Постанова № 31767758, 07.06.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року м. ЛуцькСправа № 803/1045/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого,судді Смокович В.І.,

при секретарі Литвиненко І.П.,

за участю представника позивача Миселюка О.В.,

представників відповідача Новосада Ю.М., Грицишиної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Горохівський цукровий завод» (далі - позивач, ПАТ «Горохівський цукровий завод», підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Нововолинська ОДПІ, інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 січня 2010 року №0000052302/0, №0000042302/0 та від 12 квітня 2010 року №0000043302/1, №0000052302/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21 жовтня 2010 року представнику ВАТ «Горохівський цукровий завод», правонаступником якого є позивач, Державною податковою інспекцією у Горохівському районі, правонаступником якої є Нововолинська ОДПІ, було вручено податкові-повідомлення рішення від 12 квітня 2010 року №0000043302/1, №0000052302/1. Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були прийняті за результатом розгляду скарги позивача на податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2010 року №0000052302/0, №0000042302/0 та ґрунтуються на висновках акту перевірки від 18 січня 2010 року №002/23-00372641. З вищезазначеними податковими повідомленнями рішеннями підприємство не погоджується, вважає їх протиправними на підставі нижчевикладеного.

Зокрема вказує, що висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 3 224 443,00 грн. є необґрунтованим, оскільки чинне законодавство не забороняє платнику податків на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних у минулих періодах. Щодо висновку податкового органу про заниження податку на прибуток в сумі 22 298 775,00 грн., підприємство вказує, що такий висновок є безпідставним та не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки на момент перевірки інспекцією не врахована можливість передачі ТзОВ «Захід-Груп» та ВКП «Українська нафтогазова компанія» векселів, які були виписані ВАТ «Горохівський цукровий завод», шляхом індосаменту третім особам. На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2010 року №0000052302/0, №0000042302/0 та від 12 квітня 2010 року №0000043302/1, №0000052302/1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні та в письмових запереченнях від 22 травня 2013 року №132/10-14 (а.с.104-108) проти задоволення позовних вимог заперечують на підставі нижчевикладеного. На думку податкового органу, оскільки контрагенти позивача, а саме ТзОВ «Захід-Груп» та ВКФ «Українська нафтогазова компанія» були визнані господарським судом банкрутами та ліквідовані, тому векселі, які ВАТ «Горохівський цукровий завод» виписав вищезазначеним підприємствам в рахунок поставленого цукру піску не можуть бути пред'явлені до стягнення, а відтак ці господарські операції є безповоротною фінансовою допомогою та валовими доходами позивача. Крім того вказує, що підприємство безпідставно формувало податковий кредит на підставі податкових накладних, які були виписані у минулих податкових періодах, без подачі відповідної скарги на своїх контрагентів та підприємством зайво нарахована амортизація по придбаному обладнанню, використання якого у власній господарській діяльності не доведено. Відтак, на думку інспекції, податкові повідомлення-рішення винесені на підставах та в межах повноважень, визначених законом, з огляду на що просять суд відмовити у задоволені позову.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Горохівський цукровий завод» 26 березня 1992 року зареєстроване як юридична особа Горохівською районною державною адміністрацією Волинської області, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 23 січня 2013 року серія АБ №661845 (а.с.16).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні у період з 17 листопада 2009 року по 28 грудня 2009 року ревізорами-інспекторами Державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області (правонаступником якої є відповідач - Нововолинська ОДПІ) та Державної податкової адміністрації у Волинській області проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод» (правонаступником якого є позивач - ПАТ «Горохівський цукровий завод») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року за результатами якої складений акт від 18 січня 2010 року №002/23-00372641 (а.с.17-65).

Згідно висновків акту перевірки від 18 січня 2010 року №002/23-00372641, податковий орган встановив порушення позивачем пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 3 224 433,00 грн. (ст.49 акту, а.с.65).

Вказаний висновок інспекції мотивований тим, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року встановлено його завищення всього у сумі 3 167 766,00 грн. У наданих до перевірки реєстрах отриманих податкових накладних, значна частина податкового кредиту була сформовано за рахунок податкових накладних, які були виписані у попередніх податкових періодах, який вже обревізований попередньою плановою документальною перевіркою. Всупереч підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач не звертався зі скаргами на постачальників за ненадання (несвоєчасне надання) податкових накладних, які є підставою для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту (ст.29-30 акту, а.с.45-46).

