Ухвала суду № 31767883, 29.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 р.Справа № 1570/7750/2012

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Лук'янчук О.В.,

при секретарі Троян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного агенства земельних ресурсів України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Одеського відділення Державного науково-виробничого інституту міст та геоінформатики «Укргеоінформ» про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2012 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Державного агентства земельних ресурсів України, що викладено в листі №9905/23/11-12 від 25.06.2012р., щодо здійснення контролю за усуненням зауважень, вказаних у висновку експертизи, відповідачем безпідставно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою. Посилаючись на ст.19 Конституції України, позивач зазначив, що відповідач протиправно вимагає додаткові документи, надання яких не передбачено діючим законодавством.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Рішення відповідача, що викладено у листі №9905/23/11-12 від 25.06.2012 року визнано протиправним, та зобов'язано Державне агентство земельних ресурсів України розглянути лист від 01.06.2012 року за №1/06 стосовно усунення зауважень, викладених у висновку державної експертизи землевпорядної документації Держземагенства від 20.10.2011р. №183-11 до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва, та прийняти рішення стосовно відповідності проекту. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач надав до суду апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вищезазначене рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Державного агентства земельних ресурсів України, викладене у листі №9905/23/11-12 від 25.06.2012 року прийнято необгрунтовано та не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації", а тому є протиправним.

Судом встановлено, що 23.06.2011р. Головне управління Держкомзему у Одеській області на виконання п.4 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України №391 від 03.12.2004р., направило на обов'язкову первинну землевпорядну експертизу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,0182га із земель рекреаційного призначення у власність гр.ОСОБА_1 для індивідуального дачного будівництва. Документацію розроблено Одеським відділенням Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міст та геоінформатики ім. А.В.Шаха «Укргеоінформ».

За результатами розгляду вищезазначеного проекту землеустрою Держземагентством України прийнято висновок державної експертизи землевпорядної документації №183-11 від 20.10.2011р., відповідно до якого проект повернуто на доопрацювання як такий, що не повною мірою відповідав вимогам законодавства України, встановленим нормам і правилам (а.с.9).

Організаційні засади і вимоги щодо організації та проведення державної експертизи землевпорядної документації, ведення звітності у цій сфері визначено Методикою проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженою Наказом Держкомзему № 391 від 03.12.2004 року.

Відповідно п.1.2 зазначеної методики державній експертизі відповідно до Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" підлягає вся землевпорядна документація із землеустрою, оцінки земель, а також документація і матеріали державного земельного кадастру, яка розробляється на державному, регіональному та місцевому рівнях суб'єктами господарської діяльності, що отримали ліцензію відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Відповідно ст. 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" № 1808-IV від 17.06.2004р. (надалі Закон № 1808-IV) державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Згідно ст. 8 зазначеного Закону державна експертиза проводиться в обов'язковій, вибірковій та добровільній формах.

Відповідно абз. 5 п.1 ст. 9 Закону №1808-IV обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Відповідно ст. 35 Закону України №1808-IV результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

У разі якщо об'єкт державної експертизи не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, він повертається на доопрацювання. При цьому вказуються конкретні вимоги, відповідно до яких необхідно внести зміни і доповнення до об'єкта державної експертизи.

Статтею 37 Закону встановлено порядок спростування висновків державної експертизи. Замовники або розробники об'єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Судом встановлено, що позивачем за вих. №1/06 від 01.06.2012р. направлено «Лист Замовника відносно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 20.10.2011р. №183-11». Зазначеним листом позивач в порядку здійснення контролю за усуненням зауважень, викладених у висновку держекспертизи, направив проект землеустрою. Даний проект сформовано з урахуванням зауважень, викладених у висновку №183-11 від 20.10.2011р. У п.1 зауважень зазначено, що у висновку, узгодженому природоохоронним органом, на підставі планово-картографічних матеріалів встановлено, що належна відведенню земельна ділянка відношення до об'єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення не має, розташування по відношенню до водних об'єктів, водоохоронним зонам та прибережної захисної берегової лінії складає 151м. Щодо п.2 зауважень зазначено, що виписка з державної статистичної звітності по формі 6-зем, засвідчена керівником територіального органу земельних ресурсів додана до проекту. Матеріали чергового кадастрового плана відображено в даних індексно-кадастрової документації об'єкта експертизи на стор.35, надані Теруправлінням земельних ресурсів згідно з діючим на момент видачі порядком їх оформлення. Щодо п.3 зауважень, зазначено, що право приватної власності на об'єкт нерухомості, розташований на земельній ділянці, яка підлягає відведенню, підтверджено Свідоцтвом про право власності №138 від 25.09.1999р., яке зареєстровано в БТІ 24.12.1999р. та додано до об'єкту експертизи і є легітимним правовстановлюючим документом. Надання витягу з реєстру прав, равно як і інші вимоги даного пункту зауважень, на думку позивача, діючим законодавством не передбачено і не може слугувати підставою для відмови в приватизації.

Відповідно абз. 2 ст. 37 Закону №1808-IV центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи. У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. У разі відмови в розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об'єктів державної експертизи мають право звернутися до суду. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне агентство земельних ресурсів України листом від 25.06.2012р. за №9903/13/11-12 «Щодо здійснення контролю за усуненням зауважень, вказаних у висновку експертизи» повідомило позивача про те, що зауваження №1 враховано частково. Графічні матеріали не відображають межі ДБК «Соцпобут», прибрежно-захисної смуги та водоохоронної зони з документальним підтвердженням; зауваження №2 висновку враховано частково, виписка із державної статистичної звітності форми 6-зем не містить інформації по угіддях та земель за рахунок яких відводиться земельна ділянка; зауваження №3 не враховано, а саме не дотримано вимог ст.364 Цивільного кодексу України.

Згідно п. п. 3.5.8 - 3.5.9 п.3.5 Методики усунення зауважень та внесення виправлень, виявлених в результаті державної експертизи, здійснюють розробники землевпорядної документації та інші суб'єкти, що допустили порушення вимог чинного законодавства України, встановлених норм і правил при підготовці об'єкта державної експертизи або його окремих складових частин. Контроль за усуненням зауважень державної експертизи здійснюють виконавці експертизи (експерти) чи, за їх дорученням, керівники підпорядкованих територіальних органів земельних ресурсів. Факт внесення виправлень, врахування зазначених у висновку зауважень та пропозицій посвідчується відповідним записом на висновку експертизи керівника експертного підрозділу або керівника підпорядкованого територіального органу земельних ресурсів, на якого покладено контроль за усуненням зауважень державної експертизи.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач листом від 25.06.2012р. за №9903/13/11-12 «Щодо здійснення контролю за усуненням зауважень, вказаних у висновку експертизи» не обґрунтував з посиланням на норми діючого законодавства свої висновки, та прийняв протиправне та необґрунтоване рішення.

Крім того, в матеріалах справи містяться відомості по угіддях та земель за рахунок яких відводиться земельна ділянка, та посилання на свідоцтво про право власності №138 від 25.09.1999р., яке зареєстровано в БТІ 24.12.1999р. що додано до об'єкту експертизи і є правовстановлюючим документом. Надання витягу з реєстру прав діючим законодавством не передбачено і не може слугувати підставою для відмови в приватизації.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 03.06.2013 року.

Головуюча суддя: Шевчук О.А.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Суддя: Лук'янчук О.В.