Рішення № 31769155, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7740/13 10.06.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування "

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 3 586,53 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Йосипов А.А. - представник за довіреністю

від відповідача: Омельчук О.О. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3 586,53 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 3PFB-a/12K від 05.01.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки «Пежо» д/н АН0194НР, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Форд» д/н АА6318СМ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2013 порушено провадження по справі № 910/7740/13, розгляд справи призначено на 20.05.2013.

Представник позивача в судове засідання 20.05.2013 з'явився та надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов, за змістом якого останній заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не було надано відповідачу повного пакету документів для виплати страхового відшкодування. У поданому відзиві представник відповідача зазначає, що позивачем не надано експертного висновку, а відтак відповідач наголошує, що розрахунки витрат на відновлювальний ремонт забезпеченого позивачем транспортного засобу здійснений без урахування зносу, що є порушенням встановленого законом порядку . Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів того, що страхувальник сплатив страховий платіж і Договір страхування, відповідно, вступив в силу. Також відповідач зазначає, що позивачем, при розрахунку суми регресної вимоги, не враховано франшизу в розмірі 510,00 грн.

У зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судове засідання 20.05.2013, у відповідності до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.06.2013.

В судове засідання 10.06.2013 з`явився представник позивача, через відділ діловодства суду надав документи по справі та заперечення на відзив відповідача. У поданих запереченнях представник позивача зазначив, що доводи викладені у відзиві є необгрунтованими, суперечать чинному законодавству, а отже і прохання про відмову у задоволенні позовних вимог не підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.06.2013 заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.06.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

05.01.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування " та Мальцевою С.М. було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3PFB-a/12K (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль «Пежо» д/н АН0194НР.

11.05.2012 року о 18 год. 40 хв., Сандуленко Ю.І., керуючи транспортним засобом «Форд» д/н АА6318СМ в м. Києві по проспекту 40 років Жовтня не витримала безпечну дистанцію руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Пежо» д/н АН0194НР, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення Сандуленко Ю.І. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва № 2601/11272/12 від 21.05.2012 року.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Пежо» д/н АН0194НР.

На підставі наряду-замовлення №9481 від 14.05.2012 та розрахунку суми страхового відшкодування було визначено розмір страхового відшкодування в сумі 4 096,53 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт 2012/V/OMODO4215/VESKO11231 від 18.05.2012.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 4 096,53 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 22157 від 22.05.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 4 096,53 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «Форд» д/н АА6318СМ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують автомобіль «Форд» д/н АА6318СМ на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/3133707 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АВ/3133707) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. та франшиза в розмірі 510,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/3133707 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № 5114 від 08.12.2012 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 4 096,53 грн. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Листом № 124/13 від 16.01.2013 відповідач надав відповідь на регресну вимогу в якому просив надати йому додаткові документи по справі. Також відповідач у вказаному листі просив направити копії фотовідбитків пошкодженого автомобіля на його електронну адресу.

На виконання прохання вказаного в листі № 124/13 від 16.01.2013 позивачем направлено на електронну адресу відповідача запитувані документи, про що свідчить роздрукований витяг супровідного листа, доданий до заперечення на відзив відповідача.

Проте, станом на день винесення рішення, відповідач суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

На підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля «Пежо» д/н АН0194НР позивачем надано наряд-замовлення №9481 від 14.05.2012, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 4 534,74 грн.

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду, під час спірної ДТП автомобіль «Пежо» д/н АН0194НР отримав механічні пошкодження заднього бамперу та заднього державного номеру.

З наряду-замовлення №9481 від 14.05.2012 вбачається, що використовувалися наступні деталі: задній бампер, молдінг бампера, плафон номера.

Відповідно до пункту 3.9 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 №142/5/2092 (далі - Методика) фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.

Відповідно до пункту 7.1 Методики оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону. Згідно з принципами зміни вартості, попиту та пропозиції значення ринкової вартості є змінною за фактором часу величиною, яка залежить від коливань ринкових цін на КТЗ та його складники.

Згідно з пунктом 7.38 Методики значення ЕЗ (де ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Відповідно до пункту 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Як вбачається з матеріалів справи жодних винятків, перелічених у пункті 7.39 Методики по використанню пошкодженого транспортного засобу матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 7.40 Методики якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.

Як вбачаться з матеріалів справи транспортний засіб «Пежо» д/н АН0194НР, 2011 року випуску, спірне ДТП відбулось 11.05.2012, отже строк експлуатації даного транспортного засобу не перевищує 7 років, винятків перелічених у пункті 7.39 Методики по використанню пошкодженого транспортного засобу матеріали справи не містять, а відтак фізичний знос деталей пошкодженого транспортного засобу відсутній.

Суд зазначає, що розмір завданих збитків, і відповідно витрат, які згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладаються на відповідача, як страховика за полісом № АВ/3133707, позивачем доведений належними засобами доказування, і відповідачем жодним чином не спростований.

Відповідачем також у супереч статті 33 ГПК України не доведено, що витрати, визначені у наряді - замовленні №9481 від 14.05.2012, не пов'язані із страховим випадком (спірною ДТП).

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок із визначення розміру завданих збитків внаслідок настання страхового випадку покладений на страховика, а не на особу, яка має право на відшкодування цих збитків. Проте, відповідач у порушення вимог зазначеного Закону свій обов'язок щодо визначення вартості завданих збитків не виконав, і не вчинив жодних дій з встановлення цього розміру.

Судом враховано, що позов до відповідача заявлений у межах лімітів його відповідальності за спірним страховим випадком.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 3 586,53 грн. (4 096,53 грн. - 510,00 грн. франшизи за Полісом № АВ/3133707).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37, ідентифікаційний код 19411125, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний номер 20474912) 3 586 (три тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 53 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.06.2013

Суддя О.А. Грєхова