Крім того, перевіркою встановлено порушення підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 5.3.2 пункту 5.3, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, абзацу другого підпункту 5.3.9, пунктів 5.6, 5.7, 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2008 рік у розмірі 22 298 775,00 грн. (ст.49 акту, а.с.65).

Вищезазначений висновок ДПІ у Горохівському районі Волинської області мотивований тим, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року встановлено його заниження за 2008 рік в сумі 88 994 100,00 грн. за наслідками здійснення фінансово-господарських операцій та взаєморозрахунків з ТзОВ «Захід-Груп» та ВКП «Українська нафтогазова компанія» (ст.5 акту, а.с.21).

Податковий орган вказує, що ВАТ «Горохівський цукровий завод» придбав у перевіряємому періоді від ВКП «Українська нафтогазова компанія» цукор пісок вартістю 28 288 750,00 грн. та від ТзОВ «Захід-Груп» вартістю 45 873 000,00 грн. За придбаний товар підприємство розрахувалося простими векселями. В подальшому Господарським судом Івано-Франківської області вищезазначені контрагенти позивача були визнані банкрутами та ліквідовані. Таким чином, на думку інспекції, підприємства кредитори - ВКП «Українська нафтогазова компанія» та ТзОВ «Захід-Груп», ліквідовані без визнання правонаступництва, тому господарське зобов'язання щодо погашення векселів припиняється, а перебіг позовної давності зупиняється. Отже отримані товари, на думку інспекції, вважаються безкоштовно наданим, а заборгованість за векселями є безповоротною фінансовою допомогою та валовим доходом ВАТ «Горохівський цукровий завод» (ст.13 акту, а.с.29).

Так, перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01 квітня 2008 року по 31 березня 2009 року встановлено їх завищення на загальну суму 1 931 953,00 грн. Вказаний висновок мотивований тим, що підприємство у 2007 році придбало у ТзОВ «Експериментально-інструментальний завод «Продмаш» та ТзОВ «Агросфера-А» промислове обладнання вартістю 11 200 000,00 грн. та 11 900 000,00 грн. відповідно. Передача товару підтверджується відповідними актами прийому-передачі, розрахунок проведений у повному обсязі, однак до перевірки не були надані документи, що підтверджують факт транспортування товарів. Відтак, податкова інспекція дійшла висновку про неправомірне нарахування амортизаційних витрат на дане обладнання у розмірі 1 931 953,00 грн. (а.с.35, 38-39).

На підставі висновків акту перевірки від 18 січня 2010 року №002/23-00372641 Державною податковою інспекцією у Горохівському районі Волинської області прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2010 року №0000052302/0, яким збільшено податок на прибуток за основним платежем на 22 298 775,00 грн. та за штрафними санкціями на 22 298 775,00 грн., та від 27 січня 2010 року №0000042302/0 яким збільшено податок на додану вартість за основним платежем на 3 224 433,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 1 612 216,50 грн. (а.с.6-7).

Не погоджуючись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач 12 лютого 2010 року оскаржив їх в адміністративному порядку (а.с.11).

Рішенням ДПІ у Горохівському районі Волинської області від 12 квітня 2010 року №1615 скаргу ВАТ «Горохівський цукровий завод» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2010 року №№ 0000042302/0, 0000052302/0 - без змін (а.с.111-113).

Крім того, за результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Горохівському районі Волинської області винесені податкові повідомлення-рішення від 12 квітня 2010 року №№ 0000042302/1, 0000052302/1, які аналогічні за змістом податковим повідомленням-рішенням від 27 січня 2010 року №№ 0000042302/0, 0000052302/0 (а.с.8-9).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та висновкам ДПІ у Горохівському районі Волинської області викладеним в акті від 18 січня 2010 року №002/23-00372641, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 січня 2008 року між ВКП «Українська нафтогазова компанія» (продавець) та ВАТ «Горохівський цукровий завод» (покупець) у м. Рогатині укладено договір купівлі-продажу №21/01, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. У пункті 2 договору сторони визначили, що товаром за цим договором є 11 315,5 тон цукру. Пунктом 3.1 договору ціна товару становить 3000,00 грн. за тону (в тому числі ПДВ). Пунктом 3.3. договору сторони передбачили можливість розрахунку векселями (а.с.136-137).

Факт поставки товару підтверджується накладними від 29 січня 2008 року №8, від 25 січня 2008 року №6, від 23 січня 2008 року №5 та актами прийому-передачі від 23 січня 2008 року, 25 січня 2008 року, 29 січня 2008 року. Загальна вартість поставленого цукру становить 33 946 500,00 грн. (а.с.138-143).

Для відображення поставки товару у податковому обліку, ВКП «Українська нафтогазова компанія» видала ВАТ «Горохівський цукровий завод» податкові накладні від 23 січня 2008 року №5, від 25 січня 2008 року №6 та від 29 січня 2008року №8 (а.с.144-146).

Розрахунок за поставлений товар проведений у повному обсязі шляхом виписки ВАТ «Горохівський цукровий завод» простих векселів від 30 січня 2008 року АА 1332262 на суму 16 000 000,00 грн. та АА 1332263 на суму 17 946 500,00 грн. (а.с.160, 161).

Передача вищезазначених векселів ВКП «Українська нафтогазова компанія» підтверджується актом приймання-передачі векселів від 30 січня 2008 року, який підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками (а.с.147).

Крім того, 24 січня 2008 року між ТзОВ «Захід-Груп» (продавець) та ВАТ «Горохівський цукровий завод» (покупець) у м. Рогатині укладено договір купівлі-продажу №21/01, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. У пункті 2 договору сторони визначили, що товаром за цим договором є 18 000,00 тон цукру. Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна товару становить 3 058,20 грн. за тону (в тому числі ПДВ). Загальна вартість договору 55 047 600,00 грн. Пунктом 3.3. договору сторони передбачили можливість розрахунку векселями (а.с.148-149).

Факт поставки товару підтверджується накладною від 30 січня 2008 року №24 та актом прийому-передачі від 30 січня 2008 року. Загальна вартість поставленого цукру становить 55 047 600,00 грн. (а.с.150-151).

Для відображення поставки товару у податковому обліку, ТзОВ «Захід-Груп» видала ВАТ «Горохівський цукровий завод» податкову накладну від 30 січня 2008 року №24 (а.с.152).

Розрахунок за поставлений товар проведений у повному обсязі шляхом виписки ВАТ «Горохівський цукровий завод» простих векселів від 31 січня 2008 року АА 100700 на суму 7 047 600,00 грн., АА 0497932 на суму 8 500 000,00 грн., АА 0497933 на суму 8 000 000,00 грн., АА 0497934 на суму 7 000 000,00 грн., АА 0012171 на суму 8 000 000,00 грн., АА 0012172 на суму 8 000 000,00 грн., АА 0012173 на суму 8 500 000,00 грн. (а.с.157, 159, 161, 162).

Передача векселів ТзОВ «Захід-груп» підтверджується актами приймання-передачі векселів від 31 січня 2008 року (а.с.153-155).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід-груп» та Виробничо-комерційне підприємство «Українська нафтогазова компанія» 26 серпня 2008 року припинені як юридичні особи, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.121-124).

Суд не погоджується з висновком податкового органу, що внаслідок ліквідації юридичних осіб - ТзОВ «Захід-Груп» та ВКП «Українська нафтогазова компанія» заборгованість по простим векселям згідно з підпунктом 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається безповоротною фінансовою допомогою з огляду на наступне.

Згідно п.п.1.22.1 п.п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Статтею 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що вексель це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, визначено, що переказний (простий) вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання (статті 34, 77 Уніфікованого закону).

Відповідно до частини першої статті 38, 77 Уніфікованого закону держатель переказного (простого) векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

З огляду на положення Уніфікованого закону щодо індосаменту (статті 11-20) держателем векселя може бути не тільки особа, якій видано вексель, а й інша особа, до якої права, що випливають з векселя, перейшли за індосаментом.

Позовні вимоги до акцептанта (векселедавця), які випливають з переказного (простого) векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу (статті 70, 77 Уніфікованого закону).

Враховуючи те, що вексель строком за пред'явленням може бути пред'явлений до сплати починаючи з наступного дня після його видачі, то строк позовної давності за вимогами, що випливають з простого векселя, спливає по закінченні трьох років від дати, наступної після його видачі.

Отже, строк позовної давності за простими векселями від 30 січня 2008 року АА 1332262 на суму 16 000 000,00 грн. та АА 1332263 на суму 17 946 500,00 грн. та від 31 січня 2008 року АА 100700 на суму 7 047 600,00 грн., АА 0497932 на суму 8 500 000,00 грн., АА 0497933 на суму 8 000 000,00 грн., АА 0497934 на суму 7 000 000,00 грн., АА 0012171 на суму 8 000 000,00 грн., АА 0012172 на суму 8 000 000,00 грн., АА 0012173 на суму 8 500 000,00 грн. спливає 30 січня 2011 року та 31 січня 2011 року відповідно та на момент проведення перевірки (18 січня 2010 року) не минув.

Крім того, суд зазначає, що ТзОВ «Захід-Груп» та «ВКП «Українська нафтогазова компанія» шляхом індосаменту передали прості векселя виписані ВАТ «Горохівський цукровий завод» третій особі, а саме ТзОВ «Євроінвест-Р», що підтверджується відповідними написами на звороті векселів (а.с.156-162 звороти).

В подальшому, вищезазначені прості векселі ТзОВ «Євроінвест-Р» продало ТзОВ «Украгро-5», що підтверджується договором купівлі-продажу векселів №Б10/53 від 11 лютого 2010 року (а.с.171-173).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ліквідація ТзОВ «Захід-Груп» та ВКП «Українська нафтогазова компанія» як юридичних осіб не впливає на можливість стягнення заборгованості за простими векселями, які були виписані ВАТ «Горохівський цукровий завод» 30 та 31 січня 2008 року, оскільки на момент перевірки строк позовної давності за ними не сплив, а податковий орган не врахував, що ці векселя були передані шляхом індосаменту третім особам. Відтак, вказана заборгованість на момент проведення перевірки не була безповоротною фінансовою допомогою та валовим доходом позивача.

Крім того, суд не приймає посилання представників відповідача у судовому засіданні на наявність ознак нереальності (безтоварності) господарських операцій між ВАТ «Горохівський цукровий завод», ТзОВ «Захід-Груп» та ВКП «Українська нафтогазова компанія», оскільки вищезазначеним обставинам не надавалося юридичної оцінки в акті перевірки від 18 січня 2010 року №002/23-00372641. В акті перевірки обставини реальності чи нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, тобто факт поставки, не досліджувалися і відповідний висновок за результатами перевірки ревізорами зроблений не був. Даний факт не заперечували в судовому засіданні представники відповідача.

Крім того, в основу вищезазначеного акту перевірки та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень фактично покладений висновок про реальність операцій ВАТ «Горохівський цукровий завод» з ТзОВ «Захід-Груп» та ВКП «Українська нафтогазова компанія», однак відсутності належної оплати за них у зв'язку з ліквідацією контрагентів позивача.

Слід зазначити, що суд не вправі вийти за межі наданих йому повноважень та перейняти на себе повноваження органів Державної податкової служби, щодо встановлення порушень податкового законодавства, які не були виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки.

Щодо висновку ДПІ у Горохівському районі Волинської області про неправомірне нарахування амортизаційних витрат у розмірі 1 931 953,00 грн. суд зазначає наступне.

Як встановлено в акті перевірки від 18 січня 2010 року №002/23-00372641 та не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні згідно договору від 28 липня 2007 року №48 ВАТ «Горохівський цукровий завод» придбав у ТзОВ «Експериментально-інструментальний завод «Продмаш» промислове обладнання вартістю 11 200 000,00 грн. та згідно договору від 22 липня 2007 року №45 придбало у ТзОВ «Агросфера-А» промислове обладнання загальною вартістю 11 900 000,00 грн.

Вищезазначене обладнання оприбутковано відповідно до актів-прийому передачі, розрахунок за нього проведений у повному обсязі, що не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні.

На думку податкового органу, позивачем не підтверджений факт придбання даного обладнання та використання його в господарських операціях у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних та інших документів, що підтверджують реальність даних операцій (а.с.37-39, 107).

Однак суд не погоджується з такими висновками ДПІ у Горохівському районі Волинської області на підставі нижчевикладеного.

Як зазначено в акті перевірки від 18 січня 2010 року №002/23-00372641 факт постачання у 2007 році обладнання позивачу перевірявся попередньою позаплановою документальною перевіркою по відшкодуванню ПДВ, якою знято з податкового кредиту суму 2 862 005,00 грн. по даному обладнанню (а.с.37-38).

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вищезазначеним положенням процесуального закону, відповідач, суб'єкт владних повноважень, не надав ні матеріалів попередньої перевірки, ні податкових повідомлень-рішень за результатами такої перевірки, хоча ці документи витребовувалися судом (а.с.98-99).

Як вбачається з пояснень представників відповідача у судовому засіданні, жодних податкових повідомлень-рішень по вищезазначеним операціям не приймалося.

Крім того, податковий орган в акті перевірки від 18 січня 2010 року №002/23-00372641 встановив наявність всіх первинних документів, якими підтверджується факт придбання обладнання від ТзОВ «Експериментально-інструментальний завод «Продмаш» та ТзОВ «Агросфера-А», а саме договорів, актів прийому-передачі, розрахункових документів, податкових накладних.

Додатково ДПІ у Горохівському районі самостійно зазначає про монтаж даного обладнання та введення його експлуатацію, що підтверджується нарядами №63, 95 за вересень 2007 року, актами від 30 вересня 2007 року №1/09, №2/09, №3/09, №4/09 (а.с.38).

Той факт, що позивачем не було надано доказів перевезення даного обладнання не є беззаперечним доказом нереальності операцій з їх придбання, зважаючи зокрема на те, що інспекцією самостійно встановлений факт монтажу даного обладнання у виробничих приміщеннях ВАТ «Горохівський цукровий завод».

На думку суду, вказані обставини свідчать про реальність господарських операцій між позивачем ТзОВ «Експериментально-інструментальний завод «Продмаш», ТзОВ «Агросфера-А», та неправомірність висновків ДПІ у Горохівському районі Волинської області про завищення відповідачем амортизаційних витрат у розмірі 1 931 953,00 грн.

Відтак, суд вважає за необхідне зазначити, що в акті від 18 січня 2010 року №002/23-00372641 не бралось до уваги дане обладнання та ревізорами не зроблено жодних висновків про їх встановлення, монтаж та застосування в господарській діяльності, а тому не можна погодитися з поясненнями представників відповідача, що підприємством зайво нарахована амортизація по придбаному обладнанню, використання якого у власній господарській діяльності не доведено.

З огляду на вищевикладене, висновок ДПІ у Горохівському районі Волинської області про заниження ВАТ «Горохівський цукровий завод» валового доходу на 88 994 100,00 грн. та відповідно заниження податку на прибуток за 2008 рік у розмірі 22 298 775,00 грн. зроблений без належного дослідження інспекцією характеру господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Захід-Груп», ВКП «Українська нафтогазова компанія», суперечить встановленим судом обставинам, а відтак є протиправним та необґрунтованим. За таких обставин, прийняті на підставі вищезазначеного висновку податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2010 року №0000052302/0 та від 12 квітня 2010 року №0000052302/1 є протиправними та підлягають до скасування.

Щодо висновку ДПІ у Горохівському районі Волинської області про неправомірне формування податкового кредиту у розмірі 3 167 766,00 грн. суд зазначає наступне.

В акті перевірки від 18 січня 2010 року №002/23-00372641 податковий орган вказує, що у наданих до перевірки реєстрах отриманих податкових накладних, значна частина податкового кредиту була сформована за рахунок податкових накладних, які були виписані у попередніх податкових періодах підприємствами-банкрутами - ТзОВ «Захід-Груп», ВКП «Українська нафтогазова компанія».

Зокрема, згідно таблиці, яка розміщена на сторінках 29-30 акту перевірки, у перевіряємому періоді (квітень 2008 року - березень 2009 року) підприємство сформувало податковий кредит за податковою накладною виписаною ВКП «Українська нафтогазова компанія» №5 від 23 січня 2008 року та за податковими накладними від ТзОВ «Захід-Груп» №1 від 22 листопада 2007 року, №2 від 28 листопада 2007 року, №20 від 27 серпня 2007 року, №19 від 27 липня 2007 року, №18 від 27 липня 2007 року, №17 від 27 липня 2007 року, №15 від 27 липня 2007 року, №16 від 27 липня 2007 року (а.с.46).

На думку податкового органу підприємство не мало права формувати податковий кредит за податковими накладними, які були виписані в минулих податкових періодах без подання відповідної скарги на своїх постачальників. Суд не погоджуються з такими висновками податкової інспекції та зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 05 грудня 2011 року №21-245а11, яка в силу положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх судів в Україні (а.с.217-219).

Оскільки актом перевірки підтверджується, що ВАТ «Горохівський цукровий завод» формував податковий кредит за податковими накладними у тому податковому періоді, в якому фактично отримував їх, тому висновок ДПІ у Горохівського районі Волинської області про неправомірне формування позивачем податкового кредиту у розмірі 3 167 766,00 грн. за податковими накладними, які виписані ТзОВ «Захід-Груп» та ВКП «Українська нафтогазова компанія» у минулих податкових періодах є протиправним та необґрунтованим.

За таких обставин прийняті на підставі вищезазначеного висновку податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2010 року №0000042302/0 та від 12 квітня 2010 року №0000042302/1 є протиправними та підлягають до скасування.

Крім того, суд зазначає, що постановою старшого оперуповноваженого відділу організації викриття податкових злочинів ВПМ Луцької ОДПІ Волинської області ДПС від 01 серпня 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно голови правління ВАТ «Горохівський цукровий завод» по ухиленню від сплати податку на суму 25 522 658,00 грн. за відсутності в його діях складу злочину, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України (а.с.176-177).

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами не довів правомірності податкових повідомлень-рішень від 27 січня 2010 року №0000052302/0, №0000042302/0 та від 12 квітня 2010 року №0000043302/1, №0000052302/1.

Як визначено частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши податкові повідомлення-рішення від 27 січня 2010 року №0000052302/0, №0000042302/0 та від 12 квітня 2010 року №0000043302/1, №0000052302/1, суд дійшов висновку, що вони не відповідабть вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки Державна податкова інспекція у Горохівському районі Волинської області, правонаступником якої є Нововолинська об'єднана державна податкової інспекція Волинської області Державної податкової служби, податковими повідомленнями-рішеннями від 27 січня 2010 року №0000052302/0 та від 12 квітня 2010 року №0000052302/1 неправомірно нарахувала ВАТ «Горохівський цукровий завод» податок на прибуток у розмірі 22 298 775,00 грн. за основним платежем та 22 298 775,00 грн. - за штрафними санкціями, а також податковими повідомленнями-рішеннями від 27 січня 2010 року №0000042302/0 та від 12 квітня 2010 року №0000042302/1 неправомірно нарахувало податок на додану вартість у розмірі 3 224 433,0 грн. за основним платежем та 1 512 216,50 грн. за штрафними санкціями, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 січня 2010 року №0000052302/0, №0000042302/0 та від 12 квітня 2010 року №0000043302/1, №0000052302/1.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Горохівський цукровий завод» за подання даного позову сплатило судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. згідно платіжного доручення №38 від 24 квітня 2013 року та 2 294,00 грн. згідно платіжного доручення №39 від 24 квітня 2013 року (а.с.2).

Згідно частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання адміністративного позову майнового характеру встановлений судовий збір у розмірі 1 відсотку майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» розмір заробітної плати з 01 січня 2013 року становить 1 147,00 грн.

Загальний розмір майнових вимог позивача становить 49 434 199,50 грн.

Виходячи з вищевикладених норм законодавства, позивачу при поданні даного позову слід було сплатити 2 294,00 грн., (2 розміри мінімальної заробітної плати), як з позовної заяви майнового характеру, однак ПАТ «Горохівський цукровий завод» сплатило судовий збір у загальному розмірі 4 588,00 грн., тобто у більшому розмірі, ніж того вимагає законодавство.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, тому на користь Публічного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод» з Державного бюджету України слід стягнути судовий збір у розмірі 2 294,00 грн., який необхідно було сплачувати при поданні даного позову.

Суд також вважає за необхідним роз'яснити позивачу, що питання повернення надмірно сплаченого судового збору вирішується згідно статті 7 Закону України «Про судовий збір» за письмовою заявою позивача.

Керуючись статтею 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області від 27 січня 2010 року №0000052302/0, №0000042302/0.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Горохівському районі Волинської області від 12 квітня 2010 року №0000042302/1, №0000052302/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Горохівський цукровий завод» (45744, Волинська обл., Горохівський район, смт. Мар'янівка, вул. Незалежності, буд.13, ідентифікаційний код юридичної особи 00372641) судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І.Смокович

Повний текст постанови виготовлений 12 червня 2013 року.