Рішення № 31766257, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9317/13 10.06.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 49 999,38 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Михайловська І. Г. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 49 999,38 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2900-11-3988 від 02.11.2011, предметом якого є майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Лексус д/н АА8997АК внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Лексус д/н АА8997АК, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Мерседес д/н ВІ3252ВА, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, то позивач просить стягнути суму страхового відшкодування в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 порушено провадження по справі № 910/9317/13, розгляд справи призначено на 10.06.2013.

Представник позивача в судове засідання 10.06.2013 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 20.05.2013.

Таким чином, ухвала суду надіслана за вказаною адресою вважається врученою відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 10.06.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.11.2011 між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та Барабан В. М. укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-2900-11-3988 (надалі - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Лексус д/н АА8997АК.

Манько А. П. 06.07.2012 року о 09.15 годин, керуючи транспортним засобом - автомобілем Мерседес д/н ВІ3252ВА, по Житомирському шосе в м. Києві, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб - автомобіль Лексус д/н АА8997АК, під керуванням Барабан В. М., що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 13.1. Правил дорожнього руху.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва № 2608/11327/12 (№ 3/2608/4919/12) від 06.08.2012 року встановлено порушення Манько А. П. п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України, Манько А. П. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно з ремонтною калькуляцією (висновок № ДККА-18409) від 10.07.2012 р., складеною на основі комп'ютерної програми Audatex, ТОВ «Саміт Моторз Україна» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Лексус д/н АА8997АК, становить 49 999,38 грн.

Дані, зазначені у ремонтній калькуляції, складеній на основі комп'ютерної програми Audatex, відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року, методам визначення розміру збитків. Визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції, складеній на основі комп'ютерної програми Audatex, не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп'ютерна програма Audatex рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Страховим актом № ДККА-18409 від 13.07.2012 р., пошкодження транспортного засобу Лексус д/н АА8997АК, внаслідок ДТП, яка сталася 06.07.2012 року, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 49 999,38 грн.

Позивачем платіжним дорученням № 8063 від 13.07.2012 р., копія якого наявна в матеріалах справи, здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 49 999,38 грн. ремонтній організації - ТОВ «Саміт Моторз Україна».

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 49 999,38 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Манько А.П. внаслідок експлуатації автомобіля Мерседес д/н ВІ3252ВА.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують автомобіль Мерседес д/н ВІ3252ВА на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/5489744 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується з наявною в матеріалах справи інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АВ/5489744 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 50000 грн. 00 коп. та франшизу в розмірі 510,00 грн.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються автомобілем марки Мерседес д/н ВІ3252ВА, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АВ/5489744, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля Лексус д/н АА8997АК з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

З матеріалів справи вбачається, що рік випуску автомобіля Лексус д/н АА8997АК - 2011, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Розглядаючи спір по суті, судом враховано, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу у лютому 2013 року звернувся до відповідача із заявою (Вих. №200 АПС від 05.02.2013) про виплату страхового відшкодування за полісом. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування в порядку регресу, була отримана відповідачем 19.03.2013, про що свідчить відмітка про отримання за Вх. № 1-01/2552 від 19.03.2013 зроблена відповідачем безпосередньо на примірнику заяви Вих. №200 АПС від 05.02.2013 позивача.

Проте, відповідач після отримання зазначеної заяви суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність особи, внаслідок керування якою транспортним засобом сталася дорожньо-транспортна пригода, застраховано відповідачем згідно з Полісом № АВ/5489744, отже саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи, позов про стягнення в порядку регресу 49 999,38 грн. страхового відшкодування підлягає частковому задоволенню в розмірі 49 489,38 грн. (вартість відновлювального ремонту за вирахуванням 510,00 грн. франшизи).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний номер 00034186, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літера А, ідентифікаційний номер 30859524) 49489,38 грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять гривень 38 коп.) страхового відшкодування, 1702,95 грн. (одна тисяча сімсот дві гривні 95 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.06.2013

Суддя Грєхова О.А.