Рішення № 31767472, 06.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2013 р.Справа № 916/193/13-г

За позовом: Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в особі якою є Міністерство оборони України та в особі Державного підприємства „Укрспецконверсія"

до відповідача: Білгород дністровської міської ради Одеської області

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_1

про визнання недійсним рішень.

Головуючий суддя Погребна К.Ф.

Суддя Цісельський О.Ю.

Суддя Д'яченко Т.Г.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від прокуратури: Уразовський В.І. - довіреність;

Чалий М.Г. - довіреність;

Від позивача (Міністерства оборони України): Добров Ю.І. - довіреність;

Дідух С.П. - довіреність;

Від позивача (ДП „Укрспецконверсія"): не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: ОСОБА_1 - паспорт;

В судовому засіданні 06.06.2013р. приймали участь представники:

Від прокуратури: Уразовський В.І. - довіреність;

Від позивача (Міністерства оборони України): Добров Ю.І. - довіреність;

Від позивача (ДП „Укрспецконверсія"): не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Заступник Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в особі Міністерства оборони України та в особі Державного підприємства „Укрспецконверсія" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Відповідача, Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, в якому просить суд визнати недійсним рішення Білгород-Дністровської міської ради від 16.05.2007р. №263-V „Про внесення доповнень до рішення Білгород-Дністровської міської ради №608-ХХІІІ від 05.06.2001р. „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського"; визнати недійсним пп. 3 п.1 рішення Білгород-Дністровської міської ради від 16.05.2007р. №271-V „Про внесення доповнення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007 році" в частині внесення доповнень до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007р. нежитловим складським приміщенням по АДРЕСА_1 та визнати недійсним пп. 5, п.1 рішення Білгород-Дністровської міської ради від 15.11.2007р. №374-V "Про затвердження оцінок, способів, приватизації та переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007 році", в частині затвердження нерухомого майна - нежитлових складських приміщень літ. „А", загальною площею 186,4 кв.м. у АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007р., встановлення на нього оціночної вартості та способі його приватизації - викупом фізичною особою підприємцем ОСОБА_6

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2013 року, було порушено провадження у справі № 916/193/13-г із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2013р. до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача була залучена ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2013р. строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. призначено справу № № 916/193/13-г до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Згідно Розпорядження голови господарського суду Одеської області від 03.04.2013р. № 916/193/13-г, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Власова Т.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2013р. справу № 916/193/13-г було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Власова Т.Г.

У зв'язку з перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному, згідно з розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 22.05.2013р., суддю Власову С.Г. замінено на суддю Цісельський О.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2013р. справу № 916/193/13-г було прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Д'яченко Т.Г., суддя Цісельський О.В.

Відповідно до письмових пояснень представника Міністерства оборони України підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просять суд вимоги Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задовольнити.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовими повідомленнями від 13.02.2013р., 22.02.2013р. , 09.04.2013р., 29.04.2013р. та від 23.05.2013р.відзив на позов не надав.

Третя особа в судове засідання з'явилась, письмових пояснень на надала проте позовні вимоги не визнає та просить суд в їх задоволені відмовити.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.06.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Держане підприємство „Укрспецконверсія„ до 2006р. підпорядковувалась Національному координаційному центру адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів при Кабінеті Міністрів України. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 252-р „Про передачу майнових комплексів колишніх військових містечок" Національний координаційний центр прийняв до сфери управління військові містечка №№ 1, 49 (м. Білгород-Дністровський Одеської області), у тому числі нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, які в подальшому були передані ДП „Укрспецконверсія".

20.04.2006р. на підставі рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради від 14.04.2006р. за №298 за Державою Україна в особі Міністерства оборони України в повному господарському віданні державного підприємства „Укрспецконверсія" було оформлено свідоцтво про право власності серія ЯЯЯ №753015 на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. ДП „Укрспецконверсія" був отриманий технічний паспорт на будівлю, свідоцтво про право власності та витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Проте, як зазначає прокурор незважаючи на той факт, що право власності на вищезазначене майно належить державі в особі Міністерства оборони України 16.05.2007р. Білгород-Дністровська міська рада прийняла рішення № 263-V „Про внесення доповнення до рішення Білгород-Дністровської міської ради № 608-XXIІІ від 05.06.2001 року „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського", яким доповнено перелік об'єктів комунальної власності нежитловим приміщенням складу, розташованого по АДРЕСА_1., чим самим змінила форму власності з державної на комунальну.

На підставі вказаного рішення 06.08.2007р. територіальна громада міста Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради отримала свідоцтво про право власності від 06.08.2007 року серії ЯЯЯ № 763146 на нерухоме майно будівлі складу по АДРЕСА_1. Форма власності - комунальна.

16.05.2007 р. Білгород-Дністровська міська рада прийняла рішення № 271-V „Про внесення доповнення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007 році", яким доповнено перелік об'єктів, які підлягають приватизації у 2007р. нежитловим приміщенням складу, розташованого по АДРЕСА_1 (спосіб приватизації - конкурс).

15.11.2007р. Білгород-Дністровська міська рада прийняла рішення № 374-V „Про затвердження оцінок, способів, приватизації та переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007 році", яким внесла вказану будівлю до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007 році, встановила оціночну вартість об'єкту та спосіб приватизації - викуп фізичною особою підприємцем ОСОБА_6

27.11.2007р. між територіальною громадою м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міської ради Одеської області та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу №8809 нерухомого об'єкту по АДРЕСА_1., зазначений договір був укладений на підставі протоколу № 3 засідання комісії Білгород-Дністровської міської ради по проведенню конкурсу по приватизації нежитлової складської будівлі по АДРЕСА_1 від 27.09.2007р., яким визначено переможця ФОП ОСОБА_6.

19.12.2007р. ФОП ОСОБА_6 на підставі вищезазначеного договору було оформлено право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1. В подальшому

ОСОБА_6 за договором купівлі - продажу № 2075 від 04.07.2008 року продала вказане

нерухоме майно гр. ОСОБА_1, яка зареєструвала за собою право власності на нього (витяг

про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССІ № 138468).

Прокурор зазначає, що вищезазначені рішення прийняті всупереч Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України „Про управління об'єктами державної власності" а отже є незаконними такими що грубо порушують право державної власності та спричиняють шкоду держави.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" визначено, що управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними у межах, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Закону України „Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Статтею 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, проте, як свідчать матеріали справи, Білгород-Дністровська міська рада всупереч названим нормам закону приймаючи оскаржуване рішення створила реальні умови, які обмежують права держави в особі Міністерства оборони України та ДП „Укрспецконверсії" у здійсненні ними своїх прав на спірне майно.

Відповідно до вимог ст.ст. 316 та 319 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Статтею 326 того ж Кодексу передбачено, що у державній власності є майно, яке належить державі Україна, від імені та в інтересах якої право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Як було зазначено вище, нерухоме майно будівлі складу у АДРЕСА_1 перебуває у власності Держави Україна в особі Міністерства оборони України та находиться у повному господарському виданні ДП „Укрспецконверсія". Право власності за державою Україна в особі Міністерства оборони України на вищезазначене нерухоме майно підтверджується рішенням виконкому Білгород-Дністровської міської ради від 14.04.2006 року № 298, свідоцтвом на право власності від 20.04.2006 року серії ЯЯЯ № 753015, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року № 252-р „Про передачу майнових комплексів колишніх військових містечок", копією технічного паспорту на будівлю, іншими документами.

Частиною 5 ст. 22 Господарського кодексу України встановлено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Реалізуючи право повного господарського видання державним майном, ДП „Укрспецконверсія", відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України, володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом).

Будь-яких рішень щодо вилучення і передачі нерухомого державного майна у АДРЕСА_1, до сфери управління будь-яких органів, у тому числі Білгород-Дністровської міської ради, не приймалося, відтак воно свого статуту не змінювало.

Відповідно до ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада розпоряджається майном, яке у встановленому законом порядку знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що Білгород-Дністровська міська рада розпоряджається майном, яке у встановленому законом порядку знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського і не має відношення до управління майном державної власності, яке перебуває у повному господарському виданні державних підприємств Міністерства оборони України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Частиною першою ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Приймаючи до уваги вищенаведене та з огляду на відсутність у Білгород-Дністровської міської ради Одеської області повноважень щодо розпорядження спірним нерухомим майном, суд вважає правомірними вимоги прокурора та позивача про визнання недійсним рішення Білгород-Дністровської міської ради від 16.05.2007р. №263-V „Про внесення доповнень до рішення Білгород-Дністровської міської ради №608-ХХІІІ від 05.06.2001р. „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського".

Що ж до вимог прокурора про визнання недійсним пп. 3 п.1 рішення Білгород-Дністровської міської ради від 16.05.2007р. №271-V „Про внесення доповнення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007 році" в частині внесення доповнень до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007р. нежитловим складським приміщенням по АДРЕСА_1 та визнання недійсним пп. 5, п.1 рішення Білгород-Дністровської міської ради від 15.11.2007р. №374-V "Про затвердження оцінок, способів, приватизації та переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007 році", в частині затвердження нерухомого майна - нежитлових складських приміщень літ. „А", загальною площею 186,4 кв.м. у АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007р., встановлення на нього оціночної вартості та способі його приватизації - викупом фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 то суд вважає що зазначені вимоги є похідними з вимоги про визнання недійсним рішення Білгород-Дністровської міської ради від 16.05.2007р. №263-V „Про внесення доповнень до рішення Білгород-Дністровської міської ради №608-ХХІІІ від 05.06.2001р. „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського" а отже є правомірними.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Такі положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, прокурор мотивував позовну заяву посиланням на те, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади у сфері управління військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Враховуючи вищевикладене, на думку суду, прокурор обґрунтовано визначив у позові за вимогами про захист інтересів держави Міністерство оборони України в якості позивача як орган, що уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги прокурора відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України у діючій редакції на момент розгляду справи судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно п. 5 Інформаційного листа ВГСУ від 23.05.2012 р. N 01-06/704/2012 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (із змінами від 05.07.2012 р.), якщо на час подання позову (поданого до набрання Законом чинності) позивач був звільнений від сплати державного мита згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а за результатами розгляду справи господарським судом з нього мають бути стягнуті суми судових витрат, то до таких витрат належатиме саме судовий збір.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. „Про судовий збір" (зі змінами із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява.

З огляду на те, що статтею 13 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено з 01.01.2013 р. розмір мінімальної заробітної плати - 1147 грн., відповідно за подану у 2013 року прокурором позовну заяву немайнового характеру розмір судового збору становить - 1147 грн.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, що звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Заступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в особі Міністерства оборони України та в особі Державного підприємства „Укрспецконверсія" до Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про визнання недійсним рішення задовольнити повністю

2.Визнати недійсним рішення Білгород-Дністровської міської ради від 16.05.2007р. №263-V „Про внесення доповнень до рішення Білгород-Дністровської міської ради №608-ХХІІІ від 05.06.2001р. „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського"

3. Визнати недійсним пп. 3 п.1 рішення Білгород-Дністровської міської ради від 16.05.2007р. №271-V „Про внесення доповнення до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007 році" в частині внесення доповнень до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007р. нежитловим складським приміщенням по АДРЕСА_1

4. Визнати недійсним пп. 5, п.1 рішення Білгород-Дністровської міської ради від 15.11.2007р. №374-V "Про затвердження оцінок, способів, приватизації та переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007 році", в частині затвердження нерухомого майна - нежитлових складських приміщень літ. „А", загальною площею 186,4 кв.м. у АДРЕСА_1 до переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007р., встановлення на нього оціночної вартості та способі його приватизації - викупом фізичною особою підприємцем ОСОБА_6

5. Стягнути з Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (67700, Одеська області, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна, 56, код: 26275763) на користь державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, рахунок №31210206783008, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 1147 (одну тисячу сто сорок сім)грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.06.2013р.

Головуючий Погребна К.Ф.

Суддя Цісельський О.В.

Суддя Д'яченко Т.Г.