити товар в сумі 1289300,60 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Галактика-М", останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: накладні № 314 від 01.11.2011, № 315 від 01.11.2011, № 316 від 01.11.2011, № 317 від 17.11.2011, № 318 від 17.11.2011, № 320 від 17.11.2011, № 319 від 17.11.2011; податкові накладні № 88 від 01.11.2011, № 89 від 01.11.2011, № 90 від 01.11.2011, № 91 від 17.11.2011, № 92 від 17.11.2011, № 94 від 17.11.2011, № 93 від 17.11.2011; рахунки № 314 від 01.11.2011, № 315 від 01.11.2011, № 316 від 01.11.2011, № 317 від 17.11.2011, № 318 від 17.11.2011, № 320 від 17.11.2011, № 319 від 17.11.2011.

На підтвердження транспортування придбаного у ТОВ "Галактика-М" товару позивачем суду надано товарно-транспортні накладні № 92 від 01.11.2011 та № 93 від 17.11.2011.

На підтвердження використання придбаного у ТОВ "Галактика-М" товару власній господарській діяльності позивачем суду надано: договори поставок, накладні, довіреності, податкові накладні, накладні про передачу товару у виробництво, довідки про випуск продукції.

В якості доказів отримання товарів придбаних у вказаних контрагентів та здійснення оплати за придбаний товар позивачем суду надано книги обліку довіреностей за періоди з 24.02.2011 по 22.12.2011 та аналізи взаєморозрахунків та платіжні дорученя.

В підтвердження перебування ТОВ "Галактика-М", ТОВ "Ферріт-Д" та ТОВ "Матадор" за місцезнаходженням позивачем суду надано Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Полтава від 08.04.2013 № 0000372312.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" витрати зі сплати судового збору в сумі 2294 грн. 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2013 року.

Суддя С.С. Бойко