Постанова № 31771282, 25.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року (16 год. 30 хв.)Справа № 0870/9969/12 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Ширшові А.А.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2012 Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби в якому просить суд визнати нечинним та скасувати як неправомірне податкове повідомлення - рішення від 19.04.2012 № 0000852302 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 14310, 00 грн., за застосування сум штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3577, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було проведено виїзну документальну перевірку за наслідками якої складено акт № 14/23-2/32025623 від 06.04.2012 «Про результати планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 32025623) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011.

На підставі акту було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000852302 від 19.04.2012 яким позивачу визначені податкові зобов'язання за платежем збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 14310, 00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 3577, 50 грн.

Перевіркою встановлено порушення щодо накопичення та зберігання на підприємстві не утилізованих відпрацьованих люмінесцентних ламп у звітних кварталах 2010 року (2-3 квартал) у кількості 25 штук у 2011 році (1-4 квартал) 100 шт. Також, позивачем при обчисленні суми збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2010, 1 півріччя 2010, 9 місяців 2010, 2010 рік, розрахунках екологічного податку за розміщення відходів не обчислювало та не сплачувало (за відпрацьовані люмінесцентні лампи). Проведеною перевіркою відображеного показника за 1 квартал 2010, 1 півріччя 2010, 9 місяців 2010, 2010 рік, 1-4 квартали 2011 у сумі 71376,76 грн., на підставі таких документів розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища, розрахунки екологічного податку, зведені відомості про використання пального на підприємстві, дозволи на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, встановлено заниження суми збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік у розмірі 14310 грн., у тому числі 2 квартал - 5724, 0 грн., 3 квартал - 5724,0 грн., 4 квартал - 2862, 0 грн., та екологічного податку за 2011 рік у розмірі 3375 грн., у тому числі 1 квартал - 843, 75 грн., 2 квартал - 843, 75 грн., 3 квартал - 843, 75 грн., 4 квартал - 843, 75 грн.

Також перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.п.6.4 п. 6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» і п.4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», що призвело до заниження суми збору за забруднення навколишнього природного середовища за ІІ-ІV квартал 2010 року у сумі 14310 грн. Також перевіркою встановлено, що підприємство не обчислювало та не сплачувало грошові зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів за відпрацьовані люмінесцентні лампи за 2010 рік. У підприємства відсутні договори на виконання робіт по збору та перевезенню для подальшої утилізації відпрацьованих люмінесцентних ламп. Платником податків занижено доходи на загальну суму 142 622 грн., у 3 та 4 кварталах 2011 року внаслідок не включення до складу доходу вартість металобрухту.

Крім того, позивач скориставшись передбаченим правом відповідно ст. 56 ПК України в порядку адміністративного оскарження подав скаргу від 03.05.2012 № 9/474 протягом 10 днів наступних за днем одержання податкових повідомлень - рішень від 19.04.2012 № 0000812302, № 0000842302, № 0000822302, до Державної податкової служби в Запорізькій області про скасування даних податкових повідомлень - рішень у зв'язку із їх неправомірністю. Рішенням Державної податкової служби в Запорізькій області від 17.05.2012 № 2111/10/10-420 (№ 3349/7/10-420) було продовжено строк розгляду первинної скарги до 02.07.2012 включно. Державна податкова служба в Запорізькій області прийняла рішення про результати розгляду первинної скарги № 2942/10/10-420 (4637/7/10-420) від 02.07.2012 яким залишає без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у Жовтневому районі № 0000852302 про сплату 17887, 50 грн., збору за забруднення навколишнього середовища, а скаргу - без задоволення. Рішенні про результати розгляду первинної скарги № 2942/10/10-420 (4637/7/10-420) від 02.07.2012. Державної податкової служби в Запорізькій області позивач отримав 04.07.2012 вх. № 986. Також, позивачем було направлено повторну скаргу до ДПС України від 12.07.2012 № 9/768. Рішення про розгляд скарги № 1834/0161-12/10-2215 від 13.09.2012 отримано позивачем 17.09.2012 вх. № 1391. За вказаним рішенням, ДПС України залишено повторну скаргу позивача без задоволення, а податкове - повідомлення рішення № 0000852302 від 19.04.2012 без змін.

Ухвалою судді від 23.10.2012 відкрито провадження у справі № 0870/9969/12, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 05.11.2012.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Надав суду письмові заперечення, в яких вказано, що фахівцями податкової здійснено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011. За результатами перевірки винесено акт № 14/23-2/32025623 від 06.04.2012, та податкове повідомлення - рішення № 0000852302 від 19.04.2012. Так, відповідно наданих підприємством в ході проведення перевірки (дані журналу обліку відпрацьованих люмінесцентних ламп) встановлено що позивач в перевіряємому періоді були накопичені (зберігались) відпрацьовані люмінесцентні лампи. В ході проведення перевірки встановлено відсутність у підприємства в спірному періоді договору про виконання робіт по збору та перевезенню для подальшої утилізації відпрацьованих люмінесцентних ламп, також відсутні дозволи на розміщення та ліміти на утворення відходів. При перевірці встановлено накопичення та зберігання на підприємстві не утилізованих відпрацьованих люмінесцентних ламп у звітних кварталах 2010 року (2-3 квартал) у кількості 25 штук у 2011 році (1-4 квартал) 100 шт. Підприємство при обчисленні суми збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку (за розміщення відходів) у розрахунках збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 квартал 2010, 1 півріччя 2010, 9 місяців 2010, 2010 р., розрахунках екологічного податку за 1-4 квартали 2011, не обчислювало та не сплачувало суму збору та екологічного податку за розміщення відходів (за відпрацьовані люмінесцентні лампи). Проведеною перевіркою відображеного показника за 1 квартал 2010, 1 півріччя 2010, 9 місяців 2010 р., 2010 р., 1-4 квартали 2011 р., у сумі 71376, 76 грн., на підставі таких документів розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища, розрахунки екологічного податку, зведені відомості про використання пального на підприємстві, дозволи на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, встановлено заниження суми боргу за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік у розмірі 14310 грн., у тому числі 2 квартал - 5724, 0 грн., 3 квартал - 5724, 0 грн., 4 квартал - 2862,0 грн., та екологічного податку за 2011 рік у розмірі 3375 грн., у тому числі 1 квартал - 843, 75 грн., 2 квартал - 843,75 грн.,3 квартал - 843, 75 грн., 4 квартал - 843,75 грн.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд погоджується з позицією позивача та вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суд приходить до висновку, що списання люмінесцентних ламп в бухгалтерському обліку не є операцією з розміщення відходів і підприємство не має сплачувати збір за розміщення відходів, відтак визначена сума податкового зобов'язання є неправомірною.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями закріпленими у ч.3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач пройшов державну реєстрацію у порядку, визначеному чинним законодавством, набув статусу суб'єкта господарювання, код ЄДРПОУ 32025623, місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50.

Контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 за результатами якої складено акт перевірки 14/23-2/32025623 від 06.04.2012.

Перевіркою встановлено, що підприємство у перевіряємий період не обчислювало та не сплачувало суми збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічного податку за розміщення відходів за відпрацьовані люмінесцентні лампи. У підприємства відсутні договори на виконання робіт по збору та перевезенню для подальшої утилізації відпрацьованих люмінесцентних ламп, також відсутні видані органами охорони навколишнього природного середовища дозволи на розміщення та ліміти на утворення відходів. Також, перевіркою встановлено порушення платником податків:

-п.п.6.4 п.6 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» і п.4 «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору», що призвело до заниження суми збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік у розмірі 14310 грн., та підпункту 240.1.3. їтункту 240.1. статті 240, підпункту 242.1.3 пункту 242.Г7 статті 242, підпункту 249.6. пункту 249.1. статті 249 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суму екологічного податку за 2011 рік у розмірі 3375 грн. внаслідок зберігання та накопичення на підприємстві відпрацьованих люмінесцентних ламп.

У зв'язку з відмовою керівництва позивача від отримання акту планової перевірки складено Акт відмови від отримання акту перевірки №9/23-2/32025623 від 06.04.2012. Акт перевірки від 06.04.2012 №14/06.04.2012 №14/23-2/37025623 направлений поштою за місцезнаходженням платника та отриманий уповноваженим Кукушкіною Г.В. 09.04.2012 згідно повідомлення про вручення № 01841358.

За розглядом матеріалів перевірки, відповідно з вимогами статті 58 Податкового Кодексу та «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 985, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за №1440/18735, ДНІ у Жовтневому районі М.Запоріжжя прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012 №0000812302 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3 908 852 грн. та 93736,75 грн. застосованих штрафних санкцій, №0000842302 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 76579грн., №0000822302 про сплату 478 000 грн. податку на додану вартість та 110 672,5грн. застосованих штрафних санкцій, №0000331702 про сплату 31737,53 грн. податку з доходів фізичних осіб і 8355,81 грн. застосованих штрафних санкцій, №0000852302 про сплату 14310 грн. збору за забруднення навколишнього середовища та 3577,5 грн. застосованих штрафних санкцій.штрафних (фінансових) санкцій, визначених з посиланням на підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, статтю 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ. Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані 23.04.2012 уповноваженою особою Гнедою Е.І. згідно поштового повідомлення № 01853437.

