Рішення № 31767392, 30.05.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2013 р. Справа №917/606/13

за позовом Приватного підприемства "Виробничо-комерційна фірма "Піаніт", вул.Новоорловська, 7, м.Дніпропетровськ, 49017

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЗЕТ", вул. Баленка, 8 кв.22, м.Полтава, 36014

про стягнення 1590,04грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники сторін у судове засідання не з"явилися

У судовому засіданні 30.05.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №32 від 04.01.2011р. у розмірі 1590,04грн., у т.ч. 1150,00грн. сума основного боргу, 366,69грн. - пеня, 73,35грн. - 3%.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвали суду, які направлялися відповідачу за вказаною в позові адресою, повернулися до суду з відміткою поштового відділення - за закінченням терміну зберігання.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій

Крім того, вказана в позові адреса відповідача підтверджена документально (позивачем надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.04.2013р.)

.Така ж адреса вказана позивачем у позові, а отже відповідач вважається повідомлений належним чином про час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши і оцінивши подані позивачем докази, суд, встановив:

Між ПП "Виробничо-комерційна фірма "Піаніт" (поставщик) та ТОВ фірмою "ЗЕТ" (покупець) 04.01.2011р. було укладено договір поставки за №32, згідно якого ПП "Виробничо-комерційна фірма "Піаніт" зобов"язується поставити, а ТОВ фірма "ЗЕТ" зобов"язується прийняти та оплатити групу товару - кондитерську сировину.

На виконання своїх зобов"язань за договором ПП "Виробничо-комерційна фірма "Піаніт" поставило ТОВ фірмі "ЗЕТ" товар на суму 17850,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000398 від 18.04.2012р. (копія в матеріалах справи).

ТОВ фірма "ЗЕТ" свої зобов"язання за договором виконало частково, в зв"язку з чим, сума боргу перед ПП "Виробничо-комерційна фірма "Піаніт" склала 1150,00грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст.232 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.2 договору у випадку несвоєчасого або неповного перерахування грошових коштів за поставлений товар покупець сплачує поставщику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф 3% річних від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Так, відповідачу нараховано пеню у розмірі 366,69грн. та штраф у розмірі 73,35грн.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ЗЕТ" ( вул. Баленка, 8 кв.22, м.Полтава, 36014, код 13940704, р/р26008240247000 у відділенні ПАТ "Укрсиббанк", м.Полтава, МФО 351005) на користь Приватного підприемства "Виробничо-комерційна фірма "Піаніт" ( вул.Новоорловська, 7, м.Дніпропетровськ, 49017, код 19434634, р/р 26007050000272 у ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299) заборгованість за договором поставки №32 від 04.01.2011р. у розмірі 1590,04грн., у т.ч. 1150,00грн. сума основного боргу, 366,69грн. - пеня, 73,35грн. - 3% та 1720,50грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 31.05.2013р.

Суддя Кльопов І.Г.