Рішення № 31770432, 11.06.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/4767/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2013 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді Крамаренко А.І.

при секретарі Корнієнко Н.І.

за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання правочину дійсним, визнання права власності на земельну ділянку ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те що, 10.09.2012 року між ним та ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки. Згідно цього договору ОСОБА_4 продала йому земельну ділянку загальною площею 0,0510 га, яка розташована на території Бердянського району, Луначарської сільської ради, ОКСТ «Гідравлік», ділянка №294, за яку ним було сплачено 2000 грн.

ОСОБА_2 передала йому всі оригінали правовстановлюючих документів і він фактично приступив до користування земельною ділянкою - обробляє її, висаджує овочеві культури та інше.

На теперішній час він бажає провести відчуження вказаної земельної ділянки, але нотаріус розяснив, що у нього не виникло право власності на земельну ділянку, оскільки не була дотримана нотаріальна форма правочину.

Після цього він звернувся до ОСОБА_2 для оформлення договору через нотаріальну контору, але отримав відмову через те, що довіреність, на підставі якої діяла ОСОБА_2, втратила чинність 01.01.2013 року. Сама ОСОБА_4 приїжджати до України не збирається, подальша доля земельної ділянки її не цікавить.

Просив визнати дійсним договір купівлі-продажу від 10.09.2012 року, укладений між ним та ОСОБА_2, яка діяла на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4, за яким у його власність перейшла земельна ділянка загальною площею 0,0510 га (кадастровий номер 2320683000:02:009:0061), яка розташована на території Бердянського району, Луначарської сільської ради, ОКСТ «Гідравлік», ділянка №294; визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

ОСОБА_2 та представник ОСОБА_4 за договором про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги визнали та підтвердили обставини, викладені позивачем в позові. Додатково пояснили, що ОСОБА_4 на збирається приїжджати до України, а тому належне нотаріальне оформлення договору буде дорого коштувати.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в зязку з наступним.

Право власності на земельну ділянку №294 площею 0,0510 га, що розташована на території Бердянського району, Луначарська сільська рада, за межами населеного пункту, зареєстровано за ОСОБА_4, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №418885.

10.09.2012 року ОСОБА_2, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності в інтересах ОСОБА_4, та ОСОБА_1 уклади у письмовій формі договір купівлі-продажу вказаної вище земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 13, 14 Постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України повязується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 657 ЦК України, в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Отже, з урахуванням наведеного, норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не може бути застосована до договору купівлі-продажу земельної ділянки при вирішенні судом питання щодо його дійсності, оскільки він не є укладеним і не створює права та обовязки для сторін.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57 -61, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І. Крамаренко