На підставі акту перевірки 14/23-2/32025623 від 06.04.2012, відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000852302 від 19.04.2012 яким позивачу визначені грошові зобов'язання за платежем збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 14310, 00 грн., та застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3577, 50 грн.

Перевіряючи правомірність винесеного (оскаржуваного) відповідачем податкового повідомлення-рішення суд встановив наступне.

Так, в ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді збір за розміщення відпрацьованих люмінесцентних ламп (зберігання та накопичення) не нараховувало та не сплачувало суму збору. Так, згідно «Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» затвердженого Постановою КМУ від 01.03.1999 року № 303 із змінами та доповненнями. Так, відповідно даних наданих позивачем в ході проведення перевірки (дані журналу обліку відпрацьованих люмінесцентних ламп) встановлено накопичення та зберігання на підприємстві не утилізованих відпрацьованих люмінесцентних ламп у звітних кварталах у кількості: 2 квартал 2010 року - 10 шт.; 3 квартал 2010 року - 10 шт.; 4 квартал 2010 року - 5 шт. Також, в ході проведення перевірки встановлено відсутність у підприємства в звітний період договору про виконання робіт по збору та перевезенню для подальшої утилізації відпрацьованих люмінесцентних ламп, а також відсутні дозволи на розміщення та ліміти на утворення відходів.

Суд не погоджується з позицією податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» пункту 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища стягнення цього збору, платниками збору за забруднення навколишнього природного середовища є суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, включаючи філії, відділення, які здійснюють викиди і скиди забруднюючих речовин в навколишнє середовище і розміщення відходів.

Згідно з абзацами 7,19 Закону України «Про відходи», розміщення відходів є зберігання, тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації або видалення) захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, до яких, згідно абзацу 16 ст. 1 цього Закону відносяться місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси споруди, ділянки надр, тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Отже, якщо відходи не розміщуються на території іх власника (виробника), а передаються на договірних засадах іншому власнику (наприклад, спеціалізованому підприємству), то дозволи на розміщення цих відходів не встановлюються, ліміти не видаються, і, і відповідно, збір за розміщення відходів не справляється.

Підприємство, що накопичує відпрацьовані люмінесцентні лампи до моменту їх передачі спеціалізованому підприємству за умови договору, обов'язково повинно отримати дозвіл на зберігання токсичних промислових відходів згідно з постановою КМУ від 20.06.1995 № 440 «Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів».

Варто зазначити, що позивач не здійснював розміщення відходів - відпрацьованих люмінесцентних ламп, а здійснювало їх зберігання до моменту передачі спеціалізованим підприємствам. Так, судом встановлено, що позивачем укладено договір № 041/2803-12 від 01.02.2012 з ТОВ «НВП «Екотехпром», яке є спеціалізованим підприємством у сфері поводження з небезпечними відходами в частині збирання, перевезення зберігання небезпечних відходів на підставі Ліцензії Міністерства екології та природних ресурсів України серія АГ № 594645 від 12.07.2011. Так, згідно з п.1.1 Договору ТОВ «НВП «Екотехпром» бере на себе виконання робіт із збирання, зберігання перевезення для подальшої утилізації або видалення відходів, а саме ламп ртутьмітських (відповідний договір міститься в матеріалах справи). Так, 30.03.2012 люмінесцентні лампи в кількості 40 штук передані ТОВ «НВП «Екотехпром» для подальшої утилізації або знешкодження, акт приймання здачі робіт від 30.03.2012.

Отже, операції по тимчасовому розміщенню відходів (до їх утилізації чи видалення) не являються об'єктом нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища. Таким чином, списання люмінесцентних ламп в бухгалтерському обліку не є операцією з розміщення відходів і підприємство не повинно сплачувати збір за розміщення відходів. Позивач не має спеціально відведених місць для розміщення відходів, отже не зміг здійснювати розміщення відходів, у зв'язку з чим передавав відходи (списані люмінесцентні лампи) спеціалізованій організації, що має відповідну ліцензію - ТОВ «НВП «Екотехпром».

Об'єктом обкладення збором за забруднення навколишнього природного середовища є, зокрема фактичні обсяги розміщення відходів.

Контролюючим органом не надано доказів, які б підтверджували факт розміщення відходів позивачем. Крім того, в матеріалах справи наявна копія договору про утилізацію списаних люмінесцентних ламп з підприємством, що має відповідну ліцензію на цей вид діяльності. Варто зазначити, що в роз'ясненні Міністерства навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (лист № 14-6/134), вказано, що якщо відходи не розміщуються на території їх власника (виробника), а передаються на договірній основі іншому власнику (спеціалізованому підприємству), то дозвіл на розміщення цих відходів не встановлюється, ліміти не видаються, та відповідно, збір на розміщення відходів не стягується. Підприємствам, які мають договори (контракти) на передачу відпрацьованих люмінесцентних ламп спеціалізованим підприємствам, дозволи на їх розміщення не видаються, ліміти на їх розміщення не встановлюються та збір за забруднення навколишнього природного середовища не стягується.

Спірні правовідносини врегулюванні Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. № 303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» та Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. № 162/379, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за № 544/3837 (правовідносини, які існували до 31.12.2010р.).

Відповідно до п. 1 Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 р. № 440 (надалі - Порядок про отримання дозволу), цей Порядок визначає механізм одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, перелік яких наведено у додатку.

Згідно із ч. 2 Порядку про отримання дозволу суб'єкти господарювання повинні одержати дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування (крім транзиту, який здійснюється відповідно до міжнародних договорів України та Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів"), використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів (далі - дозвіл). Без відповідного дозволу провадження зазначеної діяльності забороняється. У разі виробництва, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізації отруйних речовин суб'єкти господарювання зобов'язані дотримувати норми, які гарантують безпеку для здоров'я населення та навколишнього природного середовища.

Як видно із зазначеної норми, порядок отримання дозволу передбачений для суб'єкта господарювання, який саме виробляє, зберігає, транспортує, використовує, захоронює, знищує та утилізує отруйні речовини, тобто такий суб'єкт або веде господарську діяльність, або надає послуги по утилізації отруйних речовин.

Таким чином, дозволи на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів видаються спеціально визначеному суб'єкту господарювання - суб'єкту, який здійснює господарську діяльність, пов'язану із виробництвом, зберіганням, транспортуванням, використанням, захороненням, знищенням та утилізацією отруйних речовин.

Відповідно до п. 2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 303 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за розміщення відходів.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 р. № 162/379, зареєстрованої Міністерстві юстиції України 9 серпня 1999 р. за № 544/3837 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин), платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Згідно із п. 2.3. зазначеної Інструкції територіальні органи Мінприроди України до 1 грудня року, що передує звітному, подають до органів державної податкової служби перелік підприємств, установ, організацій, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди, спеціальне водокористування та розміщення відходів, а також направляють зміни до переліку до 30 числа місяця, наступного за кварталом, у якому вони виникли, за формою, наведеною в додатку 1 до Інструкції.

Враховуючи зазначене можна прийти до висновку про те, що дозволи на розміщення відходів видаються тільки спеціалізованому підприємству, яке здійснює господарську діяльність з розміщення та утилізації відходів, а також підтверджує той факт, що платником збору є це спеціалізоване підприємство, яке здійснює господарську діяльність з розміщення та утилізації відходів.

Таким чином, лише в сукупності зазначених норм, можна визначити: хто є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині розміщення відходів та хто є платником податку в частині розміщення відходів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи" наведені нижче основні терміни вживаються в такому значенні: відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами; розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Виходячи із зазначених норм, платниками збору за забруднення (екологічного податку) є особи, які здійснюють розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та заниження позивачем податку на прибуток не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності мотивів винесення спірного податкового повідомлення-рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачем, позов слід задовольнити.

В силу ч.2. ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам даної норми відповідачем правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення суду не доведено.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 160, 94, 161, 162,163, 167, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Визнати нечинним та скасувати як неправомірне податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби № 0000852302 від 19.04.2012 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем збір за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 17887, 50 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 50 коп.) з них 14310,00 (чотирнадцять тисяч триста десять гривень 00 коп.) основного платежу та 3577, 50 (три тисячі п'ятсот сімдесят сім гривень 50 коп.) штрафних (фінансових) санкцій.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (Код ЄДРПОУ 32025623) судовий збір у розмірі 179 (сто сімдесят дев'ять гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України.

Суддя М.П. Авдєєв