Рішення № 31766370, 29.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р.Справа № 922/1600/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Харківська Агропромислова спілка" , м. Харків до ФО П ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 20000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Машир П.А. за дов. від 20.02.2013 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська Агропромислова спілка", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, на користь позивача 20000,00 грн. коштів, внаслідок неналежного виконання останнім договору позики № 27/01/2012 від 27.01.2012 року та судові витрати у сумі 1720,50 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 квітня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1600/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 15 травня 2013 року.

В судовому засіданні 15 травня 2013 року розгляд справи відкладено до 29 травня 2013 року, оскільки сторонами не надано витребуваних документів та доказів по справі.

Також відносно позивача була винесена окрема ухвала від 15 травня 2013 року, в якій суд зобов'язав позивача вжити заходів щодо запобігання та недопущення в майбутньому порушень закону та надати до суду документи необхідні для розгляду справи.

23 травня 2013 року від позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: довідки про наявність у підприємства позивача рахунку в банку №701-3/313 від 11.03.2013 р.; нормативного обґрунтування позовних вимог; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ТОВ "ХАПС"; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стосовно ФОП ОСОБА_1 Зазначені документи було досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач в засіданні суду 29 травня 2013 року позовні вимоги підтримує повністю, просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання 29 травня 2013 року не з'явився, витребуваних судом документів не надав. 24 травня 2013 року до суду повернулась копія ухвали від 17 квітня 2013 року про порушення провадження у справі, з поміткою поштової установи: "за закінченням терміну зберігання". Докази вручення відповідачу ухвали суду від 15 травня 2013 року в матеріалах справи відсутні, хоча ухвала суду про відкладення розгляду справи направлялася відповідачеві за адресою відповідача, вказану у позовній заяві: АДРЕСА_1, що співпадає з адресою відповідача у витягу з ЄДР.

Разом з цим, за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.).

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська агропромислова спілка", м. Харків, (надалі - позивач) був укладений з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Харків, (надалі - відповідач) договір позики № 27/01-2012 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1., 2.1. вищевказаного договору, позикодавець (позивач) передає у власність позичальнику (відповідачу) грошові кошти у сумі 20000,00 грн. (позику), а позичальник зобов'язується повернути отриману позику в тій же сумі через 150 календарних днів з моменту укладання договору в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позикодавця, згідно п. 4.1. договору.

Як свідчать матеріали справи, а саме виписка банківської установи (а.с 12) про переведення суми у розмірі 20000,00 грн. на рахунок відповідача, позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу позику в обумовлений договором сумі.

Проте, докази виконання зобов'язання відповідачем щодо повернення позики у встановлений договором строк, а саме до 25.06.2012 року включно, в матеріалах справи відсутні, що підтверджує порушення виконання умов договору позики № 27/01-2012 від 27.01.2012 року.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно частинам 1 та 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача коштів у сумі 20000,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України та вважає за небхідне їх покласти на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. у даній справі, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська агропромислова спілка", 61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, буд. 16 (п/р 26009703312043 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, код ЄДРПОУ 31060583) - 20000,00 грн. коштів та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 31.05.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

справа № 922/1600/13