Рішення № 31765066, 04.06.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3599/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Супрун Г. Б. ,

при секретарях - Вороніній Н. П. , Кваші І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 13414,99 грн. страхового відшкодування, пеню в розмірі 209,49 грн., три відсотки річних - 41,90 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., та судові витрати 2704,40 грн. Мотивує заяву тим, що 06.09.2012 р. в м. Києві по вул. Шовковична - Басейна за участю автомобіля «Мерседес» під її керуванням та автомобіля «ЗІЛ», під керуванням водія ОСОБА_3, сталося ДТП. Постановою суду винним в ДТП визнано водія ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована в СТДВ «Гарантія». Добровільно страхове відшкодування страхова компанія не виплатила, тому змушена звертатись до суду.

В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5 позов підтримали, надавши аналогічні пояснення в обґрунтування позовних вимог.

Представник відповідача Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» Кубрак В.В. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказавши на те, що позивачем невірно вказано суму страхового відшкодування. У передбачені законодавством строки огляд транспортного засобу позивача ОСОБА_1 провів оцінювач, після чого ним було складено звіт про вартість матеріального збитку, згідно якого відшкодуванню підлягає сума у розмірі 9830,87 грн. Також слід врахувати, що за договором страхування сума франшизи становить 1000 грн. Тобто виплаті підлягає сума 8830,87 грн. Оскільки сума страхового відшкодування вказана невірно, відповідно представником позивача невірно розраховано суму пені. Також заперечував щодо відшкодування моральної шкоди та задоволення вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності приходить до наступних висновків.

06.09.2012 р. в м. Києві по вул. Шовковична - Басейна за участю автомобіля «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «ЗІЛ», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, сталося ДТП.

Автомобіль «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 на праві власності належить позивачу, ОСОБА_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а.с. 7).

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.10.2012 винним в ДТП визнано водія ОСОБА_3, що підтверджується копією постанови (а.с. 5).

Як вбачається з листа МТСБУ від 22.04.2013 № 7/2-5/10464 (а.с. 11) та полісу № АВ/4848435 (а.с. 70), цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ЗІЛ», д.н.з. НОМЕР_3, застрахована власником автомобіля - Комунальним підприємством Шевченківського району по утриманню зелених насаджень - в Страховому товаристві з додатковою відповідальністю «Гарантія».

10.09.2012 та 06.11.2012 р. позивач зверталася з заявами до відповідача про виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб. Проте виплати страхового відшкодування відповідачем здійснено не було.

Ремонт автомобіля в жовтні 2012 року позивачем здійснено за власний рахунок. Згідно акту виконаних робіт (а.с.9-10) та квитанцій (а.с. 12, 14, 16) на відновлювальні ремонтні роботи ОСОБА_1 витрачено 13 414,99 грн.

У відповідності до п. 1.8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч. 1,3 ст. 985 ЦК України, страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.

Таким нормативно-правовим актом, зокрема, є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), що регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 6 Закону встановлено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про страхування», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 обґрунтовано заявляє вимоги про виплату страхового відшкодування, проте розмір такого відшкодування має становити 8830,87 грн. виходячи з наступного.

В розумінні ч. 1 ст. 22 Закону, страховик відшкодовує саме оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та майну третьої особи.

Відносини у сфері оцінки шкоди регулюються Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно п. 9 ч. 2 ст. 7 вказаного нормативно-правового акту, проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Тобто документом, який підтверджує належним чином оцінений розмір матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу має бути саме звіт суб'єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу, і який є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Такий звіт надано представником відповідача (а.с. 63), і за висновком оцінювача, що вартість матеріального збитку становить 9830,87 грн.

Враховуючи розмір франшизи за договором страхування - 1000 грн., відшкодуванню підлягає сума у розмірі 8830,87 грн. (9830,87 грн. - 1000 грн.).

Згідно п. 36.2. ст. 36 Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У відповідності до п. 36.5. ст. 36 Закону, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

В судовому засіданні підтверджені обставини звернення позивача до страхової компанії та невиплата останньою страхового відшкодування у передбачений законодавством термін (90 днів з моменту подачі заяви - 06.11.2012 року), а тому вимоги позивача про стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування з 05.02.2013 по 14.03.2013 підлягають задоволенню. Проте розмір пені необхідно вираховувати, беручи до уваги суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті - 8830,87 грн. А тому розмір пені становить 137,91 грн. = 8830,87 грн. (розмір основного боргу) * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) /100/365*38(кількість днів прострочення).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте відповідач не має грошових зобов'язань перед позивачем, а лише має обов'язки по перед своїм страхувальником по відшкодуванню завданої шкоди. Тому вимоги про стягнення 3% річних задоволенню не підягають.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він виходить, а також ті обставини, що мають значення для вирішення спору.

Всупереч вказаному, представниками позивача не зазначено доказів на підтвердження факту наявності моральної шкоди, її розмір не обґрунтовано, не вказано також на докази, що підтвердили б факт існування причинного зв'язку між діями відповідача, заподіянням такої шкоди та вини її заподіювача.

Тому суд в частині відшкодування моральної шкоди вважає за необхідне відмовити.

У відповідності до 79 ЦПК України, до судових витрат також відносяться витрати на правову допомогу. І згідно ст. 88 ЦПК України, такі витрати підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Проте представником відповідача ОСОБА_5 не надано документів на підтвердження того, що він є фахівцем в галузі права (диплом про отримання юридичної освіти). Надана довідка з ГУ статистики у м. Києві, де вказані види діяльності ОСОБА_5 (в тому числі й нотаріальна та інша юридична діяльність) не є підтверджуючим документом, що представник позивача є фахівцем в галузі права. А тому в задоволенні вимог щодо відшкодування витрат на правову допомогу слід відмовити.

Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення з відповідача судового збору у сумі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 625, 979, 985, 988 Цивільного кодексу України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 10,11,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (код ЄДРПОУ 21130899) про стягнення страхового відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» на користь ОСОБА_1 8830,87 грн. страхового відшкодування, 137,91 грн. пені та судові витрати по оплаті судового збору -229,40 грн., а всього 9198,18 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Суддя Г. Б. Супрун