Рішення № 31764092, 03.04.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 784/738/13 03.04.2013 03.04.2013 03.04.2013

Провадження № 22ц-784/932/13 Головуючий у 1-й інстанції Андрощук В.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Рішення

Іменем України

03 квітня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Вовненко Г.Ю.,

суддів: Кушнірової Т.Б., Буренкової К.О.,

при секретарі Левківській Н.С.,

за участю:

- позивача ОСОБА_2,

- представника позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2012 року

за позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_2

про

звернення стягнення на предмет іпотеки,

та позовом

ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк»

про

розірвання кредитного договору

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2010 року ПАТ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Банк зазначав, що 24 вересня 2008 року між ним та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 37 590, 83 доларів США зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та терміном повернення 24 вересня 2028 року.

В забезпечення виконання кредитного договору між Банком та відповідачем був укладений іпотечний договір, згідно якого відповідач передав Банку в іпотеку будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Проте відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим станом на 06 липня 2010 року його заборгованість перед Банком становила 40 250 доларів США.

Посилаючись на вказані обставини, Банк на підставі Закону України «Про іпотеку» (далі - Закон) просив з урахуванням уточнених позовних вимог в рахунок дострокового погашення заборгованості відповідача за кредитним договором , яка станом на 30 травня 2012 року складає 55 816,68 доларів США звернути стягнення на вказаний будинок загальною площею 37,5 кв. м та на земельну ділянку, на якій він розташований, шляхом його продажу з укладенням від імені відповідача договору купівлі продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру права власності на нерухоме майно, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

11 березня 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з окремим позовом до Банку про розірвання кредитного договору, посилаючись на те, що достроково стягуючи всю кредитну заборгованість, Банк фактично припиняє кредитні правовідносини між ними.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2011 року позов Банку та ОСОБА_2 об'єднані в одне провадження.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2012 року позов Банку задоволено частково.

Постановлено в рахунок дострокового стягнення заборгованості із ОСОБА_2 за кредитним договором № NKNOGK 0000000058 від 24 вересня 2008 року в розмірі 55 816,68 доларів США, звернути стягнення на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом його продажу Банком з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Банку відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 24 вересня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № NKNOGK 0000000058 , за умовами якого відповідач отримав кредит у сумі 37 590, 83 доларів США зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 15 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та терміном повернення 24 вересня 2028 року.

В забезпечення виконання кредитного договору між Банком та відповідачем був укладений іпотечний договір, згідно якого відповідач передав Банку в іпотеку будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Проте відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує.

Згідно наданого Банком уточненого розрахунку заборгованість ОСОБА_2 за вказаним договором станом на 30 травня 2012 року становила 55 816,68 доларів США , із них: 29890,25 доларів США - заборгованість за кредитом; 14908,87 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 4 463,48 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 6 554,08 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Порушення зобов'язань, які виникають із договорів, тягне за собою правові наслідки, передбачені ст.. 611 ЦК України, або такий різновид цивільно-правових санкцій, які передбачені, зокрема, ст. 33 Закону «Про іпотеку».

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону у разі невиконання чи неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

До звернення в суд з позовом Банк листом від 02 грудня 2010 року належним чином повідомив боржника - іпотекодавця про вимогу щодо усунення порушення умов кредитного договору і погашення заборгованості, а також можливого звернення на предмет іпотеки.

За наведених обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність факту порушення відповідачем грошових зобов'язань та наявність у Банку права вимоги про звернення стягнення на іпотечне майно.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції вірно вважав, що відсутні підстави для розірвання кредитного договору.

За положеннями ст.ст. 651,653 ЦК України зобов'язання сторін припиняються у разі розірвання договору. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому ст.ст. 599 - 609 ЦК України передбачено виключний перелік підстав та випадків припинення зобов'язальних відносин і не містять положення про припинення зобов'язання у зв'язку з зверненням до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним у зв'язку з порушенням умов договору згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України. Це спосіб цивільно - правової відповідальності боржника і не означає односторонньої відмови від договору.

В той же час, в порушення вимог ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд хоча і визначив розмір заборгованості, як вказано вище, однак в резолютивній частині рішення не зазначив її складових.

У зв'язку з цим, рішення суду першої інстанції відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК в у вказаній частині підлягає зміні.

Доводи апеляційної скарги про те, що право власності на спірний житловий будинок за ОСОБА_2 в БТІ не зареєстровано, а тому у останнього не виникло право власності на нього, не заслуговують на увагу, оскільки право власності на спірний житловий будинок набуто за нотаріальним договором купівлі - продажу, який зареєстровано у реєстрі правочинів. Крім того, договір іпотеки недійсним не визнавався.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 листопада 2012 року

змінити.

Викласти абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції:

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № NKNOGK 0000000058 від 24 вересня 2008 року в сумі 55 816,68 доларів США , з яких: 29890,25 доларів США - заборгованість за кредитом; 14908,87 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом; 4 463,48 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 6 554,08 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором звернути стягнення на предмет іпотеки : цілий житловий будинок з усіма господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в Миколаївській області АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 та складається з житлового будинку літ.В кам.,має житлову площу 15,3 кв.м загальну площу 37,5 квм, до якого прилягає гараж літ.Ю,цегла, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за початковою вартістю 209 160 грн. грн.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді