Ухвала суду № 31764983, 06.06.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/1451/13

Справа № 2027/13159/2012 Головуючий 1 інстанції Яремчук В.І.

Категорія: договірні Доповідач: Овсяннікова А.І.

.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітка В.М., Сащенко І.С.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 26 листопада 2012 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2011 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

В обґрунтування позову вказав, що 28.01.2008 року між AT «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11289550000, за яким позивач надав ОСОБА_1 кредит у сумі 34 700,00 доларів США, що на момент видачі кредиту складало 175 235,00 гривень, строком до 28 січня 2015 року зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 13% річних.

Згідно п.п.1.1.,1.2.2.,4.1.,4.2. кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалась щомісячно сплачувати кредит в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до кредитного договору), а також сплачувати відсотки згідно п.п.1.3.1., 1.3.4. кредитного договору з 01 по 10 число кожного місяця - в розмірі, нарахованому банком за попередній місяць.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком і ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 175405, відповідно до п.1.3. якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед Банком у тому ж обсязі що і ОСОБА_1 за кредитним договором, зокрема, за повернення основної суми заборгованості, відсотків за використання кредиту, а також сплати пені та інших штрафних санкцій, встановлених кредитним договором.

ОСОБА_1 систематично не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та нарахованих відсотків за його використання.

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору у випадку порушення термінів погашення будь-яких грошових зобов'язань за кредитним договором, Банк має право вимагати від відповідача сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на нарахування такої пені.

Станом на 01.04.2011 року заборгованість за кредитним договором становить 39 935,29 доларів США, що за курсом НБУ складає 317 884,94 гривень, з яких: 19 002,20 доларів CШA складає 151 257,52 гривень - заборгованість за кредитом; 10 294,04 доларів США складає 81 940,56 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 8 512,11 доларів США складає 67 756,40 гривень - прострочена заборгованість по відсоткам; 1250,63 доларів США складає 9955,04 гривень - пеня за несвоєчасне погашення боргованості по кредиту; 876,31 доларів США складає 6975,43 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Цю суму Банк просить стягнути солідарно з відповідачів.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду міста Харкова від 31 серпня 2011 року позовні вимоги Банку задоволені.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2011 року заочне рішення суду скасовано.

Ухвалою Фрунзенського районного суду міста Харкова від 24 липня 2012 року справу передано до Московського районного суду міста Харкова.

При новому розгляді справи позивач підтримав свої вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.

Повторним заочним рішенням Московського районного суду міста Харкова від 26 листопада 2012 року позовні вимоги Банку задоволено:

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11289550000 від 28 січня 2008 року у розмірі 39 935,29 доларів США (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять доларів США 29 центів), що за офіційним обмінним курсом НБУ станом на 26 листопада 2012 року еквівалентно 319 202 гривень 77 копійок (триста дев'ятнадцять тисяч двісті дві гривні 77 копійок) .

Стягнуто з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму сплаченого судового збір у розмірі 1700 гривень та сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, а всього 1820 грн., в рівних частках, по 910 (дев'ятсот десять) гривень з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і постановити нове, яким задовольнити частково позовні вимоги та стягнути суму заборгованості виходячи з курсу гривні на час видачі кредиту (5,05 грн. за 1 дол. США) на суму 201 673 грн. та пеню в межах строку позовної давності - 12 місяців, що передували даті звернення Банку до суду, посилаючись на те , що позивачем не надано розрахунок суми пені; пеня стягнута за строк більш ніж один рік. Не перевірено, чи не підвищувався розмір відсотка в односторонньому порядку. При укладені договору не дотримано вимог Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: Банк не повідомив їх про сукупну вартість кредиту у гривні.

Умови договору є несправедливими, чим порушено вимоги ст. 18 ч.2,3; ст. 11; ст. 21; ст.10; ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Банк не попередив її, що вартість кредиту може істотно зрости ніж це очікувалося під час укладення договору

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 28 січня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу , згідно умов якого Банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 34 700 доларів США до 28 січня 2015 року зі сплатою всіх обумовлених договором нарахувань.

У забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_1 передала у заставу автомобіль марки КІА державний номер НОМЕР_1.

В цей же день 28 січня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 175405, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язався відповідати перед Банком за невиконання ОСОБА_1 всіх зобов'язань, що виникли з надання споживчого кредиту.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1054, 526,554, 610 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стягуючи солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором та передбачених договором нарахування у сумі 319 202 грн. 77 коп. суд першої інстанції обгрунтовано виходив з цих вимог закону та обставин по справі.

Відповідачка не оспорює наявність заборгованості , оскільки, як вона вказує, кошти повинен був сплачувати її чоловік. Особисто вона нічого не платила і тільки в останній час стала потроху сплачувати.

Що стосується заперечень ОСОБА_1, то вони судовою колегією не приймаються.

Посилання ОСОБА_1 щодо необхідності рахування заборгованості саме виходячи з курсу долара до гривні у розмірі 5,05 грн до 1 долара, а не 8,0 грн. безпідставне, оскільки кредит надався саме у доларах США і стягненню підлягає саме сума кредиту 34 900 доларів США, яка при застосуванні курсу 5,05 грн. ніяк не буде становити видану суму кредиту.

Пеня становить 9 955 грн. 04 коп. та стягується саме за рік як і визначено ч.2 ст. 258 ЦК України.

При цьому Банком надано повний розрахунок заборгованості по кредиту, тілу кредиту, пені, заборгованості по процентам та іншими нарахуваннями за користування кредиту (а.с. 13-18).

Відповідачкою такі розрахунки не спростовані.

Пред'явлення позову до спливу строку, на який видано кредит, не суперечить умовам договору та вимогам закону і не є підставою для його розірвання .

Що стосується пояснень щодо порушення Закону України «Про захист прав споживачів», то вони також судом не приймаються.

Відносно доводів, що вартість кредиту може зрости у зв'язку зі зміною курсу долара, що не очікувалося нею під час укладення договору, то колегія виходить з наступного.

Діючим законодавством не передбачена стабільність курсу гривні до долара і ОСОБА_1 могла виходячи з динаміки курсу валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити можливість зміни курсу гривні до долара в момент укладення договору.

Що стосується права позивача на видачу кредиту в іноземній валюті, то колегія виходить з того, що законом на час видачі кредиту не передбачалося заборони на видачу його в іноземній валюті.

Згідно з п.13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин » визначено, що відповідно до абзацу 3 частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» надання (отримання) споживчих кредитів у іноземній валюті на території України забороняється. У зв'язку із зазначеним суди повинні виходити з того, що договір, предметом якого є споживчий кредит в іноземній валюті, укладений після набрання чинності Законом України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», за позовом заінтересованої особи може бути визнаний судом недійсним.

Між сторонами кредитний договір було укладено у 2008 році, тобто, до змін до закону від 22 вересня 2011 року, а тому видача кредиту в іноземній валюті не суперечила вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Московського районного суду міста Харкова від 26 листопада 2012 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: